Уряд України оголосив про готовність збільшити тарифи на виробництво електроенергії атомними станціями.
Це відбулося синхронно із отриманням офіційного підтвердження від ЄБРР і Євроатом про виділення нашій державі кредиту на суму у 600 мільйонів євро для вирішення поточних проблем ядерної енергетики.
Ядерна "справедливість"
Із 198 мільярдів кВт/год, які виробляють усі електростанції України, рівно 90 мільярдів кВт/год припадає на атомні станції.
Водночас, вартість кіловата ядерного струму становить 0,215 гривні. При цьому у 2012 році середня ціна продажу електроенергії на оптовому ринку електроенергії склала 0,43 гривні за кВт.
Така "усереднена" ціна є наслідком того, що решта електростанцій виробляють дорожчу електроенергію. Теплові електростанції енергогенеруючих компаній виробляли струм за ціною 0,55 гривні, гідроелектростанції – 0,216 гривні, теплоелектроцентралі та інші виробники – по 1,15 гривні, виробники електроенергії, які реалізують її за "зеленим тарифом" – 2,7854 гривні.
Така от ядерна "справедливість" української енергетики.
Відповідно, основне навантаження несуть українські АЕС. А вони, як відомо, на 90% вже відпрацювали свій ресурс і потребують або продовження діяльності, або будівництва нових блоків.
Це і стало причиною такої уваги до атомної галузі не лише вітчизняних чиновників, а й європейських бюрократів. Власне, віце-прем’єр-міністр Юрій Бойко заявив, що влада буде у максимально стислий термін розглядати питання підвищення тарифів для АЕС.
"Нам обіцяли, що урядом буде вирішено тарифне питання ще 1 березня, кабінет міністрів перегляне тариф для "Енергоатому" у бік підвищення. Однак співпали за часом інші проблеми енергетики, питання газу. Але ситуація і в атомній енергетиці така, що відкладати вже нікуди. Можливо, тариф буде підвищений з 1 квітня", додав він.
При цьому інший державний орган – Національна комісія державного регулювання енергетики – в кінці минулого року навпаки знизила тариф для "Енергоатому" на виробництво електроенергії з 1 січня 2013 року на 0,005 гривні до 0,2235 гривні.
Тобто додатково збільшилось навантаження на ядерну енергетику, оскільки це не дозволяє компанії заробляти кошти.
Водночас, заяви влади про те, що "Енергоатом" таки отримає більшу ціну за кіловат можуть стати підготовкою до поступового підвищення цін для решти споживачів.
Як відомо, для 90% населення електроенергія обходиться у 0,28 гривень за кіловат. Промисловість першого і другого класу платить 0,77 і 0,99 гривні відповідно.
І якщо у питанні вартості струму для промисловості Україна вже стала майже "членом" ЄС, то населення і далі отримує пільгову ціну. І все завдяки дешевій ядерній енергетиці.
Виконавчий директор з ядерної та радіаційної безпеки "Енергоатом" Наталія Шумкова оприлюднила мінімальний тариф, без якого сьогодні атомна енергетика буде "сипатися".
В "Енергоатомі" вважають за необхідне підвищити тариф на електроенергію для компанії майже на 0,06 гривні за кВт.
"Для забезпечення виконання виробничої, інвестиційної та соціальних програм "Енергоатому" необхідне збільшення нині діючого тарифу, як мінімум на 0,057 гривні, до рівня 0,273 гривні", заявила вона.
В "Енергоатомі" впевнені, що це дозволить компанії виконувати заплановані поточні ремонтні програм і перекрити платіжний дефіцит.
Атомна "матрьошка"
Проте, виникає логічне питання: чому саме зараз так гостро постала проблема функціонування ядерної енергетики, підвищення тарифу і ремонтних робіт?
Адже і весь минулий рік, і в 2010-2011 роках лобісти атомної галузі неодноразово наголошували на необхідності не затягувати вирішення цих питань, а поступово піднімати тарифи і виділяти кошти на ремонт і безпеку.
Причина ховається у бюджеті України. Оскільки ще однією причиною поступового занепаду ядерної енергетики є загальний критичний фінансовий стан економіки і необхідність поповнювати бюджет за допомогою різних "фокусів".
Одним із таких "фокусів" став випуск десятирічних облігацій на суму 1,7 мільярда гривень для подальшого перерахування до бюджету податків за майбутній 2013 рік. Простіше кажучи, авансом.
Ну, що ж – бажання влади не мати проблем із виплатою пенсій, стипендій та інших соціальних виплат цілком зрозуміле. Але нині це лягає тягарем на ядерну енергетику.
Ця проблема потягнула за собою іншу. Оскільки гроші від облігацій пішли до бюджету, то потрібно було знову залучити кредити для стабільного і надійного функціонування чотирьох АЕС – Запорізької, Південно-Української, Рівненської і Хмельницької.
З цією метою протягом січня-березня 2013 року "Енергоатом" був змушений залучити два кредити. Перший – на 80 мільйонів доларів у державного "Укрексімбанку". Другий – також у державного "Ощадбанку" на 400 мільйонів гривень.
