Два з половиною роки. Саме стільки часу пройшло між націоналізацією найбільшого в країні банку та рішенням Мінфіну, що з ним робити.
Націоналізація Приватбанку у грудні 2016 кардинального змістила баланс сил у банківському секторі на користь держави.
За одну ніч присутність держави в банківському секторі зросла майже вдвічі і досягла 60%. Коли пристрасті щодо Приватбанку вляглися, стало очевидним, що уряду доведеться переглянути свої подальші плани щодо розвитку держбанків з урахуванням нових обставин.
Перший крок на цьому шляху було зроблено в лютому 2018 року. Саме тоді Кабмін затвердив стратегію розвитку державних банків. Тоді ж окремо була затверджена стратегія розвитку Ощадбанку.
А от відомості про стратегію розвитку Приватбанку, порятунок якого обійшовся платникам податків у понад 170 млрд грн, з’явилися лише недавно. Наприкінці червня в Міністерстві фінансів оголосили, що стратегія найбільшого державного банку ухвалена — коротке повідомлення, без подробиць і пояснень щодо суті документу.
На відміну від ситуації з Ощадбанком і загальною стратегією держбанків, публічної детальної презентації та обговорення стратегії Привату досі не було. Сам документ, який готувала компанія McKinsey на замовлення уряду, так само ніде не публікувався.
Утім Економічній правді вдалося отримати повну версію цього документу і детально його проаналізувати. Отже, яким бачить майбутнє банку уряд і що буде з Приватбанком до 2022 року, читайте в матеріалі ЕП.
Чи не забагато оптимізму
Надмірний оптимізм, який не завжди корелює з реальністю — українські чиновники ніяк не можуть вилікуватися від цієї хвороби. Стратегія Приватбанку ще раз це підтвердила.
Так, Мінфін розраховує, що банк розвиватиметься в умовах помірного зростання економіки — реформи відбуватимуться, інфляція у 2022 році буде на рівні прогнозованих МВФ і Нацбанком 5%, зростання реального ВВП — 3,8%.
Також розробники документу розраховують, що депозити у майбутні роки зростатимуть на фоні постійного зменшення відсоткових ставок, а кредитування відновиться після зниження облікової ставки до 10%.
На майбутнє проблемних активів в секторі Мінфін також дивиться з оптимізмом:
"До 2022 року відбудеться значне скорочення проблемних кредитів у системі завдяки масивному списанню та більш обережному, відповідальному кредитуванню".
За даними НБУ, в червні цього року частка проблемних кредитів в банківській системі сягала 56%. Судячи з документу, її "суттєве" зменшення Мінфін очікує після 2019 року.
Щодо нових кредитів, які були сформовані уже після націоналізації Приватбанку, тобто з грудня 2016, то тут частка проблемних очікується розробниками на рівні 5,3% — в сегменті кредитування фізичних осіб складе 5,2%, та 2,4% — в сегменті корпоративних клієнтів.
З орієнтацію на цей макропрогноз розробниками Стратегії розглядалися п’ять варіантів можливого розвитку "Привату".
Перший — фінустанова розвивається як широкий універсальний банк.
Другий — збалансований розвиток банку з вибірковим підходом до корпоративних клієнтів.
Третій — збалансоване зростання з виключенням корпоративного сегменту. У такому разі Приватбанк захищає наявні депозити та платіжні системи, продовжуючи зростання на ринку роздрібного кредитування.
Четвертий — збалансоване зростання з мінімальним корпоративним сегментом.
П’ятий — "Приват" переформатовує структуру навколо ключової ліквідності та платежів,що передбачає відмову від кредитування з високим ступенем ризику.
У підсумку в Стратегії був обраний другий сценарій. Далі більш детально про те, що саме він передбачає.
Той самий сценарій
Виходячи з документу, за обраним сценарієм Приватбанк повинен захистити наявні депозити та платіжні системи і продовжити зростання на ринку кредитування фізичних осіб зі стабільною та привабливою маржою.
Які конкретні завдання виділені в документі?
Завдання №1. Наростити кредитний портфель до 170 млрд гривень до 2022 року.
Банк планує зберегти ті ж самі сильні позиції на ринку кредитування фізичних осіб (35% ринку), збільшивши при цьому частку в кредитуванні малого і середнього бізнесу — з 5% до 15%, в корпоративному сегменті — з 1% до 5%.
Ключове побажання від держави до Приватбанку в нарощуванні роздрібного сегменту — "бути обережним".
"Зважаючи на минулий досвід "Привату", вихід на корпоративний сегмент має бути максимально зваженим. Банк може кредитувати клієнтів малого і середнього бізнесу, але робота з великими корпоративними клієнтами зараз не в пріоритеті", — пояснює ЕП співрозмовник в уряді, знайомий з ідеологією стратегії.
