Подробнее Запомнить город


Чотири хвилі партійної системи України

размер текста:

Суспільний запит на нові обличчя та громадська активність потенційних кандидатів в президенти дають підстави вважати, що існуючий партійний ландшафт вступає у фазу серйозних змін.

В даному випадку мова йде не стільки про зміни у владі, а про зміну в методах побудови політичних партій та їх діяльності в суспільстві.

Новою технологією роботи з електоратом стали громадські рухи та організації, на кшталт Фронту змін, Громадянської позиції, За Україну тощо.

На відміну від старої практики, коли список політичних партій міністерства юстиції тихо доповнювався ще одним пунктом, а вже під час виборчої кампанії виборці дізнавались про нову партію, в сучасному варіанті спочатку презентується громадський рух, який з часом має перерости в партію.

Питання, яке виникає в контексті будь-яких змін – чи приведуть вони до кращого, або в нашому випадку, чи з’являться в Україні відповідальні політичні сили?

Власне, нові тенденції партійного будівництва свідчать про початок третьої хвилі розвитку партійної системи України – громадянських або соціальних партій, якій передували ще дві: суспільних рухів та "кишенькових" партій.

Кожна хвиля відображає сталий набір схожих характеристик для партій щодо структурної розбудови, програмних цілей та управління.

Суспільні рухи

Праобразом перших українських партій були суспільні рухи кінця 80-х початку 90 – х років. Соціально-політичні умови того часу не створювали можливостей для виникнення повноцінних політичних сил, і "незгодні" з режимом письменники, дисиденти, студенти організовували певний рух.

Структурно такий рух оформлювався в певну громадську організацію, яка будувалася за принципом мережі лідерів. Такі організації не приділяли важливої ваги керівним органам та членству, а головним чином концентрувались на діяльності та поширенні ідей. Внутрішня комунікація відбувалась через мережу лідерів або контактних осіб.

Програмна діяльність суспільних рухів зводилась до глобальної мети досягнути змін, що в конкретному вираженні асоціювалось із здобуттям незалежності. Це дозволило об’єднати зусилля різних організацій на певному етапі і досягнути позитивного результату. Водночас, внутрішнє управління рухами було досить слабке.

Були відсутні чіткі програми та стратегічні плани діяльності, що часто призводило до хаотичних дій. Прив’язка до мережі лідерів і контактних осіб послаблювала роль керівних органів і ставила результат в залежність від волі однієї особи на місці.

Внаслідок цього суспільні рухи не змогли реорганізуватись в потужні політичні партії, за винятком НРУ, після досягнення незалежності і створили умови для настання другої хвилі.

Кишенькові партії

Тріумф від здобуття незалежності обернувся важким похміллям в подальші роки. З одного боку, мережі лідерів наплодили велику кількість професійних ораторів і амбітних політиків, які ввійшли у владу на хвилі народного збурення, а з іншого – дискредитація комуністичної партії та кінець режиму, спустили з ланцюга натовп голодних до розкошів чиновників.

Пройшовши досвід приватизації та вивчивши ази ринкової економіки, вони перейшли до розбудови нових політичних партій. Однак, оскільки досвіду демократичної розбудови ніхто не проходив, партії другої хвилі будувались в кращих ієрархічних традиціях КПСС.

Практично у кожної партії був власник, який міг суміщати цю позицію з лідерством.

Структурно партії розбудовувались двома шляхами: адміністративним та бізнесовим. В першому випадку, осередок прив’язувався до регіонального чиновника, який в свою чергу був пов'язаний з чиновником вищого рангу. В другому – партія відразу виникала на основі бізнес-структури з мережею філій, і тут теж все було зв’язано на жорсткому управлінні зверху.

Програмні цілі кишенькових партій мінялися відповідно до потреб і не були постійними в часі, оскільки і самі партії всього лише були інструментами вирішення поточних питань.

