"Газпром" забив на сполох. В українських підземних сховищах мало газу. А до початку опалювального сезону потрібно накопичити як мінімум 19 мільярдів кубометрів.
Цього, на думку голови правління російського газового монополіста Олексія Міллера, має вистачити для того, щоб у холодну зиму країни ЄС не потерпали від морозів.
Підготовка ґрунту
Україна ж планує закачати лише 15-16 мільярдів кубометрів. Решту газу Київ закачувати у свої ПСГ відмовився. Мовляв, вам, "Газпрому", потрібно виконувати контракти із компаніями ЄС, то ви і зберігайте свій газ у наших сховищах.
Така позиція цілком зрозуміла. Вже другий рік поспіль через брак коштів і високу ціну на газ Україна займає позицію не лише скорочення закупівлі російського газу, а й зменшення закачування газу до ПСГ.
Адже теоретично і практично газу обсягом у 15-16 мільярдів кубометрів має вистачати для потреб України. Проте, якщо будуть "люті" морози одночасно у ЄС та Україні, то скоріше за все європейським країнам газу не вистачатиме як це було вже взимку 2012 року. Тоді "Газпрому" не вдалося зробити винним Україну.
Саме тому зараз російський монополіст вкотре намагається підготувати ґрунт для майбутніх звинувачень України у крадіжках газу, зриві транзиту газу до ЄС або невиконанні контрактних зобов’язань.
Чергове непорозуміння "Газпрому" і "Нафтогазу" трапилося після того як Росія надала Україні аванс за транзит газу в 2013 році в розмірі 1 мільярда доларів.
І відразу визначила цільове призначення авансу – кошти мають бути призначені виключно для придбання у "Газпрому" природного газу і закачування його в ПСГ України.
При цьому "Газпром" надав дані, що з початку 2012 року "Нафтогазу" були виділені авансові платежі в цілому на суму 5,15 мільярда доларів.
І за розрахунками "Газпрому", залишку цієї суми достатньо для оплати транзиту газу до початку 2015 року. Нагадаємо, що у червні 2012 року "Газпром" надав "Нафтогазу" аванс у розмірі 2 мільярдів доларів за транзит газу в період 2012-2013 років.
При цьому твердження "Газпрому", що авансових коштів в цілому було надано на суму 5,15 мільярда доларів, до цього часу офіційно не підтверджені ані зі стороні Газпрому, ані з боку "Нафтогазу".
І джерела "РЕ" у "Нафтогазі" стверджують, що цифри "Газпром" відверто завищує.
Ультиматум Міллера
Власне, іще за декілька днів до висунення "вимоги" накопичити 19 мільярдів кубометрів газу, Олексій Міллер озвучив не менше жорстку оцінку україно-російських газових відносин.
"У "Газпрому" є досвід закачування газу в ПСГ України. Досвід суто негативний. Ми прийняли дуже жорстке рішення: ніколи і ні за яких умов не закачувати газ в українські ПСГ", заявив він.
Також керівник російського монополіста повідомив, що "Газпром" припинить здійснювати передоплату за транзит газу через територію України.
"Ми видали останній аванс в 1 мільярд доларів. І більше ми авансувати транзит не будемо", додав він.
Здавалося, що ж таке мало статися, що Міллер разом із "Газпромом" після таких заяв уточнюють свій ультиматум і вже вимагають від України закачати 19 мільярдів кубометрів газу?
Сталося те, що Україна вирішила використати кошти російського авансу для купівлі 3 мільярдів кубометрів газу. Але загалом буде закачано не більше 16 мільярдів кубометрів.
Це означає, що за умови низьких температур в ЄС, Україні чи Росії, "Газпром" знову зіткнеться з проблемою необхідності різкого збільшення поставок газу до Європи. І "страховки" у вигляді запасних 4-5 мільярдів кубів газу у сховищах не буде.
Відповідно, Україна може відмовитися піднімати із ПСГ фактично свій газ. І тому, в такому випадку, варто знову очікувати конфліктів на вісі "Нафтогаз-Газпром".
З іншого боку виділення авансу в рахунок оплати транзиту, а також подальші зустрічі газових переговорників України та Росії свідчить про те, що Україна і Росія все таки можуть досягати компромісу.
Проте, хаотичні дії "Газпрому" стосовно України є підтвердженням водночас і того, що Росія "зависла" і перебуває у пошуку вирішення українського газового питання.
Нині "Газпром" продовжує класти яйця у різні корзини. І таким чином закладає підґрунтя як для конфліктів, на кшталт звинувачення у ненадійності України як транзитної держави, так і для примирення шляхом створення консорціуму або часткового перегляду чинного договору із зниженням ціни на газ.
Сховища як привід
Проте, якщо згадати минулий рік, то влітку 2012 у переговорах між Україною та Росією також поставала проблема закачування газу у ПСГ.
Але тоді Росія переконала Україну взяти аванс удвічі більшого розміру, ніж у 2013 році, і лише таким чином підземні сховища газу наповнилися до обсягу у 21 мільярд кубометрів.
Погано те, що нині "Газпром" вже намагається використати передконфліктну ситуацію проти України.
Мова йде про дискредитацію проектів щодо зберігання газу, що належить енергоконцернам із ЄС, в українських підземних сховищах.
Насправді, переконати європейські компанії зберігати значні обсяги газу у сховищах України – малоперспективна справа. У кращому випадку можна розраховувати на зберігання 1-2 мільярдів кубометрів газу, але аж ніяк не п’ять і тим більше десять мільярдів кубометрів.
А ще гірше, що за проблемами навколо сховищ як завжди маячить тінь консорціуму, який Україна та Росія вже "підписують" третій рік поспіль. І завжди щось стає на перешкоді. Цього разу – підземні сховища і реверсні поставки газу.
Голова правління "Газпрому" заявив, що переговори про створення консорціуму з управління українською ГТС взагалі не ведуться, тому що до цього часу не внесені необхідні зміни до законодавства України.
"Переговори про створення газотранспортного консорціуму не ведуться. Підстав для ведення переговорів щодо консорціуму немає. Щоб вести переговори предметно, необхідно внести зміни в українське законодавство, необхідно внести зміни в десяток законодавчих та нормативних актів країни. До сьогоднішнього дня цього не зроблено", – бідкався Міллер.
Голова "Газпрому" стверджує, що Україна спершу запевняла, що це відбудеться в один період часу, потім – в інший.
"Час іде, але нічого не відбувається", – невдоволено підвів підсумки керівник газового монополісту.
Проте, Міллер заперечує факт інтересу до ГТС, який вже неодноразово визнавали керівники Росії – Путін та Медведєв.
Та й сам "Газпром" іще зовсім недавно позитивно відгукувався про можливість створення консорціуму – щоправда без участі європейського партнера.
Отож, історія із сховищами – це, схоже, ще одне бажання "Газпрому" шукати причини і підстави для того аби дотиснути Україну та здобути контроль над ГТС на вигідних для себе умовах.
Юрій Корольчук, Інститут енергетичних стратегій
