На порозі газової війни: що буде, якщо не вдасться підписати транзит з Газпромом

Точка зору

Російський газовий монополіст може відмовитися від підписання нового транзитного контракту. Якими можуть бути втрати України?

Газові війни між Україною та Росією не припиняються майже з першого дня незалежності. Один з перших конфліктів стався в 1993 році, коли "Газпром" пригрозив припинити постачання блакитного палива через борг в 300 млн доларів, однак тоді відключення вдалося уникнути.

Вперше Росія закрутила вентиль на початку 1994 року, а владнати всі питання вдалося приблизно через місяць. Постачання були відновлені.

Після цього в українсько-російські газові відносини по черзі включалися сумнівні посередники на кшталт компаній "Ітера" та RosUkrEnergo, діяльність яких пов’язують з екс-прем’єром Юлією Тимошенко та олігархом Дмитром Фірташем.

Однак найбільш знаною та збитковою для України виявилася газова криза 2009 року, яка супроводжувалася зупинкою транзиту та звинуваченнями у крадіжці газу. Тоді без палива залишилися Румунія, Угорщина, Болгарія, Хорватія, Австрія та Греція.

Все це завершилося підписанням 10-річних контрактів на постачання та транзит газу через які Україна за різними оцінками втратила від 10 до 20 млрд доларів і у підсумку була змушена звернутися до Стокгольмского арбітражу з вимогою переглянути окремі пункти угод.

З того часу енергетичні відносини України та Росії змінилися докорінно, однак напередодні нового року ми знову опинилися на порозі газової війни. Тристоронні перемовини за участі ЄС поки не дали відповіді на питання, що буде з транзитом після 1 січня.

Збереження поточного стану речей загрожує Україні втратою 3 млрд доларів доходів, а збитки "Газпрому" можуть перевищити цей показник в декілька разів. Поки жодна зі сторін на поступки не йде.

На якій стадії перебуває процес переговорів щодо нового транзитного контракту, на чому наполягають сторони і яким може бути вихід з ситуації?

Транзитний контракт. Позиції сторін

Діючий транзитний контракт між "Нафтогазом" та "Газпромом" завершується 31 грудня 2019 року. До кінця року повинен бути завершений процес анбандлінгу – відокремлення оператора ГТС – і нова угода має бути підписана вже з новим оператором.

Керівник "Оператора ГТС України" Сергій Макогон в коментарі ЕП повідомив, що наразі вже виконано понад 90% підготовчої роботи.

"Залишилося юридичне оформлення відділення і сертифікація оператора секретаріатом Енергетичного Співтовариства з наступною видачею ліцензії новому оператору від НКРЕ. На жаль, попередній уряд втратив 2 роки, але зараз почалася активна робота: Кабмін ухвалив оновлену дорожню карту, в Раду подано необхідні законопроекти, регулятор почав вносити необхідні зміни до кодексів ГТС", – сказав Макогон.

"Новий оператор ГТС вже подав заявку на сертифікацію і тариф. Якщо все піде згідно плану, то 26 грудня новий оператор отримає ліцензію і з 1 січня почне роботу. Якщо не встигнемо до 1 січня, то це дасть додаткові аргументи "Газпрому", тому ми повинні докласти максимум зусиль, щоб успішно завершити цей процес", – додав він.

Чому для української сторони критично важливі європейські правила? "Це додаткові гарантії, що контракт буде виконуватись. Прецеденти вже були, тож маємо підготуватись до будь-яких варіантів", – кажуть в "Нафтогазі".

Чого добивається Кремль? До останнього часу чітко сформульованої "на папері" позиції "Газпрому" не існувало. З російського боку у розмовах з журналістами вона озвучувалася передусім Володимиром Путіним та Олексієм Міллером.

Офіційна пропозиція від російського монополіста надійшла у понеділок, 18 листопада. У "Нафтогазі" пообіцяли її уважно вивчити і надати конструктивну відповідь найближчим часом.