Натомість, з позиції управління вони виявились дуже ефективними. Адміністративна чи бізнесова залежність гарантували досягнення необхідних результатів на всіх рівнях. Крім того, кишенькові партії економили час та ресурси на внутрішній демократії.

Громадянські або соціальні партії

Кишенькові партії мали ряд недоліків, які призвели до настання третьої хвилі. По-перше, будучи прив’язаними до вирішення поточних проблем, вони не формували стабільного електорату, що створило передумови для появи інших політичних гравців. По-друге, жорстка ієрархія і залежність від власника не давали партіям можливості виховувати нових лідерів.

Нарешті, існуючі кишенькові партії на кінець 2000-х сконцентрували більшість адміністративних та бізнес-ресурсів, і таким чином, унеможливили появу нових політичних сил на основі старих перевірених методів.

Громадянська активність молодих і просто нових політиків стала відповіддю на пануючу політичну та медіа монополію. Основне завдання громадських рухів полягає в тому, щоб встановити прямий контакт зі своїм виборцем, мобілізувати його.

Це значною мірою позначається на структурі та діяльності такого виду політичних сил. Організаційна розбудова здійснюється через проектний менеджмент.

Проекти спрямовуються на різні цільові групи та регіони, і в такий спосіб залучають більше людей при мінімальних витратах на утримання організаційної структури. В подальшому мають бути створені осередки із регіональних прихильників, які своїм волонтерством далі економитимуть організаційні кошти.

Програмна діяльність громадянських партій побудована виключно на критиці існуючої стану речей, і в цьому контексті, дуже складно побачити різницю між ними. Критика мобілізує людей і дає можливість уникнути конфліктних питань, як мова, НАТО та УПА.

Нажаль, громадянські партії не призведуть до появи відповідальних політичних сил та політиків. Подібно до кишенькових партій, вони створюються зверху і значною мірою залежать від спонсорів, які хоч і не власники, але вимагають своїх дивідендів.

Очевидно, що цей тип політичних партій з часом відвоює нестабільний електорат, а це майже 70%, на свою користь і отримає владу. Водночас, відсутність конкретних політичних позицій перетворить їхню діяльність у владі на хаотичну, кон’юктурну і неефективну.

Ідеологічні партії

Громадянські партії відіграють свою важливу роль у появі ідеологічних. Замінивши кишенькові структури при владі, вони зруйнують монополію на адміністративні та бізнесові ресурси.

Однак, через свою неефективність і брак принципових позицій вони не займуть стабільні електоральні ніші. Окрім цього, громадська діяльність сформує середовище нових активних людей і підвищить рівень політичної культури суспільства. Це середовище буде здатним народжувати інноваційні відповіді на конфліктні питання та сприймати певні ідеологічні цінності.

Принципові позиції довгострокового характеру користуватимуться в таких людей більшим попитом, ніж тимчасова критика чинної влади. Фактично, суспільство створить запит на партії з певним світоглядом, а не портфелем піар-технологій.

Коли це трапиться? Якщо аналізувати історію незалежності, то одна хвиля складає два-три чергових виборчих цикли (цикл дорівнює президентські і парламентські вибори). Тобто передумови для ідеологічних партій виникнуть приблизно через 8 років.

Чимало аналітиків вважають, що ідеологічні партії є анахронізмами минулого, і в сучасному світі ідеологічна різниця все більшою мірою стирається. Аналізуючи досвід Європи та США місцями ці думки складно заперечити.

Однак, з іншого боку, ідеологічні партії є невід’ємною частиною ефективної демократії через таку важливу деталь як принцип більшості. Ідеологія дозволяє сформувати в суспільстві стабільну в довгостроковій перспективі більшість і таким чином забезпечує ефективне урядування.

Окрім цього, і що особливо актуально для українських реалій, ідеологія забезпечує пріоритет цінностей більшості над егоїстичними матеріальними інтересами окремих політиків.

