Інвестиції: надія лише на внутрішні ресурси

Значення іноземних інвестицій сьогодні для України важко переоцінити. Зменшення доходів бюджету та зростаючий дефіцит штовхає нашу країну під борговий прес, що може паралізувати національну економіку.

У такому випадку збільшення інвестиційних потоків могло б стати справжнім порятунком, однак, вже тривалий час ці потоки, нажаль, оминають нашу економіку.

Головна причина такого стану речей – відсутність довіри з боку іноземних інвесторів.

Влада останні роки хоча й наповнює інформаційний простір обіцянками та красивими прогнозами, насправді, ми спостерігаємо інший сценарій розвитку подій, і з кожним наступним кварталом ситуація стає все більш загрозливою.

Оцінка останніх даних

Українська статистика щодо припливу прямих іноземних інвестицій (ПІІ) за останній час, нажаль, демонструє суттєве уповільнення.

У першому півріччі 2013 року, за даними Держкомстату, в економіку України іноземними інвесторами вкладено 2,6 мільярда доларів. Обсяг внесених з початку інвестування в економіку України прямих іноземних інвестицій на 1 липня 2013 року становив 55,3 мільярда доларів, що лише на 0,4 відсотка більше обсягу, який був на початку 2013 року.

У той же час на 1 липня 2012 року, у порівнянні з січнем того ж року, зростання становило 4,7 відсотка, помітно більше, ніж ми маємо сьогодні.

Як і раніше, левову частку у внесених інвестиціях мають країни Європейського Союзу – 42,8 мільярда або 77,4 відсотка. З країн СНД обсяг інвестицій становить 4,37 мільярда доларів або 7,9%.

На підприємствах промисловості зосереджено 17,5 мільярда доларів, в тому числі: переробної – 14,3 мільярда, добувної – 1,66 мільярда, постачання електроенергії – 1,46мільярда доларів.

Також значна частина інвестиційних ресурсів зосереджена в установах фінансової та страхової діяльності, це 14,9 мільярда доларів або 29,9 відсотка.

Окрім проблеми уповільнення припливу інвестицій, варто звернути увагу на їхній нерівномірний розподіл серед регіонів України. Найбільші за обсягом інвестицій зареєстровано у Києві – 23,4 мільярда, хоча, у порівнянні з 1 січня 2013 року, їхній обсяг зменшився на 698,5 мільйонів.

Наступною за обсягами інвестицій є Дніпропетровська область – 8,8 мільярда доларів, в Донецькій області – 3,2 мільярда, у Харківській – 2,2 мільярда, Львівській – 1,67 мільярда доларів та в Одеській 1,66 мільярда від загального обсягу прямих іноземних інвестицій.

Разом з цим, за даними Євростату у 2012 році обсяг ПІІ з ЄС-27 в інші країни світу сягнув 171 мільярда євро, у той час обсяг інвестицій з інших країн до ЄС-27 становив 159 мільярдів євро.

При цьому слід зазначити, що темп зростання інвестицій має позитивне значення вже другий квартал. Так, у першому кварталі 2013 року обсяг ПІІ, у порівнянні з попереднім кварталом, зріс на 12 відсотків.

Відплив

На фоні зростання обсягу інвестицій в країнах ЄС, для Україні загострюється проблема їхнього відпливу.

Так, якщо на 1 квітня 2012 року обсяг ПІІ з Німеччини становив 7,5 мільярда, то на 1 липня поточного року він зменшився до 6,2 мільярда доларів.

Тобто за півтора року обсяг інвестицій з Німеччині скоротився на 1,3 мільярда доларів, що становить 17,4 відсотка.

Сумний ряд прикладів продовжує ще ціла низка європейських країн: за 12 місяців обсяг іноземних інвестицій з Франції скоротився на 697 мільйонів доларів, або на 27,8 відсотка, з Австрії – за рік обсяг ПІІ скоротився на 53,3 мільйона доларів.

По Швеції за перше півріччя поточного року Держкомстат даних не наводить, але у минулому році ця країна входила до десяти країн – найпотужніших інвесторів, а сьогодні десятку замикає США з показником 895 мільйонів доларів.

До речі, обсяг інвестицій з США наприкінці 2012 року становив 936,7 мільйона доларів.

На 1 липня загальний обсяг акціонерного капіталу нерезидентів, що вибув з економіки України становить 2,2 мільярда, з яких 2,07 мільярда – це капітал з країн Європейського Союзу.

При цьому від влади не чутно жодної публічної оцінки щодо причин, які призводять до скорочення присутності європейських інвесторів в нашій країні.

Дослідження аналогічної проблеми в Росії призвело до цікавих висновків. Так, аналіз відпливу капіталу, обсяг якого за останні 4,5 роки становив 350 мільярдів доларів, засвідчив зв'язок з ключовими політичними подіями, зокрема, з парламентськими та президентськими виборами.

У світовій практиці відплив інвестицій характерний для розвинутих країн, які є місцем "прописки" найбільш потужних світових корпорацій, що постійно скуповують активи в різних країнах. Тому для країн, що розвиваються, навпаки, більш характерний приплив ПІІ.

У першому кварталі 2013 року у списку найбільших країн-експортерів ПІІ опинилась Росія. Наша сусідка посіла друге місце після США, коли було завершено операцію з TNK-BP/Rosneft на суму 56 мільярдів доларів, які опинилися в офшорі – Віргінських Британських островах.

