Мілевський і Єрьомєнко вивели «Динамо» в Кубок УЄФА
Точка зоруТе, на що обережно, але сподівались українські вболівальники, відбулось. Київське «Динамо» перемогло у вирішальному для себе матчі й стало третім клубом, який представлятиме Україну у весняному продовженні єврокубкового сезону. І зараз не так вже й важливо, що «біло-блакитні», як і «Шахтар», змінили Лігу чемпіонів на менше престижний Кубок УЄФА – могло бути (і неодноразово бувало вже) гірше.
У домашньому матчі проти «Фенербахче» киян влаштовувала й нічия (перед заключним туром вони випереджали свого головного конкурента в боротьбі за 3-е місце на 3 очки). З одного боку, це спрощувало життя «динамівців», а з іншого – додавало, вочевидь, турботи тренерам на чолі з Юрієм Сьоміним. Грати на нічию не можна було ні в якому разі – у першу чергу, через яскраво проявлену в нинішній Лізі чемпіонів «біло-блакитними» схильність пропускати непотрібні м’ячі на останніх хвилинах матчів. А будь-яка, навіть мінімальна, перемога гостей виводила до Кубку УЄФА саме їх – з урахуванням додаткового показника, очних зустрічей.
Відтак, зрозуміло, що захисна лінія «Динамо» отримала установку максимально зосередитись на виконанні своїх безпосередніх обов’язків (навіть Андрій Несмачний значно менше демонстрував свою здатність здійснювати атакувальні проходи лівим флангом на територію суперника). Але й напад не мав забувати про свої – недарма в «основі» вийшли два нападники, Артем Мілевський та Ісмаель Бангура.
І відразу треба визнати, що успіху досягли як одні, так і інші.
За весь матч «Фенербахче», по суті, не мав жодної нагоди для взяття воріт Станіслава Богуша, яку можна було б назвати стовідсотковою.
Захисній лінії повернення Тараса Михалика суттєво додало впевненості, та й півзахист допомагав своїм оборонцям стримувати форвардів турецького клубу Дейвіда й Даніеля Гуїсу. У «гармати» Роберто Карлоса, яка свого часу наводила жах на всю Європу, збився приціл. Так, коли бразилець встановлював м’яч перед карним майданчиком «Динамо», аби виконати штрафний (кілька разів він мав таку нагоду, щоправда жодного разу – з убивчої позиції), ставало тривожно, але все закінчувалось без результату. Та й, нарешті, вже вкотре просто бездоганно відіграв Богуш. Особливо порадували (хоча й змусили похвилюватись) його відчайдушні виходи в другому таймі (у тому числі – для ліквідації загрози, що виникла після необачної відкидки назад Пепе Діакате).
Напад також порадував. Особливо – на 20-й хвилині, коли
Артем Мілевський, краєм ока вловивши рух уперед Романа Єрьомєнка, виконав диво-пас на російського фіна й 11-ий номер «Динамо» чітко виконав те, що від нього вимагалось.
Голкіпер «Фенербахче» Волкан Демірель невдало вистрибнув на перехоплення, м’яч просвистів під ним і затріпотів у сітці. 1:0 на користь «біло-блакитних» – і 1/16 Кубку УЄФА суттєво наблизилась до Києва.
Мілевський взагалі радував у середу увечері. 25-й номер киян продемонстрував майже все, що повинен уміти класний гравець, – вміння віддати пас, ударити з дальньою дистанції й, звісно ж, своє фірмове вміння тримати м’яч. Навіть у відборі відзначився. Хіба що головою не бив (не було нагод) та іноді втрачав м’яч, пробиваючись через 2 – 3 гравців суперника. Але навряд чи варто особливо йому за це дорікати, враховуючи здобутий результат і те, як зіграли партнери Артема в нападі.
Бангура продовжив у звітному матчі сумну для себе традицію випадати з командного механізму, діючи на полі, як йому заманеться (і майже завжди – неефективно). Сумно було бачити вираз обличчя гвінейця, коли він, ідучи з поля поаплодував трибунам, а у відповідь почув свист. Сумно, але доводиться визнати – це заслужено. Артем Кравець, що вийшов замість Бангури на 55-й хвилині, здалося, зіграв ще гірше. Принаймні вихід віч-на-віч із Волканом 22-й номер киян зіпсував, прокинувши м’яч повз воротаря занадто слабо – захисник устиг вибити. Очевидно, низький ККД другого форварда впав в око не лише вболівальникам, а й тренеру: уже в компенсований час другого тайму Сьомін зняв Кравця й випустив юного Романа Зозулю. Дуже рідкісний випадок у футболі – заміна того, хто вже вийшов на заміну.
Менш рідкісний, але також екстраординарний випадок стався й із турецькою командою. Півзахисник Клаудіо Мальдонадо, що вийшов на поле за півгодини до закінчення матчу, на останніх хвилинах отримав червону картку й достроково вирушив до роздягальні. Причому пробили штафний у тому епізоді гості: правила порушили на самому Мальдонадо, але він, уже лежачи на полі й після свистка арбітра, не знайшов нічого кращого, як копнути суперника ногою. Втім, це прикрий епізод навряд чи особливо зіпсував і без того не найкращий настрій «Фенербахче» чи затьмарив радість «Динамо».
Київ приєднується до Донецька й Харкова в якості учасника Кубку УЄФА.
Сподіваємось, участь українських команд в останньому розіграші цього трофею не обмежиться лише двома матчами 1/16 фіналу.
Підпишіться на Minprom у Telegram, щоб залишатися в курсі важливих новин
Відкрити Telegram