Питання, коли держава відшкодує ПДВ, для підприємств України залишається вічнозеленим. З цієї причини, воно також було підняте під час останньої президентської кампанії.
Адже на початок 2010 року утворився величезний борг за податком на додану вартість. Підприємства, яким держава винна мільярди, досі не отримали свої кошти: їх просто немає в бюджеті.
Замість того, щоб сплачувати "живі" гроші, уряд вдався до того ж самого маневру, що і 2004 року. Він роздасть підприємствам облігації "довжиною" п'ять років.
Їх назовуть ПДВ-ОВДП, де ПДВ – це заборговані кошти, а ОВДП – це символ того, що емітентом облігацій є уряд. Завдяки випуску, гроші можна буде повертати не відразу, а протягом п'яти років.
Це своєрідний "кидок" усієї економіки, бо податок на додану вартість уряд з підприємств бере цілком і відразу.
І як результат, новина не викликала особливого ентузіазму в представників бізнесу. Місцями навіть пролунали заклики таки розплатитися грошима, а намір випустити ПДВ-облігації охрестили "частковою експропріацією".
Уряд відповів законом про бюджет, у якому чітко пообіцяв випуск паперів.
Фінансисти потирають руки
Куди більший ажіотаж випуск ПДВ-ОВДП викликав на банківському ринку і серед інвестиційних компаній. Фінансисти вже почали прораховувати прибутки від викупу облігацій у підприємств, які не в силах чекати погашення.
Очікується, що незабаром у фан-клуб облігацій вступлять і нерезиденти, які теж захочуть легкого прибутку.
Банки вже називають скупку ПДВ-ОВДП найбільш "жирною" операцією за 2010 рік. І зрозуміло, чому.
Вони очікують, що підприємства будуть дуже згідливими, і стануть продавати свої папери з великими знижками. Вони згадують, що у 2004 році дисконти по перших ПДВ-ОВДП досягали 60%. Експерти вже не виключають, що папери випуску 2010 року будуть скуповувати за 50% від номіналу.
Економіці випуск ПДВ-облігацій, в цілому, також не дасть нічого хорошого. "Безумовно, відбудеться відтік коштів з корпоративного сегменту. Це точно паралізує корпоративний ринок облігацій, який знаходиться на порозі пожвавлення. Висока прибутковість, безумовно, зробить інвестиції у ПДВ-ОВДП більш привабливими, ніж кредитування", – вважає аналітик Astrum Investment Management Сергій Фурса.
Поки що всі параметри емісії залишаються таємницею за сімома печатками. Відомо лише, що папери матимуть строк обігу п'ять років і можуть бути випущені на суму до 20 мільярдів гривень.
Втім, зараз ДПАУ активно відсіює "лівий" ПДВ, а це загрожує зменшенням обсягу емісії.
До того ж вторинний ринок ОВДП обіцяє бути ринком покупця. Це означає, що диктувати розмір дисконту будуть банки й інші покупці.
"На наш погляд, банківська система не здатна "проковтнути" такий обсяг. Основними кінцевими покупцями ПДВ-облігацій повинні стати нерезиденти. На даний момент загальний обсяг ОВДП у портфелях банків складає 25 мільярдів гривень. При цьому, якщо викинути з цього обсягу державні банки, то стане ясно, що реальний ринок ОВДП навіть менше, ніж той обсяг, який пропонується через ПДВ-облігації", – підкреслив Фурса.
Якщо в короткий проміжок часу будуть випущені всі папери, то, безумовно, ми побачимо конкуренцію продавців, вважає він.
Дисконт буде в будь-якому випадку
Найбільше банкірів і інвестиційників сьогодні цікавить питання, як буде організований процес розміщення ПДВ-ОВДП. Від цього залежить їхній дохід.
У свою чергу, перед підприємствами стоїть питання, як вигідніше продати свої облігації. В умовах грошового голоду більшість з них, ймовірно, вирішать отримати хоч якісь "живі" гроші, нехай і втративши на дисконті.
"Навряд чи компанії, що одержали ОВДП будуть зацікавлені тримати папери до погашення. Швидше за все, вони будуть робити спроби продати папери на вторинному ринку в максимально короткі терміни, тому що інвестиції в цінні папери не є їхньою профільною діяльністю", – вважає начальник відділу дилінгових операцій АТ "Ерсте Банк" Дмитро Лазарєв.
Що стосується технології, процедура продажу ПДВ-облігацій на вторинному ринку нічим не відрізняється від процедури купівлі-продажу звичайних ОВДП.
Контрагентом підприємства, що бажатиме "перевести в готівку" свої облігації, може виступити будь-який торговець цінними паперами. Тому підприємству достатньо звернутися до будь-якого комерційного або інвестиційного банку, компанії з управління активами, брокерської, або страхової компанії.
Практично всі опитані "Економічною правдою" фінансові структури готові брати участь в угодах з придбання облігацій.
