Чергова місія МВФ залишила Київ тиждень тому, давши українській владі чималий перелік рекомендацій та побажань. І джерела "Реальної економіки" в адміністрації президента розповідають, що Україна готова піти на компроміси заради грошей фонду.
До того ж і загальний висновок, що був озвучений головою місії фонду в Україні Миколою Георгієвим, на перший погляд є обнадійливим. На думку представника МВФ українська економіка демонструє ознаки оздоровлення.
Але разом з тим у фонді відзначають необхідність подальших структурних реформ, без яких на підтримку МВФ Україна навряд чи зможе розраховувати.
Причому, прямо про це фонд не каже, але судячи з тональності рекомендацій, левова частка з яких не змінюється ще з моменту підписання першого меморандуму з Україною у 2008 році, такий висновок є логічним.
Аналізуючи стан української економіки, МВФ виділив декілька ключових блоків, які вимагають реформування та зрушень.
Більш за все спеціалісти фонду стурбовані обмеженням коливань обмінного курсу, високим бюджетним дефіцитом, а також складною ситуацією в енергетичному секторі, що в цілому провокують зростання від’ємного сальдо поточного рахунку і стійку втрату золотовалютних резервів Національного банку.
"Така грошово-кредитна політика і адміністративне регулювання обмінного курсу буде витісняти інвестиції з країни і пригнічувати економічне зростання. А потреба України в зовнішньому фінансуванні залишається в сформованій ситуації ключовим фактором слабкості", – відзначає МВФ.
Курс та інфляція
Перш за все фонд радить підвищувати гнучкість валютного курсу, яка здатна позитивно вплинути на експортну конкурентоздатність української економіки, а також утримувати цільові показники інфляції, темпи якої у середньостроковій перспективі доцільно було б прискорити.
Але треба бути реалістами: курс, так само як і інфляція, є чи не найбільш значущими факторами дієвості влади в очах пересічного виборця.
Гривня стабільна, ціни не ростуть – це означає, що начебто політики контролюють ситуацію в економіці.
І хто з більшості громадян буде розбиратися у тому, що штучне регулювання курсу призводить до зниження експортного потенціалу країни, не дає українським компаніям успішно конкурувати на світових ринках та призводить до зростання відсоткових ставок?
Разом з низькими темпами інфляції – це свідчить про загальне охолодження економіки, та її стагнацію. Та владі така ілюзія стабільності лише на руку, і зусилля на підтримку непохитного курсу та викачування заради цього останніх крапель з бізнесу, банківської системи та золотовалютних резервів лише підтверджують неготовність йти на непопулярні кроки.
З іншого боку у Національному банку вже тривалий час говорять про необхідність зниження адміністративного тиску на курс
Та судячи з активних дій у напрямку зниження присутності долара в економіці, регулювання курсу може послабитись, але повністю свободу валютному ринку не дадуть. Занадто великі ризики соціального невдоволення та паніки серед населення.
Ревізія банківської системи
Черговим пунктом МВФ вказує на необхідність провести незалежний аудит вітчизняних банків для того, щоб з’ясувати якість їх активів, структуру кредитних портфелів та наявність забезпечення за кредитами.
Рекомендація логічна, оскільки останній раз масштабне стрес-тестування української банківської системи проводилося ще декілька років тому, а оцінки багатьох експертів підтверджують, що якість кредитних портфелів банків за останній час покращилась несуттєво, а рівень проблемної заборгованості залишається високим.
І чи захоче Нацбанк оголити реальний стан речей – велике питання. Тим більше, що у 2012 році Всесвітній банк надавав подібні рекомендації, але НБУ проводити стрес-тестування відмовився, посилаючись на те, що стан банків" цілком задовільний".
Дефіцит бюджету та борги
Не менш значне занепокоєння у МВФ викликає ситуація із державними фінансами. Фонд наголошує на тому, що незважаючи на спроби зниження обсягу та рівня бюджетного дефіциту, ці спроби поки що не є достатньо успішними.
