Чому не дешевшає бензин

З того часу, як ціни на нафту поповзли вниз, ця тема стала однією з найбільш обговорюваних в Україні.

По-перше, від ситуації на нафтовому ринку напряму залежить наповнення бюджету нашого войовничого сусіда.

По-друге, українці небезпідставно розраховують, що з падінням цін на нафту почне дешевшати і бензин.

Чи змусить Росію дешева нафти згорнути військові програми, і чи буде це сильним ударом для російської економіки – питання риторичне.

Разом з тим, все більше українських автолюбителів дивується, чому ціни на пальне не рухаються за нафтою.

Ціна на "чорне золото" падає безупинно з середини червня, коли вона була трохи вище 115 дол за барель. З того часу падіння перевищило 20%. За останніми даними ф'ючерси на європейську марку нафти Brent пробили рівень 85 дол за бар. Російська марка Urals торгується на рівні 83 дол за бар.

Ціни ж на бензин знаходяться у коридорі 16,1-16,9 грн за л. Ще буквально тиждень тому пальне коштувало на 30-40 копійок дорожче. Загалом з початку 2014 року бензин подорожчав майже на 50%.

Хай там як, але сьогодні саме показники на стелах АЗС і табличках обмінників формують у населення сприйняття того, що відбувається в країні. Конкурувати з цим інформаційним потоком зможе мало що.

Ціна

Чи обґрунтовані ціни на стелах АЗС?

В Антимонопольному комітеті вважають, що такого обґрунтування нема і не може бути. Комітет напередодні навіть презентував журналістам власне дослідження, щоб це довести.

Його результати свідчать, що сьогоднішні ціни на моторне пальне завищені на 1-2 грн.

"Ціна на бензин європейської якості, розрахована за умови існування значної конкуренції, і повинна бути, якщо не сьогодні, то найближчим часом, на рівні 14,1 гривні за літр бензину марки А-95", – каже виконуючий обов'язки голови АМКУ Микола Бараш.

Без урахування рiзкої змiни загальної ситуацiї на нафтовому ринку, цiна бензину А-95 повинна становити 15,13 гривні за літр, додав він.

Очільник Комітету виразив жаль з приводу того, що оператори ринку нафтопродуктів самі не роблять такого аналізу для споживачів. "До сьогоднішнього дня ми не маємо від компаній якихось серйозних обґрунтувань власного ціноутворення", – наголосив він. 

Крім антимонопольного відомства, НТЦ "Психея" також представив нещодавно власне дослідження українського ринку на тлі світових тенденцій. І за винятком дрібних деталей його результати збіглися з даними, представленими АМКУ.

В Комітеті також продемонстрували усі критерії, за якими вони вираховували справедливу ціну бензину "А-95" так званої європейської якості. В формулі враховуються дані щодо цін Platts, усі можливі витрати операторів із податками та рекомендована маржа.

Правда, дані застарілі – квітень 2014 року. Тоді долар ще не був таким дорогим, втім нафта в той час торгувалася вище 100 доларів.

Натисніть для збільшення

Що таке Platts? Це агентство, яке є провідним світовим постачальником інформації про енергоносії і джерелом еталонних котирувань на ринках енергоносіїв – з 1909 року. Ціни на нафтопродукти орієнтуються саме на Platts.

Джерелом інформації є самі учасники ринку, які в режимі реального часу надають агентству Platts ціни угод. На європейському ринку в формуванні цін Platts беруть участь більше 140 компаній.

Маржа

Перші дослідження ринку нафтопродуктів АМКУ за нової влади почалися ще в квітні. Тоді фахівці відомства прийшли до висновку, що половина трейдерів перевищили максимальні показники економічно обґрунтованих цін на пальне майже на гривню за літр.

За словами Бараша після цього були висунуті певні рекомендації, але на жаль ситуація не змінилася. І тому АМКУ був змушений розпочати уже не дослідження ринку, а розслідування, каже він.  

За даними Комітету, наразі досліджено і встановлено монопольне становище на 139 регіональних ринках. І на 22 жовтня територіальними відділами АМКУ розглядається 77 справ про зловживання домінуючим становищем.

Фігуранти справ – ПП "Лукойл-Україна", ПП "ОККО Нафтопродукт" (бренд "ОККО"), ТОВ "Вог Рітейл" (бренд WOG), ТОВ "Золотий екватор" (бренд WOG), ТОВ "Альянс Холдинг" (бренд Shell).

Це майже всі найбільш оператори, які реалізують імпортовані нафтопродукти за виключенням ТОВ "Паралель", яке належить Ринату Ахметову. Загалом частка імпортних нафтопродуктів на ринку сягає сьогодні 80%.

У відомстві підкреслюють, що цінова політика інших великих операторів не є кращою, просто розслідування до них ще не дійшли. "Ми маємо сьогодні доволі непрозору структуру в діяльності чи функціонуванні практично всіх основних гравців", – наголошує Бараш.  

