Друга європейська криза?

Європа вперше за два роки вирішила підняти відсоткові ставки кредитування в банківській сфері. 7 квітня на засіданні Європейського центрального банку його голова Жан Клод Тріше заявив, що тепер кредитна ставка для усіх країн єврозони становить 1,25% замість попередніх 1%.

Таке збільшення європейські банкіри обґрунтували потребою побороти зростаючу інфляцію, адже вона впритул наблизилася до встановленого єврозоною гранично можливого показника зростання цін – 3%.

Цей рівень зафіксував договір в Маастріхті в 1992 році. Окремі країни вже давно перевищили його, проте рівень інфляції в усій єврозоні поки не перевищував 2,6%.

Проте в останні роки він постійно зростає, і тому став найбільшим головним болем для Тріше. Крім того, німецькі банкіри, які збільшили свій вплив в ЄЦБ в останні півроку, намагаються зробити свою валюту більш дорогою.

На думку оглядачів Reuters, зростання ставок не є особливою подією для євро. За історію свого існування ставки за кредитами змінювалися часто.

Однак цього разу вперше з початку кризи ЄЦБ наважився підвищити ставки. Тобто європейські політики розуміють, що бізнес настільки оговтався, що може брати кредити під більші відсотки і витримає цей тиск.

Нарешті, голосування щодо відсоткових ставок відбулося лише через добу після того, як вже колишній уряд Португалії попросив європейської допомоги.

Тепер Лісабон опинився у небезпечному становищі – уряд у відставці, оголошені дострокові вибори, а обсяг виплат за зовнішніми зобов'язаннями лише у квітні становив 4,3 мільярда євро.

Зрозуміло, що країна не оголосить дефолт. Проте звернення до стабілізаційного фонду ЄС показує, що сама вона вже не впорається з боргами.

Майже рік тому в схожій ситуації опинилася Греція. Своїми щедрими соціальними програмами вона наростила дефіцит бюджету в розмірі 15,4% від ВВП, а державний борг перевищував валовий продукт країни на 20%.

Тоді Афіни отримали більше 110 мільярдів євро допомоги від ЄС та МВФ. Незважаючи на протести громадян, країна почала реформи з обмеження соціальних виплат.

Зараз прийшла черга Португалії. Проте в неї немає такого голови уряду, як грецький прем'єр-міністр Георгіус Папандреу, а ліві фракції в парламенті займають непримириму позицію. Схоже ця країна вже на днях стане в один ряд з державами, які виживають завдяки допомозі Брюсселю.

Проте і за нею вже вишикувалася довга черга претендентів на спільні гроші. Допомоги можуть невдовзі попросити Ірландія, Ісландія, знову Греція та Іспанія. Неплатоспроможність останньої найбільш небезпечна для ЄС.

Її стабілізаційний фонд на сьогодні складає 440 мільярдів євро. Проте банкрутство Мадрида дуже сильно вдарить по ЄС. Потрібно буде шукати додаткові кошти, а великі країни, особливо Німеччина точно не в захваті від цього.

Тому новий етап європейської кризи може початися вже у квітні.

Інфляція і ставки

За останні 12 місяців, коли європейський континент почав виходити з кризи, в фінансових колах ЄС все більшої ваги набирають німецькі банкіри та політики. За цей час Берлін показав 3% зростання ВВП, тоді, як загальні зведення по Єврозоні складають лише 1-1,5%.

Тоді ж ЄЦБ прийняв рішення спочатку побороти інфляцію, стримавши її нижче 2%.

Першим заходом стало збільшення відсоткових ставок за кредитами. Адже таким чином центробанк ЄС регулює "вартість" грошей, якими потім комерційні банки кредитують економіку.

Таким чином зростання ставки піднімає вартість грошей. Більше ніж за добу до виступу Тріше відсоткові ставки за кредитами між комерційними банками зросла на 0,25%.

Своє рішення банкіри пояснюють тим, що зростання світових цін на нафту до небачених вершин в 130 доларів за барель, розкручує інфляцію в Європі. Крім того, останні кілька тижнів ЄС і НАТО втягнуті в дорогу та не дуже ефективну війну з Лівією.

Хоча генеральний секретар альянсу Андреас фог Расмунссен заявив, що більше третини техніки в армії Кадафі зруйновано авіа ударами, проте до перемоги ще дуже далеко. А кожен день війни обходиться щонайменше в 5 мільйонів доларів.

Саме тому ЄЦБ, який тримав відсоткову ставку з липня 2009 року на рівні 1% наважився її підняти. На думку Джона Сордергаарда з Nomura Holdings, тепер євро не так відчуватиме тиску інфляції, проте і піднімати ставку сильно ніхто не буде, адже економічне зростання країн союзу ще дуже не стійке і тиснути на нього подорожчанням кредитів не варто.

Курс євро вже відреагував на це рішення досить спокійно, адже біржі вже давно чекали цього кроку. Європейська валюта пройшла відмітку в 1,4 долара і тепер поступово рухається далі. Проте це зростання може зупинитися, якщо країни ЄС почнуть звертатися по допомогу.

