"Чудес же не бывает. Я же тоже должен что-то заработать. Я же не альтруист"
Дмитро Фірташ, власник Group DF
Власник Group DF Дмитро Фірташ має намір в 2013 році поставити українським підприємствам, що не входять в його групу, два мільярди кубометрів газу.
За словами олігарха, про це його попросив НАК "Нафтогаз України", для якого постачання газу промисловості є чи не єдиним прибутковим напрямом, на відміну від забезпечення паливом населення та теплової енергетики.
"Було прохання до нас, щоб ми продали частину свого обсягу на ринок, аби допомогти "Нафтогазу", щоб він не закуповував зайвих обсягів, а віддав газ для ТКЕ та населення. Я можу поставити 1,5-2 мільярда кубометрів газу. Це те, чим я можу максимум їм допомогти", – відзначив Фірташ.
В 2013 році Group DF планує імпортувати близько 8 мільярдів кубометрів природного газу. З цих обсягів близько 6 мільярдів кубометрів піде на забезпечення процесу виробництва добрив підприємствами групи. Залишок, очевидно, – іншим підприємствам.
З Росії чи з Близького Сходу компанія братиме газ – у Фірташа не повідомляють. Однак, за даними "Реальної економіки", в березні Фірташ домовився про закупівлі газу в Туркменістані. Ціна домовленостей становила близько 180 доларів за тисячу кубометрів. Плюс, як повідомляють ЗМІ, компанія олігарха звільнена від сплати ПДВ, здійснюючи операції з газом.
Наразі невідомо, чи поставки вже розпочалися. В Group DF інформацію не підтвердили, але й не спростували. Відмовляються коментувати ситуацію і в "Газпромі", який має пропустити цей газ по своїй трубі.
В будь-якому випадку, точна інформація про імпорт газу Фірташем та країну походження блакитного палива стане відомою в квітні, коли вийде статистика Держстату.
Фірташ не вперше імпортує газ з Туркменістану. В 2011 році його Ostchem Holding поставила в Україну 4,8 мільярда куб. м. природного газу з Казахстану, Туркменістану і Узбекистану. Минулого року Ostchem, імпортуючи лише газпромівський газ, купила 8 мільярдів кубометрів.
Нагадаємо, що газовий бізнес Фірташ розпочав саме з Туркменістану на початку 1990 року.
"Ми відправили туди (в Туркменістан – ред.) продукти на 3 мільйони доларів, але грошей, щоб розплатитися, у туркменів не виявилося. Я туди поїхав розбиратися, і мені запропонували замість грошей газ. Там я познайомився з українським підприємцем Ігорем Бакаєм, який готовий був купити в мене газ. У Бакая була квота на поставку газу в Україну, яку йому видав Кравчук. Я просто випадково там опинився, мені потрібні були гроші за товар, а Бакаю – газ. Ось і відбулася угода".
При цьому Фірташ мав добрі зв'язки з ключовими фігурами у владі країни.
"Не забувайте, що я багато років поставляв в Туркменістан спочатку продовольство, потім добрива, верстати. Мене там знала кожна собака. Не буду говорити "від президента і до …", але кожен комірник, водій на карі знав. Тут не важливо, президент дав добро чи не президент, – товар приймають комірники. Я ходив і по міністерствах, я там не був чужим. І ніколи їх не обманював", – розповідав Фірташ російському Forbes в 2011 році.
В перші ж місяці 2013 року підприємства Фірташа отримували газ від "Нафтогазу".
При цьому "Нафтогаз" скоротив імпорт газу в лютому до 0,4 мільярда кубометрів, що на 87,1% менше порівняно з 2012 роком. В січні українська монополія імпортувала 2,4 мільярда кубометрів, що на 25,7% більше порівняно з січнем минулого року.
