Подробнее Запомнить город


Рінат Арена

24.04.09 , Тиждень
размер текста:

Інспектор УЄФА в Україні з питань підготовки до Євро-2012 Карлос Лукас залишився цілком задоволеним «Донбас Ареною» – надсучасним спорткомплексом, збудованим на гроші мультимільйонера Ріната Ахметова. В захваті була й делегація спілки PL 2012, відповідальної за проведення турніру в сусідній По­ль­щі. «Насамперед нам цікаво те, що ви перебуваєте на заключному етапі підготовки», – зауважив асистент PL 2012 Андрій Назаренко.

Офіційний кошторис нового стадіону «озвучується» в $400 млн, пошепки ж чиновники від спорту кажуть про мільярд, який витратив «господар Донбасу», аби втілити найбільшу мрію свого життя.

Нова футбольна арена – справді як лялечка. Турецькі будівельники от-от відмиють прозорі скляні стіни споруди від бруду та пилу, й велетенська «літаюча тарілка» на 50 тис. уболівальників засяє в усій красі. Далі залишаться, власне, дрібниці – змонтувати системи керування розсувним дахом та опалюванням газону, обладнати 277 туалетів, кількадесят кафе, встановити найсучас­­-
ніше комунікативне обладнання, ка­­мери спостереження.

Трамваї ідуть у небо


Тож у якомусь сенсі місцевій владі пощастило – Донецьку, на відміну від решти українських «футбольних» міст, що беруть участь у програмі Євро-2012, немає потреби витрачатися на центральну спортивну споруду.

Мабуть, на знак подяки Рінату Ахметову донецька мерія та обл­держ­адміністрація своїм (тобто бюджетним) коштом почали перепланування прилеглої до новобудови території. По березі річки Кальміус заходилися насипати полотно об’їз­ної магістралі, яка має розвантажити від автівок пристадіонні вулиці. Внаслідок цього зникають залишки старого парку, гине зона відпочинку разом із Донецькою дитячою залізницею.

Нещодавно оприлюднили ще од­­ну транспортну новацію: підняти міський трамвай між бульваром Ми­­ру та Палацом молоді «Юність» на шестиметрову естакаду. Таким чином, мов­­ляв, уболівальники зможуть віль­­но пересуватися між старим стадіоном «Олімпійський» (де зараз грає «Шахтар») та новою ареною. Але ж за своїм класом «Олімпійський» аж ніяк, навіть за надзвичайних обставин, не здатен прийняти ігри континентальної першості, отже, апріорі залишається поза орбітою Євро-2012. Тож задля чого піднімати трамваї в небо, наразі не зрозуміло.

Євро-2012 відкрило сприятливі можливості добудувати, нарешті, донецьке метро. Та от дивина – батьки міста несподівано почали відхрещуватися від скандального довгобу­­ду. Обізнані городяни подейкують, що причина в земельних ділянках, зарезервованих під об’єк­­ти метрополітену, – їх нібито встигли розпродати приватним фірмам. Зокрема, на майданчику, де згідно з планом мала б розташовуватися пересадкова ста­н­­ція «Політехнічна», вже підростає хмарочос із трирівневим підземним паркінгом.

Більше пощастило Донецькому аеропорту. 733 млн грн, передбачені держбюджетом на капітальний ремонт злітно-посадкової смуги, хоч і не одразу, але в регіон надійшли, тож роботи зараз ведуть. Проте майже безнадійною видається ситуація з будівництвом сучасного пасажирсько­­го терміналу. Вартість проекту в ці­­нах минулого року – 500 млн грн.

Футбол замість парків

У шахтарській столиці функціонують 22 готелі, що можуть запропонувати приблизно 2 тис. місць. На п’ять зі­рочок тягнуть тільки «Донбас Палас» Ріната Ахметова та «Вікторія». Перший складається лише зі 129-ти іменних апартаментів, другий обмежується 39 люксовими номерами. Зрозуміло, що навіть VIP-гостям футболь­­ного чемпіонату не вистачить.

Чотиризіркових готелів у Донецьку п’ять: «Легіон», «Прага», «Ріальто», «Централь», «Київ». Серед трьох зірочок своїм розташуванням вирізняється «Шахтар», вікна якого виходять на новий стадіон «Донбас Арена», проте його 300 номерів буквально волають про капітальний ремонт.

За такої ситуації донецька влада терміново розробила та оприлюдни­­ла кілька варіантів вирішення проблеми житла для вболівальників, очікуваних на матчах Євро-2012. Перший – термінове спорудження кіль­­кох нових готельних комплексів. Дру­­гий – зведення мікрорайону жит­­лових багатоповерхівок, які піс­­ля завершення футбольних баталій мож­­на було б переобладнати на гуртожитки та молодіжні «малосімейки». Зрештою, найпростіше – розселити фанатів-іно­земців по студентських гуртожитках та каютах круїзних теплоходів, що тимчасово швар­туватимуться на Азовському морі в Маріуполі (120 км від Донецька), мовляв, футбольний «фест» – то лічені дні, можна й перетерпіти.

