Доволі часто в Україні з'являються законодавчі ініціативи, які виглядають як спосіб "залатати дірки" в бюджеті за рахунок населення, або ж просто як не дуже гуманний хід відносно звичайного жителя країни.
Часом пропонуються заходи, які є начебто логічними з точки зору розвитку економіки, але в українських реаліях там обов'язково криється підступ.
Щоб нагадати про покращення, "Реальна Економіка" склала рейтинг із п'яти ініціатив, які втілившись у життя, обов'язково стали б головним болем українців.
1. Про депозити
Автор законопроектів: Євген Сігал (Партія Регіонів)
Коли внесено пропозицію: 26 лютого 2013 року
Доля ініціативи: Регіонал та співвласник холдингу "Комплекс Агромарс" у лютому зареєстрував у парламенті законопроекти № 2400 та № 2401, якими пропонувалося заборонити банкам залучати вклади в інвалюті у населення а також обкласти податком у 25% доходи громадян, отримані у вигляді процентів на банківські вклади.
У березні Комітет з питань податкової та митної політики не підтримав документ щодо оподаткування депозитів і рекомендував його відхилити.
У травні Комітет з питань фінансів і банківської діяльності рекомендував Верховній Раді відхилити законопроект про заборону валютних депозитів.
Проблема: Депозити тривалий час залишаються для українців доступним та зрозумілим способом для збереження заощаджень.
У період застою фондового ринку, недостатньої обізнаності щодо облігації, інвестицій у дорогоцінні метали, населення залишається вірним саме банківським вкладам, які дозволяють хоча б уберегти кошти від інфляції, а інколи і трохи заробити.
Тому новина про ініціативу "регіонала" за короткий період спровокувала хвилю невдоволення і експертів, і пересічних громадян.
Особливе обурення викликала цифра у 25%.
Втім, варто пам'ятати, що чверть доходів планувалося забирати не з усіх депозитів, а з тих, чия дохідність перевищує облікову ставку НБУ плюс 5%. Та полегшення це уточнення не принесло, адже банки, заважаючи на кризу, часто пропонують депозити з прибутковістю навіть у 25%.
Попри те, що такий законопроект був у цілому невчасним, не зрозуміло також і чим була обумовлена цифра саме у 25%, тому не дивно, що критиками такої новації стали не лише населення, а і влада, зокрема, прем'єр Азаров, та Національний банк.
У НБУ незадоволення висловили і з приводу заборони валютних вкладів, підкресливши "недостатньо глибоке опрацювання питання".
2. Про "комуналку"
Автор законопроектів: Кабмін
Коли внесено пропозицію: оприлюднено 18 квітня 2013 року
Доля ініціативи: 18 квітня Мінрегіон оприлюднив законопроект, яким затверджується розмір пені за несплату ЖКГ-послуг – 0,1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше, ніж загальна сума заборгованості.
Наприкінці квітня Мінрегіон звернувся до Кабміну з проханням зняти з контролю деякі пункти Національного плану дій на 2013 рік, зокрема, і пункт, яким передбачалося прийняття у жовтні Радою закону щодо пені. За результатами нарад уряду 20 та 23 травня, цей пункт було знято з контролю.
Проблема: Як відомо, до 1996 року пеня нараховувалося на 0,01% загальної суми боргу за 1 день прострочення.
З 1996 по 2011 рік діяв мораторій на стягнення пені, який був прийнятий у зв'язку з невиконанням державою зобов'язань із виплати зарплати, пенсій, стипендій тощо.
Мораторій давно втратив чинність, та "верхівка" довго не могла визначитися із розміром пені, лякаючи населення цифрами 100, 200, навіть 300% від суми заборгованості.
Водночас причини, через які було введено мораторій кілька років тому, не втратили актуальність. В умовах низьких заробітків українців, затримки заробітної плати, відсутності компенсацій за цю затримку, не зовсім логічно у відповідь стягувати з населення пеню.
Крім того, пеня є актуальною тоді, коли наявні адекватні взаємостосунки обох сторін – того, хто отримує і надає ЖКГ-послуги, які часто виконуються не у повному обсязі, або взагалі не надаються.
3. Про працю
Автор законопроекту: Олександр Стоян, Ярослав Сухий (Партія Регіонів)
Коли внесено пропозицію: 22 квітня 2013 року
Доля ініціативи: Документ опрацьовується в комітеті.
