Перед Януковичем припідняли завісу ізоляції

Точка зору

Уперше за понад два роки Віктор Янукович відвідав Брюссель. У столиці ЄС українському президенту дали зрозуміти: зближення України з Євросоюзом - в його руках.

Відколи Юлія Тимошенко та Юрій Луценко сидять у тюрмі, візити Віктора Януковича до західних столиць стали рідкістю. 25 лютого вперше за півтора роки українського президента на високому рівні прийняли західніше за Варшаву. Поговорити лідерам України і ЄС, вочевидь, було про що – підсумкову прес-конференцію довелося перенести на понад годину від запланованого. Утім, брюссельських кореспондентів українських видань це не дуже засмутило. "Після минулого року, який взагалі був втрачений для європейської інтеграції, вже сам факт відновлення повноцінного діалогу є величезною подією", - поділилася переживаннями з DW одна з кореспонденток. Найкращою ілюстрацією її слів є той факт, що торік уперше за останні півтора десятиліття традиційний щорічний саміт Україна-ЄС взагалі не відбувся. Його з ініціативи Брюсселя було перенесено на кінець лютого, після того як осінні вибори до Верховної Ради наразилися на гостру критику ЄС через невідповідність демократичним стандартам.

Зміна тональності

Після паузи у відносинах на високому рівні керівники Євросоюзу заговорили про особливе значення нинішнього саміту. "Саміт відбувається в дуже важливий момент у відносинах України і ЄС. У момент, коли Україна має визначитися зі своїм європейським вибором", - наголосив на прес-конференції президент Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу. Своєю чергою, голова Ради ЄС Герман ван Ромпей назвав "добрими" перспективи підписати угоду про асоціацію на саміті Східного партнерства у Вільнюсі. Оптимістичні заяви керівників ЄС стали чи не найбільшою несподіванкою саміту. Зрештою, як наголошують оглядачі, за останні місяці Україна не зробила нічого, аби наблизитися до підписання угоди про асоціацію.

Експерт Центру європейської політики Аманда Пол у розмові з Deutsche Welle, коментуючи підсумки саміту, відзначила зміни у тональності розмови європейського керівництва з Віктором Януковичем. "Деякий час Євросоюз тиснув на президента Януковича, ізолюючи його політично – це і скасування візитів, і перенесення самітів. Але ця стратегія, вочевидь, не спрацювала. Тепер ЄС намагається знову відкрити канали для комунікації", - констатує Пол. Проявом нового підходу політологиня називає і надання Україні макрофінансової допомоги. Відповідно до підписаного у Брюсселі в понеділок меморандуму, Євросоюз перекаже на рахунки уряду в Києві 610 мільйонів євро у вигляді довгострокових кредитів на вигідних умовах. «Це найбільша макрофінансова допомога, яку коли-небудь надавав Європейський Союз», - підкреслив Жозе Мануель Баррозу. Щоправда, виділять гроші це не раніше, ніж Україні вдасться відновити дію кредитної програми Міжнародного валютного фонду.

Поступки можливі

Ще восени Брюссель, згідно з аналітичною запискою Єврокомісії, яка є в розпорядженні Deutsche Welle, на переговорах з Києвом щодо надання макрофінансової допомоги наголошував на принциповій умові: підписання меморандуму не буде доти, доки Україна не виконає політичних умов і не продемонструє "повагу до демократичних механізмів, верховенства права та прав людини". Жодних таких сигналів, як зауважує Аманда Пол, відтоді з України не надходило. Утім, Брюссель таки дав "зелене світло". "З огляду на важку економічну ситуацію ця фінансова допомога - сигнал підтримки не лише українському керівництву, але й пересічним українцям. Нагадування про те, що Євросоюз хоче допомогти в модернізації і демократизації", - каже Пол.