Загалом кожному з перелічених варіантів притаманні свої мінуси й плюси. Погано тільки, що «просуваються» вони місцевими можновладцями практично одночасно, що створює враження некерованого хаосу (а швидше за все, хаосом і є). Синхронно міський голова Олександр Лук’янченко може пропагувати розселення приїжджих уболівальників аж у Дніпропетровську та Запоріжжі, а його люди – вмовляти городян зняти «живий ланцюг» навколо чергового донецького скверу, приреченого стати будмайданчиком («Ви ж не проти, щоб місто заробило на єврофутболі?»).

Розлючені донеччани кажуть, що влада навмисно сіє безлад у питанні з житловим фондом Євро-2012, аби потім, коли чемпіонат критично наблизиться, видурити в Києва більше асигнувань.

«На 2009 рік на підготовку до Євро-2012 у міському бюджеті закладено лише 206 млн грн, – твердить донецький мер. – Ми не маємо на сьогодні фінансових джерел, щоб виконати план».

А ще відкриті питання щодо «славетної» донецької екології, високого рівня вуличної злочинності, вузької та ненадійної (а подекуди просто небезпечної) мережі закладів громадського харчування тощо. Є в шахтарській столиці й таке специфічне явище, як здичавілі собаки, яких у місті налічують 100 тис.

«Незалежні аудитори кажуть: на критичному рівні в Донецьку кількість готелів, відсутня чітка система взаємозв’язку між різними видами транспорту, невідповідність параметрів по інфраструктурі, телекомунікаціях, застаріле обладнання в лікарнях, – визнає голова Донецької облради Анатолій Близнюк. – Усього 20 позицій, за якими вимоги УЄФА ми однозначно не виконуємо».

... ...
 


Комментарии
комментариев: 0

...
Новости партнеров


Дайджест
Верховная Рада приняла за основу законопроекты о реструктуризации валютных кредитов, многие из которых украинцы взяли еще до мирового кризиса 2008 года, и до кризиса 2014-2015 годов, вызванного агрессией России, когда из-за девальвации гривны суммы валютных займов выросли в разы. Идея в целом выглядит правильно, но что не так с этими законопроектами.
На восьмому році війни з Росією частина українських підприємств продовжує торгувати з РФ та пострадянським простором. Що змушує їх це робити, які переваги у європейських ринків і чому не всі ними користуються?
08.04.21
08.04.21
В июле 2021 года Еврокомиссия опубликует Закон о Carbon Border Adjustment Mechanism. Документ вступит в силу с 2023 года и введет в действие так называемую карбоновую пошлину. Ею будет облагаться вся промышленная продукция, пересекающая границы ЕС, если в цепочке ее производства присутствовал углеродный след.
Великий бізнес швидко пристосовується до кризових умов. На відміну від малих та середніх підприємців, компанії, які формують цілі галузі, мають достатній запас стійкості. Як під час локдауну в Києві працюють продавці будівельних матеріалів, ресторани та освітні заклади?
08.04.21
По словам министра финансов Сергея Марченко, в ближайшие два месяца МВФ может заключить с Украиной staff level agreement (соглашение на уровне персонала). После этого, "будем делать свою работу, принимать необходимые законы, чтобы получить, наконец, средства". Как видно, подходы не изменились: правительство о чем-то за закрытыми дверями договаривается с Фондом, а затем ставит парламент перед фактом.
06.04.21
Внешняя торговля Украины по итогам I квартала показала внушительный рост в денежном выражении. Несмотря на коронакризис, прогресс налицо, хотя повод для оптимизма не такой и большой, как может показаться на первый взгляд.
На украинском рынке нефтепродуктов сохраняется неопределенность из-за того, что российская "Роснефть" отказывается поставлять в нашу страну свою продукцию. Учитывая, что речь идет примерно о четверти всего дизтоплива и автогаза в балансе Украины, может образоваться дефицит топлива.
02.04.21
02.04.21
Украинская металлургическая отрасль испытывает кадровый голод. Сложная экономическая ситуация, трудовая миграция, низкий спрос на рабочие профессии среди молодого поколения. Ситуацию не спасает высокий уровень заработных плат на меткомбинатах. В 2020 году средняя з/п металлурга была на 20,1% выше, чем средняя по стране. Несмотря на кризис, в прошлом году украинский ГМК практически не снизил темпов производства.
01.04.21
01.04.21, Rail.insider
Для забезпечення справедливих тарифів необхідно зрештою здійснити реформу Укрзалізниці й створити умови для розвитку конкуренції. Вантажні перевезення не повинні покривати збитки від пасажирських перевезень або забезпечувати сплату величезного податку на землю під коліями.
01.04.21
Рада приняла во втором чтении з/п №4543, который призван разблокировать приватизацию крупных объектов, а также в первом чтении з/п № 4020 "О перечне объектов права государственной собственности, не подлежащих приватизации". В бюджет 2021 года заложено 12 млрд грн поступлений от приватизации: 9 млрд грн от продажи крупных объектов госсобственности и 3 млрд грн от малой приватизации.
31.03.21
30.03.21
29.03.21
26.03.21
25.03.21
23.03.21
22.03.21
16.03.21
12.03.21
09.03.21
05.03.21
02.03.21
01.03.21
26.02.21
24.02.21
19.02.21
16.02.21
11.02.21
09.02.21


Жми «Подписаться» и получай самые интересные новости портала в Facebook!