Минулого тижня Кабінет міністрів схвалив законопроект про трансфертне ціноутворення, і подав його до Верховної ради.
Документ, який був покликаний зламати популярні серед бізнесу схеми уникнення оподаткування через використання офшорних юрисдикцій та споріднених структур, розробляли податківці і представники Мінфіну за участі консультантів міжнародної компанії PricewaterhouseCoopers (PwC).
Про його створення стало відомо ще в грудні, узгоджували його урядовці близько 3 місяців. Ймовірно, через опір великого бізнесу.
Не зважаючи на активність лобістів, авторам таки вдалося утримати свої позиції, але від цього документ кращим не став. Без чергових лазівок для "нечистих" підприємств в законопроекті не обійшлося, як зрештою, і без нових сумнівних повноважень для Податкової.
До того ж, документ суттєво відрізняється від європейських аналогів.
Про що мова
Отже, які негативні явища і зловживання бізнесу хоче присікти законодавець за рахунок впровадження закону про трансфертного ціноутворення?
Сьогодні багато підприємств реалізовують українську продукцію за заниженими цінами своїм "кишеньковим" структурам з країн з більш низьким податковим навантаженням, ніж в Україні.
На практиці це виглядає так: українська компанія продає спорідненій структурі, зареєстрованій в країні з нижчими податковими ставками, товар за заниженою ціною, а та, в свою чергу продає його за ринковими цінами.
В результаті, український резидент фіксує збиток за операцією, а його торговий партнер – прибуток, який можна повернути в Україну під виглядом кредитів. Саме через це класична "податкова гавань" – Кіпр – зараз є одним з найбільших інвесторів нашої країни.
Крім "класичних офшорів", серед яких чимало острівних держав і спеціальних зон, українські корпорації також використовують такі популярні холдингові юрисдикції, як Люксембург, Швейцарія, Австрія, Нідерланди, Данія та Кіпр.
Подібні схеми великим компаніям дають можливість заощаджувати сотні мільйонів доларів. Тож не дивно, що вони досить популярні серед українських фінансово-промислових груп.
Зокрема, ними не гребує група "Приват" Ігоря Коломойського, яка експортувала феросплави через офшори, "Метінвест" Ахметова та Новінського, що має виробничі потужності в Італії і постачає їм напівфабрикати за "зручними" цінами.
Так само Group DF Дмитра Фірташа також не експортує добрива напряму, а користується послугами "торгових партнерів". Перелік шанувальників трансферного ціноутворення можна продовжувати дуже довго.
За даними Податкової служби, тільки в 2012 році 54% українського товарного експорту було вивезено через третіх, часто афільованих осіб, а загальний обсяг експорту за непрямими контрактами становив 260 мільярдів гривень. В результаті за межами України залишилося майже 30% від доходу товарів.
Раніше Олександр Клименко, будучи ще главою ДПС, говорив, що державний бюджет через подібну оптимізацію недоотримує близько 20 мільярдів гривень.
Кому рахувати трансфертні ціни
Щоб уникнути подібної ганебної практики, в законопроекті "Про трансфертне ціноутворення" передбачається удосконалити процедуру відстеження податковими органами "правильності" цін в конкретних операціях.
І якщо в міжнародні практиці контролюються ціни при проведенні транснаціональних операцій між так званими "пов'язаними особами", тобто спорідненим структурами, то в Україні до категорії контрольованих угод пропонується включати і ті, які відбуваються всередині країни.
На які операції будуть розповсюджуватися нові правила, прописані в документі?
По-перше – це операції підприємств з пов'язаними особами. До даної категорії можуть відноситися як фізичні так і юридичні особи, взаємовідносини між якими певним чином можуть впливати на економічний результат угоди.
У законопроекті вказано вичерпний перелік таких зв'язків.
| Пов'язані особи | |
|---|---|
| 1 | Юридичні особи, якщо одна з них безпосередньо або опосередковано (через посередників) володіє 20% і більше іншої. |
| 2 | Юридична і фізична особа, якщо остання безпосередньо чи опосередковано (через посередників) має частку в юрособі 20% і більше. |
| 3 | Юрособи, якщо одна і таж особа безпосередньо чи опосередковано (через посередників) володіє частками в них 20% і більше |
| 4 | Юрособа та особа, яка має повноваження щодо призначення одноосібного виконавчого органу цієї юрособи або 50% і більше % від колегіального виконавчого органу або наглядової ради |
| 5 | Юрособи, одноосібні виконавчі органи яких призначені або обрані однією особою |
| 6 | Юрособи, в яких 50% і більше від складу колегіального виконавчого органу або наглядової ради призначено однією і тією ж особою |
| 7 | Юрособи, в яких 50% і більше від складу колегіального виконавчого органу або наглядової ради є одними й тими ж фізичними особами |
| 8 | Юрособа та фізособа в разі, якщо фізособа здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу такої юрособи |
| 9 | Юрособи, в яких повноваження одноосібного виконавчого органу здійснює одна і та ж особа |
| 10 | Фізособи: чоловік (дружина), батьки (в тому числі усиновителі), діти (у тому числі усиновлені), повнорідні та неповнорідні брати і сестри, опікун, піклувальник. |
По-друге, операції підприємств з іноземними компаніями, які зареєстровані в країнах, де ставка податку на прибуток є набагато нижчою, ніж в Україні (з 2013 року, як відомо в Україні – 19%).
