Залізний аргумент

29 листопада 2019 р. в Маріуполі відбувся інвестиційний форум RE:THINK. Invest in Ukraine, під час якого Міністерство інфраструктури, ЄБРР та "Укрзалізниця" підписали тристоронню угоду про початок процедури IPO "Укрзалізниці".

Її очільник Євген Кравцов на своїй сторінці у Facebook оцінив це як "підвищення ефективності, поліпшення роботи компанії, підвищення рівня прозорості, викорінення корупції".

Нагадаємо, 15 листопада цього року прем'єр-міністр України Олексій Гончарук публічно заявив про "страшенну корупцію" в "Укрзалізниці" й анонсував своє рішення змінити керівництво. Євген Кравцов уже написав заяву про звільнення. Кадрові зміни торкнуться й наглядової ради.

Безперечно, вигоди від IPO очевидні. "Укрзалізниця" змогла б розраховувати на 3 млрд дол. від іноземців у найближчі два-три роки, що вивело б її на перше місце серед транспортних компаній світу. Адже "Укрзалізниця" — єдина національна державна компанія, яка готується розмістити свої акції на світовій біржі.

Перспективи — грандіозні. Ризики — ще більші. Річ у тому, що "Укрзалізниця" має багатомільярдні борги перед українськими і чужоземними фінустановами та контрагентами, які забезпечують поточну діяльність підприємства.

Більшість боргів — це кредити. Компанія успадкувала їх разом з активами державних підприємств залізничного транспорту після реорганізації та корпоратизації 2014 року.

Однак, на думку експертів, "Укрзалізниця" не спроможна повноцінно реалізувати наполеонівські плани уряду. А замовчування очевидних проблем та небажання чиновників розібратись у ситуації з боргами не залишаться поза увагою міжнародних інвесторів.

Вибіркове правонаступництво

2014 року, згідно із Законом "Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", було розпочато процедуру реорганізації Державної адміністрації залізничного транспорту України та всіх підприємств залізничного транспорту. Зливши всі підприємства в одну структуру, утворили нову юридичну особу — ПАТ "Укрзалізниця". 100% її акцій закріпили в державній власності.

І в профільному законі, і в статуті ПАТ зазначено, що новостворена "Укрзалізниця" є правонаступником усіх підприємств залізничного транспорту. Так само має бути і за Цивільним законодавством України.

Відповідними документами уряд мав регулювати процес реорганізації. Наприклад, постанова Кабміну №200 від 25 червня 2014 р. передбачала порядок обліку активів підприємств та внесення майна до статутного капіталу ПАТ "Укрзалізниця". Процедуру реорганізації підприємств Кабмін доручив Міністерству інфраструктури, яке повинно було затвердити переліки та акти інвентаризації майна, здійснити їх оцінку та затвердити передавальні акти.

Однак уже 12 листопада 2014 р. Кабмін ухвалює постанову №604, яка вносить зміни до попереднього документа і встановлює особливий порядок інвентаризації та оцінки залізничного майна на тимчасово окупованій території та в місцях проведення АТО. Згідно з постановою, майно "Донецької залізниці" більше не включається до статутного капіталу ПАТ "Укрзалізниця", натомість закріплюється за акціонерним товариством на праві господарського відання. Але при цьому всі активи й пасиви підприємств залізничного транспорту на тимчасово окупованій території відображаються на балансі "Укрзалізниці" за вартістю останньої звітності.

Такий стан фінансових зобов'язань та активів підтверджують і незалежні аудитори акціонерного товариства. У складеному звіті та примітках до нього аудитори фіксують, що "в результаті реорганізації активи та зобов'язання ДП "Донецька залізниця" були передані ПАТ "Укрзалізниця" за даними фінансової звітності залізниці станом на 30 червня 2014 року".

25 листопада 2015 р. Кабмін погоджує пропозицію Мінінфраструктури щодо утворення "Укрзалізницею" регіональної філії "Донецька залізниця". Отже, з 1 грудня 2015 р. ДП "Донецька залізниця" припиняє свою господарську діяльність.

Але не своє існування в юридичній площині! Мінінфраструктури не поспішає виключати з реєстру юридичних осіб "старі" залізничні підприємства, щодо яких існує невизначене формулювання "у стані припинення". Згодом це зіграє на руку державному підприємству у спорах за неповернені борги.

Нічиї борги

Про які ж успадковані зобов'язання перед кредиторами йдеться? Згідно зі зведеним передавальним актом "Укрзалізниці" від 6 серпня 2015 р. загальний розмір кредитної заборгованості підприємств залізничного транспорту становить понад 17,553 млрд грн, з яких борги ДП "Донецька залізниця" — майже 3,578 млрд грн.

Не дивно, що 2016 року більшість кредиторів "Донецької залізниці" подали до суду позови про визнання ПАТ "Укрзалізниця" правонаступником підприємства та стягнення боргу. Серед цих кредиторів є шість банків: ВБР, ПУМБ, ТАСКОМБАНК, Сбербанк, Банк Форум, та Ощадбанк.

