На межі: чим політична криза небезпечна для фінансового ринку?

"Втеча" депозитів, падіння попиту на фінансові послуги, девальвація і суттєві обмеження в роботі банківського сектору. І якщо напругу не буде знято в найближчому майбутньому, все це стане реальними наслідками політичної кризи в нашій країні.

Будь-які громадські заворушення здатні призвести до серйозних економічних наслідків. Причому, як прямих, так і непрямих. І відчувати їх на собі буде не тільки реальний, а й фінансовий сектор. Причому у більшій мірі.

І хоча політична криза триває вже понад два місяці, фінустанови поки що практично не зазнали ризиків дестабілізації. Проте цілком можливо, що вже завтра "імунітет" вичерпається, а фінансову систему накриєповномасштабна криза.

Ризик 1. Подальше погіршення інвестклімату

Будь-яка невизначеність і нестабільність, перш за все, провокує падіння довіри з боку інвесторів, як зовнішніх, так і внутрішніх. Адже капіталовкладення потребують надійності й гарантованого захисту.

Однак, під час кризи державі складніше це гарантувати. Тож, інвестори прагнуть якнайшвидше вилучити свої кошти з "неспокійної зони". Нерезиденти зазвичай виводять гроші з бізнесу, інструментів фондового ринку, а також "скидають" суверенні зобов'язання країни. Наприклад, активний вихід із єврооблігацій України почався ще в грудні минулого року.

Врятувала нас хіба що Росія, яка викупила випуск бондів на $3 млрд. Однак це була не "ринкова", а цільова емісія. І те, що на вторинному ринку прибутковість українських бондів в окремі дні сягала 12%, свідчить про недовіру. Зростають і котирування CDS (кредитно-дефолтних свопів), які за другу половину січня збільшилися з 700 до більш, ніж 900 пунктів.

На цьому тлі скорочується обсяг прямих інвестицій в українську економіку: за підсумками січня – листопада 2012р. він становив $5,73 млрд., а за підсумками 11-ти місяців 2013-го – удвічі менше.

Обсяг ПІІ в економіку України, млрд. доларів США

Джерело: Національний банк

Ризик 2. Відтік заощаджень

Внутрішні інвестори, на відміну від зовнішніх, здійснюють перерозподіл своїх заощаджень. Вони вилучають їх із фінансових інструментів і сподіваються на щось більш стабільне: валюту, реальні активи. Або, навіть, на "тумбочку біля ліжка". Простіше кажучи, обсяг і без того мізерних внутрішніх інвестицій – скорочується.

Найбільш красномовно про зміну таких настроїв свідчить динаміка банківських депозитів. Наприклад, 2004р., в перший тиждень "помаранчевої революції" банки втратили близько 5% своїх внесків. За нинішньої ситуації вичерпної статистики ще немає (за січень Нацбанк поки не відзвітував).

У грудні 2013-го обсяг валютних депозитів скоротився на 1,1% (у листопаді – на 0,4%). Так, обсяг депозитів фізичних осіб у ПриватБанку з 24 по 29 січня зменшився на 0,7 млрд. грн. Хоча слід відзначити, що обсяг коштів (87,7 млрд. грн.), який вкладники-фізособи довірили найбільшому банку країни, все одно перевищує показник на аналогічну дату минулого року – 84,7 млрд. грн. (у лютому 2013р. – 84,1 млрд. грн.). Це можна було б списати на сезонний фактор, передсвяткові витрати й поїздки, а також послідовну боротьбу НБУ доларизацією економіки.

Однак, як пояснити той факт, що в грудні банки продали населенню майже на $1 млрд. валюти більше, ніж придбали, хоча ще влітку і на початку осені спостерігалася зворотна тенденція?

Динаміка попиту населення на готівкову валюту, млрд. доларів США

Джерело: Національний банк

При цьому банкіри неофіційно підтверджують, що у січні кількість охочих забрати депозити достроково збільшилися. В результаті, за підсумками першого місяця 2014р., скоріше за все, можна буде спостерігати досить цікаву статистику.

Ризик 3. Пожвавлення на валютному ринку

Фактично, цей сценарій вже запущено. За короткий термін національна валюта щодо долара подешевшала більш ніж на 4%. Курс перетнув позначку 8,6 грн./$1.

За останні чотири роки – це масштабна девальвація. Пояснюють її по-різному: складна економічна ситуація в країні, тиск зовнішніх боргів, значне скорочення золотовалютних резервів НБУ, що призводить до зменшення можливості центробанку впливати на курс нацвалюти.

Однак варто зважати й на панічну складову з боку населення. Воно будь-що – відразу скуповує долари (див. вище графік чистого попиту на валюту). Крім того, не можна виключати сценарію умисної девальвації, яка на руку владі. Адже "революція" дуже вигідна для того, щоб під "шумок" списати ослаблення гривні на громадську непокору, й "дотягнути" курс до цільових бюджетних показників, які перебувають в межах 8,4-8,5 грн./$1. І водночас – вирівняти зовнішньоторговельний баланс за рахунок подорожчання експорту.

