Українці вже досить тривалий час очікують на позитивні зрушення. Падіння економіки та проблеми у системі державних фінансів відкладають "світле майбутнє" все далі.
Невдалі реформи, а, точніше кажучи, їхня відсутність, з кожним роком б’ють по благополуччю простих громадянам все болючіше, при цьому для окремих категорій нашого суспільства це стає суровим іспитом.
Ринок праці як індикатор
Дані офіційної статистики щодо ринку праці в Україні викликають чимало питань. Так, на 1 квітня 2013 року кількість безробітних становить 1,76 мільйона осіб, що за методикою Міжнародної організації праці складає 8% від економічно активного населення України.
За таким показником Україна займає 10 місце серед країн Європейського Союзу, випередивши Бельгію (8,7), Угорщину (10,4), Польщу (10,6), Францію (11,0), Словаччину (11,2), Литву (11,7) та низку інших країн.
Разом з цим за різними експертними оцінками показник безробіття в Україні становить від 18 до 20 відсотків, і це більш-менш схоже на реальну картину. В основі статрозрахунків, що забезпечують такі "гарні" цифри, є включення до категорії працюючих тих громадян, які працюють у неформальному секторі – в основному у сільській місцевості, тобто ведуть підсобне господарство.
В іншому випадку, як можна пояснити те, що безробітне населення із сільської місцевості – це лише 30,7 відсотка від загальної чисельності безробітних в Україні. Хто повірить в те, що сьогодні на селі є багато нових робочих місць, і нормальну роботу там можна знайти швидше і простіше?
Іншим фактором, що може поліпшувати статистику, є існування чисельної групи людей, які знаходяться у неоплачуваній відпустці – за різними оцінками це 320-350 тисяч осіб.
Вони за формальною ознакою хоча і не є безробітними, однак не отримують заробітної платні і не можуть утримувати свої родини.
Також великі питання виникають стосовно динаміки середньооблікової чисельності штатних робітників.
Так, у 2010 році до такої категорії належало 10,76 мільйона осіб, у 2012 році – 10,59 мільйона, а у першому кварталі 2013 року – 10,24 мільйона осіб. Тобто за 3 роки їхня чисельність скоротилася на 523 тисячі або майже на 5 відсотків.
І це відбувається на фоні зростання зайнятого населення, кількість якого за вказаний період зросла на 549,2 тисячі. Тут виникає питання – чому ж скорочується штатна чисельність, якщо зростає кількість працюючих?
Адже людина, яка працює в штаті, має більш захищений соціальний статус – оплату лікарняного, пенсійні відрахування тощо. Така ситуація безумовно матиме вплив і на якісні характеристики робочої сили.
У науково-економічному світі існує доведений факт, який свідчить про залежність між динамікою економічного зростання або падіння та, відповідно, зменшення або збільшення рівня безробіття.
Так, падіння темпів економіки на 2 відсоткових пункти, як правило, відповідає зростанню рівня безробіття приблизно на 2,0- 2,5 відсоткових пункти. Зменшення темпів економічного зростання на 4 в.п. відповідає зростанню безробіття на 4,5-5 в.п.
В Україні темп економічного зростання наприкінці 2011 року становив 5,2%, а за підсумками 2012 року він зменшився до 0,2%, тобто відбулося скорочення на 5 в.п. Виходячи з вище окресленої залежності, рівень безробіття мав би збільшитися на 5-5,6 в.п.
Разом з цим за офіційними даними рівень безробіття наприкінці 2011 року становив 8,6% (до кількості населення працездатного віку), а за підсумками 2012 року – 8,1%. Тобто в Україні при зменшенні динаміки ВВП на 5%, рівень безробіття зменшився на 0,5%.
Фактично щось подібне до України, не побачиш в країнах Європейського Союзу.
Теоретичне припущення щодо існування зворотної залежності між економічним зростанням та безробіттям підтверджується на практиці показниками Євростату.
Наприклад, у Болгарії при падінні темпів економічного розвитку у 2009 році до -5,48%, рівень безробіття збільшився з 5,7% до 6,9%, а потім до 10,3%.
У Хорватії при падінні ВВП з 2,1% у 2008 році до -6,9% у 2009 році, безробіття зросло з 8,3% до 9,1%, а потім до 12,2% та до 13,7% у 2010 та 2011 роках при подальшому погіршенні економічної ситуації.
У Фінляндії протягом 2008-2009 років відбулося падіння ВВП з 0,3% до –8,5%. За цей час рівень безробіття зростав і відповідно становив: 6,4% та 8,2%. Аналогічні тенденції демонструють Данія, Франція, Латвія, Литва та низка інших країн Європейського Союзу.
Останні економічні прогнози на 2013 рік свідчать про відсутність перспектив для зростання ВВП. Цікаво, чи буде у цьому випадку продовжуватися "малювання" скорочення безробіття?