Лісабон біля прірви

Ситуацію в Португалії західні аналітики вже порівнюють з руйнівним землетрусом 1755 року, який перетворив цю країну з міжнародної імперії на другорядну європейську республіку.

Зараз Лісабон стоїть лише за крок аби поповнити ряди тих хто не може більше виживати самостійно. Адже 6 квітня вже колишній уряд Жозе Сократеша попросив таки в Європи видати перший транш допомоги в розмірі 80 мільярдів євро.

Ще раніше, наприкінці березня, сам кабінет міністрів пішов у відставку після того, як в четверте не зміг протягти через парламент проект бюджету де різко зменшувалися соціальні виплати. Зараз в португальському парламенті більшість мають ліві фракції, які виступають проти зменшення витрат бюджету.

Після відставки Сократеша президент країни Анібал Каваку Сілва одразу оголосив дострокові вибори. Тепер до 5 червня 2011 року в країні не буде офіційного уряду, проте колишній прем'єр-міністр продовжуватиме виконувати обов'язки.

Аби покрити лише обов'язкові виплати країні, за словами голови Bank of Portugal Карлоса Кости, країні потрібно близько 15 мільярдів доларів. А в середині Португалії таких резервів вже немає.

Наприкінці березня уряд визнав, що дефіцит бюджету за 2010 рік зріс на 8,9%, хоча до цього чиновники запевняли, що він не складе більше 7%. Тепер же вони обіцяють зменшити його до 4,3% за 2011 рік, проте це малоймовірно.

Аналітики New York Times вважають, що ситуація в Португалії погіршується тим, що влада не має певного плану по виходу з кризи. Ліві партії уперто не хочуть зрізати соціальні виплати.

На думку аналітика Міжнародного Центру прикладних досліджень Олександра Жолудя за свою допомогу ЄС буде вимагати урізання соціальних видатків.

"А це вже політичне питання, адже ніхто не любить зменшувати виплати бюджетникам, бо це негативно впливає на політичний рейтинг", – вважає аналітик. Тим більше ця ситуація актуальна для Португалії, яка чекає виборів, а отже усі партії захочуть сподобатися виборцям.

На додачу великі рейтингові агентства активно знижують кредитну привабливість Лісабону останнім часом. Так агенція Moody's поставила Португалії рейтинг ВАА, а Fitch одразу знизила привабливість Португалії до ВВВ-. Саме такі рейтинги мала Греція, коли просила про допомогу.

Проте за інформацією Reuters зараз в ЄС немає коштів, які просить Португалія і тому доведеться почекати. Тим більше, що позаду Португалії вишукуються в чергу і інші країни, яким потрібні додаткові ресурси.

Фінансова черга

Найближчою за проблемами до Лісабону виявилася Ірландія. Її банкіри заявили, що їм потрібні 24 мільярдів євро на потреби порятунку найбільших банків.

Усього країна має найближчим часом влити приблизно 50 мільярдів євро в проблемні фінансові інститути, 10 мільярдів з цих грошей пообіцяв МВФ, проте не пояснив коли вони надійдуть і звідки їх візьмуть.

10 мільярдів євро з цих коштів має піти на реструктуризацію Allied Irish Bank, на якому тримається пенсійна система країни і тому уряд не може допустити його банкрутства. Менші частки в 3,7 і 5 мільярдів євро отримають Bank of Ireland та кілька невеликих фінансових установ.

При цьому країна вже отримала восени 2010 року 85 мільярдів євро. Проте, за словами голови її центрального банку Патріка Хонохана потребуватиме ще 72 мільярдів.

А повне економічне відновлення не можливе до 2013 року. За 2010 рік зростання ВВП склало лише 0,5%, хоча уряд прогнозував приріст на межі 1%. Зараз країна чекає коли отримає нові транші, адже без них країна залишається неплатоспроможною.

Наступною в групі ризику опинилася Іспанія. Її уряд заявив, що її проблеми не такі гострі, як в сусідів і тому країна спробує обійтися без допомоги. Адже на початку квітня Мадрид зумів розмістити свої трьохрічні облігації на суму 4,13 мільярдів євро, і отримав можливість провести обов'язкові платежі.

Проте країна вже 18 місяців знаходиться в стані рецесії і не може вийти на зростання економіки. За прогнозами Lloyds group економічне відновлення там завершиться не раніше 2013 року.

Крім того, падіння економіки Португалії може негативно вплинути і на сусідів. Адже за 2010 рік Мадрид інвестував в Португальські виробництва 25 мільярдів євро, а іспанські банки тримають в сусідів більше 93 мільярдів євро.

Аналітики центру Брукінгса вважають, що в разі звернення за допомогою Іспанії в стабілізаційному фонді ЄС може просто не вистачити грошей. А крім того, в черзі за допомогою зараз стоять також Греція та Ісландія.

Олеся Стародубцева