Динаміка готівкового курсу долара в листопаді 2013-го – січні 201р., UAH/$

Джерело: Finance.ua

Ризик 4. Санкції до України з боку світового співтовариства

У період найбільшого протистояння силовиків і мітингувальників, деякі країни (насамперед Євросоюз, США) намагалися закликати українців до порядку, погрожуючи застосувати санкції до нашої країни.

Канада заявила про запровадження санкції щодо окремих українських чиновників. І хоча ймовірність запровадження повномасштабних індивідуальних санкцій не така вже й невисока, не варто забувати, що прагнення чинної влади заручитися підтримкою Росії теж може викликати невдоволення європейських країн.

Та й Росія недвозначно натякнула на те, що наша країна перебуває під загрозою. За словами Президента РФ Володимира Путіна, переформатування влади може призвести до обвалу української економіки. Причому, крім можливих торгових санкцій (до України як до члена СОТ – застосувати їх досить просто) є важелі впливу і на фінансовий ринок.

Можливі санкції щодо нашої країни неминуче спричинять відчуження українських активів. Тобто, вітчизняний бізнес, та й уряд зокрема, не зможуть розраховувати на залучення зовнішніх ресурсів.

Це стосується як ринку боргових запозичень, так і будь-яких інших інвестицій. Так, ЄБРР, МФК або Європейський інвестбанк, найімовірніше, заморозять кредитування проектів в нашій країні. Лише ЄБРР щорічно вкладає в нашу економіку близько $1 млрд.

Також потрібно розуміти, що погіршення відносин із Європою спричинить збільшення відтоку капітальних інвестицій. Причина банальна: нерезиденти не бачать для себе перспектив в такій країні.

Зважаючи на те, що частка іноземного капіталу в банківському секторі скоротилася на 5,8%, його падіння лише прискориться. Для страхового ринку це менш актуально, хоча великі страховики, серед акціонерів яких присутні нерезиденти, однозначно, переглянуть стратегії свого розвитку в Україні.

Однак навіть, якщо блокада не буде активною – український фінансовий сектор все одно постраждає. Адже погіршення у зовнішній торгівлі призведе до падіння попиту на фінансові послуги з боку компаній, і, як наслідок – ми зазнаємо збитків у банківському та страховому секторах.

Ризик 5. "Особливий" режим

Можливості національних регуляторів теж не варто недооцінювати. Особливо це стосується НБУ. Ще напередодні "помаранчевої революції" Національний банк розробив і виписав ключові "антикризові" нормативні акти. Вони мали регулювати роботу фінансово-кредитних установ в разі настання критичної ситуації. Тоді Нацбанку не довелося їх застосовувати. Однак зараз ситуація змінилася.

"Особливий період" передбачає чимало обмежень. По-перше, вся готівка концентрується в банках. Для цього, швидше за все, буде знижено поріг готівкових розрахунків, щоб стимулювати прискорений перехід на безготівкові операції.

По-друге, валютна виручка експортерів у повному обсязі продається, а викуп 100% пропозиції валюти на міжбанку здійснює НБУ. По-третє, всі валютні операції здійснюються виключно за офіційним курсом.

Причому, не виключено, що він може бути зафіксований на весь "особливий" період. По-четверте, ввезену в країну валюту доведеться декларувати як юридичним, так і фізичним особам. Крім того, у громадян і підприємств не може бути відкрито більше одного рахунку в будь-якій валюті. Тому решту доведеться закрити.

І найголовніше. Під час запровадження "особливого стану" в країні Нацбанк призупинить роботу багатьох фінустанов. Він залишить тільки "уповноважені" банки, серед яких не буде банків з іноземним капіталом, невеликими мережами відділень, з проблемами щодо виконання нормативів, недостатнім обсягом резервування.

Тобто банківську систему, фактично, буде переформатовано, а реальну можливість працювати матиме лише обмежена кількість банків.

Відкриваючи 29 січня засідання Кабміну, перший віце-прем'єр Сергій Арбузов, який після відставки Миколи Азарова став виконуючим обов'язки глави уряду, випромінював оптимізм. "Фінансово-банківська система продемонструвала достатній запас міцності.

Банки забезпечені ліквідністю. Національний банк надійно контролює ситуацію на грошово-кредитному ринку, розширив свою присутність на валютному ринку й забезпечуватиме її й надалі", – заявив він.

Однак лише практика може бути критерієм істини. Найближчі місяці покажуть, наскільки відповідали дійсності слова чиновника, який недвозначно демонструє свої прем'єрські амбіції.

Віктор Стуков