Віктор Янукович, своєю чергою, скористався візитом до Брюсселю, аби розвіяти сумніви у зовнішньополітичному курсі країни, про які оглядачі заговорили, відколи декілька місяців тому розпочалися інтенсивні переговори Києва і Москви щодо формату співпраці України з Митним союзом Росії, Білорусі і Казахстану. "Хочу запевнити, що українська влада налаштована докласти максимальних зусиль для досягнення цієї стратегічно важливої мети", - сказав Янукович про намір Києва у листопаді підписати на саміті Східного партнерства у Вільнюсі Угоду про асоціацію між Україною та ЄС, яка передбачає, зокрема, створення зони вільної торгівлі.

Питання принципу: виборчий кодекс і Тимошенко

На шляху до угоди українському керівництву доведеться виконати вимоги, сформульовані Радою ЄС у грудні. Вони стосуються проблеми вибіркового правосуддя, усунення проблем з проведенням вільних і чесних виборів та реалізації реформ, передбачених Порядком денним асоціації. Перші підсумки реалізації зобов'язань Києва сторони підбиватимуть у травні. Як зауважив у розмові з Deutsche Welle голова комітету Європарламенту Ельмар Брок (фракція Народної партії), однією з пріоритетних вимог є ухвалення виборчого кодексу. На розробку цього документу Європейський Союз свого часу виділяв чималі кошти, аби оплатити роботу міжнародної групи фахівців. Утім, зрештою українська влада напередодні минулих виборів вирішила викинути законопроект на смітник, ухваливши зручні для себе правила гри.

Враховуючи негативні висновки спостережної місії ОБСЄ щодо осінніх виборів до Верховної Ради, Євросоюз вимагає, аби кодекс було ухвалено без зволікань. "Наша позиція полягає в тому, що відповідні законодавчі норми мають застосовуватися вже під час перевиборів до Верховної Ради у тих округах, у яких результати не було встановлено, а також на майбутніх виборах мера Києва", - сказав Ельмар Брок. Другою важливою умовою євродепутат називає звільнення політичних в'язнів Юлії Тимошенко і Юрія Луценка. У цьому питанні він представляє жорстку позицію, яку поділяють чимало його впливових соратників. Ще один однопартієць німецького канцлера Анґели Меркель по Християнсько-демократичному союзу, голова комітету Бундестагу у справах ЄС Ґунтер Крихбаум в інтерв'ю DW раніше неодноразово наголошував на звільненні Тимошенко і Луценка як передумові підписання угоди про асоціацію.

Задача із багатьма невідомими

Тож, чи виправданий оптимізм керівництва ЄС щодо угоди про асоціацію з Україною, висловлений на саміті в Брюсселі? Всю складність прогнозів у цьому питанні найбільш яскраво демонструє проблема політичних в'язнів, каже Аманда Пол. Аналітик Центру європейської політики нагадує: якщо Україна виконає вимоги ЄС лише частково, будь-яка з країн може заблокувати підписання, наполягаючи на одному з принципових для неї питань. Для Німеччини, як свідчать заяви Крихбаума і Брока, принциповим є питання звільнення політичних в'язнів.

Євген Тейзе

Новини

28 Вересня 2022

Попри проблеми з експортною логістикою уряд заклав до бюджету понад 7,7 млрд грн ренти на видобуток руди

Якщо війна затягнеться Україну може залишити 5 млн громадян – Лібанова

Країни ЄС закликають встановити межу цін на газ

США готують черговий пакет військової допомоги Україні на 1,1 млрд дол - ЗМІ

Спроби скасувати експортне мито на брухт робляться для налагодження його постачань до російського анклаву - Каленков

ЄБРР погіршив прогноз зростання української економіки у 2023 році

Місія МВФ розпочне роботу в Україні в жовтні – Шмигаль

Кабмін повністю заборонив експорт товарів до РФ

27 Вересня 2022

Індія відмовляється від російської нафти

Індекс цін на сировинні товари знизився до мінімуму за останні вісім місяців

Польща планує збільшити імпорт українського вугілля

Європа готова пройти зиму без російського газу

Український бізнес розширює діяльність на західного споживача

Метінвест підготував більше 100 тис гуманітарних наборів для діючих та колишніх співробітників

Казахстан планує продовжити заборону на експорт металобрухту

Фінансова корпорація розвитку США готова кредитувати український бізнес

ВСІ НОВИНИ ⇢