Подробнее Запомнить город


В українських банків закінчуються гроші

15.03.09 , forpost
размер текста:

Валютний голод продовжує відчуватися у фінансовій сфері. Необхідність тримати систему на плаву змушує Національний банк (НБУ) витрачати свої золотовалютні резерви. За оперативними даними, в лютому золотовалютні резерви (ЗВР) НБУ зменшилися на 8,2%, або на $2361,69 млн., склавши на 28 лютого $26 458,74 млн. Це означає, що Нацбанк продав валюти більше, ніж її купував. У лютому сальдо інтервенцій НБУ на міжбанківському валютному ринку було негативним і склало - $1 729,6 млн.

Якщо сюди додати січневе зменшення ЗВР на 8,2% (на $2 722,77 млн. в абсолютних показниках), то виявиться, що

в цілому за два місяці ЗВР Нацбанку зменшилися на 16,1%, або на $5 084,59 млн. з $31 543,33 млн.

Якщо темпи зменшення ЗВР збережуться, то їх трохи не вистачить до Нового року. Основні канали «збуту» доларів проходять через міжбанківські торги, де НБУ за допомогою інтервенцій регулює співвідношення національної валюти до іноземних, а також розпочатим з 27 лютого валютним аукціонам, через які іноземну валюту продають банкам на покриття физлицами-заемщиками валютних кредитів.

Існує декілька чинників, що впливають на такий хід подій. Головним з них є погіршення якості кредитних портфелів комерційних банків. Ще в початку березня НБУ виражав свою стурбованість зростанням обсягів проблемної заборгованості по кредитах банків у 2008 році. Нацбанк повідомив, що за 2008 рік обсяг проблемної заборгованості по кредитах, виданих тільки київськими банками, збільшився в 2,7 раза до 6,37 млрд. грн., що складає 35% від обсягу проблемної заборгованості у банківській системі в цілому. Причому

суттєве погіршення якості спостерігається щодо портфелів кредитів, наданих саме в інвалюті, що, природно, не може позначитися на розмірі ЗВР. Така динаміка, як відзначає НБУ, пов'язана з різкою девальвацією гривні.

Минулого тижня НБУ майже удвічі збільшив обсяг продажів валюти для погашення валютних кредитів населення – з $34,5 млн. в позаминулу п'ятницю до $61 млн. в середу. Кількість банків, що розраховують на отримання валюти, виросла з 12 до 49. Формально продаж проводиться у формі аукціону, проте вже вдруге відсікання заявок відбувається по тому ж курсу – 7,8 грн./долл. Регулятор не бере на себе зобов'язань із підтримки цього курсового рівня надалі, але дає ринку орієнтир щодо майбутніх котирувань.

Розуміючи, що ресурс дуже обмежений, НБУ, надаючи гроші на аукціонах, чітко регулює розподіл дефіцитної валюти. Нацбанк рекомендує банкам у першу чергу купувати валюту на аукціонах для погашення позичальниками кредитів на купівлю житла. «Першочергово включати в реєстр (позичальників, для яких купується валюта на аукціонах) інформацію про забезпечення виконання зобов'язань в інвалюті по кредитних договорах на придбання або будівництво житла», – сказано з цього приводу в повідомленні НБУ.

Потім до реєстру включаються позичальники, що отримали кредити на лікування, після них – ті, хто отримали кредити на навчання, а за ними – фізособи-суб’єкти підприємницької діяльності, що отримали кредити з основною сумою боргу до $50 тис. «Підставою для першочергового включення до реєстру за вищезгаданими категоріями клієнтів-позичальників є копії відповідних підтверджуючих документів», – стверджують у Нацбанку.

Регулятор також зобов'язав банки до зворотного продажу валюти йому у випадку, якщо куплена банком валюта не була використана за призначенням протягом подальших п'яти робочих днів. Крім того

НБУ застеріг комерційні банки від подальшого підвищення кредитних ставок, яке розглядатиметься як порушення ст. 49 Закону про банки і банківську діяльність.

«Таким чином, НБУ ускладнює умови роботи банків в Україні, що є негативом для банківської системи», – відзначає Олександр Шкурпат, фінансовий аналітик інвестиційної компанії «Аструм-інвест».

Але є й інший чинник, не менш важливий, ніж перший. Комерційні банки швидко втрачають свою депозитарну базу. Різке погіршення матеріального становища громадян України, а також не менш різке падіння довіри до фінансових інститутів у цілому, привели до того, що в банківській системі почався відтік коштів з депозитів. У січні депозити скоротилися на 18,3 млрд. грн., або 5,1%. Груднева стабілізація пояснювалася переоцінкою валютних депозитів, які скоротилися в доларовому вираженні на 1%, але виросли в перерахунку на гривню на 13,2%. Уже в січні негатив виявився повною мірою: депозити населення скоротилися в гривні (на 3 млрд.) і в інвалюті (у перерахунку – на 4,9 млрд. грн.), підприємства скоротили гривневі депозити на 11,9 млрд. грн. і наростили валютні на 1,4 млрд. грн.

Лютневі дані щодо обсягів чистої покупки валюти населенням і зняття валютних внесків фізосіб свідчить про те, що девальваційні очікування й банківська криза не слабшають.