Загалом, як зазначають в АМКУ, їх дослідження охоплювало ¾ ринку. За словами Бараша, на запити відомства більшість із суб'єктів господарювання дослідження відповіли, що вони працюють з маржею приблизно 500 гривень на тонні (за офіційним курсом НБУ – до 39 доларів). "Тобто, фактично мало не в збиток", – зауважив Бараш.

Раніше десь такий самий рівень заробітку на тонні нафтопродуктів називав і губернатор Дніпропетровської області Ігор Коломойський.

Сруктури групи "Приват" Коломойського володіють в Україні найбільшою мережею АЗС, що складаються з близько 1600 станцій – працюють під брендами "Укрнафта", "ANP", "Сентоза", "Авіас", "Мавекс" та інші.

"Сьогодні заробіток на тонні бензину +/- 50 доларів у тих торговців, які мають великі мережі. Десь в цьому коридорі і 50 доларів – це небагато. Це десь лише 3% від обороту. Тобто, ми прийшли до західних мірок, ніяких надприбутків в цьому бізнесі вже немає", – наголосив він.

У той же час останнього разу, а це було в 2010 році, Експертно-аналітична група з питань стабільного функціонування ринку нафти і нафтопродуктів постановила, що маржа нафтотрейдерів не може перевищувати 180 доларів за тонну.

Саме таку маржу АМКУ закладав у свої розрахунки щодо цін на пальне, які, зокрема, називав Бараш.

У відомстві вважають, що оператори ринку прибідняються і їх реальні доходи перевищують оговорену раніше маржу. На що вони посилаються?

По-перше, в Комітеті стверджують, що найбільші мережі нафтотрейдерів фактично отримують (з урахуванням вертикальної інтеграції) маржу в 3-4 тисячі гривень на тонні. Так, за даними відомства, саме такою є маржа від реалізації світлих нафтопродуктів на вході.

По-друге, АМКУ встановив наявність значної різниці між обсягами нафтопродуктів підвищеної якості, які закуповують нафтотрейдери і обсягами, які реально продають кінцевим споживачам.

Зокрема, загальний обсяг придбаного операторами бензину А-95 підвищеної якості удвічі менший за обсяг реалізованого пального цієї ж марки. Мова йде про різницю 7-8 тисяч тонн по ринку. Тобто, виходить, що береться більш дешевий ресурс і туди додаються різного роду суміш.

По-третє, Комітет радить звернути увагу на торгівлю супутніми товарами на АЗС. За даними відомства, надбавка в таких магазинах становить мінімум 50%.

"ЕП" звернулася з проханням до операторів, які фігурують у справах АМКУ, прокоментувати дослідження антимонопольного відомства – до "Концерна Галнафтогаз" (ОККО), мережі АЗК "WOG" та прес-служби компанії ТОВ "Альянс Холдинг" (Shell). Утім перелічені компанії відмовилися від коментарів.

Джерела на ринку кажуть, що зараз оператори намагаються на чіпати АМКУ, щоб не накликати на себе біду. Усі чекають закінчення виборів та формування нового уряду.

Дефіцит

Президент асоціації "Об'єднання операторів ринку нафтопродуктів України" Леонід Косянчук стверджує, що дані АМКУ – це просто цифри, суха статистика, яка в реальному житті не працює.

За його словами, якщо раніше зростав долар, то зараз є нова проблема – його дефіцит. Трейдери не можуть закупити достатньо валюти за офіційним курсом, тому їм доводиться шукати її "на стороні" за завищеним, каже він.

За даними Косянчука, станом на 16 жовтня відкладений попит на валюту тільки членів Асоціації операторів нафтопродуктів становив понад 200 мільйонів доларів.

"Неможливість виконання контактів операторами ринку призведе до того, що в кінці місяця ми будемо говорити не про ціни, а про наявність пального. Дрібні мережі уже давно працюють "з коліс"… Від того, що нафтопродукти коштують на 170 доларів дешевше, нам не жарко і не холодно, ми їх купити не можемо", – наголошує він.

Косянчук вважає, що бензин коштував би на 60 копійок дешевше, якби була можливість купувати валюту в тій кількості, яка необхідна для поповнення запасів торгівельних мереж.  

Втім зменшуються не тільки запаси операторів, різко впав і попит. За даними Комітету, з початку року попит знизився більш ніж на 20% і продовжує падати далі. У вересні, наприклад, падіння становило майже 25%.

Замість висновку

Що зараз загрожує нафтотрейдерам? В березні 2013 року за антиконкурентне узгоджене підвищення цін Комітет оштрафував трьох найбільших нафтотрейдерів України на загальну суму 150 мільйонів гривень.

Утім в даному випадку дії антимонопольного відомства зараз більше схожі на загравання з операторами.

За словами Бараша, АМКУ поки що не застосовуватиме штрафні санкції до компаній, сподіваючись на їх розсудливість. Утім, якщо попередження комітету не вплинуть на учасників ринку, то суми штрафів, каже він, можуть становити "сотні мільйонів гривень".

Дмитро Дєнков