Лінощі, імпортери та влада: три нещастя українського автопрому

Автоконцерни скорочують виробництво, втрачають прибутки, зупиняють заводи. Введення Росією у минулому році утилізаційного збору призвело до втрати конкурентоспроможності української продукції.

У березні цього року автопром зіткнувся з новою проблемою – нестачею комплектуючих.

На тлі усіх негараздів уряд вирішив захистити вітчизняних виробників принаймні від імпортерів і опублікував рішення про введення спецмита на ввезення автомобілів.

Нагадаємо, що з 13 квітня на три роки вступить в силу постанова, яка вводить спеціальні мита – тобто надбавки до вже існуючих 10% – в 6,46% для авто з двигунами до 1500 кубічних сантиметрів і на 12,95% для авто від 1500 до 2200 кубічних сантиметрів.

Так піднялася завіса над результатами розслідування ринку, яке здійснювалося ще у 2008-2010 роках, а висновки щодо нього були направлені уряду ще у 2011 році.

Згідно з документом, зростання імпорту авто завдало істотної шкоди вітчизняним виробникам машин. У висновках багато цифр, що свідчать на користь цього твердження, але яке відношення вони мають до нинішньої ситуації на ринку – не відомо.

Та для учасників ринку та чиновників не це головне, здебільшого їх переповнюють емоції: зараз виробники радіють, імпортери лютують, а влада тільки й встигає запевняти, що цей захід вимушений, але він дасть реальний шанс врятувати вітчизняний автопром.

Виробники vs влада

Навіть радісну для виробників звістку про впровадження мит чиновники заправляють гірким соусом. Мовляв, ці три роки, це мало не останній шанс для авто корпорацій відродити галузь, а інакше доведеться забути усім про український автопром.

"Але якщо мине час, а "Укравтопром" за надані йому три роки не вийде на конкурентний рівень, не наростить чисельність робочих місць і обсяги виробництва, то швидше за все, доведеться діяти по-іншому, як, наприклад, зараз з вугільною промисловістю, коли шахти доводиться закривати", – відзначив директор департаменту стратегічного планування розвитку економіки Євген Олейников.

В уряді запевняють, що вживатимуть усіх можливих заходів для підтримки вітчизняного автовиробника, однак підкреслюють неможливість запровадження додаткових податкових пільг у зв'язку з дефіцитом бюджету.

Водночас представники автоконценнів переконані, що однією з головних проблем автовиробників є саме прямі та опосередковані фінансові обтяження.

Саме фінансові обтяження, на думку виробників, роблять український продукт неконкурентоспроможним.

В Мінекономіки погоджуються, що українське авто не є конкурентоспроможним і запевняють, що програмі активізації економіки на 2013-2014 роках є ряд рішень щодо стимулювання автомобільної галузі, зокрема, йдеться про "держзамовлення на автомобілі для потреб держави".

Автовиробників не дуже заспокоюють обіцянки чиновників, вони переконані, що саме влада винна у занепаді українського автопрому, у тому що не підтримала його у кризовому 2008 році.

І лише розслідування, ініційована тими ж виробниками, нагадало чиновникам про автомобільну галузь і змусило вжити конкретних заходів.

"У 4 кварталі 2008 року, автопромисловість і ринок почала рушитися, і коли весь світ, спасаючи свій автопром стимулював ринок, в Мінекономіки… зробили нічого. Пройшло 4 роки, і тепер кажете: грошей нема. А що зробили, аби вони були?", – наголошує віце-президент Асоціації "Укравтопром" Юхим Хазан.

Виробники vs імпортери

Окрім словесних перепалок із владою, українські виробники впевнені, що проти них розпочато інформаційну війну з боку автоімпортерів.

І імпортери поки що виграють цю битву, запевняє глава наглядової ради українського ПрАТ "Єврокар" Олег Боярин .

"Ми програємо цю війну. А знаєте чому? Ми обговорюємо, потрібні нам робочі місця чи ні. Я не можу собі уявити, щоб українські імпортери, наприклад у Німеччині, обговорювали, так шкодять їх інтересам дії німецьких автовиробників", – відзначає Боярин.

За його словами заяви про те, що захисні заходи створюють передумови для закриття ринку, неконкурентноздатних цін є нічим більше, аніж маніпуляціями імпортерів.

Виробники переконані, що імпортери просто захищають робочі місця в своїх країнах.

Підвищення мит – це захист свого ринку, захист робочих місць, українців, а отже, шлях до зростання купівельної спроможності.

"Не залежно від того, скільки коштує товар, якщо люди не мають грошей, то не матимуть змоги купувати, не зважаючи на ситуацію з митами, імпортом", – відзначив Боярин.

Директори іноземних компаній в свою чергу лякають припиненням імпорту авто.

Крім того, учасники ринку переконані що введення мит зрештою завдасть школи бюджету, як це було, зокрема, у 2009 році.

Аналітики навпаки переконують, що за стабільного курсу нацвалюти, падіння імпорту авто Україні не загрожує.

"Падіння імпорту автомобілів в 2009 році було більшою мірою пов’язане не із введенням 13% надбавки до мита, а з девальвацією гривні, тому за умови збереження стабільного обмінного курсу значного падіння імпорту, як це відбулося у 2009 році, не буде", – відзначає аналітик інвесткомпанії Concorde Capital Роман Дмитренко.

Немає диму без вогню

На фоні суперечок чиновників та учасників ринку цифри і події говорять самі за себе.