Два шляхи
Подолання кризи – завжди пов’язано з суттєвими витратами фінансових ресурсів, при цьому баланс інтересів, що складався до цього між різними прошарками суспільства, як правило, руйнується.
Зазвичай, люди, які знаходяться у владі або наближені до неї, втрачають менше ніж прості громадяни, і це значно загострює соціальну напругу та збільшує термін перебування у кризовому стані.
Від скорочення доходів та робочих місць найбільше страждають найбідніші верстви населення. У цей період ринок праці стає своєрідним індикатором, який чутливо реагує на успіхи та прорахунки уряду тієї чи іншої країни.
Вже сьогодні помітно, що Сполучені Штати і Європейський Союз обрали різні шляхи подолання складного економічного відрізку їхньої історії.
У наступному році показники рівня безробіття США та ЄС відрізнятимуться вже на 5,6 відсотка. Очікується, що цей показник у Штатах знизиться до 6,7 відсотка, в той же час у ЄС він зросте до 12,3 відсотка.
Як відзначають експерти, такої великої різниці ще ніколи не було, а призвела до цього, як рахує ОЕСР, неправильна економічна політика Євросоюзу.
Рівень безробіття в Іспанії підвищиться до рекордного рівня у 28 відсотків, а у Греції – до 28,4 відсотка. Безробіття у цих та деяких інших країнах Європи стає циклічним структурним ризиком для економіки.
В ОЕСР економічну політику Євросоюзу називають занадто жорсткою. Європі пропонують змінити підходи і замість надмірної економії перейти до стимулювання попиту, що підвищить впевненість для інвесторів.
Окрім жорсткої економії та різкого скорочення бюджетних видатків, переважна частина урядів країн-членів ЄС вдавалася і до збільшення фіскального тиску.
Наслідки такої політики відбилися на показниках зайнятості, і стосувалися передусім молоді.
Проблеми безробіття є завжди гострими для суспільства, однак для молоді вони гостріші у багато разів.
Роки становлення та створення власних родин проходять у пошуках роботи, для виконання якої шукають працівників с досвідом, але цього досвіду у молоді немає. Невдалі спроби працевлаштуватися можуть призвести до невір’я і апатії та подальших важких соціальних наслідків.
Більше того, зараз, як свідчать публічні заяви європейських політиків, – підвищення рівня зайнятості молоді є ключовою проблемою для усіх країн цього регіону. Міністр фінансів Німеччини заявив, якщо не вирішити це питання, то майбутнє єдиної Європи опиниться під сумнівом.
До речі, у Німеччині протягом 2009-2013 років фіскальне навантаження було зменшено загалом приблизно на 2,5%.
Така спрямованість бюджетно-податкової політики дозволяє підтримувати німецьку економіку на позитивній хвилі, а частка молоді, яка не має роботи, є найменшою у ЄС – 8% від загального обсягу безробітних ФРН.
Таких принципів дотримуються Нідерланди (9%), Данія (14%), Фінляндія (18%). В цих країнах молодь також не зазнає значних проблем на ринку праці.
З іншого боку можна виділити ряд держав, які суттєво збільшили рівень оподаткування і, як наслідок, погіршили стан справ в різних соціальних сферах.
Рівень безробіття після останніх податкових новацій збільшився в Італії, Словаччині, Литві, Ірландії та Болгарії, а про Грецію, Іспанію і Португалію – годі і казати.
Найбільша частка безробітної молоді у Греції – 52%, де співвідношення податків до ВВП складає 52%; Іспанії – 51%, частка вилучень -50%; Португалії – 35%, частка податків – 33%; в Італії та у Словаччині – близько 33%.
В Литві та Ірландії частка безробітної молоді складає 30%, а в Болгарії та Латвії – 28%.
Україна протягом кризи також шукала вихід у збільшенні податкового пресу. Так, якщо у 2010 році відношення податків до ВВП становило 28,7 відсотка, у 2011 році – 30,0, а у 2012 році досяг 31,6 відсотка.
Приблизно на такий ж рівень збільшили рівень оподаткування Болгарія, Італія, Чехія та деякі інші країни ЄС.
За підсумками 2012 року частка безробітних молодих українців (з 15 до 29 років) у загальному обсязі безробітних становить 26,8 відсотка. Це приблизно такий же рівень, як у Болгарії, Латвії та Угорщині.
Але при цьому не слід забувати, що це офіційна статистика. Ми можемо припустити, що насправді чисельність безробітної молоді в Україні значно більше. Ще трохи, і ми доберемось до рівня Італії та Португалії.
Що робити молодим українцям в ситуації, коли перспективи їхнього майбутнього є невтішними, коли заробити на життя та навчання є практично неможливо?
А щось робити, передусім, потрібно владі, і не шляхом збільшення податкового тиску, а скорочувати видатки на власне "покращення" та створювати умови для внутрішніх та зовнішніх інвестицій.
Микола Нордвік