У зверненні "Газпрому" зазначено, що ключовою умовою продовження діючого контракту або укладення нового є відмова обох сторін від всіх взаємних претензій в міжнародному арбітражі і припинення всіх судових розглядів.

Якщо простими словами, то Кремль пропонує забути про виграні арбітражі, поточний арбітраж (12 млрд доларів – ЕП) і штраф АМКУ. Загальний розмір бажаних росіянами поступок – приблизно 22 млрд доларів.

Серед інших вимог Росії, які раніше оприлюднював "Нафтогаз" – доведення українського законодавства до вимог європейського та гарантії незалежності регулятора, що є важливим і для самої України.

При цьому пропозицію щодо відмови від виграних грошей та перспектив отримання додаткових коштів "Нафтогаз" неодноразово називав неприйнятною. "Схоже російська сторона під різними приводами підводить нас до думки, що в принципі серйозно розмовляти про контракт не готова", – заявили в компанії.

Позиція України щодо транзитного контракту добре відома і відходити від неї також ніхто не планує. Ключове – контракт підписується на 10 років на основі європейського законодавства, мінімальний обсяг транзиту – 60 млрд кубометрів газу на рік. Ще 30 млрд – додаткова опція, яка бронюється на випадок зростання попиту на європейському ринку.

Єврокомісія в цьому процесі повністю підтримує українську сторону щодо бажання укласти контракт на прозорих європейських умовах, а також щодо неможливості "обнулити" чи "забути" арбітражні рішення.

Що буде після 1 січня. Три сценарії

Опитані ЕП експерти та представник уряду розповіли про своє бачення газових відносин "Нафтогазу" та "Газпрому" після 1 січня. Вони розглядають три варіанти розвитку подій.

Перший – на початку січня російська сторона за зразком 2009 року оголошує, що Україна краде газ з транзитної труби і проводить зразково-показове закручування вентилю.

Після цього, за задумом "Газпрому", повинні початися термінові консультації і під тиском європейської сторони Україна, так само як і в 2009 році, має погодитися на якийсь компромісний варіант.

За другим сценарієм після 1 січня сторони просто не помічають Нового року і продовжують працювати за старим контрактом – Україна отримуватиме ту ж плату за транзит, що і до цього. "Виконання контракту 2009 року продовжиться до тих пір, поки не дійдуть до консенсусу", – прогнозує один з профільних експертів.

При цьому в уряді такий сценарій відкидають. "В рамках існуючого законодавства продовження поточного транзитного договору є неможливим", – не під запис каже представник Кабміну.

"Більше того, поточний договір дозволить "Газпрому" повністю відмовитися від транзиту вже через 1-2 роки без будь-яких штрафних санкцій, оскільки в рамках чинного договору "Газпром" оплачує фактично протранспортовані обсяги і не має жодних зобов'язань ні щодо термінів, ні щодо обсягів", – каже він.

"Цей договір вкрай невигідний для України і несе енергетичні ризики для ЄС, тому повинен бути підписаний новий довгостроковий договір із зобов'язаннями "качай-або-плати", заснований на європейському законодавстві. Єврокомісія та Україна виступають єдиним фронтом в даних переговорах", – додає співрозмовник.

Третій варіант – після Нового року через відсутність контракту українська сторона зупиняє транзит, тому що відсутні підстави для його здійснення.

На який компроміс може піти Україна задля підписання нового контракту? "Будь-яке відхилення від стандартних європейських правил створює великі ризики для України і послаблює нашу переговорну позицію", – коротко відповідає представник уряду.

Базовий сценарій Кремля – "0 транзиту через Україну"

Президент Центру глобалістики "Стратегія XXI" Михайло Гончар вважає, що до кінця року підписати новий контракт не вдасться.

"Рішення щодо створення кризової ситуації у "Газпрому" вже є і відмовлятися від нього ніхто не планує. Ми чудово розуміємо, що за розмовами щодо готовності продовжити транзит насправді стоїть сценарій "0 транзиту через Україну", – каже експерт.