Нагадаємо, в лютому НАК "Нафтогаз" та "Туркменгаз" підписали меморандум про відновлення постачань туркменського газу в Україну та його експорт в Європу і розвідку родовищ на території близькосхідної країни. Про якісь конкретні кроки реалізації домовленостей між туркменською та українською компаніями наразі також не повідомляється. Перед цим президент Віктор Янукович відвідав Туркменістан з офіційним візитом.
Варто відзначити, що технічно імпортувати газ з Туркменістану, чи то Фірташ, чи "Нафтогаз", Україна може лише по трубопроводу, який пролягає територією Росії. Тобто, потрібно отримати карт-бланш від російської монополії (президента РФ Володимира Путіна). В "Газпромі" не коментують питання можливого транзиту газу з Туркменістану для українських компаній.
Теоретично Україна матиме доступ до газотранспортної системи Росії згідно з договором про вільну торгівлю з СНД, підписавши додаткові угоди.
На практиці це зробити не просто, оскільки, щоб Україна отримала доступ до російської труби, необхідно виконати умови Росії: вступ в Митний союз, двосторонній газотранспортний консорціум і (та/чи/або) вихід в Європейського енергетичного товариства.
А от у Дмитра Фірташа є для цього всі шанси.
Справа в тому, що його партнером по бізнесу є друг дитинства і спаринг-партнер по дзюдо президента Росії Володимира Путіна Аркадій Ротенберг. Сьогодні він – генеральний директор спортивного клубу дзюдо "Явара-Нева"; почесний президент якого – Путін.
Компанії Ротенберга постійно виграють державні підряди в РФ (вони вже отримали підрядів приблизно на трильйон рублів).
У Ротенберга є інтереси і в Україні. Зокрема, він бере участь в покупці Ocean Plaza – найбільшого торгового центру в Києві.
Будувала цей ТЦ "К.А.Н. Девелопмент", президент і засновник якої Ігор Ніконов працював топ-менеджером фірми "Інтергаз" Бакая. Останній же вважається творцем НАК "Нафтогаз України".
Там Ніконов познайомився з Фірташем, якому в 2004 році продав столичну "Арену Сіті". За інформацією Forbes.ua, інший проект Фірташа, ТРЦ Respublika, також будуватиме Ніконов.
Окрім того, Фірташа з Ротенбергом пов'язує ледь чи не спільне виробництво мінеральних добрив. В 2011 році Фірташ брав участь в покупці одного з найбільших хімічних підприємств Росії – росошанських "Міндобрив". При цьому на конкурсі він змагався з Ротенбергом, який і переміг.
Пізніше Фірташ з Ротенбергом домовились про спільну реалізацію добрив і експлуатацію аміакопроводу "Тольятті – Горлівка – Одеса". Даний газопровід йде від найбільшого виробника аміаку "ТльяттіАзоту" через росошанські "Міндобрива", горлівський "Стирол" (належить Фірташу) до Одеського припортового заводу. Поки що державного.
В листопаді 2011 року в раду директорів "Міндобрив" зайшли разом з Аркадієм Ротенбергом гендиректор Ostchem Олександр Халін і його заступник Олег Кіктєв.
На початку 2012 року оператор аміакопроводу "Укрхімтрансаміак" призупинив транзит аміаку "ТольяттіАзоту". При цьому транзит аміаку "Міндобрив" та "Стиролу" продовжувався. Через деякий час конфлікт вдалося розв’язати.
Підкреслимо також, що Ротендерг, як і Фірташ, цікавляться покупкою Одеського припортового заводу.
Паралельно Фірташ будує збутову мережу газу вітчизняній промисловості через свої облгази (близько 70% ринку).
Виглядає це так: облгаз шле підприємству листа, що з наступного місяця воно отримуватиме газ не від "Нафтогазу", а від Ostchem. Якщо підприємство не погоджується, в нього починаються перебої з газом. Таким чином в Україні будується ринок газу (не плутати з конкуренцією, яка занесена до "Червоної книги України" – ред.): державі віддають збиткові напрямки – населення і виробництво теплової енергії, а олігархам прибуткові – промисловість.
Юрій Віннічук