Відштовхуватися розробники пропонують від різниці в 5% і більше. Перелік країн, в яких ставка податку на прибуток на 5% і більше нижча за рівень аналогічного прибутку в Україні, буде затверджуватися постановою Кабінету міністрів.
І в першому, і в другому випадку сума операцій з кожним контрагентом повинна перевищувати обсяг у 50 мільйонів гривень на рік. Якщо показник не доходить до такого рівня, то податкові органи не будуть відстежувати дані операції.
Звичайні ціни
Тепер про головне – сам механізм контролю "правильності" цін.
Зокрема, для його поліпшення автори документу пропонують скасувати передбачену Податковим кодексом можливість для бізнесу відхилятися від так званих "звичайних" (ринкових) цін на 20% – в бік зниження або підвищення.
Сьогодні, якщо ціна товару знаходиться в межах вказаної "вилки", то вона визнається фіскалами ринковою. У випадку ж, коли ціна виходить за рамки діапазону, Податкова може пред'явити претензії підприємству.
Втім, і 20-відсоткового відхилення абсолютно достатньо для того, щоб вивести необхідну маржу в будь-яку обрану країну.
Замість цього законодавці пропонують визначати ринкову ціну на основі 5 методів розрахунку, запропонованих в законопроекті (аналог продажу, ціна перепродажу, "витрати плюс", метод чистого прибутку і метод поділу прибутку).
| Що передбачає кожен з методів. | |
|---|---|
| 1 | Метод порівняльної неконтрольованої ціни (аналогів продажу) – базується на порівнянні ціни товарів контрольованої операції з ринковим діапазоном цін на ідентичні товари у співставних операціях. |
| 2 | Метод ціни перепродажу є методом визначення відповідності ціни товарів контрольованої операції, отриманої при подальшій реалізації товарів, що були придбані в контрольованій операції, з ринковим діапазоном валової рентабельності. Він використовується при визначенні ціни товару при його перепродажі в контрольованій операції (тобто при перепродажі спорідненим структурам) та перепродується непов’язаним з ними особам. |
| 3 | Метод "витрати плюс" визначає відповідність ціни товарів або послуг контрольованої операції ринковій ціні. Він полягає у співставлення валової рентабельності собівартості контрольованої операції з ринковим діапазоном валової рентабельності собівартості у співставних операціях. Він застосовується, зокрема, у таких випадках: при виконанні робіт особами, які є пов’язаними з продавцем робіт; при реалізації товарів, сировини або напівфабрикатів між пов’язаними особами. |
| 4 | Метод чистого прибутку ґрунтується на порівнянні рентабельності контрольованої операції з ринковим діапазоном рентабельності у співставних операціях. Цей метод вважається додатковим і використовується у разі відсутності або недостатності інформації. |
| 5 | Метод розподілу прибутку полягає у співставленні фактичного розподілу отриманого сукупного прибутку між сторонами контрольованої операції з розподілом прибутку, здійсненим на економічно обґрунтованій основі між непов’язаними особами. |
Також передбачається, що платник податків, виходячи з цього переліку, сам зможе обрати метод для визначення ціни і розрахувати її, що буде вказано в його звіті, поданому до податкових органів.
Правда, в іншій нормі того ж самого законопроекту зазначається, що Податкова, перевіряючи платника податків, має право також вибрати свій метод визначення ціни. Цікаво, хто ж виявиться правим, якщо цифри будуть різними?
При цьому податківці також передбачили, що під час п'ятирічного перехідного періоду Кабінет міністрів буде встановлювати "ринковий коридор" для кожної групи товарів у межах 5%. І в ці рамки повинна "вписатися" розрахована бізнесменом за методикою трансфертна ціна.
Якщо раптом трансфертна ціна за методикою, встановленою платником податків, буде відрізнятися більш ніж, на 5% в ту або іншу сторону, тоді Податкова отримає право стягувати недоїмки.
У свою чергу, для аграріїв, металургів і хіміків, а також компаній, що добувають залізорудну сировину, фіскали пропонують протягом п'яти років допускати відхилення законтрактованих цін на рівні ще 5% від окреслених Кабміном рамок "ринкового коридору". Тобто, як і очікувалося, законодавець не забув про інтереси великого бізнесу, надавши йому чергові поблажки.
Хоча представники великого бізнесу сподівалися на більше. Так, Федерація роботодавців, яку очолює Дмитро Фірташ, направила лист з проханням не включати до податкового моніторингу "популярні холдингові юрисдикції", в тому числі і Кіпр.
Утім, команду "младореформаторів" ці листи ані трохи "не зворушили".
Вітчизняний підхід
В цілому із змісту законопроекту випливає, що значно посилюється роль фіскальних органів у моніторингу контрольованих операцій та відкривається можливість для "ручного" регулювання.
