Державні пільги. Такі солодкі слова для українського великого бізнесу, особливо, коли ситуація на зовнішніх ринках погіршується, а підприємства в Україні стоять немодернізовані.
А ще милозвучніше ці слова звучать, коли згадати, що в державі відсутня система моніторингу ефективності наданої державної допомоги.
При цьому щороку в Україні з державного бюджету надається фінансової допомоги приватному сектору, у вигляді податкових пільг, знижених тарифів на енергоресурси та державних гарантій, на десятки мільярдів гривень.
Виглядає це так: головні розпорядники державних коштів – міністерства/відомства щороку готують запити до проекту державного бюджету з проханням закласти в кошторис на відповідний рік певну суми бюджетної допомоги під конкретні цілі.
В той же час процесу надання державної допомоги та її використання так би мовити бракує прозорості, що безпосередньо відбивається на конкурентному середовищі. Іншими словами, ефективність використання державної фінансової допомоги ніхто не контролює.
Як відомо, надання такої допомоги з бюджету одним компаніям, будь-то державні гарантії під кредити, пільгові тарифи на електроенергію чи знижена ставка ПДВ і податку на прибуток, і відмова в такій допомозі іншим ставить в нерівне положення учасників ринку.
В цей процес вирішив втрутитися головний антимонопольний офіс України, який вирішив взяти на себе функцію з приймання рішень про надання державної допомоги з бюджету та моніторингу з її використання. Чи змінить це ситуацію з неефективним використанням коштів платників податків на краще говорити ще рано.
За інформацією "Реальної економіки", Кабінет міністрів погодив проект закону "Про державну допомогу суб’єктам господарювання", яким Антимонопольний комітет наділяється правом вирішувати, хто отримуватиме допомогу від держави.
Паралельно АМКУ розробив законопроект про внесення змін до Бюджетного кодексу", який передбачає, що головні розпорядного бюджетних коштів зобов’язані надати до проекту бюджету на наступний рік копію дозволу АМКУ.
Як йдеться в проекті закону "Про державну допомогу суб’єктам господарювання", що є в розпорядженні "РЕ", відомство Василя Цушка визначатиме ступінь негативного впливу державної допомоги, наданої бізнесу, на конкуренцію.
Також антимонопольники здійснюватимуть моніторинг ефективності використання підприємствами наданої державної допомоги та прийматимуть рішення про її повернення в разі виявлення порушень.
Планується, що порушники повертатимуть державну допомогу самостійно або за рішенням суду.
У випадку прийняття цього закону і вступу його в дію в Україні буде створено реєстр отримувачів та надавачів державної допомоги і мапа регіональної допомоги.
При цьому центральні та регіональні органи державної влади щорічно звітуватимуть перед Цушком про надання державної допомоги, а АМКУ, в свою чергу, контролюватиме її вплив на конкуренцію.
Окрім того, суб’єктам законодавчої ініціативи, перед тим як зареєструвати законопроект про надання державної допомоги, повинні будуть погоджувати його з АМКУ.
В своєму законопроекті АМКУ надає перелік форм державної допомоги, на які поширюватимуться його повноваження: субсидія, списання боргів, списання штрафних санкцій, компенсація збитків, гарантії та кредити на пільгових умовах, продаж чи купівля в бізнесу товарів за заниженими або завищеними цінами.
До форм держдопомоги антимонопольники також відносять участь держави в формуванні статутного капіталу малих та середніх підприємств або інші форми державної допомоги, що покращують фінансовий стан підприємства.
"Законодавець пропонує посилити контроль за наданням державної допомоги суб’єктам господарювання з боку АМКУ, однак залишає відкритим питання про те, хто саме приймає рішення про надання такої допомоги; як вона надається; хто і як відслідковує результати її використання. Наприклад, в одній зі статей законопроекту має місце нечітке формулювання “інші форми державної допомоги, що покращують фінансовий стан суб’єкта господарювання”, що може на практиці призвести до корупційних проявів", – прокоментував ініціативу керівник секретаріату ради підприємців при Кабміні Андрій Забловський.
Під юрисдикцію АМКУ не підпадатиме державна допомога надана в розмірі до 2,5 мільйона гривень протягом трьох років, що відповідає пороговому показнику в розмірі 200 тисяч євро, визначеному в законодавстві ЄС та проекті Угоди про зону вільної торгівлі між Україно та Європейським Союзом.
Також дія закону не буде поширюватися на підтримку сільського господарства, рибальства, оборонний комплекс, правоохоронні органи спецпризначення, інвестування в інфраструктуру та держзакупівлі.
Крім того, Кабінет міністрів зможе звільняти окремі види державної допомоги від процедури узгодження з АМКУ.
Антимонопольний орган хоче присвоїти собі чималі повноваження. Зокрема, перед тим, як надати допомогу, центральний або регіональний орган влади зобов’язаний буде отримати дозвіл АМКУ, який матиме право затребувати в надавача допомоги та отримувача інформацію, в тому числі і з обмеженим доступом.
Також АМКУ зможе приймати рішення про припинення надання допомоги або її повернення державі, якщо така була надана без його погодження або загрожує конкуренції.
Надавач державної допомоги перед тим, як прийняти рішення на користь отримувача, зобов’язаний поставити до відома АМКУ, який за результатами розгляду справи зможе прийняти рішення про допустимість або недопустимість такої допомоги.
Державна допомога, надана всупереч АМКУ, підлягатиме негайному поверненню.
"Фактично рішення АМКУ щодо надання чи ненадання державної допомоги носитиме вирішальний характер", – вважає Забловський.
Окрім розширення повноважень відомства головний антимонопольник Цушко хоче створення спеціалізованого підрозділу з питань державної допомоги при АМКУ зі збільшенням загальної чисельності працівників відомства на 30 чоловік.
В АМКУ підрахували, що для цього необхідно збільшити щорічне фінансування відомства на 2,8 мільйона гривень, які підуть на оплату праці співробітників новоствореного підрозділу.
Також, за задумом відомства, в кожному міністерстві необхідно буде створити додаткові сектори з трьох працівників для забезпечення моніторингу та підготовки звітності. Для цього з бюджету додатково повинно виділятися 3,3 мільйона гривень щороку.
Загалом створення системи державної допомоги потребуватиме з бюджету 6,1 мільйона гривень щорічно на оплату праці працівників та ще 720 тисяч гривень на облаштування їхніх робочих місць.
Кошти на розробку програмного забезпечення для системи моніторингу державної допомоги Цушко сподівається отримати від Європейського Союзу.
В АМКУ вважають, що впровадження системи моніторингу державної допомоги в ЄС дозволило країнам-членам зменшити співвідношення між обсягом державної допомоги та ВВП з 2% до 0,4% ВВП. В Україні ж, за підрахунками АМККУ, це співвідношення скоротиться до 1,5% ВВП, а економія бюджетних коштів становитиме 9,9 мільярда гривень.
Проект розроблений на виконання міжнародних зобов’язань України, визначений Угодою СОТ, Угодою про партнерство та співробітництво між Європейськими співтовариствами і Україно та порядком денним асоціації України ЄС.
У разі його прийняття він набере чинності через три роки з дня опублікування.
Як стверджують фахівці, якщо законопроект приймуть в теперішній редакції, то повноваження АМКУ не будуть перетинатися з функціями інших державних органів у цій сфері.
Юрій Віннічук