"Російська сторона не встигла підготувати інфраструктуру – "потоки". Для реалізації сценарію, який вони обіцяли з 1 січня 2020 року, потрібен час, тому вони хитрують, маневрують, говорять, що ми готові продовжити транзит", – додав Гончар.

Чи готова Україна до затяжної газової війни? Міністр енергетики та навколишнього середовища Олексій Оржель неодноразово давав зрозуміти, що країна без транзиту газу впорається.

"На сьогодні у нас рекордні запаси газу у підземних газосховищах – 21,7 млрд кубометрів. Це означає головне: Україна цієї зими без транзиту не замерзне", – сказав міністр.

Оржель додав, що найбільші ризики можуть виникнути у лютому-березні, коли запаси у сховищах стануть меншими.

Проте проведені оператором ГТС стрес-тести свідчать, що навіть у пікові дні українським споживачам вистачить газу. При цьому міністр вкотре наголосив, що пріоритетом для України є підписання нового договору на транспортування газу, але на вигідних умовах.

За словами експерта Геннадія Рябцева, сила переговорної позиції "Газпрому" полягає в тому, що європейська сторона поки не може відмовитися від постачань газу з Росії.

Він вважає, що з великою вірогідністю Кремль спробує повторити сценарій 2009 року і сподіватиметься на поступки з боку України.

"Не просто так "Газпром" протягом року вів перемовини з операторами європейської газотранспортної системи щодо форс-мажорних обставин: що вважається форс-мажорними обставинами, коли вони наступають, що треба робити тощо", – заявив Рябцев.

"Результатом цього стали контракти ряду європейських операторів, які підписали гарантійні зобов’язання про постачання газу з інших напрямків. Плюс на 98% заповнені європейські газові сховища. Європа готується до того, що можливий зрив постачань", – додав експерт.

Реалістичність такого сценарію прекрасно розуміє і українська сторона.

"Ми готові до будь-якого розвитку подій. Всі розуміють, що "Газпром" може не підписати контракт і спробувати шантажувати як нас так і європейських споживачів. Але великі запаси в українських і європейських підземках максимально перешкоджають реалізації такого сценарію", – заявили в "Нафтогазі".

"Ми не знаємо, скільки часу "Газпром" буде готовий втрачати частку європейського ринку і наражатися на штрафи від своїх клієнтів. Востаннє, коли "Газпром" робив таку вправу – взимку 2014-2015 років – він втратив понад 5 млрд доларів. Рішення щодо угоди там приймає особа в Кремлі, і на які збитки він ладен піти, питання до нього", – підсумували в компанії.

Микола Топалов

Новини

23 Грудня 2023

США почали термінові переговори з союзниками про передачу заморожених активів РФ Україні

Загарбники продовжують перешкоджати роботі МАГАТЕ на ЗАЕС

22 Грудня 2023

Порти Великої Одеси обробляють понад 900 вагонів із зерном щодня

Японія зменшила внутрішнє споживання сталі на 3,9%

В Україні за рік підключено понад 1100 нових зелених електростанцій

Румунський виробник сталі збільшує завантаження домни №5

Ворог обстріляв шахту на Донеччині: є загиблі

Уряд продовжив дію пільг на ввезення дронів

Турецькі металурги виробили 30,05 млн тонн сталі

НБУ готує новий механізм врегулювання військових ризиків

У порту Риги запустили регулярний контейнерний потяг 

Ціни на нафту зростають, Brent торгується вище 80 дол/барель

Black Iron оновить пропозицію щодо Шиманівського залізорудного проекту

Єврокомісія відправила в Україну ще 500 електрогенераторів

Санкції зірвали запуск найбільшого у росії заводу з виробництва скрапленого газу

На кордоні з Польщею продовжують стояти майже 4 тисячі вантажівок

ВСІ НОВИНИ ⇢