Як стягнути збитки, що зазнав бізнес через повномасштабне вторгнення рф

Точка зору
Як стягнути збитки, що зазнав бізнес через повномасштабне вторгнення рф

Жоден українець, жодна людина у світі навіть уявити не могла, що може настати 24 лютого, роковий день не тільки для населення, але й для бізнесу, якому буде завдано стільки шкоди. Хто за це відповість? Хто відшкодує збитки? Як бізнесу існувати далі?

Потрібно усвідомлювати суть того, що все має свої наслідки, і ми пропонуємо поговорити про юридичні.

Після початку повномасштабного вторгнення в морських портах України застрягло більше 70 суден, які простоюють і несуть колосальні збитки. Частина суден знаходиться в зоні активних бойових дій, деякі пошкоджені ракетними ударами агресора, інші стали предметом «націоналізації» у так званій ДНР.

Ми відійдемо від канонів звичної статті, написаної юристами, і не запропонуємо готові рішення, бо якщо відверто — готового рішення немає. Спочатку, аналізуючи ситуацію, а потім розбираючи випадки наших клієнтів, ми зрозуміли, що варіантів, як рухатись і куди рухатись — безліч, але головне — рухатись. Лише за умов активних дій зараз ми можемо говорити про очікування компенсації у майбутньому. Отже, ми говоримо про інвестицію у справедливість, компенсацію та здоровий ризик: а чому ні?

Давайте до суті:

1. Ми за суд в Україні.

Усі делікти, які трапилися і трапляються по стягненню вказаних збитків, територіально відносяться до України.

Юрисдикція суду в Україні визначається законом та великою кількістю позитивних факторів:

— відсутність імунітету рф.

Судовий імунітет полягає в непідсудності держави без її згоди судам іншої. До держав, як правило, не можуть бути пред’явлені позови в іноземних судах, якщо тільки ці держави з власної волі не підпорядкували себе юрисдикції іноземних судів. Таке правило законодавчо закріплено в Україні, проте, як не дивно, відверте ігнорування усіх законів та правил зі сторони рф, призвело до ігнорування її імунітету як держави, зі сторони України. Наприклад, у Постанові КЦС ВС від 14 квітня 2022 року у справі № 308/9708/19 суд зазначив, що після початку війни в Україні з 2014 року, суд України, розглядаючи справу, де відповідачем визначено рф, має право ігнорувати імунітет цієї країни та розглядати справи про відшкодування шкоди, завданої фізичній особі в результаті збройної агресії рф, за позовом, поданим саме до цієї іноземної країни. Зрозуміло, що тут є та буде багато нюансів, але практика в Україні формується так, що постраждалий бізнес (як український, так і іноземний), може вільно звертатися в український суд з позовом про стягнення збитків з рф;

— відносна легкість (у порівняні з ЄСПЛ чи іноземними юрисдикціями) формування доказової бази.

Ми впевнено рекомендуємо фіксувати обставини всіма можливими способами: фото, відео, аналіз та фіксація новин агресора, показання свідків, ноти протесту, акти обстеження, повідомлення відповідних державних установ та підтримка від неурядових організацій. При цьому в даному випадку є чітка процедура — як це варто, а як деколи не варто робити, тому ми стараємось розробляти індивідуальні інструкції для таких дій.

В Україні є можливість та відповідні спеціалісти, щоб визначити й вірно підтвердити вартість втрат. Збитки у морській сфері — достатньо цікава історія, тому проведення стандартних експертиз, які легко знайти та організувати при деяких популярніших спорах, у питаннях збитків судновласників може бути важчим, але цілком реальним, як показує наша практика. Це може бути проведення дослідження вартості з урахуванням усіх можливих особливостей судна, проведення дослідження як із можливістю фактичного огляду майна, так і без нього;

— звернення до відповідних органів досудового розслідування із заявою про вчинення кримінального правопорушення.

Це підслідність органів СБУ, і в даному випадку ми не говоримо те, що варто одразу очікувати на швидкий результат, але визнання особи потерпілим у вказаному кримінальному провадженні є must have. Тим паче, у випадку звернення до українського суду реальним є забезпечення існування правової синергії використання доказів як в рамках судочинства, так і в кримінальному провадженні.

Якщо коротко, то йти в український суд потрібно, бо це реальний механізм отримання рішення суду про стягнення реальних чи потенційних збитків.

2. Мова не тільки про реальні збитки.

Вимушений простій. Будь-яке завдання реальне, якщо його чітко й вірно поставити, так ось у даному випадку лише потрібно доказати упущену вигоду, тобто доходи, які судновласник міг реально отримати за звичайних обставин.

Питання, звісно, важке, але, якщо чітко сформувати доказову базу, то реальне. Якщо допустити, що у нас вийде надати чартери, які покривають період вимушеного простою судна, листування з усіма контрагентами про неможливість виконання зобов’язань, бізнес-плани на 2022 рік із розрахунком очікуваного доходу, висновки аудиторських компаній щодо прибутку компанії за попередні роки, експертні висновки та аудиторські оцінки розміру упущеної вигоди, то можливо все і навіть трохи більше!

