П’ять найбільших загроз для державного бюджету

Криза державних фінансів в Україні продовжується. Поки що уряду не вдалося досягти домовленостей ні з МВФ, ні з Росією, а здатність держави самостійно профінансувати свої видатки все ще залишається під загрозою.

"Реальна економіка" аналізує п’ять найбільших потенційних джерел проблем для державних фінансів цього року.

Загроза №5 – Нарощування бюджетних видатків

Як відомо, державні видатки є перерозподілом ресурсів суспільства й продуктивність їм не властива. Теоретично, цей перерозподіл робиться в загальних інтересах, проте, на практиці, впливові групи завжди так чи інакше можуть отримати з нього зиск.

Це характерно для будь-якої країни світу.

Україна виділяється в цьому сенсі лише тим, як сильно наша країна дотримується цього принципу. Соціальний популізм, коли бюджетні видатки використовуються перед кожними виборами з метою банального підкупу виборця – доволі ласого, треба відзначити, на подачки – є неодмінним атрибутом українського політичного та економічного життя.

Втім, особи, наближені до "корму шок" мають й значно пряміші засоби використання державних фінансів. Цілі впливові клани "підгодовуються" за їх рахунок і мають пряму зацікавленість у доступі до владного ресурсу.

Зараз, під час кризи держфінансів, Україна не може собі дозволити нарощувати видатки. Проте стимул до цього завжди є, як політичний – з огляду на майбутні вибори, так і економічний, з огляду на апетити наближених до влади осіб.

Це створює небезпечну ситуацію, коли уряд може-таки почати збільшувати бюджетні видатки, що може наблизити країну до неплатоспроможності. Втім, ризик цього є відносно невеликим, адже криза все ж таки утримує урядовців від цілковито безвідповідальних заходів.

Загроза №4 – Зростання цін на газ

Технічно, український уряд не імпортує газ – це робить компанія "Нафтогаз України". На практиці, через занижені тарифи на внутрішньому ринку, ця компанія структурно нездатна себе фінансувати і вона потребує постійної підтримки з боку уряду.

В 2011-2012 роках ця підтримка становила, у різних формах, відповідно, 3 та 2,5 мільярда доларів, або 70% та 45% від дефіциту зведеного бюджету країни. Фінансові проблеми "Нафтогазу" є принциповою складовою загальної кризи, в яку трапила Україна.

В 2012 році закупівлі імпортного газу вдалося скоротити, у фізичному вимірі, до мінімуму. Проте серйозного падіння нижче цього рівня навряд чи вдасться досягти, просто в силу потреби в опаленні та потребах промисловості, від яких неможливо відмовитися.

Зростання ж цін до 425 доларів за тисячу кубічних метрів не дозволило скороченню фізичних обсягів закупівель покращити фінансовий стан "Нафтогазу".

Це робить українські державні фінанси вразливими до цін на газ. Якщо зростання останніх продовжиться, а альтернативні шляхи вирішення "газового питання" будуть затягуватися, це становитиме пряму загрозу платоспроможності "Нафтогазу" й, відповідно, українського уряду.

Загроза №3 – Девальвація

Українська влада зазвичай боїться девальвації, як вогню. Через залежність від імпорту споживчих товарів, населення України уразливе до коливань гривні, оскільки девальвація призводить до зростання цін та зниження купівельної спроможності громадян.

Останнє болюче б’є по рейтингу уряду. Крім того, девальвація загрожує банкам, які мають доволі великі валютні борги. У разі девальвації вони збільшуються і це потенційно може призвести до банківської кризи – за оцінками, серйозні проблеми в банків можуть початися при девальвації в 25%.

Впливає девальвація й на урядові фінанси.

По-перше, уряд і сам має великі валютні борги. В сумі вони складають близько 65% усього державного та гарантованого державою боргу – приблизно 42,5 мільярда доларів.

Оскільки доходи казна отримує в гривні, девальвація погіршує й без того загрозливу ситуацію зі зростанням рівня заборгованості.

По-друге, девальвація скорочує імпорт. Проте саме за рахунок оподаткування імпорту (ПДВ на імпортні товари та послуги та ввізного мита) держава отримує велику частину своїх доходів – більше третини для державного бюджету та більше 20% для бюджету консолідованого.

Відповідно, девальвація одночасно збільшуватиме боргове навантаження на бюджет та зменшуватиме його доходи.

Загроза №2 – Нездатність залучити кошти, необхідні для повернення зовнішніх боргів у 2013 році

2013 року поверненню підлягають великі обсяги зовнішнього державного боргу. 4,5 мільярда доларів має повернути власне сектор державного управління.

Крім того, 3 мільярди доведеться повертати МВФ органам грошово-кредитного регулювання, тобто НБУ. В сумі це дає 7,5 мільярдів – і всю цю вельми велику суму доведеться повернути або рефінансувати вже цього року.

Втім, уряду вже вдалося скористатися непоганими умовами на зовнішніх ринках та допомогою "дружніх" банків і залучити близько 3,5 мільярдів. Це дозволить профінансувати повернення зовнішнього боргу до червня включно.

Цього року планується спробувати отримати кошти на зовнішніх ринках ще три рази. За оцінкою Миколи Мягкого, керуючого активами компанії "Кінто", якщо вдасться залучити ще 2 мільярдів доларів, решту боргів можна буде легко рефінансувати за рахунок внутрішніх ресурсів.

Проте зовнішні ринки останніми роками є дуже мінливими й Україна періодично виявляється взагалі від них відрізаною. Якщо подібне станеться й цього року, це може мати дуже погані наслідки для державних фінансів.

Загроза №1 – зниження бюджетних доходів внаслідок економічного спаду

Бюджети в Україні, традиційно, плануються виходячи з оптимістичних передумов. Як правило, цей оптимізм виявляється невиправданим і бюджет отримує гірші доходи, ніж було заплановано.

Скоріш за все, подібне станеться й цього року, проте важливим є питання розміру "недобору".

Цього року українська економіка продовжуватиме відчувати негативний вплив поганої кон’юнктури світового металургійного ринку. Крім того, уряд прогнозує поганий врожай через несприятливі погодні умови.

Разом ці речі можуть призвести до поганої, можливо – негативної, динаміки й без того слабкої економіки. Така динаміка, в свою чергу, неодмінно транслюватиметься в скорочення державних доходів.

В умовах, коли держава вже зараз ледь-ледь здатна розплатитися за своїми зобов’язаннями, таке скорочення доходів може виявитися фатальним для державних фінансів.

Павло Кухта