За три роки кризи США, аби підтримати власну економіку і посприяти її відновленню, надрукували в рамках програм QE1 та QE2 2 трильйони доларів.
З 2008 року США невпинно і самовпевнено друкують валюту, яка поширюється світом. В цей час товарні і сировинні ринки зростають швидкими темпами.
Річ у тім, що американські банкіри в умовах девальвації долара замість того, аби кредитувати американський бізнес та населення, вирішили отримані від ФРС гроші вкласти в більш надійні та прибуткові товарні та сировинні активи.
Таким чином, вливання додаткових коштів призвело до появи "гарячого" спекулятивного капіталу, який створив "мильну бульбашку" на сировинних та товарних ринках. Така ситуація спричинила суттєве зростання цін. Зокрема, ціни на зерно з початку 2011 року підвищилися на третину.
"Темпи зростання активів відстають від темпів роботи друкарського верстата. Друкують швидше, ніж з'являються активи. Туди вкидаються десятки мільярдів доларів. Для ФРС це тиждень роботи верстата", – розповів експерт Ерік Найман в ефірі програми "Детектор ринку" на Першому діловому каналі.
Тобто програма "кількісного пом'якшення" не лише не відновила зростання економіки США, а й викликала експорт інфляції в інші країни світу.
На це вказують народні повстання у залежних від імпорту країнах північної Африки та Близького Сходу, де більшість населення опинилося на межі голоду. В цей час американські чиновники намагаються усе пояснити природними катаклізмами.
США стабілізували ситуацію і вберегти національну економіку від повного краху завдяки додатковій емісії долара. Однак про вирішення усіх проблем говорити ще зарано. Інфляція продовжує зростати, а привабливість депозитів падає. Це зумовлює бажання інвесторів вкладати гроші у ліквідний реальний сектор.
Крім того, конфлікти в країнах північної Африки та Близького Сходу спричинили подорожчання нафти майже на 20%. Голова ФРС Бен Бернарде днями визнав, що затяжне зростання цін на сировину збільшить інфляційні ризики.
До речі, Найман під час ефіру зазначив, що інфляція поступово починає проникати на ринок США. Тобто запущений бумеранг починає повертатися до господаря.
Однак найбільшою небезпекою для світової та української економік є стагфляція, коли одночасно ростуть ціни і падають доходи.
"Будь-яка енергетична криза змінює темпи зростання і перерозподіляє сили. У 1970-х роках в Європі зупинилося все, що могло зупинитися. Інший приклад – окупація Кувейту Іраком", – сказав в ефірі "Детектора ринку" голова підкомітету з питань міжнародної економічної політики Верховної ради Олексій Плотніков.
На думку Наймана, все залежить від того, чи зможуть США перестати друкувати долари. "Якщо не встигнуть, їх чекають важкі часи", – сказав він.
Україні в такій ситуації теж може бути непереливки. Високий попит на зерно триватиме недовго, адже воно не всім буде по кишені. З іншого боку, собівартість харчів через дорогу нафту підвищиться.
"Ціни на хліб зростатимуть, а коли дорогий хліб, буде дорожчати м'ясо, оскільки тварин необхідно годувати зерновими. Подорожчають молоко та інші продукти. Усе це зачепить українські гаманці", – переконаний Найман.
Петро Шевченко
