Північний потік-2 у фокусі великої політики

Уже вдруге протягом трьох останніх місяців німецька канцлерка Анґела Меркель (Angela Merkel) і російський президент  Володимир Путін зустрічатимуться, щоб обговорити конфлікти у Сирії та Україні. Ще одна тема суботньої зустрічі в замку Месеберг поблизу Берліна, за словами урядового речника Штеффена Зайберта (Steffen Seibert), – суперечка довкола газогону "Північний потік-2".

Оператор проекту – підприємство Nord Stream AG, дочка концерну "Газпром". Окрім російського енергетичного гіганта, в проекті беруть участь німецькі концерни Wintershall та Eon Ruhrgas – їхні частки становлять 15,5 процента кожна, у Gasuine з Нідерландів та Engie з Франції – 9 відсотків. Консорціум планує додатково до вже існуючої першої нитки газогону побудувати ще одну – Балтійським морем з Росії до Німеччини.

Що заважає будівництву

Проти запланованого будівництва газопроводу завдовжки 1200 кілометрів активно виступає Україна; незгодні з ним є і в самому ЄС, а також у США. Польща і балтійські країни критикують проект, адже остерігаються надто сильної залежності ЄС від російського газу. Президент США Дональд Трамп критикує німецько-російську газову угоду з принципових міркувань, але він також хоче продавати Європі більше скрапленого газу. Україна побоюється за свою подальшу долю транзитера газу з Росії.

Меркель вимагає від Путіна обіцянок, що після введення в експлуатацію нового газогону в Балтійському морі через українську мережу на захід і надалі постачатимуться значні обсяги газу, пише Frankfurter Allgemeine Zeitung (FAZ). Це має гарантувати урядові в Києві транзитні надходження, чинні обсяги яких, за даними української влади, сягають трьох мільярдів доларів на рік. Країна більше не отримує газ з Росії для власних потреб. Не так давно в Берліні за німецького посередництва і під керівництвом Єврокомісії відбулися перші перемовини Росії та України щодо нових умов газового транзиту – контракту, який у 2019 році має замінити чинний договір.

Розробка маршруту триває

Між тим процес планування "Північного потоку-2" триває. Поки в німецьких прибережних водах неподалік Грайфсвальда вже прокладено перші труби, консорціум подав заявку на новий маршрут у Данії, що підтвердили і в компанії, і в уряді у Копенгагені. Попереднє планування передбачало спорудження труби паралельно до першої. Цю заявку данці відкинули.

Газову трубу може бути посунуто на північний захід від острова Борнгольм, повідомили у швейцарському консорціумі. Таким чином газогін проходив би виключно через данську економічну зону, але не данські територіальні води. Відповідальні за енергетику чиновники в Копенгагені повідомили, що отримали заявку на новий маршрут і тепер перевірять його. Тож Данія – єдина північна країна проекту, яка досі не дала дозвіл на прокладення траси. Парламент створив навіть нові правові основи, що дозволяють з причин зовнішньої, оборонної або політичної безпеки забороняти прокладання електрокабелів і труб данською територією. Раніше влада могла посилатися лише на питання захисту довкілля і безпеки. 

Данія досі не погодилась 

Додатковий відрізок у кількадесят кілометрів за загальної довжини трубопроводу в 1200 кілометрів і вартості в 10 мільярдів євро був би для оператора цілком безболісним, пише FAZ. Новий маршрут просто обійшов би острів Борнгольм з північного заходу замість сходу. Це на 39 кілометрів довше, ніж запланований раніше маршрут, але якщо труба обійде данські територіальні води, то не підпаде й під дію закону, за яким міністр закордонних справ з міркувань національної безпеки може забороняти подібні проекти.

З урахуванням нових складних еревірок в консорціумі сподіваються, що перша з двох нових ниток буде завершена до кінця 2019 року, як і планувалося. Трубовкладальні судна, кажуть у концерні, чекають напоготові. Завдяки новій трубі пропускна здатність транзиту газу Балтійським морем зросте вдвічі – до 110 мільярдів кубометрів газу на рік.

Клаус Ульріх