Український автопром підходить до критичної межі, яка матиме неприємні наслідки для економіки та пересічних українців.

По-перше, у січні-лютому 2013 року зафіксоване трикратне скорочення виробництва автотранспорту порівняно з аналогічним періодом 2012 року.

Заводи зупиняють виробництво, що є більш ніж тривожним сигналом для ринку.

Так, через введення Росією утилізаційного збору у другій половині 2012 року змушені були зупинити свою роботу і корпорація "Богдан" і Запорізький автозавод (Укравто). 1 квітня ЗМІ повідомили, що зупинив виробництво Кременчуцький автоскладальний завод.

По-друге, у зв'язку із відсутністю замовлень, виробники думають про відкриття виробництва за межами України. Наприклад, холдинг ЛАЗ допускає відкриття майданчику в Росії. Для українського ринку це може вилитися у скорочення робочих місць.

А за останні, роки як відомо, багато працівників вітчизняного автопрому залишилися без роботи.

Як відзначив президент корпорації "Богдан" Олег Свинарчук, за 2008-12 роки на його підприємствах втратили роботу 1,5 тисячі осіб, а за словами заступника голови Укравто, на підприємствах холдингу під скорочення потрапили 14 тисяч осіб (з 20 тисяч осіб).

Ще однією проблемою є відсутність сприятливого інвестиційного клімату та умов для виробників компонентів для автомобільної промисловості.

Зрештою, перспективи вітчизняного автопрому визначає і небажання українців купувати "наші машини".

Опитавши представників різного віку і професій, можна зробити висновок, що українці не вірять у вітчизняний автопром і готові переплачувати, але їздити на іномарках.

"РЕ" опитала в українців різних професій, чи купили б вони український автомобіль.

Дмитро, менеджер, 28 років

"Не купив би. Вітчизняний автопром це відлуння совка, де головне – низька вартість кінцевого виробу. Іноземці вкладають величезні кошти в рекламу, рокрутку, вивчення попиту, відгуків і побажань автолюбителів, і, як результат – якісні авто", – відзначає Дмитро.

Максим, аудитор, 23 роки

"Я б погуглив або подзвонив, і дізнався, хто є головним директором або менеджером на заводі, хто є менеджером з контролю якості. Якщо це іноземці та прямі представники компанії і вони зацікавлені в якості, то я б купив. Чому ні?", – каже Максим.

Ірина, юрист, 35 років.

"Не купила б. Не довіряю вітчизняному виробнику, не заслужив він довіри. Скоріше за все, авто буде ламатися. А коли купуєш таку річ як машину, хочеться, щоб принаймні 5 років, проблем не було", – зауважує Ірина.

Врятувати автопром

На фоні недовіри до українського автопрому, наскільки допоможуть йому спецмита судити важко. Скоріше за все, охочі придбати авто, поспішать купити іномарку зараз, до подорожчання.

Якщо ж ні, чекатимуть кращих часів, адже бажання підтримати українського виробника повинне бути щирим, а не нав'язуватися.

Водночас автопрому потрібне перезавантаження, а не декларативне покращення.

Попри запевняння імпортерів, що інвестору український ринок не цікавий, експерти переконані, що автопромисловість має непогані шанси на залучення інвестицій з-за кордону.

"Показник автомобілізації в Україні становить 150 автомобілів на тисячу осіб. У Росії -більше 200, в Болгарії – 330, у Польщі – 432. Навіть з поправкою на залежність автомобілізації від ВВП цей показник в Україні повинен становити близько 210 авто на 1 000 осіб. Потенційний інвестор має це на увазі", – пояснює старший аналітик з машинобудування інвесткомпанії "АРТ Капітал" Олексій Андрійченко.

Отже, головне це створення сприятливого інвестиційного клімату, наголошують експерти.

Аналітик аналітик Concorde Capital Роман Дмитренко для покращення ситуації в автопромі пропонує "пересадити чиновників на Таврії".

І в цьому є сенс, адже саме уряд в першу чергу повинен підтримати галузь держзамовленнями, а не купувати білоруські автобуси (у 2012 році Київ закупив автобуси у Мінського заводу – ред.)

Нині за словами міністра економічного розвитку і торгівлі Ігоря Прасолова, уряд готує рішення, згідно з яким при виконанні державного замовлення на відомчі авто пріоритет буде віддаватися українському автопрому.

В урядовій програмі активізації розвитку економіки на 2013-2014 роки йдеться, що Кабмін спрямує 2 мільярди гривень на стимулювання придбання транспорту вітчизняного виробництва.

"Створення державної системи стимулів, зокрема шляхом здешевлення споживчих кредитів", – сказано в програмі.

Не зрозуміло, що змусило чекати урядовців не один рік, щоб прийняти схоже рішення. Крім того, враховуючи досвід, наприклад, житлових державних програм, бути впевненим у реальній підтримці автопрому в майбутньому дуже важко.

Та і короткострокова програма навряд чи врятує виробництво, доцільніше розробити план на 10-20 років із описанням конкретних заходів у часовому розрізі.

Водночас самим автовиробникам не варто лише чекати манну з неба, а задуматися, над розробкою власного автомобіля, як це роблять у Росії.

Гарним прикладом є і Китай, продукція якого раніше викликала недовіру, а зараз активно завойовує позиції на світовому ринку завдяки конкурентним цінам та поліпшенню якості авто.

Ольга Дубенська