"Компанії і банки розглядають даний напрямок як дуже перспективний, завдяки очікуваній високій прибутковості", – вважає керівник аналітичного департаменту ІГ "ТАСК" Андрій Шевчишин.
Правда, ціна питання може здатися підприємствам занадто високою. "Вакуум на ринку кредитування та низький рівень оборотного капіталу будуть підштовхувати власників до продажу з дисконтом", – відзначає Шевчишин.
"Розмір дисконту буде залежати від ряду факторів: розміру емісії, ставки купона, терміну до погашення, попиту з боку вітчизняних і іноземних інвесторів тощо. Більш точно його можна буде розрахувати після опублікування основних параметрів випуску", – говорить заступник голови і скарбник "Сбєрбанку Росії" Дмитро Золотько.
На думку опитаних експертів, середньозважене значення дисконту складе близько 30%. "Дисконт може бути порівняний з вартістю кредитів для юридичних осіб, і в річному вимірі це може скласти 20-25%", – вважає Лазарєв.
Знижка в 50% буде актуальна або в критичних для підприємств ситуаціях, або при "переведенні в готівку" фіктивного ПДВ.
Уникнути дисконтування вартості паперів не вийде навіть у тому випадку, якщо вони будуть використані в якості застави по кредиту.
Банк врахує при видачі коштів і процентну ставку Мінфіну, і поточний розмір дисконту, з яким на момент надання позики на ринку буде відбуватися викуп паперів.
"Об'єктивно, облігації можуть служити заставою для кредиту в банку, тому тут спрацює проста арифметика. Що вигідніше в конкретних умовах і часових рамках: віддати дешево облігації, але не платити відсотки банку, або взяти кредит з усіма супутніми зобов'язаннями", – пояснив директор з управління активами ТОВ КУА "ІТТ-Менеджмент" Віктор Федоров.
Хто перший
У підприємств проблем з реалізацією ПДВ-облігацій не виникне. У викупі візьмуть участь практично всі: від банків, що обслуговують підприємства, до нерезидентів і навіть окремих приватних осіб.
По суті, скуповувати будуть ті ж структури, які інвестують у звичайні держоблігації. Адже ризики при придбанні ПДВ-бондів прирівнюються до ризиків по ОВДП.
"Імовірно більше 50% ПДВ-облігацій осяде в банківських структурах, 5-10% – у нерезидентів, решта – в небанківських організаціях і самих підприємствах", – вважає Шевчишин.
Головне питання, яке зараз хвилює фінансистів: хто "відірве" велику частину ринку ПДВ-ОВДП. На цей рахунок існує дві стійкі думки.
Перша: перевагу отримають банки, через які будуть розміщуватися папери. Друга: банки, в яких ці підприємства обслуговуються.
Перша думка провокується тим, що схема випуску ПДВ облігацій ще не розроблена. Звідси виникають підозри, що саме первинні дилери отримають максимальні шанси скористатися "правом першої ночі". Можливо, побоювання безпідставні.
"Одне можна сказати: первинного дилера, у стандартному розумінні цього слова, не буде. Можливо, буде банк, що виконує технічну функцію. Ключовою перевагою банку, якщо він буде залучений до ланцюжка випуску ПДВ-облігацій, буде інформація. Він просто буде знати тих, у кого ці папери є", – вважає Фурса.
За другою версією, у найбільш виграшному стані для скупки ПДВ-облігацій опиняться банки, що обслуговують підприємства. "Зрозуміло, що саме ці банки, що знаходяться ближче всього до "тіла" і отримають головний профіт від заходу. Всі інші будуть у черзі другими. Їм доведеться купувати у цього банку ПДВ-облігації вже з урахуванням інтересу останнього", – впевнений Федоров.
За підрахунками учасників ринку, при дисконті 25% і купоні 10% перший покупець має близько 24,5% ефективної прибутковості.
При дисконті 20%, вона складе близько 21,25%.Тільки після цього настане черга нерезидентів, ІСІ та окремих громадян, яким боргові зобов'язання будуть продані з дисконтом 15%. У підсумку, вони зможуть отримати 18,25% дохідності.
Імовірність того, що приватні інвестори зможуть заробити на ПДВ-облігації, експерти оцінюють як досить високу.
"Банки, які володіють найбільшими обсягами коштів, повинні будуть згодом продати якусь частину портфелю ПДВ-облігацій, оскільки їх вільна ліквідність в основному носить коротко- і середньостроковий характер", – упевнена аналітик Foyil Securities Євгенія Афоніна.
Разом з тим, вона зазначає, що банки, швидше за все, почнуть продавати ПДВ-облігації не відразу, а коли їх ціни на вторинному ринку підростуть.
Природно, приватним інвесторам буде цікаво купувати облігації тільки за умови, що прибутковість за цими операціями буде перевищувати ставки по депозитах.