В документі прописані чіткі механізми розрахунків методів і контролю, але ніхто не знатиме, окрім податківців, чи порушує платник податків вимоги закону і правила. І цілком ймовірно, що великі бізнес-групи знайдуть спосіб "домовитися". Правда, тепер їм доведеться ділитися із "Сім'єю".
Схоже, через це і такі "нікчемні" очікування щодо додаткових надходжень до бюджету – 500 мільйонів гривень в перший рік дії закону, і по 1 мільярду на кожний наступний рік.
Цілком можливо, що "віддуватися" доведеться гравцям з меншими обсягами торгівлі. Хіба так мало компаній, які торгують в середньому за рік на 50 мільйонів гривень? Утім, якщо вони грають не за правилами, то це їхні проблеми.
Ситуація ускладнюється не тільки для них, а й для сумлінних платників податків.
По-перше, незрозуміло, чому Кабмін визначатиме перші 5 років дії закону (у разі його прийняття) "ціновий коридор" для всіх груп товарів.
"По суті, Кабінет міністрів буде встановлювати індикативні ціни на експорт та імпорт для більшості товарних груп… Це може призвести до необхідності "ручного" регулювання цін", – каже директор податково-юридичного департаменту компанії "Делойт" в Україні Володимир Юмашев.
По-друге, перелік джерел інформації про ринкові ціни, за якими податківці будуть перевіряти "правильність" цін, теж затверджуватиме Кабінет міністрів.
У разі відсутності таких або недостатності наявної інформації, податківці використовуватимуть ціни спеціалізованих аукціонів, біржові котирування, статистику державних органів, довідкові ціни спеціалізованих видань та довідки відділів з економічних питань у складі дипломатичних представництв за кордоном.
Також використовуватимуться відомості про ціни, діапазон цін та котирування, що оприлюднені в ЗМІ.
Щоб полегшити собі завдання, у Податковій навіть створили спеціальний орган – Центр моніторингу товарних ринків. І його співробітники – не податківці, а економісти і трейдери з металургійних, агропромислових і хімічних підприємств.
Тобто, можливостей для маніпулювання тут безліч. Особливо пощастило тим, хто має справу зі специфічним товаром.
По-третє, у податківців з'являються неабиякі передумови для збільшення адміністративного тиску на бізнес.
Так, неподання звіту або первинної документації (податкових накладних, договорів і т.д.) буде коштувати компанії 5% від суми операції, неподання інших документів – штраф у 100 мінімальних зарплат – 113,4 тисячі гривень.
Бухгалтерам при цьому ще доведеться готувати окрему звітність – документи за трансфертними цінами потрібно буде подавати раз на рік – до 1 травня року, наступного за звітним.
Платники податків повинні будуть надавати не тільки звіт про проведення контрольованих операцій та аналітичні дані, що підтверджують обґрунтованість застосування трансфертних цін, але ще і всі первинні документи, пов'язані з проведенням цих операцій. А це тисячі, а іноді і мільйони сторінок документів.
| Що повинен містити звіт про здійснення контрольованих операцій | |
|---|---|
| 1 | Повні дані про пов'язаних осіб (включаючи найменування держави і територій, податковими резидентами яких є особи); |
| 2 | Інформацію про групу, що включає в себе: структуру групи, опис діяльності, а також політику трансфертного ціноутворення групи; |
| 3 | Опис операції і умови її проведення; |
| 4 | Опис товарів, включаючи фізичні характеристики, якість та репутацію на ринку, країну походження і виробника, наявність товарного знака та іншу інформацію, пов'язану з якісними характеристиками товару; |
| 5 | Умови та строки здійснення розрахунків з операції; |
| 6 | Фактори, які вплинули на формування та встановлення ціни; |
| 7 | Інформація про функції пов'язаних осіб, які є сторонами контрольованої угоди, про використані ними активи, пов'язані з цією контрольованої операцією, і про економічні ризики, які такі особи врахували при здійсненні контрольованої операції; |
| 8 | Економічний аналіз: – методи, які застосовані для визначення ціни контрольованої операції, -обгрунтування причини вибору відповідного методу, – сума отриманих доходів, – сума понесених витрат у результаті проведення контрольованої операції, – рівень рентабельності, – розрахунок ринкового діапазону цін по контрольованій операції з описом підходу до вибору порівнянних операцій, – джерела інформації, які застосовуються для визначення ціни контрольованої операції; |
| 9 | Порівняльний аналіз комерційних і фінансових умов угод; |
| 10 | Інформація про проведення платником податків пропорцій коригування податкової бази й суми податку; |
| 11 | Копії документів, що містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення про проведені протягом звітного періоду контрольованих операцій. |
Крім цього, щоб відстежити "правильність" визначення цін, Податкова планує ввести нові спеціальні перевірки – тривалість їх може становити від шести місяців до року.
Отже, хоча пан Клименко і вважає працю своїх підлеглих і міжнародних аудиторів "європейським зразком", погодиться з цим складно
"Вимоги законопроекту значно жорсткіше, регулювання поширюється на більш широкий спектр підприємств і операцій, а розмір передбачених штрафів істотно вище", – відзначає Юмашев.
Юрій Віннічук, Дмитро Дєнков
