Енергетична безпека: що потрібно зробити Україні? II

Партнер консалтингового агентства RusEnergy, головний редактор The Russian Energy, Росія.

1. Що таке енергетична безпека?

Енергетична безпека – це можливість отримання енергоносіїв з різних джерел. Це, перш за все, стосується нафтогазового сектору. У випадку України нафту можна отримувати з різних джерел.

У цій сфері ринкові відносини розвиваються в повній мірі. А от газ Україна отримує переважно по трубопроводах з Росії, за виключенням газу власного видобутку та незначних обсягів поставок з країн Європи.

Саме тут виникає проблема, оскільки практично весь імпортований газ Україна отримує з одного джерела. Більше того, цей газ поставляється однією компанією – "Газпром". Ситуацію, що склалася не можна назвати такою, яка гарантує енергетичну безпеку країни.

2. Як Україні забезпечити власну енергетичну безпеку?

Ми чули багато заяв про різні способи диверсифікації поставок, зокрема, отримання скрапленого газу з Азербайджану, імпорту СПГ з Катару після будівництва регазифікаційного терміналу в районі Одеси. Проте всі ці рішення не зможуть забезпечити енергетичну безпеку України.

Вони або є чистої води прожектерством, або ускладнені іншими обставинами. Наприклад, скраплений газ складно транспортувати через турецькі протоки, а у Азербайджану недостатньо газу для того, щоб будівництво СПГ-терміналу в Грузії стало комерційно вигідним.

Єдине, на що може розраховувати Україна в довгостроковій перспективі – це інтеграція до європейського енергоринку.

Включення української ГТС до загальноєвропейської системи дозволить забезпечити перетоки газу з європейських країн на територію України. Це частково вирішить проблему із забезпеченням енергобезпеки країни.

Також залишається варіант пошуку компромісу з російським постачальником газу. Інших варіантів я не бачу.

Всі ці рішення, за винятком переговорів з "Газпромом", можливі в довгостроковій перспективі.

Оцінюючи перспективи переговорів з "Газпромом" можу сказати наступне. Якщо в Росії з'ясується, що "Південний потік" не зможе повністю позбавити Україну транзитних потоків російського газу, тоді Київ зможе на рівних розмовляти з "Газпромом" і висувати вимоги російським постачальникам.

В даний час я бачу один важіль впливу на російську сторону – ця наявність підземних газових сховищ. Якщо Київ продовжить лінію на заповнення сховищ газом виключно для забезпечення внутрішніх споживачів в осінньо-зимовий період, то "Газпром" не зможе повною мірою виконати зобов'язання перед європейськими клієнтами.

Тоді може повторитися ситуація зими 2011/12 рр., коли у "Газпрому" в період пікового споживання просто не вистачило газу для забезпечення потреб європейських країн.

3. Чи вважаєте Ви, що "Газпром" і інші актори роблять зусилля для блокування розвитку нетрадиційних та альтернативних джерел енергії, зокрема в Україні?

Навіть, якщо подібні спроби мають місце, вони попросту нереалістичні. Це нагадує мені розмірковування на тему «теорії змови».

Олександр Рар

Політолог, експерт енергетичного ринку, Німеччина

1. Що таке енергетична безпека?

Енергетична безпека – це безпека виробників і споживачів енергоресурсів. Вони не повинні конфліктувати один з одним і зобов'язані знайти такі форми співпраці, в якому доповнюють один одного і залежать один від одного. У такому форматі відносин немає тиску однієї сторони на іншу.

Це ідеальна ситуація, і до неї треба прагнути.

2. Як Україні забезпечити власну енергетичну безпеку?

Україна може забезпечити свою енергетичну безпеку шляхом диверсифікації закупівель енергоносіїв. Україна не повинна залежати тільки від поставок російського газу, Київ має прагнути до організації закупівель газу з інших країн і до збільшення власного видобутку.

Україні також необхідно враховувати досвід передових економік Європи, зокрема, Німеччини. Йдеться про довгострокову перспективу на найближчі 50/100 років. Необхідно розуміти, що після закінчення цього періоду ера нафти і газу завершиться.

Отже, традиційні енергоносії потребують заміни альтернативними видами ресурсів. Ті країни, які першими перейдуть на використання альтернативних джерел енергії, опиняться в більш виграшному становищі і зможуть забезпечити власну енергетичну незалежність.

3. Чи вважаєте Ви, що "Газпром" і інші актори роблять зусилля для блокування розвитку нетрадиційних та альтернативних джерел енергії, зокрема в Україні?

У філософії "Газпрому" було б правильно не допускати розвитку альтернативних джерел, оскільки вони становлять конкуренцію російському газу. Питання полягає в тому, наскільки цивілізованими є форми цієї конкурентної боротьби.

Я не вважаю, що "Газпром" використовує силові методи на енергоринках Європи. Навпаки, "Газпром" все більше вимушений вчитися грати за новими правилами, які створюються на світових енергоринках.