До того ж, для покриття дефіциту, і зокрема – на компенсацію сплаченого ПДВ, а сума повернення ПДВ досягає 1,25% ВВП – уряд залучає нові борги.
Та чи робила Украиїна реальні кроки у бік скорочення дефіциту?
Обпікшись на бюджеті 2012 року, коли розрив між фактичними видатками та плановими доходами досягнув 36%, чиновники не зробили необхідних висновків, заклавши на 2013 рік дефіцит у розмірі 51 мільярда гривень, який з великою ймовірністю теж буде перевищений.
Це не заперечує навіть прем’єр Микола Азаров, який каже, що "…уряд сподівається на прийнятний рівень дефіциту".
Парадокс, але й 2014 рік не стане виключенням: готуючись до виборів, влада не збирається від звички жити на широку ногу, і очікуваний дефіцит знову складе близько 50 мільярдів гривень.
Хоча багато експертів, міжнародних у тому числі, вже рекомендували Україні планувати свій бюджет більш економно.
Це ж стосується і рівня державного боргу. На даний момент уряд не може розраховувати на зовнішні запозичення через переглянуті у бік погіршення рейтинги України та низьку довіру з боку інвесторів.
Відтак, залишаються хоча би запозичення на внутрішньому ринку. І план на 2014 рік це підтверджує: обсяг внутрішніх запозичень складе майже 88 мільярдів гривень.
Режим економії
Також досить настирливо МВФ радить Україні здійснити й фінансову консолідацію для того, щоб бюджет не вимагав зовнішньої підтримки. На думку фонду, для цього мають бути спрямовані суттєві зусилля на скорочення бюджетних витрат, які досягають 50% ВВП.
У тому числі за рахунок стримування росту заробітних плат бюджетників, мінімізації субсидій. При цьому, зниження податків, як вважають у МВФ, можна відкласти до того моменту, поки бюджетний дефіцит не буде скорочено до прийнятного рівня.
У цьому пункті влада все-таки вирішила поступитися. Видатки на утримання державного апарату у 2014 році мають скоротитись майже на 19 мільярдів гривень.
Це суттєва сума, яка означає, що адміністративна реформа все ж таки проявить себе у дії. Та за цю економію швидше за все прийдеться заплатити населенню та бізнесу, пільги для яких теж будуть переглянуті.
До того ж, відверто кажучи, бюджетні видатки цілком реально скоротити ще більш відчутно. Наприклад, у 2014 році тільки Пенсійний фонд розраховує на дотації у розмірі 87,4 мільярда гривень, а це близько 5% ВВП.
Хоча б та ж пенсійна реформа дозволила б вивільнити хоча б частину цих ресурсів.
Перегляд тарифів
Звичайно, МВФ не відмовився і від болючого "газово-тарифного" питання, яке є одним із найбільш дискусійних та проблемних.
"Енергетична галузь потребує реформування. Низькі роздрібні тарифи на енергоносії покривають лише невелику частку витрат, і призводять до фінансових збитків, нестабільності оплати, недостатнього інвестування у виробництво, і проблем в управлінні", – кажуть у фонді.
В якості компромісного рішення місія радить істотно збільшити ціну на газ і теплопостачання для населення, а також затвердити графік подальшого збільшення тарифів до досягнення ними оптимально "здорового" рівня.
І, як не дивно, адміністрація президента також погодилася піти назустріч МВФ: тарифи на газ для населення швидше за все виростуть більше ніж удвічі.
Щоб пом'якшити негативний ефект від подорожчання, фонд рекомендує розширити цільові програми допомоги, які б компенсували населенню до 40% оплати за енергоносії.
Відтак, як бачимо, у відносинах України з МВФ намітилися позитивні зрушення, а влада навіть готова поступатися найбільш гострим зауваженням фонду, як-то тарифи на газ чи економія на бюджетному апараті.