На думку фінансового аналітика групи ICU Михайла Демківа, нарощування чистого кредитного портфелю з поточних 43 млрд грн до більше 170 млрд грн — дуже амбітна ціль, яка передбачає агресивне зростання портфелю — майже на 50% щорічно.
"Складно уявити, як ринок роздрібних кредитів зростатиме такими темпами без відновлення іпотеки", — зазначає він.
Щоб досягти зазначених цілей, банку доведеться помітно збільшити свою присутність в корпоративному кредитуванні, що так само викликає скептицизм у аналітиків.
"Високий рівень ставок по ОВДП дозволить не поспішати видавати кредити будь-кому на будь-які цілі. Коли мова йде про портфелі на 100-150 мільярда гривень, потрібна виваженість. Такі портфелі, особливо у секторі споживчого кредитування та малого і середнього бізнесу (МСБ), за рік не з’являються", — вважає член українського товариства фінансових аналітиків Віталій Шапран.
За його словами, Приватбанк хоч і державний, але він працює у щільному конкурентному середовищі, де йде війна за гарних позичальників.
"Щоб сформувати хороший портфель із МСБ, потрібно витратити чимало коштів та часу, це 5-7 років мінімум. У Приватбанку тут є перевага — він зібрав біля себе найбільш економічно-активних клієнтів, торгівельну сферу, але ж йому на п’яти наступають державні Ощадбанк, Укргазбанк, та іноземні Укрсиббанк, Прокредитбанк та Альфа-банк. Це сильні конкуренти", — зазначає Шапран.
Завдання №2. Вийти на прибутковість у 2018 році та генерувати прибуток на рівні 8 млрд гривень після 2020 року.
За документом передбачається, що банк отримуватиме прибуток від своїх сильних напрямків діяльності.
Наразі "Приват" уже досяг прибутковості.
Так, за підсумками першого півріччя 2018 року чистий прибуток банку становив 6,9 млрд грн. Якщо подивитися на джерела, то за півроку банк заробив 7 млрд грн чистого відсоткового доходу і 7,4 млрд гривень — чистого комісійного.
Фактично ж виходить, що своїй прибутковості "Приват" завдячує докапіталізації.
"Процентний дохід банку за ОВПД у першому півріччі склав 5,2 млрд грн або 37% від загального процентного доходу. Це і є та "прихована" вартість докапіталізації банку, адже, окрім безпосередніх витрат на докапіталізацію, Мінфін змушений платити відсотки за випущеними цінними паперами", — пояснює Демків.
Тому, насправді, не варто переоцінювати результат, показаний банком.
Загалом, ціль у 8 млрд прибутку виглядає непоганим результатом. З іншого боку, не варто забувати, що лише проценти по коштах, за які був націоналізований Приватбанк, сягають 10 млрд грн на рік. На фоні цієї цифри прибуток банку виглядає дуже скромним.
За наявними в стратегії розрахунками, з 2018 до 2022 року "Приват" повинен принести державі дохід у розмірі 81 млрд грн.
Варто розуміти, що це не чистий дохід, який держава як власник отримає від банку у вигляді дивідендів.
Простими словами, передбачається, що більша частина цієї суми, а саме 61 млрд грн — це буде вартість акцій самого банку. У презентації зазначається, що зазначена сума розрахована як мультиплікатор вартості підприємства до вартості капіталу на основі історичних коефіцієнтів. Але розрахунків розробники не наводять.
Що ж до іншої частини, то є велика ймовірність, що вона буде направлена до бюджету у вигляді дивідендів.
Завдання №3. Відмова від докапіталізації з 2018 року.
З початку 2018 року Приватбанк вже не отримуватиме фінансову підтримку з державного бюджету.
В попередні роки, нагадує Михайло Демків, банк зарезервував практично весь портфель кредитів колишнім пов’язаним особам і, за умови відсутності програних судів у протистояннях з компаніями, які пов’язані з колишніми власниками "Приват" не потребуватиме докапіталізації в майбутньому.
Так само докапіталізація може знадобитися, якщо банк програє суди держателям євробондів.
Якщо комусь вдасться в судовому порядку відмотати ситуацію на свою користь, банк може понести збитки.
"Якісне корпоративне управління та ризик-менеджмент покликані вберегти банк від збитків за кредитами, що були характерними для державних банків у минулому", — зазначає Демків.
Але, додає він, не варто забувати, що ПриватБанк, як і будь-який комерційний банк державної чи приватної власності, не є застрахованим від глибоких економічних криз, які можуть виникнути в майбутньому.
Крім цього, в Мінфіні також не бачать потреби у докапіталізації Приватбанку через перехід на дев’ятий стандарт фінансової звітності.
Стандарт IFRS9 — міжнародний стандарт фінансової звітності. Запровадження цього стандарту може призвести до збільшення рівня резервів, що вплине на балансову вартість активів, прибуток та капітал банків.
Завдання №4. Зростання зарплат та розвиток в рамках теперішньої інфраструктури.