Вона повинна бути вищою хоча б тому, що відсотки по облігаціях підлягають оподаткуванню на прибуток. А банківські депозити звільнені від державних поборів.
У цілому ж, прибутковість ПДВ-ОВДП розглядається у прив'язці до вже існуючих на ринку боргових зобов'язань держави.
"Орієнтиром прибутковості ПДВ-облігацій є прибутковість ОВДП. На сьогодні, це 12-14%, залежно від терміну погашення. Беручи до уваги значний обсяг ПДВ-облігацій, які можуть вийти на ринок, ми вважаємо, що їх прибутковість буде перевищувати бенчмарк на 2-3%", – упевнений керуючий інвестиційними та пенсійними фондами КУА "Кінто" Віталій Птіцин.
Як і у випадку з ОВДП, прибутковість паперів для приватного інвестора буде залежати від обсягу угоди. Чим більший об'єм, тим більшим виявиться заробіток.
"Дохідність буде залежати від величини пакета. Приватний інвестор зазвичай вкладає від 100 тисяч гривень. Дисконт складе 10%, прибутковість – 15,5%. Якщо це стандартний лот в 1000 ОВДП – сума операції дорівнює 1 мільйону гривень, то дисконт складе 15%, дохідність – 18,25%. Тобто, чим більше – тим краще", – пояснює начальник відділу операцій на фондовому ринку "ОТП банку" Олег Сердюк.
Своєрідним стимулом інтересу до ПДВ-ОВДП може стати і очікувана корекція на фондовому ринку. У зв'язку з чим, експерти не виключають перетікання капіталу з акцій у ці облігації.
Спекулятивний ж запал приватного інвестора можуть остудити лише тривалість обігу цінних паперів та агресивна політика держави щодо детінізації економіки, в тому числі з боку податкових органів.
Начальник управління депозитарною діяльністю банку "Хрещатик" Ніна Брусліновська відповіла на питання редакції про ПДВ-облігації:
– Як буде будуватися процес розміщення ПДВ-ОВДП для підприємств з точки зору відносин з банком? Як буде виглядати ланцюжок від Мінфіну до підприємства, і де в цьому ланцюжку заробіток первинного дилера?
– Якщо буде діяти схема 2004 року, то підприємство – власник ПДВ-облігацій повинен відкрити рахунок у цінних паперах у зберігача, на цей рахунок емітент ОВДП-ПДВ Мінфін через депозитарій НБУ перераховує ОВДП-ПДВ.
Потім підприємство може продати ці ЦП через торговця цінними паперами, який як професійний учасник Фондового ринку знаходить покупця і укладає від імені підприємства договір купівлі-продажу.
Сума договору за вирахуванням комісійних торговця і становитиме реальну суму "живих" грошей. Інший варіант – тримати цей пакет облігацій і отримувати щорічно суму часткового погашення плюс відсоток доходу.
Якщо схема буде передбачати роль первинного дилера, то необхідно точно знати текст регламентного документа від Мінфіну.
– На вашу думку, чи отримають первинні дилери перевагу у вигляді "права першої ночі" з викупу у підприємств ПДВ-облігацій? Зокрема, чи може банк створити якісь складнощі при розміщенні ПДВ-ОВДП, щоб змусити підприємство продати йому облігації з великим дисконтом?
– Все це залежить від того, як буде виписаний регламентуючий документ. Первинні дилери будуть мати перевагу через те, що їх буде не дуже багато.
Якщо буде пряма заборона викупу з дисконтом, то банк не зможе підприємство змусити, а якщо заборони не буде, то саме підприємство зацікавлене продати з дисконтом, оскільки це дозволить швидко отримати "живі" гроші.
– На вашу думку, який обсяг коштів в цілому по банківській системі буде спрямований на викуп ПДВ-ОВДП? Припустимо, що обсяг випуску складе до 20 мільярдів гривень. Чи зможе банківська система "проковтнути" такий обсяг?
– У 2004 році обсяг емісії склав 2 мільярди гривень, тому об'єм у 20 мільярдів досить великий і ринок, можливо, і не зможе "з'їсти" все. Попит з боку банків і КУА буде високим, якщо розмір дисконту буде не менше 20%, а ставка доходу не нижче 14% річних.
– На вашу думку, вторинний ринок ПДВ-ОВДП буде ринком продавця або ринком покупця? Тобто, чи будуть банки конкурувати за викуп паперів, даючи все менший дисконт? Або, навпаки, підприємства будуть шукати банки, які погодяться викупити у них папери хоч з якимось дисконтом?
– Думаю, що це буде ринок продавця, оскільки грошей на покупку буде менше 20 мільярдів.
– Які пріоритети банків? Чи викличе бум операцій зі скупки ПДВ-ОВДП гальмування програм кредитування?
– Банки будуть в першу чергу купувати облігації.
Сергій Лямець