Але чи погодиться Україна на вимоги фонду залежатиме вперш за все від переговорів щодо підписання асоціації з ЄС, і, відповідно – від ресурсів, які альтернативно зможе запропонувати Росія.
1.Українська економіка показує ознаки одужання, але при цьому залишаються значні виклики. Обмеження гнучкості обмінного курсу, високий бюджетний дефіцит, і фінансові втрати в енергетичному секторі спровокували зростання дефіциту поточного рахунку і стійку втрату золотовалютних резервів. Така грошово-кредитна політика і адміністративне регулювання обмінного курсу буде витісняти інвестиції з країни і пригнічувати економічне зростання. А потреба України в зовнішньому фінансуванні залишається в сформованій ситуації найбільш нагальною.
2. Місія вбачає, що Україні потрібен набір реформ, і рекомендує, щоб ключовими кроками стали: (i) збільшення гнучкості обмінного курсу, комбіноване з політикою щодо посилення фінансового сектора; (ii) масштабна фінансова консолідація; (iii) підвищення тарифів на енергоносії; (iv) всебічні структурні реформи, спрямовані на поліпшення ділового клімату та підтримку економічного зростання;
3. Зокрема, більш гнучкий обмінний курс підвищив би експортний конкурентоспроможність України. Це також дозволило б вести більш незалежну грошово-кредитну політику, щоб утримати цільові показники інфляції, темпи якої в середньостроковій перспективі доцільно б було прискорити;
4. Потрібно відзначити, що завдяки зусиллям влади в кінці 2012 року довіра до банківської системи зросла. А високе середнє співвідношення достатності основного капіталу забезпечує банкам захист від ризиків. Проте, місія рекомендує провести незалежний аудит, щоб з'ясувати якість банківських активів і адекватність класифікацій позичок, а також їх забезпечення.
5. Місія вітає прагнення української влади мінімізувати дефіцит бюджету, а також забезпечити відшкодування ПДВ за рахунок залучення боргових зобов'язань. Але в той же час, відзначає, що перекриття старих боргів за рахунок нових створює певні ризики і може позначитися на стані бюджету в майбутньому.
6. Також Україні необхідна серйозна фінансова консолідація, щоб знизити потребу в зовнішній підтримці державного бюджету. У першу чергу, зусилля мають бути спрямовані на скорочення високого рівня бюджетних витрат, що досягають 50% ВВП, зокрема, за допомогою стримування зростання рівня зарплат, урізання субсидій, раціоналізації витрат на товари та послуги. При цьому зниження рівня податків потрібно відкласти до того моменту, поки дефіцит бюджету не буде скорочений до прийнятного рівня.
7 . Енергетична галузь потребує реформування. Низькі роздрібні тарифи (вони покривають лише невелику частку витрат) призводять до фінансових втрат, нестабільності оплати, браку інвестицій у виробництво, і проблем в управлінні. Як компроміс, місія радить істотно збільшити тарифи на газ і теплопостачання для пересічних споживачів, а також розробити графік для подальшого збільшення тарифів до досягнення ними оптимально "здорового" рівня. Щоб пом'якшити негативний ефект тарифної коригування, фонд рекомендує розширити цільові соціальні програми допомоги, які компенсували б населенню до 40 відсотків оплати за енергоносії.
8 . Також місія відзначає суттєве поліпшення ділового клімату в Україні, вказуючи на результати дослідження Doing Business Світового банку. У той же час, багато чого ще необхідно зробити. А саме, йдеться про оновлення системи судоустрою, спрощення і навіть скасування обтяжливих процедур регулювання, просуванні антикорупційних заходів, а також відпрацювання прозорих і послідовних правил роботи податкових органів. Прогрес у зазначених сферах повинен підняти продуктивність і залучити інвестиції, а також призвести до прискорення потенційного економічного зростання в середньостроковій перспективі.
Павлок Харламов
