Європейські виробники алюмінієвих сплавів стикнулись з дефіцитом брухту

Європейські виробники алюмінієвих сплавів дедалі більше занепокоєні доступністю алюмінієвого брухту, причому низка чинників ще більше знижує цю доступність у той час, коли попит на сплави повільно зростає після періоду слабкої промислової активності, повідомляє Argus.

Рівень пропозиції брухту в Європі залишається обмеженим уже кілька років поспіль, а постійний високий міжнародний попит виснажує пропозицію брухту в усьому спектрі марок. Покупці в Азії вже давно є основними споживачами брухту, особливо в Індії та Китаї, де нескладні, але високоефективні методи сортування дають змогу переробляти металобрухт найрізноманітніших якостей.

У 2021 році експорт алюмінієвого брухту з ЄС сягнув рекордних 1,1 млн тонн, з яких 296 тис тонн було відправлено лише до Індії, згідно з даними статистичної служби Євростату. У 2022 році Індія була найбільшим імпортером алюмінієвого брухту на світовому рівні: на неї припало 15,8% світового імпорту на загальну суму $3,87 млрд, з яких майже 14% надійшло з країн ЄС.

Апетит на алюмінієвий брухт з боку азійських ринків підтримав ціни на брухт у Європі, оскільки покупці були змушені платити більше, щоб утримати частину потужностей у внутрішніх регіонах, що призвело до зниження рентабельності виробників алюмінієвих сплавів, які використовують брухт як сировину.

Попит з боку Азії, на подив багатьох представників галузі, залишився стійким, навіть незважаючи на підвищення вартості фрахту і збільшення термінів виконання замовлень внаслідок кризи в Червоному морі, яка поставила під загрозу вантажі, що проходять через Суецький канал, і змусила перенаправити судноплавство в обхід мису Доброї Надії.

“Покупці в Азії все ще роблять дуже агресивні пропозиції, навіть з урахуванням додаткових витрат на доставку”, – сказав один з виробників сплавів.

На тлі такого дефіциту брухту в Європі попит на сплави починає зростати. І оскільки виробники сплавів стикаються з підвищеним попитом на свою продукцію, вони тепер шукають на ринку брухту сировину для покриття своїх потреб у продукції другого кварталу. І вони не знаходять достатніх запасів на ринку.