Загальний лютневий обсяг виведених у готівку валютних коштів, $2,2 млрд. (з них $800 млн. знято з валютних внесків) – це майже удвічі більше січневого рівня.

Єдиним можливим варіантом змінити ситуації при незмінних правилах гри – зовнішня позика на покриття поточних зобов'язань. Основним кредитором тут є МВФ, але розбіжності з урядом з низки питань відтягнуло надання чергового траншу. На думку аналітиків «Аструм-інвест», доки уряд утрясе всі моменти з МВФ, гроші надійдуть на рахунок України не раніше, ніж через 1-2 місяці. Також розглядаються й інші варіанти. Як пояснюють у Кабміні, переговори щодо позик з іншими державами поки що не ведуться. Тут найбільш вірогідною є допомога з боку Росії – мова йде про $5 млрд.

Хоча гостра фаза банківської кризи почалася ще в січні з невиконання зобов'язань перед вкладниками й уведення тимчасової адміністрації в низці великих банків, досі держава не здійснила рекапіталізацію або націоналізацію жодного банку.

Шестимісячний мораторій на видачу внесків у банках із тимчасовою адміністрацією тільки мотивує населення забирати гроші з інших банків, доки така можливість є.

Набіг вкладників призводить до неможливості виконання своїх зобов'язань іншими банками, і це хибне коло може зберігатися аж доти, доки в країні не залишиться тільки декілька банків, які продовжуватимуть працювати з внесками населення. «Доки від держави не буде рішучих заходів із входження в капітал і наданню гарантій відразу декільком великим банкам, ми не чекаємо істотного поліпшення ситуації», – робить висновок Юрій Бєлінський, глава департаменту аналітики «Аструм-інвест».

... ...
 


Комментарии
комментариев: 0

...
Новости партнеров


Дайджест
Верховная Рада приняла за основу законопроекты о реструктуризации валютных кредитов, многие из которых украинцы взяли еще до мирового кризиса 2008 года, и до кризиса 2014-2015 годов, вызванного агрессией России, когда из-за девальвации гривны суммы валютных займов выросли в разы. Идея в целом выглядит правильно, но что не так с этими законопроектами.
На восьмому році війни з Росією частина українських підприємств продовжує торгувати з РФ та пострадянським простором. Що змушує їх це робити, які переваги у європейських ринків і чому не всі ними користуються?
08.04.21
08.04.21
В июле 2021 года Еврокомиссия опубликует Закон о Carbon Border Adjustment Mechanism. Документ вступит в силу с 2023 года и введет в действие так называемую карбоновую пошлину. Ею будет облагаться вся промышленная продукция, пересекающая границы ЕС, если в цепочке ее производства присутствовал углеродный след.
Великий бізнес швидко пристосовується до кризових умов. На відміну від малих та середніх підприємців, компанії, які формують цілі галузі, мають достатній запас стійкості. Як під час локдауну в Києві працюють продавці будівельних матеріалів, ресторани та освітні заклади?
08.04.21
По словам министра финансов Сергея Марченко, в ближайшие два месяца МВФ может заключить с Украиной staff level agreement (соглашение на уровне персонала). После этого, "будем делать свою работу, принимать необходимые законы, чтобы получить, наконец, средства". Как видно, подходы не изменились: правительство о чем-то за закрытыми дверями договаривается с Фондом, а затем ставит парламент перед фактом.
06.04.21
Внешняя торговля Украины по итогам I квартала показала внушительный рост в денежном выражении. Несмотря на коронакризис, прогресс налицо, хотя повод для оптимизма не такой и большой, как может показаться на первый взгляд.
На украинском рынке нефтепродуктов сохраняется неопределенность из-за того, что российская "Роснефть" отказывается поставлять в нашу страну свою продукцию. Учитывая, что речь идет примерно о четверти всего дизтоплива и автогаза в балансе Украины, может образоваться дефицит топлива.
02.04.21
02.04.21
Украинская металлургическая отрасль испытывает кадровый голод. Сложная экономическая ситуация, трудовая миграция, низкий спрос на рабочие профессии среди молодого поколения. Ситуацию не спасает высокий уровень заработных плат на меткомбинатах. В 2020 году средняя з/п металлурга была на 20,1% выше, чем средняя по стране. Несмотря на кризис, в прошлом году украинский ГМК практически не снизил темпов производства.
01.04.21
01.04.21, Rail.insider
Для забезпечення справедливих тарифів необхідно зрештою здійснити реформу Укрзалізниці й створити умови для розвитку конкуренції. Вантажні перевезення не повинні покривати збитки від пасажирських перевезень або забезпечувати сплату величезного податку на землю під коліями.
01.04.21
Рада приняла во втором чтении з/п №4543, который призван разблокировать приватизацию крупных объектов, а также в первом чтении з/п № 4020 "О перечне объектов права государственной собственности, не подлежащих приватизации". В бюджет 2021 года заложено 12 млрд грн поступлений от приватизации: 9 млрд грн от продажи крупных объектов госсобственности и 3 млрд грн от малой приватизации.
31.03.21
30.03.21
29.03.21
26.03.21
25.03.21
23.03.21
22.03.21
16.03.21
12.03.21
09.03.21
05.03.21
02.03.21
01.03.21
26.02.21
24.02.21
19.02.21
16.02.21
11.02.21
09.02.21


Жми «Подписаться» и получай самые интересные новости портала в Facebook!