Комітет з економічних реформ при президенті розробив десять пріоритетних національних проектів, покликаних змінити імідж влади і країни загалом.
Всім цим проектам президент указом планує надати статус національних, тим самим визначивши вектор реформ на найближче десятиліття.
Левова частка панованих інвестицій під проекти – кошти приватних інвесторів. За задумом ідеологів цієї ідеї, кошти будуть збиратися, як з усього світу, так і за рахунок національних інвесторів.
Керівником робочої групи з реалізації національних проектів призначено нову довірену особу президента – народного депутата Владислава Каськіва, члена фракції "Наша Україна – Народна самооборона", який нещодавно перейшов до парламентської більшості.
Окрім того, на урядовому рівні зусилля групи буде підтримувати керівництво новоствореного Державного агентства з управління національними проектами, яке очолив Сергій Євтушенко.
Список проектів комітету реформ різношерстий – від будівництва інфраструктури для проведення зимової олімпіади в Карпатах до встановлення очисних споруд.
Проекти обиралися за стратегічними напрямами, визначеними президентом, а точніше – комітетом з економічних реформ при президентові. Їх чотири: нова енергентика, якість життя, нова інфраструктура та "Олімпійська надія – 2022".
 |
 |
Назви проектів заворожують. Один із знакових – LNG-термінал, який передбачає будівництво морського терміналу з прийому зрідженого природного газу.
Проект розрахований на чотири роки з розрахунковою вартістю до 1 мільярда доларів. Потужність – 5 мільярдів кубометрів палива на рік на першому етапі і 10 мільярдів кубометрів на рік – на другому етапі.
Ресурсна база – родовище "Шах-Деніз-2" в Азербайджані. Вже побудовано газогін з Азербайджану до Грузії, і в Грузії будується термінал для зрідження та експорту газу.
Основний покупець – Румунія, але якщо Україна оперативно побудує термінал, то ще зможе долучитися до купівлі азербайджанського газу. Крім того, через цей термінал можна експортувати український газ після початку розробки причорноморських родовищ.
У разі реалізації цього проекту, на думку його авторів, вартість імпортного газу зменшиться на 15-20%, а деякі оптимісти сподіваються на двократне здешевлення. Зараз зріджений газ можна купити за 140 доларів за тисячу кубометрів, тобто майже вдвічі дешевше, ніж трубопровідний.
Окупність проекту у форматі державно-приватного партнерства становитиме п'ять-сім років. Наразі в Криму не вистачає магістральних газогонів і немає підземних сховищ газу.
Приватні компанію не здатні швидко побудувати інфраструктуру, тому необхідне державно-приватне партнерство. Приватні інвестори зведуть сам термінал, а держава зусиллями "Нафтогазу" розширить пропускну спроможність газогонів та побудує газосховища.
"З огляду на залежність України від поставок російського газу ми здатні збільшити власний видобуток на 10 мільярдів кубометрів на рік. Ми можемо видобувати шахтний газ і біогаз. При цьому в Україні має існувати технічна можливість отримання газу не лише з Росії, а й з інших джерел. Термінал дозволить нам це робити", – розповів екс-голова ВАТ "Укртранснафта" Олександр Тодійчук.
Основний ризик цього проекту – позиція Азербайджану. Газ з родовища "Шах-Деніз" може не дістатися Україні. На нього претендують "Газпром" і балканські країни, які беруть участь у проекті "Набукко".
Може виявитися, що Україна побудує термінал, але залишиться без азербайджанського газу, і тоді доведеться купувати дорожчий катарський газ.
 |
 |
Разом з тим, на думку Тодійчука, запланований час на реалізацію задуму надто тривалий – зарубіжні країни реалізовували такі проекти за два-три роки.
"Серед інших ризиків – імовірна участь у проекті бізнесмена Дмитра Фірташа як основного інвестора, який хоче отримати дешевий газ для своїх хімічних підприємств. Він цікавився цією темою ще до кризи. Якщо його плани реалізуються, то майбутня диверсифікація постачальників газу буде доволі умовною", – додав Тодійчук.
Для мінімізаії ризиків контрольний пакет у цьому проекті повинен мати "Нафтогаз", вважає народний депутат від БЮТ Сергій Пашинський.
Ще один доволі витратний проект – "Енергія природи" вартістю 3 мільярди євро. Він передбачає будівництво вітрових та сонячних електростанцій потужністю 2 тисячі мегават з терміном окупності сім років.
Однак викликає сумніви, чи дотягує цей проект до національного рівня.
Досі для профільного відомства – Національного агентства з ефективного використання енергоресурсів – вітроенергетика та сонячна енергетика як джерела альтернативної енергії не були пріоритетом.
Проте Янукович вирішив зробити її національним проектом, хоча географічно енергія сонця і вітру актуальна лише для Криму та узбережжя Чорного і Азовського морів.