3. Виконання рішення — без риторичних питань все-таки не обійшлося.

Ми, як і всі українці, чекаємо на те, що будуть встановлені реальні політичні та економічні важелі для таких виплат. Ми очікуємо, що це може бути:

а) виконання в Україні. Припустимо, що це буде державний фонд, який буде покривати вказані витрати за рахунок репарацій від агресора чи фінансової допомоги наших партнерів; також це може бути безпосереднє стягнення коштів за рахунок майна чи активів росії. Наприклад, для розроблення плану заходів із післявоєнної відбудови та розвитку України 21 квітня 2022 року при Президентові України було створено Національну раду з відновлення України від наслідків війни. Це консультативно-дорадчий орган, метою якого є подолання наслідків військового вторгнення рф. Отже, робота у цьому напрямку триває, і ми очікуємо на реальні кроки вже найближчим часом;

б) активи рф або деяких її резидентів (так, це теж можливо) за кордоном. Рішення українського суду може бути визнане та виконане за кордоном у порядку, передбаченому міжнародними конвенціями, двосторонніми договорами, а також за принципом взаємності залежно від юрисдикції. Рекомендуємо визнавати та виконувати рішення в юрисдикції, де було заарештовано активи рф.

Слід зазначити, що це можуть бути арешти активів резидентів рф на окупованих територіях (АР Крим, так звані республіки на Сході України), оскільки відома позитивна практика міжнародних інстанцій про визнання можливості стягнення там активів рф. Хоча de jure вказані території є частиною України, проте фактично підконтрольні рф, тому активи, які знаходяться там, також можуть бути предметом стягнення.

Якщо уявити це все як великий пиріг, то зрозуміло, що необхідно починати вже, щоб можна було реально очікувати на заслужений шматочок, коли війна закінчиться (або навіть раніше!), бо ми, як і Ви,  хочемо перемагати росію на полі бою, на якому вміємо найкраще — правовому.

Ми знаємо, що шляхів є набагато більше, і це глибоке, варте детального аналізу, питання.

Ми знаємо про можливе звернення до іноземного суду, наприклад, суду США. При цьому суди США, як правило, не розглядають позови проти іноземного уряду за дії, що відбуваються за межами США. Конгрес планує деякі законодавчі зміни, але це лише предмет потенційної дискусії.

Ми також обговорювали шляхи звернення до Європейського суду з прав людини, але стоїмо на тому, що рф уже виключено з Ради Європи, і ЄСПЛ може розглядати такі заяви, якщо порушення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод сталося до 16 вересня 2022 року. Тому, окрім моральної сатисфакції і визнання порушень на міжнародному рівні (тобто репутаційних моментів), реального стягнення поки не видно.

Ми вже рекомендували клієнтам інвестиційний арбітраж, оскільки вже є досвід по справах у зв’язку з анексією Криму. Але тут варто виходити, що це спеціалізована установа, до якої можна звертатися в обмежених випадках, тобто лише щодо порушень, вчинених на території, де рф встановила ефективний контроль, але сподіваємося, що ви повірите на слово — тут є дуже багато нюансів, які ми будемо раді обговорити.

Ми готові битися разом з вами, представниками морського бізнесу. Давайте не залишимо це все просто так. Ми просто не можемо залишити це все просто так, тому ось наша експертиза, ось ваші кейси, а ось заслужений результат — компенсація збитків з боку агресора.

Тарас Драган, адвокат, юрист Interlegal, Порти України

Новини

2 Лютого 2023

Дохід компанії Тігіпка, яка виготовляє вантажні вагони збільшився незважаючи на війну

Україна потребує 17 млрд на відновлення- Шмигаль

Vale скоротила видобуток залізної руди

Україна очікує продовження безмитної торгівлі з ЄС до кінця 2024 року

Україна потребує розширення імпорту електроенергії з ЄС

Вагони підсанкційних компаній працюватимуть на України – Мінекономіки

У січні дефіцит держбюджету - 72,3 млрд

Виробництво нержавіючої сталі в Китаї впало на 2,02%

Інфляція перевищює 26%, третина економіки втрачена -Шмигаль

Єврокомісія оприлюднила промисловий план "Зеленої угоди"

Німеччина може стати чистим імпортером електроенергії протягом кількох років

Aurum Group під час війни продовжує виготовляти піввагони

Дефіцит в енергосистемі зменшився через завершення ремонту на енергоблоках - Укренерго

Порятунок ГМК є питанням національної і економічної безпеки – Кінах

Головбуха Полтавського ГЗК підозрюють у несплаті податків на 2 млрд грн

Висока облікова ставка НБУ поглиблює кризу у промисловості – Кінах

ВСІ НОВИНИ ⇢