Згідно з цими правилами, на ринках виграють найкращі пропозиції енергоносіїв. Позиції на ринках виробників і споживачів сьогодні приблизно рівні. І "Газпром" – тільки один із суб'єктів, які працюють на ринках Європи.

Я не можу собі уявити, щоб "Газпром", приміром, фінансував "революції", спрямовані проти видобутку сланцевого газу в Болгарії чи Румунії. Йому немає потреби робити це. У Німеччині та Франції екологічні організації фактично блокують проекти з видобутку сланцевого газу.

У тій же Німеччині масово працюють вітрогенератори та сонячні панелі, і тому складно уявити, що поруч з ними почнуть роботу бурові верстати для розробки газових родовищ.

Я думаю, що справа не в підступності "Газпрому", а в тому, що громадськість виступає проти реалізації подібних проектів. Люди хочуть жити в комфортному середовищі і не хочуть забруднення цього середовища.

Зокрема, протести в Німеччині не спрямовані проти сланцевого газу, вони проти того, щоб цей газ видобувався на території країни.

Др. Хейко Плейнс

Експерт в області енергетики, Центр східно-європейських досліджень, університет Бремена, Німеччина

1. Що таке енергетична безпека?

Енергетична безпеку – це доступ до енергії для забезпечення функціонування всіх сфер суспільного життя. Це визначення включає:

• фізичну наявність достатньої кількості енергії в необхідній формі (наприклад, електроенергії або палива) і в місцях, де вона необхідна;

• доступність ціни енергії для потенційних споживачів.

Дане визначення передбачає також стійкість енергопостачання, тобто наявність енергії за доступними цінами в довгостроковій перспективі.

2. Як Україні забезпечити власну енергетичну безпеку?

Існують різні варіанти забезпечення енергетичної безпеки. Оцінка того, наскільки поставки енергоресурсів знаходяться в безпеці в довгостроковій перспективі, які їх обсяги і наскільки є доступною ціна, завжди суб'єктивна.

Відповідно, оцінка також залежить від рівня потенційних ризиків для енергетичної безпеки і від того, які заходи можуть бути вжиті для зниження цих ризиків.

В Україні залежність від російського газу і нафти часто розглядаються як основна небезпека.

Тим не менш, необхідно відзначити, що ринкові ціни на енергоносії створюють проблеми для багатьох галузей промисловості і домашніх господарств навіть у разі забезпечення енергобезпеки.

Крім того, стійкості енергопостачання також загрожує застаріла інфраструктура.

Я вважаю, що найбільш важливий внесок у забезпечення енергетичної безпеки України могла б внести реалізація комплексної програми енергозбереження.

Крім того, Україна може розвивати альтернативні джерела енергії. Однак, можливість за їх рахунок забезпечити постачання енергоносіїв в короткостроковій перспективі викликає низку питань.

Слід зазначити, що використання ядерної енергетики залежить від поставок ядерного палива з Росії. Я також не бачу великого потенціалу диверсифікації трубопровідних маршрутів, доти, поки Україна не знайде постачальників вуглеводнів.

Україні також необхідно розробити політику щодо промислових та побутових споживачів, які не можуть задовольнити свої потреби в енергії за поточними цінами.

У даному випадку державне субсидування програм з енергозбереження може розглядатися як вирішення даної проблеми.

Нарешті, Україна повинна більше інвестувати в енергетичну інфраструктуру, для забезпечення її безперебійного функціонування.

3. Чи вважаєте Ви, що "Газпром" і інші актори роблять зусилля для блокування розвитку нетрадиційних та альтернативних джерел енергії, зокрема в Україні?

"Газпром", очевидно, зацікавлений у блокуванні розвитку альтернативних джерел енергії, в першу чергу, видобутку сланцевого газу, оскільки такі джерела є основними конкурентами для російського газу, що поставляється по трубопроводах.

Це справедливо для всіх ринків, навіть тих, на яких Газпром не проявляє активності, оскільки паливо з цих ринків (наприклад, із США) може бути експортовано в Європу, що призведе до зміни ситуації не на користь "Газпрому".

Я впевнений, що ринок Євросоюзу є найбільш важливим для "Газпрому", і російська компанія буде в першу чергу зацікавлена ​​в блокуванні нетрадиційного газу на цьому ринку – а не в Україні. Україна ніколи не була для "Газпрому" привабливим ринком і її значимість пояснюється, насамперед, тим , що вона є країною-транзитером.

Більше того, я не вважаю, що Газпром має в своєму розпорядженні механізми для ефективного блокування розвитку нетрадиційних та альтернативних джерел енергії в будь-якій країні.

Єдиний реальний спосіб (про який я знаю) – придбання ліцензій на розробку енергоресурсів з подальшим затягуванням введення родовищ в експлуатацію. Однак досі мені не відомо, що Газпром використовує подібні хитрощі.

 Михайло Крутіхін