Тому поява відповідальних політичних сил та політиків можлива тільки в рамках четвертої хвилі українських партій.

Віктор Андрусів

... ...
 


Комментарии
комментариев: 0

...
Новости партнеров


Дайджест
Верховная Рада приняла за основу законопроекты о реструктуризации валютных кредитов, многие из которых украинцы взяли еще до мирового кризиса 2008 года, и до кризиса 2014-2015 годов, вызванного агрессией России, когда из-за девальвации гривны суммы валютных займов выросли в разы. Идея в целом выглядит правильно, но что не так с этими законопроектами.
На восьмому році війни з Росією частина українських підприємств продовжує торгувати з РФ та пострадянським простором. Що змушує їх це робити, які переваги у європейських ринків і чому не всі ними користуються?
08.04.21
08.04.21
В июле 2021 года Еврокомиссия опубликует Закон о Carbon Border Adjustment Mechanism. Документ вступит в силу с 2023 года и введет в действие так называемую карбоновую пошлину. Ею будет облагаться вся промышленная продукция, пересекающая границы ЕС, если в цепочке ее производства присутствовал углеродный след.
Великий бізнес швидко пристосовується до кризових умов. На відміну від малих та середніх підприємців, компанії, які формують цілі галузі, мають достатній запас стійкості. Як під час локдауну в Києві працюють продавці будівельних матеріалів, ресторани та освітні заклади?
08.04.21
По словам министра финансов Сергея Марченко, в ближайшие два месяца МВФ может заключить с Украиной staff level agreement (соглашение на уровне персонала). После этого, "будем делать свою работу, принимать необходимые законы, чтобы получить, наконец, средства". Как видно, подходы не изменились: правительство о чем-то за закрытыми дверями договаривается с Фондом, а затем ставит парламент перед фактом.
06.04.21
Внешняя торговля Украины по итогам I квартала показала внушительный рост в денежном выражении. Несмотря на коронакризис, прогресс налицо, хотя повод для оптимизма не такой и большой, как может показаться на первый взгляд.
На украинском рынке нефтепродуктов сохраняется неопределенность из-за того, что российская "Роснефть" отказывается поставлять в нашу страну свою продукцию. Учитывая, что речь идет примерно о четверти всего дизтоплива и автогаза в балансе Украины, может образоваться дефицит топлива.
02.04.21
02.04.21
Украинская металлургическая отрасль испытывает кадровый голод. Сложная экономическая ситуация, трудовая миграция, низкий спрос на рабочие профессии среди молодого поколения. Ситуацию не спасает высокий уровень заработных плат на меткомбинатах. В 2020 году средняя з/п металлурга была на 20,1% выше, чем средняя по стране. Несмотря на кризис, в прошлом году украинский ГМК практически не снизил темпов производства.
01.04.21
01.04.21, Rail.insider
Для забезпечення справедливих тарифів необхідно зрештою здійснити реформу Укрзалізниці й створити умови для розвитку конкуренції. Вантажні перевезення не повинні покривати збитки від пасажирських перевезень або забезпечувати сплату величезного податку на землю під коліями.
01.04.21
Рада приняла во втором чтении з/п №4543, который призван разблокировать приватизацию крупных объектов, а также в первом чтении з/п № 4020 "О перечне объектов права государственной собственности, не подлежащих приватизации". В бюджет 2021 года заложено 12 млрд грн поступлений от приватизации: 9 млрд грн от продажи крупных объектов госсобственности и 3 млрд грн от малой приватизации.
31.03.21
30.03.21
29.03.21
26.03.21
25.03.21
23.03.21
22.03.21
16.03.21
12.03.21
09.03.21
05.03.21
02.03.21
01.03.21
26.02.21
24.02.21
19.02.21
16.02.21
11.02.21
09.02.21


Жми «Подписаться» и получай самые интересные новости портала в Facebook!