Логіка такого вибору зрозуміла: у проект інвестують "регіонали" Рінат Ахметов і Андрій Клюєв, які вже мають бізнеси у вітровій та сонячній енергетиці в Криму та Приазов'ї.
Так, минулого року фірма ДТЕК, що належить Ахметову, створила підприємство Wind Power, яке буде реалізовувати проекти у сфері вітроенергетики. Клюєв, у свою чергу, володіє підприємством з виробництва панелей для сонячних електростанцій.
 |
 |
Найбільш перспективним з точки зору фінансування називають інфраструктурний проект "Повітряний експрес" – зведення залізничного пасажирського сполучення з Києва до аеропорту "Бориспіль" та реконструкція самого аеропорту.
Термін окупності проекту вартістю 2,61 мільярда гривень – 15 років, злітно-посадкової смуги вартістю 4,5 мільярда гривень – вісім років.
 |
 |
На думку директора Центру політичного і економічного аналізу Олександра Кави, успішність цих планів залежать від тарифної політики, яку провадитимуть менеджери проекту. А успішність реалізації проекту залежить і від того, куди буде прибувати експрес у Києві.
Перший варіант – прокласти дорогу до станції "Київ-пасажирський".
Другий варіант – організувати пересадочний вузол біля станції метро "Лівобережна" або на залізничній станції "Дарниця" з добудовою самого вокзалу і лінії метро. Можливі і компромісні варіанти, коли залізничний експрес або легке метро проляже від аеропорту до центрального залізничного вокзалу через вокзал на Дарниці.
За словами Каськіва, з усіх інших проектів "повітряний" проект перебуває на стадії найбільшої готовності: вже, мовляв, знайшлися потенційні інвестори. Хто це, Каськів не розголошує до моменту підписання контракту.
Ймовірно, частково проект буде профінансований за рахунок кредитних коштів "Ексімбанку" КНР під держгарантії Мінтрансу, а відповідна угода може бути укладена у вересні під час візиту президента України до Китаю.
"Єдиний варінат фінансування данного проекту – залучення кредитних ресурсів. Залучити прямі іноземні інвестиції в даний проект просто нереально. У реалізації цього проекту зацікавлені Міжнародний аеропорт "Бориспіль" та Укрзалізниця. Остання найімовірніше і буде оператором проекту", – додає Олександр Кава.
Експерт також висловив здивування, що такий незначний проект, як організація залізничного сполучення з аеропортом "Бориспіль" отримав статус "національного", адже ефект від нього буде відчутним не більше ніж для 4-5% громадян України – мешканців Києва та авіапасажирів.
Взагалі-то перший раз ідея подібного будівництва була озвучена ще у 2004 році, коли Міністерство транспорту та зв'язку очолював Георгій Кірпа, а урядом керував Віктор Янукович.
Саме тоді був ухвалений проект побудови нового автомобільно-залізнодорожного мосту в Києві та реконструкції вокзалу в Дарниці, як елементів нової дороги.
За часів Юлії Тимошенко ця ідея також пророблялась, проте у дещо іншому вимірі. Якщо сьогодні проект передбачає будівництво всього п'яти кілометрів залізної дороги від аеропорту до Києва, за планами Тимошенко довжина цієї дороги мала складати 40 км.
По суті була ідея будувати нову залізну дорогу від станції Дарниця до аеропорту. Цей проект лобіювався екс-головою Мінтрансу Йосипом Вінським та губернатором Київщини Вірою Ульянченко.
Із соціальних проектів одним з найбільш проблематичних поки виглядає проект "Якісна вода" вартістю в 3,7 мільярди гривень. Проект передбачає будівництво 23 тисяч групових і локальних систем очищення і доочищення питної води, так званих бюветів. Їх будувати планують на спеціально відібраних ділянках водогонів.
За планами ініціаторів цієї ідеї зацікавленість інвестора полягає у можливості продавати очищену воду у місцях очищення, за цінами, що суттєво нижчі, ніж у роздрібній мережі. При цьому передбачається, що соціально незахищені прошарки населення, а також навчальні заклади і лікарні будуть отримувати цю воду безкоштовно.
Один з очевидних ризиків – цей проект нереально реалізувати без підтримки місцевої влади. Разом з тим проектом державного бюджету на 2011 уряд має намір суттєво скоротити видатки місцевим бюджетам, ще більше знизивши їх інвестиціїні можливости. Навряд чи ситуація покращиться і у 2012 році.
 |
 |
Наприкінці липня Генеральна асамблея ООН закріпила право людини на воду і санітарію, що формально дозволило владі надати цьому проекту статус національного. Проблема неякісної питної води в українських трубах і справді велика, що знижує не тільки рівень здоров'я нації, але і туристичний потенціал країни.
З іншого боку, у запропонованому вигляді цей проект не виглядає як загальнонаціональний і за фактом торкнеться всього кількох мільйонів людей на сході та півдні країни, де зараз відсутнє нормально водопостачання.
