Державний бюджет: на порозі кризи

Будь-яка влада обіцяє покращення життя своїм громадянам. Приймаючи різні програми розвитку чи співробітництва, складаючи плани, чиновники розповідають багато, але, на жаль, забувають звітувати про результати виконання наданих обіцянок.

Згідно з національною програмою співробітництва з НАТО на 2013 рік, – виявляється, що Україна продовжує співпрацю з Альянсом, а не тільки з Митним союзом, влада поставила для себе наступне завдання.

"Поліпшити умови життєдіяльності громадян шляхом забезпечення розвитку економіки як базису для підвищення рівня зайнятості, зростання доходів населення, зниження темпів інфляції через збільшення обсягу пропонованих товарів і послуг".

Погодьтесь, загальні фрази, та нічого конкретного. А якщо, наприклад, затвердили хоча б графік повернення вкладів колишнього СРСР, було б усе чітко та зрозуміло.

Однак це питання зникло з порядку денного ще минулого року, коли приймали бюджет на 2013 рік. Невже такі погані справи?

Припинення виплат – не перший дзвоник

Якщо подивитися останні дані Держкомстату, то, начебто, все в Україні гаразд: безробіття скорочується, доходи населення зростають, середня заробітна плата теж – все більше і більше.

Але, якщо зробити порівняльну оцінку, до якої додати динаміку надходження податків з доходів фізичних осіб, то переможні реляції будуть просто недоречними.

Дані про доходи громадян України за перший квартал 2013 року свідчать про зростання цього показника у порівнянні з першим кварталом 2012 року. Темп зростання становить 104,8%.

Разом з цим це значно гірше минулорічного показника, коли у 2012 році темп зростання доходів у порівнянні з 2011 роком становив 113,4%.

Але не зрозуміло, як це могло статися, коли кількість тих, хто вже працює і втратив статус безробітного, зросла на 40 тисяч осіб, а середній розмір заробітної плати теж зріс з 2813 гривень до 3181 гривні.

Тобто працівників стало більше, їхня зарплата зросла, а темпи зростання доходів зменшилися.

Але головним питанням є розбіжності між темпами зростання доходів громадян та темпами зростання податку на їхні доходи. Ці показники мають між собою практично повний, тобто функціональний зв'язок і їхні темпи зростання не можуть відрізнятися.

Це схоже на те, коли із пункту А вийшов потяг – локомотив з пасажирськими вагонами, а до пункту В приїхали спочатку вагони, а через годину з’явився локомотив. Хоча, у нас таке можливо: пригадайте неприємні пригоди з швидкісними експресами, що постійно ламалися у полях між станціями, лякаючи пасажирів?

Чомусь так сталося, що темпи зростання зібраних податків з доходів громадян є значно більшими ніж темпи цих доходів.

Так, у першому кварталі, 2013 у порівнянні з минулим роком цей показник становить 108,9% – нагадаємо: темпи зростання доходів 104,8%.

Це схоже на те, що фіскальні органи вирішили перевиконати усі можливі і неможливі плани із наповнення казни і зібрати з громадян податки з доходів, про які ті не здогадувалися.

Але і тут не склалося. План по податку з доходів фізичних осіб у 2013 постійно не виконується. І якщо у лютому цей план вдалося майже виконати, то у червні відставання стало дуже суттєвим.

Також важливим і негативним сигналом є те, що ситуація значно відрізняється від стану справ у 2012 році, який, як ми пам’ятаємо, засвідчив наявність гострої економічної кризи в Україні.

Місцеві бюджети знов у мінусі

Норми відрахування податку на доходи фізичних осіб до бюджетів місцевого самоврядування встановлено Податковим кодексом. Так, до доходів бюджету міста Києва зараховується 50 відсотків податку, до доходів бюджету міста Севастополя цей норматив у двічі більший і становить 100 відсотків.

До доходів бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення зараховується 75 відсотків податку, що сплачується на території цих міст. До доходів бюджетів сіл, їх об'єднань, селищ, міст районного значення зараховується 25 відсотків податку.

Такий порядок розподілу зароблених доходів у вигляді податків ставить місцеву владу у нерівне становище. Особливо це стосується сіл, селищ та міст районного значення.

Якщо державний бюджет за підсумками півріччя недоотримав приблизно 188 мільйонів гривень, то для місцевих бюджетів невиконання запланованих показників оцінюється приблизно у 2 мільярди гривень.

Як свідчать дослідження Світового банку, обмеження фінансових ресурсів місцевих бюджетів негативно впливає на стан інфраструктури на місцях, що, у свою чергу, зменшує рівень доступу населення до державних та інших послуг.

Наприклад, стан доріг може ускладнити, чи, навпаки, спростити доступ до ринків та послуг для населення. І, якщо фермер не може вирішити транспортні проблеми, вигода від реалізації його продукції буде отримана, в основному, посередниками чи дилерами.

Як було заявлено українською владою -, Україна прагне увійти до двадцятки найбільш розвинених країн світу.

Це, на фоні фінансового стану місцевих бюджетів та рівня доходів українських громадян виглядає як злий жарт. За рівнем доходів населення, Україна знаходиться сьогодні на останніх позиціях серед майже усіх країн Європи.

За останні роки суттєво погіршилося матеріальне становище у сім’ях пенсіонерів, і у сім’ях, де є хоча б один безробітний. У малих містах і сільській місцевості проблеми, пов’язані з бідністю, відчуваються значно гостріше ніж у великих містах. Життя також ускладнилося для батьків, які виховують дітей.

Структура доходів та витрат населення

В Україні бюджетна політика стає все більше соціально-дотаційною, хоча раніше діюча влада назвала б такий бюджет бюджетом "проїдання".

При цьому темпи зростання дотацій значно перевищують темпи зростання доходів державного та місцевих бюджетів. Наприклад, темп росту доходів держбюджету у 2012 році у порівнянні з попереднім становив 110,9 відсотка, а темп зростання дотацій місцевим бюджетам склав 154,5 відсотка.

У структурі доходів населення нашої країни зростає частка соціальних виплат. Так, за 1 квартал вона становила 42,3 відсотка, що майже на 2 відсоткових пункти більше ніж в аналогічному періоді минулого року.

До речі, обсяг соціальних виплат приблизно такий, як обсяг доходів від зарплати.

Тим самим людина все більше стає залежною від держави і все менше від результатів власної праці.

Аналіз видатків також може багато чим здивувати. Українці левову частку своїх грошей витрачають на придбання товарів та послуг, при цьому у 2013 році ця частка збільшилась на 0,8%, що, скоріш за все, свідчить про "непомітний" інфляційний вплив.

Як ми вже відзначали вище, зросла питома вага податкових вилучень. Цікаво відзначити, що у складному 2009 році, коли українська економіка відчувала найгостріший пік негативного впливу світової фінансової кризи, питома вага податкових вилучень була нижчою ніж зараз і становила тоді 5,1 відсотка у порівнянні з 7,3 відсотка у першому кварталі 2013 року.

Абсолютно незначною – лише 0,1% або лише 329 мільйонів гривень є частка нагромадження нефінансових активів, що свідчить про відсутність вільних коштів у громадян України.

Криза, з якою українська влада вже не може впоратися більше 2-х років, може мати значно серйозніший негативний вплив на національну економіку.

Відсутність реформ може зробити життя простих громадян ще складнішим, а місцеву владу ще більш залежною від центру, який, здається, ще так і не зрозумів, де вихід з цього складного фінансового лабіринту.

Андрій Мельник