Страховики вирушать на пошуки грошей

Страховики так боялися жорсткого регулювання Нацбанку в разі ухвалення закону про спліт, що «проспали» жорсткість вимог Нацкомфінпослуг до їхньої платоспроможності. Протягом двох років всім страховим компаніям потрібно накопичити «запас міцності» у розмірі 30-45 млн грн. Великі страховики виконають це завдання, а ось сотні дрібних компаній доведеться покинути ринок.

Протягом двох років страховикам доведеться сформувати додатковий запас ліквідності та очистити свої портфелі від неякісних активів. Про це йдеться в розпорядженні Нацкомфінпослуг № 850 «Про затвердження Положення про обов'язкові критерії і нормативи достатності капіталу та платоспроможності, ліквідності, прибутковості, якості активів та ризиковості операцій страховика», яке набуло чинності 3 серпня.

Розмір «подушки безпеки» для ризикових страхових компаній складе 30 млн грн, а для компаній зі страхування життя – 45 млн грн, але тільки з 30 червня 2020 року. До кінця 2018-го компаніям потрібно сформувати «подушку безпеки» в розмірі 30% від необхідної суми (9 млн грн для ризикових СК і 13,5 млн грн – для лайфових), а до 30 червня 2019 року – вже 60% (18 млн грн і 27 млн грн відповідно).

Додатково регулятор посилив вимоги до активів, які можуть враховуватися під час розрахунку нормативів платоспроможності. Не менше 20-40% страхових резервів (в залежності від виду діяльності) мають бути низькоризиковими: ОВДП, облігації міжнародних фінансових організацій, поточні рахунки і депозити в банках з рейтингом не менше АА за національною рейтинговою шкалою та їхні облігації, залишок коштів страховика в централізованих фондах МТСБУ, права вимоги до перестрахувальників-нерезидентів за договорами міжнародної системи «Зелена картка» і ядерного страхування.

Якщо кредитний рейтинг банку, де розміщені активи СК, знижуватиметься, страховикам доведеться враховувати лише частину вартості таких активів: відразу після зниження рейтингу – в розмірі 75%, через 30 днів після зниження рейтингу – не більше 50%, через 60 днів – до 25 %, а через 90 днів такі активи взагалі не можна включати до суми прийнятних активів. Крім того, Нацкомфінпослуг заборонила враховувати активи, розміщені в неплатоспроможних банках.

Член Нацкомфінпослуг Олександр Зальотов пояснив, що головна задача нових вимог – визначити платоспроможність компаній. «Не повинно бути так, щоб страховики з ліквідними активами у кілька тисяч гривень мали зобов'язання на десятки й сотні мільйонів, а страхові виплати здійснювали за рахунок коштів нових клієнтів. Нові вимоги покликані виключити подібні ситуації та зобов'язати компанії мати ресурс для ефективної діяльності й повного виконання своїх зобов'язань – як страхових, так і не страхових. Разом зі страховиками ми повинні боротися за надійність та інвестиційну привабливість страхового ринку. У підсумку це сприятиме зростанню довіри клієнтів», – пояснив він.

За даними Нацкомфінпослуг, на 31 березня 2018 року в Україні діяло 292 СК, з яких 32 – компанії зі страхування життя. Сукупні активи страховиків становили 54,5 млрд грн, з яких якісними комісія вважає лише 34,9 млрд грн.

Життя без змін

Нововведення регулятора розділило учасників ринку на два табори. Великі компанії підтримують ініціативу. «Якщо ми будуємо платоспроможний конкурентний ринок, то жорсткість вимог до всіх його учасників – це необхідний крок. Можливо, його потрібно було робити багато років тому, і необов'язково при цьому посилатися на євродирективи. Ми ж хочемо працювати в світовій фінансовій системі, зрозумілій та відкритій, прагнемо до інвестицій у страховий ринок, отже, повинні відповідати рівню», – вважає голова правління СК «ІНГО Україна» Ігор Гордієнко.

Ігор Гордієнко каже, що на 30 червня фактичний запас платоспроможності їхньої СК становив 588,1 млн грн, що перевищує нормативний показник на 327,6%. «При цьому поточна структура активів відповідає і сьогоднішнім, і завтрашнім вимогам регулятора, тому ми не плануємо кардинально змінювати структуру активів. Політика компанії передбачає, що інвестиційна діяльність повинна вестися у відповідності до чинного законодавства та нормативно-регулятивних актів, а також забезпечувати необхідну ринкову дохідність. На сьогодні це депозити і державні боргові зобов'язання», – пояснив топ-менеджер.

Доцільним посилення вимог вважає також керуючий акціонер СК «Арсенал Страхування» Марина Авдєєва. «За попередніми розрахунками ми вже зараз виконуємо повністю нові нормативи, хоча регулятор відвів для цього термін до 30 червня 2019 року. Структура активів компанії не змінюватиметься, оскільки компанія завжди віддавала перевагу активам, що відрізняються високою ліквідністю і надійністю: залишки на рахунках в банках, депозити в банках, ОВДП», – уточнила Марина Авдєєва.

У пошуках грошей

Невеликі учасники ринку вважають нові вимоги недоцільними і навіть «убивчими» для ринку. За оцінками генерального директора асоціації «Страховий бізнес» В'ячеслава Черняховського, вже цього року з ринку підуть 40-50 працюючих, не «поличних» компаній, через рік таких СК буде ще сотня. «Ми давно стоїмо на принципах, що методика розрахунку реальних резервів має бути максимально близькою до розміру майбутніх виплат, а під них вже потрібно розраховувати реальні та якісні активи. Пропорційність вимог до активів щодо ризиків – основа чесного ставлення держави до бізнесу», – вважає В'ячеслав Черняховський.

На думку президента Ліги страхових організацій України Олександра Філонюка, об'єктивно оцінити, скільки компаній зможуть виконати нові вимоги Нацкомфінпослуг, можна буде за підсумками роботи за дев'ять місяців 2018 року.

За словами В'ячеслава Черняховського, комісія вийшла за рамки своїх повноважень і перебрала на себе повноваження парламенту, оскільки законами про страхування та ОСЦПВ питання капіталу й запасу платоспроможності повністю визначено.

Асоціація «Страховий бізнес» має намір оскаржити розпорядження комісії. «Зараз юристи вирішують, як ми будемо це робити: через суд або через Антимонопольний комітет. Комісія зробила стільки порушень, що є кілька варіантів повернення ситуації в правове поле», – уточнив В'ячеслав Черняховський. Він вважає порушенням і спроби комісії на свій розсуд встановлювати, куди компанії повинні інвестувати кошти, а головне – встановлення мінімального, а не максимального розміру таких вкладень. «Інакше це повністю суперечить міжнародним принципам страхового нагляду і ризик-менеджменту. Завтра за ОВДП буде чергова «стрижка», а комісія не відповість за ці збитки СК. Спроба загнати 40% резервів в ОВДП і держбанки – пряме порушення», – говорить В'ячеслав Черняховський.

Вікторія Руденко