"В африканських країнах, а також в Індії така програма – супер пріоритет. У нас же – швидше питання другорядного характеру. У той же час, в переліку проектів не сказано про необхідність замінити водопровідні мережі, без яких результат очищення води буде під знаком питання", – розповів "Економічній правді" провідний експерт центру "Case Україна", економіст Володимир Дубровський.
Крім того, в описі проекту ні слова не сказано про тарифну політику у сфері ЖКГ, а без адекватних тарифів забезпечити надання якісних послуг – нереально. Крім того зараз бюветна вода в більшості міст взагалі безкоштовна
Проект "Якісна вода" щільно пов'язаний з ще одним соціальним проектом "Доступне житло", в рамках якого заплановано будівництво пільгового "соціального житла" для продажу або передачі окремим категоріям громадян – держслужбовцям, військовослужбовцям, кримським татарам – за цінами дешевше ринкових – до 4 тисяч гривень за квадратний метр.
Квартири або будуть надаватись безкоштовно, або будуть продаватись пільговикам за 30 або 50% від вартості, тобто 70% або 50% вартості квартири будуть оплачені з бюджету. Саме таким чином, за половину вартості, зараз в Києві отримують квартири лікарі або вчителі.
 |
 |
Передбачуваний обсяг інвестицій – 12,3 мільярди гривень на період 5 років. Забудова буде проведена на землі, люб'язно надані місцевою владою інвестору в обмін на "дешеві" квадратні метри.
За задумом, у пакеті з цими пільгами забудовник безболісно отримує весь пакет дозвільної документації на будівництво та доступ до інженерної інфраструктури.
"У Полтавській області проект соціального житла був реалізований завдяки правильній комунікації з місцевою владою. Я попросив місцевих керівників у якості експерименту не стягувати з інвесторів ніяких зборів, що дозволило встановити лояльну ціну на квадратний метр житла – до 3 тисяч гривень", – розповів "ЕП" колишній губернатор Полтавської області Валерій Асадчев.
У Києві цю програму можна було б підв'язати під перебудову старого житла. Але логіка здешевлення квадратного метра полягає в тому, щоб місцева влада повністю бере на себе клопоти з підготовки всієї інженерії під будівництво, що складно зробити по всій Україні.
"Однак це було до кризи. Тоді бюджетники у стані були за допомогою кредитів викупити це житло. Зараз же населення зубожіло, а дешевих іпотечних кредитів немає. Рентабельність проекту під великим питанням", – додав Асадчев.
Міфічною і малореальною експерти називають ще одну національну програму під назвою "Відкритий світ", яка передбачає створення освітньої інфраструктурної мережі на базі 4G-Інтернет з щедрим забезпеченням частини учнів нетбуками, впровадженням комп'ютерних технологій в систему управління освітніми установами.
 |
 |
До проекту багато питань, зокрема, не зрозуміло, як при сьогоднішньому розвитку технології 4G перевагами цього проекту зможуть користуватися діти села – необхідно будувати дуже багато базових станцій.
У той же час, цей проект передбачає створення масштабної телекомунікаційної мережі 4G в дуже пільгових умовах для інвестора. При цьому опитані «ЕП» експерти в один голос заявляють про те, що у цій справі неприкрито стирчать вуха українського бізнесмена Віктора Пінчука, перший та активний володарь системи 4G в Україні, що не проти за пітримки держави розповсюдити цю мережу по всій Україні.
По суті, держава звільняє його від плати за радіочастотний ресурс в обмін на безкоштовний Інтернет для шкіл, лікарень та інших бюджетників. Очевидно, що цей проект можна реалізувати або у співпраці з "Укртелекомом" або силами самого монополіста.
Крім пільгових тарифів, держгарантій, якими уряд готовий забезпечити частину кредитних ресурсів і регуляторних преференцій держава оплатить техніко-економічне обґрунтування усіх запланованих проектів.
Щоб прискорити процес створення проектної документації Каськів припускає створення спеціального Фонду, де будуть закомульовані кошти – у тому числі від міжнародних фінансових організацій – на розробку відповідних проектних документів.
Варто зазначити, що загалом ідея національних проектів скомпільована президентом Віктором Януковичем з досвіду його російського колеги Володимира Путіна, який робив вигляд що концентрується на підвищенні якості життя населення, освіті, дешевому житлі та сільському господарстві.
Ці проекти були використані з іміджевою політичною метою розкрутки Дмитра Медведєва як наступника Володимиру Путіна, та в цілому підвищити імідж влади.
Однак в українських умовах аналогічний проект може зіграти злий жарт із замовником.
Приміром, виконавці дещо спаплюжили імідж цього проекту вже на початку його виконання: відбір названих проектів відбувся без публічного обговорення, що постфактум викликало чимало запитань до організаторів цього процесу.
Світлана Крюкова