Приємна новина для співробітників банку — Стратегія передбачає, що витрати на персонал за чотири роки збільшаться майже удвічі, і відбуватиметься це саме для підвищення заробітних плат.
Якщо зараз операційні витрати на персонал становлять 5,2 млрд гривень, то у 2022 році вони сягатимуть 11,2 млрд гривень.
При цьому Приватбанк розвиватиметься в рамках існуючих можливостей, тобто не нарощуватиме істотно інфраструктуру, мережу відділень і штат. Це виглядає логічно на фоні намірів держави не збільшувати частку у банківському секторі.
Завдання №5. Створення IT-стратегії банку.
Сьогодні високотехнологічність Привату — його конкурентна перевага. В стратегії не описані конкретні індикатори IT-розвитку, передбачається тільки їх планування.
Загалом вповільнення інноваційного розвитку банку — це ризик, з яким Приватбанк рано чи пізно може зіткнутися.
"Держава, як власник, менш спроможна підтримувати інноваційність банку. Є ризик того, що якщо банк не буде приватизований, він почне втрачати свої лідерські позиції", — зазначають експерти Андрій Бойцун (SAGSUR) та Дмитро Яблоновський (ЦЕС) у спільній аналітичній записці щодо розвитку держбанків.
За інформацією видання, позиція Мінфіну щодо IT напрямку наступна: технологічність Приватбанку має залишатися його конкурентною перевагою і варіант вповільнення інноваційного розвитку не розглядається.
Завдання №6. Приватизація у 2021-2022 роках.
Більш детально із Стратегією Приватбанку можна ознайомитися нижче.
.jpg)
Питання без відповідей
Чимало питань щодо майбутнього Приватбанку все одно залишаються без відповіді.
По-перше, визначальним фактором впливу на майбутнє "Привату" будуть політичні інтереси та судові процеси. Яким буде результат суду у Лондоні проти екс-акціонерів і чи зможе держава після виборів зберегти контроль над банком, чи вдасться сьогоднішньому менеджменту балансувати між різними центрами впливу всередині банку?
Так, в фінустанові сьогодні працює декілька конкуруючих груп. Серед них називають групи екс-керівників банку, наприклад екс-голови Олександра Шлапака, та екс-в.о. голови Галини Пахачук, та навіть група, яка і сьогодні симпатизує колишнім акціонерам банку.
Мінфін, як акціонер, не може вплинути на ці фактори або спрогнозувати їх. Результати судових процесів та політичні інтереси можуть в будь-який момент повернути майбутнє Привату в той чи інший бік.
По-друге, на чому базуються очікування щодо зменшення частки проблемної заборгованості в цілому по ринку і як держава оцінює ризики приватизації на фоні проблемного портфелю банку?
"Для продажу банку потрібно вирішити питання із проблемними боргами, претензії власників євробондів та структуру балансу банку, оскільки ці проблеми можуть відлякувати інвесторів від придбання привабливого за іншими параметрами активу", — наголошують в аналітичній записці Бойцун та Яблоновський.
Ситуація навколо цього питання оптимізму не додає. Так, формат роботи з проблемними боргами держбанків наразі не визначений.
На законодавчому рівні можливий один варіант — застосовувати закон про фінансову реструктуризацію, який передбачає механізм врегулювання між банком і клієнтом. З державних банків цим механізмом користується лише "Ощадбанк".
За інформацією ЕП, на квітень 2018 року загальна сума процедур фінансової реструктуризації становила 22,3 млрд грн.
Раніше Мінфін також анонсував створення спецкомітету по роботі з проблемними активами держбанків. Комітет повинен був запрацювати ще навесні, але цього не сталося дотепер.
Водночас, варіант списання проблемних кредитів для держбанків неприйнятний через можливі звинувачення правоохоронців у нанесенні державі збитків. Основні питання у правоохоронців виникають до того, як визначається дисконт.
По третє — оптимістичний макропрогноз. Майбутні вибори, курс на розширення соціальних видатків, невизначені перспективи співпраці з МВФ в короткостроковій перспективі ставлять під сумнів інфляцію у 5% та зростання ВВП на рівні 3,8%.
"Я не вірю, у інфляцію в найближчі роки менше 5%, галопуюче зростання ВВП і кредитування", — каже Шапран.
Наша економіка, пояснює економіст, не така диверсифікована як у країн ЄС або США.
"Хто знає які будуть ціни на сталевий прокат та наш аграрний експорт у 2020-2025 рр? Та на наш паливний імпорт? Де-факто, прогнози по цим ринкам збуваються дуже рідко та ще і у такому горизонті?", –— зазначає він.
У стратегії фігурують прогнози щодо розвитку економіки на 2018-2019 роки і вже помітно, що вони кращі за те що буде по факту, резюмує Шапран.
Олександр Мойсеєнко, Галина Калачова
