Чому немає перспектив у економіки в дефіциті

Наближення осені несе для нас великі зміни. Ці зміни будуть реакцією на виклики, що впливають на українську економіку все гостріше.

Зростаючий дефіцит бюджету, прорахунки у плануванні на макрорівні та безвідповідальність за невиконання поставлених завдань – це перелік основних питань, на які влада, як здається, не має чітких та конкретних відповідей.

Від джерел і до джерел

Фінансування дефіциту державного бюджету здійснюється з двох джерел: це боргові операції та надходження від приватизації. Якщо надходження від приватизації зменшуються, то, відповідно, обсяг запозичень зростатиме.

За останніми даними в Україні виконання програми приватизації на 2013 рік провалено.

Так, при плані надходжень від приватизації за січень-липень в обсязі 3,3 мільярда гривень, фактично надійшло 182,3 мільйони, що становить лише 5,5% від поточного плану, або 1,7% від річного планового обсягу.

При цьому слід звернути увагу на те, що за аналогічний період 2011 року планові річні завдання було виконано вже на 109,7 відсотка, а завдання 2012 року – на 51,1%.

Надходження від приватизації за підсумками минулого 2012 року становили 6,8 мільярда гривень, або 68% річного плану.

За останні декілька місяців 2013 року влада намагатиметься отримати кошти до бюджету за рахунок продажу ряду крупних підприємств України, таких як: ПАТ "Сумихімпром" ВАТ "Акціонерна компанія "Свема", ВАТ "Макіївський металургійний комбінат", ВАТ Турбоатом, ВАТ "Науково-виробниче підприємство "Система", ПАТ "Шахта ім. О.Ф. Засядька".

А також на продаж мають бути виставлена низка обленерго: Волиньобленерго, Запоріжжяобленерго, Миколаївобленерго, Тернопільобленерго, Харківобленерго, Хмельницькобленерго та Черкасиобленерго.

Ключовими для виконання плану приватизації у попередні роки були перший та другий квартали.

Так, у 2011 році план фактично було виконано у квітні та травні, а у 2012 році визначними для наповнення бюджету стали лютий та березень.

Як помітно, у 2013 році така тенденція не спрацьовує. Якщо у поточному році виконання програми приватизації залишиться на такому низькому рівні, уряд буде зобов’язаний здійснювати запозичення, що автоматично збільшить і так чимале боргове навантаження на українську економіку.

У 2012 році недовиконання по програмі приватизації вже призвело до зростання запозичень і, відповідно, державного боргу на 3 мільярди гривень.

У нинішньому році, з недовиконанням у 10 мільярдів гривень, ми можемо спостерігати збільшення обсягу державного боргу на додаткові 2% від запланованого на рік обсягу, і тоді влада навряд чи зможе розраховувати на співвідношення держборгу до ВВП в розмірі "не більше" як 30,6 відсотка.

Боргові перспективи України – не найкращі

Аналіз чинників зростання рівня державного боргу свідчить, що основним з них є постійний і значний дефіцит державного бюджету.

Так, якщо у 2009 році відношення державного боргу до ВВП становило 24,9%, а в сумі державного та гарантованого 34,8 відсотка, то у 2011 році, не зважаючи на успішне виконання плану приватизації відношення боргу до ВВП зросло до 27,2%, та державного та гарантованого в сумі до 36 відсотків.

За підсумками 2012 року співвідношення державного боргу до ВВП становило вже 28,3%, що на 3,4 відсоткового пункту більше показника кризового 2009 року.

Згідно з нормами закону про бюджет на 2013 рік граничний рівень державного боргу України становить 483,1 мільярда гривень, що дорівнює приблизно 30,7 відсотка від ВВП на 2013 рік, прогноз якого складає 1576 мільярда гривень.

Рівень співвідношення держборгу до ВВП може значно зрости, оскільки економічне зростання, що "напланував" уряд скоріш за все не відбудеться.

Окрім цього, необхідно звернути увагу на ще одну проблему. Існуюча сьогодні система обліку та управління державним боргом не враховує борги Пенсійного фонду, інших позабюджетних фондів та місцевих бюджетів.

Норми бюджетного кодексу встановлюють обмеження щодо співвідношення державного боргу до ВВП на рівні, що не повинен перевищувати 60 відсотків.

Насправді, якщо говорити про цей рівень, запозичений з норм та правил фінансової політики країн Європейського Союзу, мова повинна йти про центральний та регіональний рівні в комплексі.

У ЄС це система Eurostat ESA 95, яка включає показники за національними та регіональними рахунками.

Побудована система, що застосовується в країнах ЄС, дозволяє контролювати питання державного боргу в цілому і зменшує ризики, пов’язані з невизначеністю ситуації.

Насправді, в України немає регулярної та повної інформації щодо стану державного боргу за вищенаведеним комплексним підходом.

Чехія демонструє лише перші ознаки подолання економічної кризи. Наслідки цього процесу, скоріше за все, чіткіше проявляться у середньостроковій перспективі.

Прогнозується скорочення рівня дефіциту бюджету з 4,4% ВВП у 2012 році до приблизно 2% ВВП у 2015 році. Також після падіння ВВП у 2012 році до -1,25, в подальшому планується зростання до 0,3 у 2013 та до 1,63% у 2014 році.

Очікується, що до 2015 року включно рівень державного боргу все ж буде зростати і лише після цього можливе зменшення боргового навантаження на економіку цієї країни.

Економічна ситуація у Литві дозволяє зберігати рівень боргового навантаження. Очікується, що дефіциту бюджету залишатиметься приблизно на одному рівні -2,3% від ВВП, при можливому збільшенні дефіциту рахунку поточних операцій з 1,3% від ВВП у 2013 році до 2,3 відсотка у 2015 році, який компенсуватиметься незначним зростанням припливу прямих іноземних інвестицій.

Досвід та перспективи Латвії цікаві для України з огляду на перспективу відчутного скорочення боргового навантаження. В перспективі рівень боргу може скоротитися з 41 відсотка до ВВП у 2013 році до 33,1 відсотка у 2015 році.

Факторами впливу, як очікується, буде: зростання економіки на рівні 4,2 відсотка на рік, зростання обсягу прямих іноземних інвестицій з 25,9 відсотка від ВВП у 2012 році до 28,4 відсотка у 2015 році, незначного дефіциту бюджету, на рівні одного відсотка.

Для України зростання рівня державного боргу, нажаль, чітко окреслена перспектива на найближчі два-три роки.

Значний дефіцит бюджету, що зберігатиметься на рівні 4-5 відсотків ВВП буду супроводжуватись незначним припливом інвестицій та відчутним дефіцитом поточного рахунку платіжного балансу.

Найбільш дієвим та важливим для економічної безпеки України заходом є запровадження у Бюджетному кодексі обмежень щодо відношення держборгу до ВВП на рівні не більше 25 відсотків.

При цьому слід встановити, що дефіцит бюджету не повинен перевищувати 50 відсотків обсягу надходжень від приватизації, а іншу половину цих надходжень, слід спрямувати на погашення фактичних боргових зобов’язань.

Таким чином ми можемо отримати реальний шлях ліквідації боргового зашморгу, в якому сьогодні перебуває Україна.

Андрій Мельник