Після перших виграних кредиторами судів "Укрзалізниця" відмовилася визнавати той факт, що борги ДП "Донецька залізниця" перейшли їй "у спадок". Ось витяг з відповіді на адвокатський запит, наданий 26 квітня 2016 р. за підписом Євгена Кравцова.

"В силу постанови Кабінету міністрів України від 25 червня 2014 року №200 та від 12 листопада 2014 року №604 ПАТ "Укрзалізниця" не є правонаступником державного підприємства "Донецька залізниця".

До судових спорів між банками та залізничниками приєдналася Генеральна прокуратура. Звісно ж, на стороні підприємства-монополіста. Причому в деякі справи ГПУ втрутилася вже на стадії їх перегляду попереднім складом Верховного Суду України.

Це був переломний момент, який, без сумніву, "оцінять" іноземні інвестори. Після цього українські суди, в тому числі й попередній склад Верховного Суду, у переважній більшості своїх рішень дотримуються позиції, згідно з якою правонаступництво ПАТ "Укрзалізниця" щодо ДП "Донецька залізниця" настає у порядку, передбаченому постановою Кабміну №604. Тобто фактично — не настає.

Мораторій проти кредиторів

Нашвидкуруч побудована правова позиція могла й не встояти за незалежної та ефективної судової системи. Тому очільники "Укрзалізниці" вирішили підстрахуватися і "подарувати" країні ще один мораторій.

Наприкінці грудня 2016 р. Верховна Рада внесла зміни до Закону "Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", якими запроваджується мораторій на стягнення боргів з ПАТ "Укрзалізниця" за зобов'язаннями підприємств залізничного транспорту в зоні АТО. Автор документа — Віктор Остапчук, у минулому очільник "Південної залізниці". Профільний комітет ВР з питань транспорту на той час очолював Ярослав Дубневич.

У пояснювальній записці до проєкту закону вказується, що кредитори "Донецької залізниці" звертаються до ПАТ "Укрзалізниця" як її правонаступника з вимогою погасити зобов'язання підприємства. "При тому, що ДП "Донецька залізниця" як юридична особа не припинила свою діяльність та не виключена з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", — сказано в документі.

Отже, комітет схвалив, а парламент фактично дозволив "Укрзалізниці" не повертати борги кредиторам, серед яких українські банки, постачальники електроенергії та інші контрагенти.

Цікаво, що наразі НАБУ й СБУ розслідують кілька кримінальних справ, де фігурують посадові особи "Укрзалізниці" та компанії братів Дубневичів. Їх підозрююють у реалізації незаконних схем, які дозволили вивести 1,4 млрд грн з рахунків "Укрзалізниці".

Великі сподівання

Реформування судової системи та формування нового складу Верховного Суду, куди прийшли не лише професійні судді, а й авторитетні та знані в Україні правники-науковці й адвокати, відродили надії кредиторів на справедливе врегулювання патової ситуації.

Так, у справі №812/1149/16 Верховний Суд висловив позицію, що інформація з Єдиного державного реєстру юридичних осіб про те, що ПАТ "Українська залізниця" є правонаступником ДП "Донецька залізниця", вважається достатньою для підтвердження такого факту.

А вже 13 червня 2019 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду передав на розгляд Великій палаті Верховного Суду справу №910/5953/17. Це позов "Донбасенерго" до ПАТ"Укрзалізниця" як правонаступника ДП "Донецька залізниця" про стягнення вартості поставленої енергії.

Суд зазначив: "ДП "Донецька залізниця" не здійснює діяльність з 1 грудня 2015 р., всі активи передані ПАТ "Укрзалізниця". Існуюча правова позиція робить непрогнозованим та ілюзорним виконання будь-якого судового рішення, боржником за яким є ДП "Донецька залізниця".

Розгляд справи Великою палатою Верховного Суду відбудеться 24 грудня 2019 р.

Журналісти поспілкувалися з очільником ПАТ ПУМБ — одного з найбільших кредиторів "Укрзалізниці" — Сергієм Черненком:

"Маємо невтішну ситуацію. Незважаючи на декларативну рівність, держава так і не спромоглася тримати баланс приватних та державних інтересів. Від конфлікту на Сході бізнес втратив не менше, ніж держава, але йому відмовлено навіть у визнанні його права на кошти, інвестовані в "Укрзалізницю". Ми готові спільно працювати з представниками уряду над компромісними механізмами реструктуризації або рефінансування боргу Донецької залізниці та розробкою системи державних гарантій повернення заборгованості. Ситуація невизначеності навколо боргів "Укрзалізниці" шкодить не лише банкам-кредиторам та їхнім вкладникам. Вона значно більше може зашкодити інвестиційній привабливості "Укрзалізниці" та репутації України як ділового партнера".

Рита Рєзнік