Опір колишніх – міліцейський реванш чи наслідки неякісної реформи?

"Ми юридично супроводжуємо більше сотні судових позовів, ще по двохстах справах консультуємо тих, хто вирішив через суд домогтися справедливості й повернутись на роботу", – хвалиться в розмові з DW заступник голови Професійної спілки атестованих працівників органів внутрішніх справ України Ігор Шевченко і вказує на те, що низку справ вдалось уже виграти. Саме ця спілка переважно представляє інтереси звільнених міліціонерів у суді. Нині, як повідомили DW у прес-службі Національної поліції України, є дванадцять постанов суду про поновлення на роботі колишніх міліціонерів.

Існування великої кількості позовів з боку тих правоохоронців, які втратили роботу за результатами переатестації, підтверджує й голова окружного адміністративного суду Києва Павло Вовк. Як повідомило видання "Українські новини" з посиланням на Вовка, тільки в окружному адмінсуді Києва таких позовів зареєстровано близько чотирьохсот, а по всій Україні – їх тисячі. "Це вже масове явище. Кожного дня в окружних судах проводяться до десяти судових слухань щодо оскарження результатів атестаційних комісій", – зауважила, відповідаючи на запитання DW, активістка "Автомайдану" Катерина Бутко.

Претензії до атестаційних комісій

Основні претензії колишніх правоохоронців стосуються роботи членів атестаційних комісій. Звільнені переважно скаржаться, що співбесіди з ними проводились непрофесійно, а рішення про їхнє звільнення були суб’єктивними. Бутко подібні закиди відкидає. "Жодного суб’єктивного ухвалення рішення немає. Є об’єктивні критерії, за якими атестаційна комісія проводить співбесіду, враховуючи результати тестів", – наголошує Бутко.

Загалом кожна атестаційна комісія складається з трьох представників центрального апарату Національної поліції України й трьох представників від громадськості. А це активісти, журналісти, волонтери. Основним завданням атестаційної комісії є забезпечення якісності та прозорості процесу атестації співробітників поліції. Після проходження співробітником правоохоронної структури тестів на знання законів, атестаційна комісія оцінює його професійні та особистісні якості та приймає фінальне колегіальне рішення про його придатність до служби в поліції.

"Доводьте через суд, що це хабарник"

Успіхи звільнених правоохоронців у судах Бутко пояснює тим, що ані судова, ані прокурорська системи досі не були належним чином реформовані. На її переконання, суди через звичну раніше "кругову поруку" допомагають колишнім міліціонерам поновлюватись на посадах, нівелюючи таким чином усі спроби очистити й перезапустити правоохоронну систему. "Це очевидний реванш міліції завдяки судовій системі, – вважає Бутко. – Так, нещодавно суд поновив міліціонера, який набрав на тестах 8 та 11 балів з 60 можливих". Активістка "Автомайдану" не стримує емоцій: "Суддям начхати на професійні знання чи причетність колишніх міліціонерів до корупції".

Ігор Шевченко з профспілки атестованих працівників ОВГ, у свою чергу, наполягає, що суди в Україні справедливі й тільки вони, а не атестаційні комісії могли приймати рішення про звільнення співробітників внутрішніх справ. "Ніхто не захищає хабарників чи злочинців. У нас же працює судова система. Доводьте через суд, що це хабарник чи злочинець, і він піде в тюрму. Але жоден звільнений не був засуджений, бо фактів немає, а просто так казати, що він хабарник, то так можна образити і звільнити будь-кого", – каже Шевченко.

Поспішна реформа

Голова окружного адмінсуду Києва Павло Вовк вважає, що керівництво національної поліції поспіхом почало реформу правоохоронної структури, тому, на його думку, в судах так багато позовів від колишніх міліціонерів. "Була, напевно, мета запустити цей проект швидко. Для того, щоб суспільство не розгнівалося. Запустили. Яким чином? Всіх перевели (в поліцію. – Ред.)без атестації. Але коли перевели, кажуть всім: "Йдемо на атестацію", – пояснює Вовк у розмові з "Українськими новинами". – А закон цього не дозволяє. Коли перевели – ти вже працівник поліції, і для атестації повинні бути підстави". При цьому Вовк наголошує, що рішення тут має ухвалити суд.

Член однієї з київських атестаційних комісій, координатор Асоціації українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів Сергій Перникоза не приховує розчарування: у зв'язку з масовим спротивом звільнених він бачить під загрозу всю реформу правоохоронної системи. "МВС має таки визнати, що не до кінця були продумані всі юридичні моменти, адже варто було очікувати, що звільнені захочуть йти до суду. Цей процес показав, що до реформ треба підходити більш ґрунтовно та проводити їх комплексно і в судах і в прокуратурі, бо всі ці ланки взаємопов’язані", – сказав Перникоза.

"Реформа йде, нас не зупинити"

Попри всі проблеми, в поліції не збираються призупиняти переатестацію. Як повідомив DW прес-офіцер Національно поліції України Ярослав Тракало, переатестація в обласних управліннях МВС має закінчитись не восени, як планували раніше, а вже до кінця серпня. Нині проводиться оптимізації роботи атестаційних комісій: відтепер топ-керівники поліції з областей проходитимуть атестацію виключно в Києві, інші співробітники в одному з регіональних центрів у Києві, Львові, Харкові чи Дніпропетровську. "Ми змінюємо принципи роботи атестаційних комісій, зараз проводимо їхню ротацію і набираємо туди нових членів. Це громадські активісти й журналісти. Міняємо людей задля того, аби уникнути якогось тиску. Реформа йде, нас не зупинити", – зазначив Тракало.

Тим часом Професійна спілка атестованих працівників органів внутрішніх справ України через окружний адміністративний суду Києва позивається до міністра внутрішніх справ Арсена Авакова та очолюваного ним міністерства, аби наказ МВС України, яким затверджувався порядок проведення атестування поліцейських, взагалі був скасований, а всі звільнені – автоматично поновлені на роботі. У червні заплановане судове засідання за цим позовом.

Лілія Гришко