І ми пам'ятаємо, як свого часу з України до Кіпру відправилися інвестиції в обсязі 5,8 мільярда доларів.

Відплив значних обсягів капіталу з економік країн, що розвиваються, свідчить про системні прорахунки фінансово-економічної політики їхніх урядів у питаннях валютного регулювання та переміщення капіталу.

Демонетизація в оцінці проблем

Рівень монетизації економіки дає змогу оцінити ступінь наповнення економіки грошима та можливість держави здійснювати запозичення на внутрішньому ринку.

Високий рівень монетизації економіки є характерним для розвинутих країн, де фінансовий сектор функціонує чітко та ефективно і, навпаки, низький рівень монетизації – демонетизація – є характерним для менш розвинутих економік.

Низький рівень монетизації, який, як правило, є наслідком так званої "стерилізації", створює штучний дефіцит грошей, обмежує економічне зростання та ускладнює приплив інвестицій.

Однак, слід також розуміти, що насичення економіки грошима без проведення необхідних реформ, призведе лише до збільшення рівня інфляції, оскільки додаткова грошова маса, що опинилася в країні, не буде відповідною товарною масою.

Україна за рівнем монетизації знаходиться приблизно на одному рівні з Туреччиною та Росією. До речі, дослідження російської економіки, про які мова йшла вище, пов’язують процеси демонетизації напряму з відпливом іноземного капіталу.

Також доведено, що демонетизація, передусім, негативно впливає на реальний сектор економіки. Якщо подивитися на показники промислового виробництва в України, – буде помітне його тривале падіння.

І якщо оцінювати рівень наповнення економіки грошима, не слід ігнорувати проблеми України щодо запозичень на зовнішніх ринках. Відмова від здійснення зовнішніх запозичень, пов’язана з низькими рейтингами України та, відповідно високими ставками, що робить обслуговування таких боргів просто захмарними.

Відтак уряд постійно "виймає" гроші з внутрішнього ринку у вигляді облігацій внутрішніх державних позик. Так, в період з 2010 по 2012 рік на внутрішньому ринку було здійснено запозичень в обсязі близько 131,1 мільярда гривень.

Позитивна Польща

Разом з цим, на фоні викликів, що мають місце в Україні та у Росії, буде корисним навести позитивний досвід Польщі, яка не тільки спромоглася вирішити головні проблеми, що виникли під час економічної кризи, а й навіть увійти до групи з 25 країн, які матимуть найбільший вплив на світову економіку за рахунок високих темпів економічного зростання.

Успіхи Польщі є результатом розумної економічної політики її Уряду, яка спиралась на цілісну стратегію, – починаючи від вступу до Європейського Союзу та закінчуючи вдалим використанням відповідних європейських фінансових фондів.

Під час кризи польська економіка була єдиною у ЄС, яка демонструвала позитивне зростання ВВП, який склав: у 2010 році 1,7 відсотка, у 2011 році він досяг 4,2 відсотка, а на 2013 рік прогноз зростання складає 4 відсотки.

Польща – це великий споживчий ринок ЄС, що нараховує 38 мільйонів громадян, і який значно менше залежить від зовнішньої кон’юнктури.

Наприклад, в Угорщині або Чехії чистий експорт складає 80 відсотків від ВВП, то для Польщі цей показник становить лише 40 відсотків.

При цьому Польща продовжує утримувати високу ступінь довіри з боку інвесторів. За підрахунками Центрального банку Польщі, прямі іноземні інвестиції в польську економіку в цілому в 2005 році становили 76,8 мільярда євро, в 2008 році – 116,6 мільярда євро, в 2012 році – 151 мільярд євро.

Польські державні цінні папери користуються високим попитом. Наприклад, на дворічні та на п’ятирічні в серпні 2012 року попит перевищував пропозицію більше, ніж у два рази.

Польща здійснює реальну підтримку малого та середнього бізнесу, постійно покращуючи умови для реєстрації. Так, з липня 2011 року запроваджено реєстрацію підприємств по Інтернету, чим вже встигли скористуватися більше 11 тисяч нових компаній.

Також слід зазначити, що 70% банків Польщі знаходяться в руках іноземців і мають сильну депозитну базу. Таким чином, ці фінансові установи у меншій мірі залежать від зовнішнього фінансування, ніж багато інших банків, що працюють у Центральній і Східній Європі.

Стабільна банківська система Польщі практично немає токсичних активів і забезпечує постійне зростання обсягів кредитування бізнесу.

Україна, у складний кризовий період, отримує все менше прямих іноземних інвестицій, при цьому влада, здається, не помічає цієї проблеми і не вживає необхідних заходів, які сьогодні вже можна характеризувати як "вкрай необхідні та рятівні".

Структура інвестиційного капіталу свідчить про значний інтерес до українських ринків з боку європейських інвесторів, – обсяг інвестицій становить майже 80 відсотків.

Тому Україні потрібно продовжувати економічний діалог з країнами ЄС та розробити середньострокову програму, яка включатиме низку потужних інвестиційних проектів. Це, безумовно, може стати важливим кроком на шляху виходу з кризи української економіки.

Андрій Мельник