Російський "Альфа-Банк" надав "Енергоатому" ще 40 мільйонів доларів, а "Чеський експортний банк" надав кредит у розмірі 87 мільйонів чеських крон, або 36 мільйонів гривень.
Разом атомний монополіст отримав 1,1 мільярда гривень. Більше, ніж половина від того, що було перераховано до бюджету. На першу половину 2013 року вистачить. А на другу половину в "Енергоатомі" також вже готуються брати кредити.
"Електрична криза" замість газової
Але навіть тарифна проблема блякне перед наступним викликом для всієї енергетичної системи України.
Це стосується необхідності або закривати, або продовжувати дію блоків АЕС. З 15 працюючих блоків 13 потребуватимуть продовження або "виключення" протягом 2013-2019 років.
І тут вже мова буде йти про кредити ЄБРР та "Євроатому" на суму 600 мільйонів євро. Адже вони виділятимуться саме на спільну із ЄС програму щодо підвищення безпеки на АЕС і продовження терміну їх експлуатації.
Хоча, доречно буде повернутися до тарифу і згадати, що існують спеціальні фонди, які повинні акумулювати кошти від тарифу для АЕС, щоб потім використовувати їх для виведення з експлуатації.
Але тариф сьогодні настільки низький і сума відрахувань у ці фонди також є мізерною, а тому цих коштів не вистачить для закриття АЕС. Адже виведення з експлуатації може коштувати до 30-40% вартості побудови нової станції.
Це приблизно по 500-600 мільйонів євро за один блок АЕС. Продовження життєдіяльності блоку буде коштувати трохи дешевше.
Енергосистема України наразі залежна від електровиробітку "Енергоатому". А тому обрала шлях продовження життя атомних блоків з паралельним поступовим розвитком інших альтернативних джерел енергії.
"Ми сьогодні говоримо про продовження як мінімум на 20 років. В період з 2013 по 2019 рік компанії необхідно продовжити термін 9 енергоблоків, при цьому в 2014, 2016, 2017 і 2019 роках – по 2 блоки щорічно. Враховуючи, що витрати на продовження терміну експлуатації одного блоку складають приблизно 3 мільярди гривень, то на виконання тільки цих робіт компанії необхідно близько 27 мільярдів гривень", – заявила виконавчий директор з ядерної та радіаційної безпеки "Енергоатом" Наталія Шумкова.
Продовження термінів експлуатації атомних енергоблоків дасть змогу і надалі виробляти 50% електроенергії у країні. І головне, що цікавить владу, дозволить уникнути різкого росту тарифів для споживачів.
Для самого ж "Енергоатому" буде час накопичувати кошти для зняття з експлуатації, а державі будувати нові альтернативні енергетичні потужності.
Вже зараз з метою продовження термінів експлуатації розпочали роботи на 1 і 2 енергоблоках Південно-української АЕС та на 1 і 2 енергоблоках Запорізької АЕС. Проте, з необхідних 3 мільярдів гривень на 2013 рік "Енергоатом" має лише 620 мільйонів гривень.
Тим часом в Україні і надалі тривають дискусії щодо доцільності інвестування в атомну галузь та продовження термінів експлуатації АЕС. І така пильна увага ЄС до "Енергоатому" пояснюється дуже просто.
По-перше, у Європі вже давно практикують продовження термінів роботи блоків своїх АЕС. Хоча, при цьому роблять стратегічний вибір і як у казці енергетичний шлях розходиться "прямо, наліво і направо".
У випадку ЄС – або далі розвивають "атомку", або газову чи вугільну генерацію, або інвестують в альтернативну енергетику.
По-друге, електричні мережі України перебувають у доволі зношеному стані (60-70%) і це змушує Європу нервувати. Адже Україна впроваджує європейські енергопакети, які передбачають майбутню синхронізацію енергосистем України і ЄС.
І європейцям не дуже хочеться, щоб до звичного для українського вуха словосполучення "газова криза" зовсім скоро додався новий вислів – "електрична криза".
Як тут не згадати про іще один "енергетичний" кредит від ЄБРР та ЄІБ – на реконструкцію газопроводу "Уренгой-Помари-Ужгород" на 308 мільйонів доларів. І вже третій рік Україна не може його отримати.
Просто у ЄС чудово проінформовані, що стан ГТС України набагато кращий, ніж ситуація з мережами і ядерними блоками на АЕС.
Саме тому Україні було легше отримати вдвічі більше грошей від ЄБРР і "Євроатому" для своїх ядерних потреб, ніж для газової "труби".
А тим часом більшість пересічних споживачів електроенергії впевнено можуть сказати про нинішні проблеми ядерної енергетики словами невідомого інтернет-героя: "Енергоатом? Ні, не чули…"
Але більшість навіть не замислюється, що нинішня дешева ціна струму за рахунок ядерної енергетики у майбутньому може обернутися як різким ростом тарифів, так і великими проблемами в енергосистемі.
Юрій Корольчук