Проблема: Законопроект "регіоналів" містить багато суперечливих моментів, і грає на руку в основному роботодавцям. Тому не дивно, що документ викликав хвилю обурення населення, профспілок, а також критику міністра соцполітики Наталії Королевської.
Так, нові правила дозволяють роботодавцю не заключати колективний договір, продовжувати робочий тиждень до 6 днів, і відповідно робочий день, і навіть стежити за працівниками за допомогою відеокамер та мікрофонів.
Крім того, законопроект розширює перелік підстав для звільнення самотніх матерів.
Серед найбільш негативних моментів проекту експерти називають можливість за певних умов не виплачувати заробітну плату.
Також документом забороняється розголошувати комерційну інформацію, перелік якої може визначати роботодавець. Тобто теоретично звільнення може чекати працівника навіть після озвучення суми своєї зарплати.
У проекті кодексу урізаються і права профспілок. За новими правилами, роботодавець може звільняти працівників, не беручи до уваги рішення профспілок.
4.Про векселі
Автор законопроекту: Валерій Омельченко (Партія Регіонів)
Коли внесено пропозицію: 18 квітня 2013 року
Доля ініціативи: Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури стосовно фінансових векселів Рада прийняла за основу 18 квітня 2013 року.
Документом передбачалося, що заборгованість держбюджету може бути оформлена фінансовим казначейським векселем, а також передбачався випуск банківських векселів.
14 травня депутати схвалили в першому читанні зміни до Податкового кодексу про фінансові векселі та закрилася під загрозою блокування опозицією парламентської трибуни.
В цей же день Раді не вдалося внести зміни до закону про держбюджет на 2013 рік, які стосувалися фінансових векселів.
Проблема: у фінансовому векселі як інструменті на перший погляд немає нічого погано, це, по суті, гроші в майбутньому. Та вексель по-українськи може ховати в собі сюрпризи, наприклад, для експортерів.
Так, у компаній не буде іншого вибору, окрім отримати компенсацію ПДВ векселем, адже це краще, ніж нічого не отримати. Покласти в кишеню гроші до закінчення терміну обігу векселя, експортери зможуть лише продавши на ринку їх з дисконтом, який, за оцінками експертів, може сягати захмарних 60%.
Законопроекту в частині банківських векселів, на думку учасників ринку, не вистачає конкретики, а саме яку суму за векселями може виплачувати банк, хто може і не може бути векселетримачем.
Вексельний закон спровокував і виникнення чуток про те, що це всього-на-всього схема, якою намагаються обвести навколо пальця експортерів, мовляв, погашатимуть векселі не усім, а лише "визначеним"фірмам, а ті допомагатимуть отримати живі гроші іншим, зрозуміло, з великим дисконтом.
5. Про перекази
Суть пропозиції: Днями Міністерство доходів і зборів повідомило, що грошові перекази підлягають оподаткуванню за ставками 15 або 17%.
У відомстві підкреслили, що норма про визнання об'єктом оподаткування таких коштів міститься в українському законодавстві вже більше 10 років, адже передбачена як податок на доходи фізичних осіб від 2003 року, а потім і Податковим кодексом.
Проблема: заява Міндоходів стала причиною активних дискусій серед експертів та звичайного населення.
Дійсно, як пише портал "Ліга.Закон", іноземні доходи декларуються їх одержувачем, але це правило актуальне лише для доходів, які оподатковуються.
А грошові кошти, які надходять з-за кордону від резидента і є коштами, які отримані від членів сім'ї першого ступеня споріднення, отримані інвалідами першої групи та дітьми-сиротами, не оподатковуються.
Варто зазначити, що від трудових мігрантів та національної діаспори лише за минулий рік надійшло 7,5 мільярда доларів, а це, по суті, інвестиції в економіку.
Також заробітчани, пересилаючи кошти, сплачують чималу комісію банкам.
Додатковими обтяженнями влада лише провокує "заробітчан" уникати легального способу надсилання коштів в Україну, натомість активізувати "передачі" транспортом чи знайомими.
Крім того, заробітчани вже сплачують збори та податки у країнах, в яких отримують ці доходи, і тому можуть вільно витрачати ці кошти на території України.
