Енергосервісні договори – євроінтеграція на рівні кожного будинку

Точка зору

Питання енергоефективності не втрачає актуальності для України.

За експертними оцінками, в Україні бюджетні будівлі споживають теплової енергії від 130 до 250 кВт*год/м2, тоді як в країнах Європейського союзу цей показник значно нижчий і становить від 50 до 80 кВт*год/м2. Причинами такого високого рівня споживання енергії в будівлях в Україні є як первинні недоліки проектування, так і фізичне їхнє старіння.

Однак, у зв'язку з відсутністю коштів у державному та місцевих бюджетах на здійснення енергоефективних заходів, підвищення енергоефективності, на жаль, залишається лише декларативним елементом програм розвитку нашої країни.

За таких умов надважливим завданням є впровадження в Україні концепції енергосервісних договорів.

Саме тому ми були раді брати участь у розробці необхідних законодавчих актів у сфері енергосервісу. У травні набув чинності Закон "Про введення нових інвестиційних можливостей, забезпечення прав і законних інтересів суб'єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації" та Закон "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо запровадження нових інвестиційних можливостей, забезпечення прав і законних інтересів суб'єктів підприємницької діяльності, для проведення масштабної енергомодернізації", розроблені за участю юристів Sayenko Kharenko, експертів Європейського банку реконструкції та розвитку, а також інших міжнародних юридичних і технічних радників.

Суть цієї концепції полягає в тому, що енергоефективні заходи в державних і муніципальних будівлях впроваджуються енергосервісними компаніями (ЕСКО), як українськими, так і іноземними, за власні чи запозичені кошти на умовах енергосервісного договору.

Оплата ЕСКО за енергосервісним договором безпосередньо залежить від рівня економії (рівня скорочень витрат на споживання паливно-енергетичних ресурсів і комунальних послуг), досягнутого в результаті здійснення енергоефективних заходів ЕСКО.

ЕСКО отримуватиме оплату за надані послуги виключно у разі досягнення економії і, що найважливіше, у розмірі та з коштів, що вивільняються в результаті такої економії. Відповідно, концепція енергосервісного договору передбачає впровадження енергоефективних заходів на першому етапі безкоштовно (за рахунок ЕСКО), але результат цих заходів буде найбільш відчутним після закінчення енергосервісного договору (протягом дії договору розпорядник бюджетних коштів повертатиме зекономлені кошти в рахунок оплати послуг ЕСКО).

Муніципальна будівля, наприклад, школа чи дитсадок, отримує теплі приміщення (за рахунок інвестора без витрачання коштів з місцевого бюджету), а по закінченні енергосервісного договору бюджет у свою чергу отримує економію коштів.

Варто зазначити, що закони, зокрема, визначають основні поняття і принципи, на яких базується енергосервісний договір, встановлюють чітку процедуру закупівлі енергосервісу і забезпечують можливість утримання зекономлених в результаті енергосервісу коштів на рівні місцевого бюджету. Останнє, на нашу думку, відмінно укладається в задекларовану останнім часом політику децентралізації і є значним стимулом для впровадження енергоефективних заходів у регіонах, оскільки зекономлені таким чином кошти зможуть залишатися на місцевому рівні.

"ЄБРР вважає, що потенціал ЕСКО-ринку в Україні дуже високий, і розглядає можливість фінансування проектів енергомодернізації з використанням ЕСКО-механізму в найближчій перспективі. Ми також сподіваємося, що цей ринок буде привабливий для інших МФІ і приватних інвесторів", – вважає керівник програм у департаменті енергоефективності та зміни клімату ЄБРР Олена Борисова.

Прийняття Верховною радою необхідної законодавчої бази у сфері енергозбереження є також важливим кроком у сфері євроінтеграції.

Так, згідно з рішенням Ради міністрів Енергетичного співтовариства від 18.12.2009, Україна повинна імплементувати Директиви 2006/32/ЄС Європейського парламенту і Ради про енергетичну ефективність кінцевого споживання та енергетичних послуг. Однією з вимог Директиви є забезпечення енергетичної ефективності кінцевого споживання, зокрема, шляхом створення належних умов для діяльності енергосервісних компаній та впровадження енергосервісних договорів.

Досвід провідних країн Європейського союзу свідчить про потенціал енергозбереження будівель від 40% до 70%.

За розрахунками Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, впровадження енергозберігаючих проектів за рахунок механізму енергосервісних договорів дозволить протягом десяти років комплексно вирішити питання енергозбереження у бюджетній сфері.

"Прийняття цих законів дозволить приватному бізнесу залучити кошти для підвищення енергоефективності бюджетних установ, створити ринок енергосервісу і тисячі робочих місць, а також збільшити надходження до бюджетів усіх рівнів. Як наслідок, у країні буде розпочато широкомасштабну тепломодернізацію дитячих садків, шкіл, лікарень та інших установ", – коментує голова Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України Сергій Савчук.

Ухвалення згаданих законів – важливий крок на шляху реалізації політики держави у сфері енергозбереження, спрямованої на зменшення енергетичної залежності України від імпортних енергоносіїв і переорієнтацію державних ресурсів з поточних витрат на капітальні інвестиції.

Впровадження проекту дозволить муніципальним установам отримати теплі приміщення, не витрачаючи при цьому бюджетні кошти.

Юрій Драганчук
старший юрист Sayenko Kharenko

Новини

18 Червня 2024

Федерація роботодавців транспорту України просить до кінця воєнного стану зберегти нинішні ставки акцизного податку

Уряд розширив дію програми 5-7-9 на будівництво об’єктів генерації

Фонд держмайна залучив до бюджету майже 1 мільярд з приватизації

Промислове виробництво в Китаї в травні збільшилося на 5,6%

Переговори між Індією та ЄС щодо імпортних тарифів на сталь провалилися

З Одеського порту Україна відправила 850 суден 

Штучний інтелект може допомогти судноплавній галузі скоротити викиди вуглецю

Рада прийняла закон про клуб білого бізнесу

Рада зробила перший крок до створення Національної установи розвитку

Fitch покращив прогноз зростання світового ВВП на 2024 рік до 2,6%

Україна закачала у сховища 1,6 млрд куб газу з початку сезону

Австралія неохоче дозволяє Китаю збільшувати інвестиції в видобуток корисних копалин

Україна цьогоріч розраховує отримати $50 млрд доходів від заморожених активів РФ

Бразильська CSN підвищіть ціни на свою продукцію

У травні Тайвань збільшив імпорт металобрухту

Уряд недостатньо використовує заходи щодо захисту внутрішнього ринку – Кисилевський

ВСІ НОВИНИ ⇢