Асоціація "Український клуб аграрного бізнесу" повідомила, що в квітні 2011 року імпорт овочів подвоївся порівняно з квітнем 2010 року і досяг 41,5 тисячі тонн.
За інформацією УКАБ, картоплю в основному завозили з Єгипту і Нідерландів, капусту – з Польщі та Македонії, помідори – з Туреччини, цибулю – з Єгипту і Польщі, моркву та столовий буряк – з Польщі та Нідерландів.
Таке стрімке зростання імпорту в асоціації пояснюють значним підвищенням цін на овочі в Україні, який виник внаслідок нерозвиненості інфраструктури та обмеженості пропозиції вітчизняних овочів.
"Неспроможність зберегти і довести з мінімальними втратами вироблену продукцію до споживача – основна причина зростання цін та імпорту овочів в Україну", – заявив експерт аграрних ринків УКАБ Роман Сластьон.
Він розповів, що українські сільгосппідприємства поки не надто зацікавлені в овочівництві та картоплярстві, господарства населення не мають грошей на зведення сучасних сховищ, а державна підтримка тут теж недостатня.
Експерт припустив, що проблема сховищ і ринків в наступні кілька років буде основним чинником подорожчання овочів у зимово-весняний період.
Однак УКАБ дивиться на проблему надто вузько. Такий висновок можна зробити, оцінивши оприлюднені Держкомстатом відомості про частку товарів вітчизняного та імпортного виробництва в структурі роздрібного товарообігу за 2010 рік.
Так, через торгову мережу українських підприємств – юридичних осіб у 2010 році було продано споживчих товарів на 271,4 мільярда гривень.
При цьому частка продажів імпортних товарів становила 35,7%, що на 3,1 відсоткового пункту більше, ніж у 2009 році. Якщо ж вимірювати динаміку у відсотках, то частка імпорту в роздрібній торгівлі в 2010 році збільшилася на 9,5%.
Причому ситуація з імпортом продуктів харчування у 2010 році була ще не настільки погана: у 2009 році частка імпортного продовольства, проданого в торгівельній мережі України, становила 11,6%, а в 2010 році – 11,8%.
Набагато гірша картина з непродовольчими товарами. Якщо в 2009 році частка продажів імпортних непродовольчих товарів у торговельній мережі дорівнювала 45,3%, то в 2010 році вона підвищилася до 50% або на 10,4%.
Частка імпорту в торгівлі непродовольчими товарами, % до відповідної товарної групи
|
|
2009 |
2010 |
|
Одяг и білизна |
84,6 |
89,3 |
|
Трикотаж |
87,4 |
89,6 |
|
Взуття |
93,6 |
96,0 |
|
Засоби для миття, чищення і догляду |
52,0 |
56,6 |
|
Парфумерно-косметичні товари |
72,3 |
74,2 |
|
Меблі |
37,9 |
43,3 |
|
Килими, покриття для підлоги і стін |
48,3 |
52,5 |
|
Посуд і столові прибори |
64,1 |
67,2 |
|
Електропобутові прилади |
85,2 |
88,6 |
|
Комп'ютерна техніка |
88,3 |
93,9 |
|
Спортивні товари і велосипеди |
71,9 |
75,1 |
|
Будівельні матеріали |
29,1 |
35,6 |
|
Автомобілі та запчастини |
76,7 |
81,4 |
|
Побутові неелектричні товари |
60,7 |
71,0 |
|
Фармацевтичні товари |
47,6 |
47,9 |
Отже, частка імпорту в роздрібній торгівлі не тільки велика – вона продовжує рости.
Пригадується, як прем'єр Микола Азаров недавно риторично запитував невідомо в кого: "А хіба на українських підприємствах не можна виробляти праски?". До цього хочеться додати: а одяг, взуття, меблі, посуд, будматеріали Україна теж не здатна виготовляти? Не кажучи вже про картоплю, капусту і цибулю.
Відповідь очевидна. Всі ці товари, звичайно ж, можна робити в Україні, тільки за цінами вони вже наздогнали або й перегнали аналогічні іноземні товари. Тому їх українці не купують, віддаючи перевагу імпорту.
Так склалося через те, що інфляція в Україні набагато перевищує інфляцію у США та країнах Європи, але при цьому вітчизняний Нацбанк дотримується політики стабільного курсу гривні до долара. У таких умовах цінова конкурентоспроможність закордонних товарів поліпшується порівняно з українськими товарами.
Український уряд, схоже, не розуміє цих елементарних речей, оскільки планує і до кінця 2011 року і протягом 2012 року утримувати курс гривні до долара на теперішньому рівні. Тимчасом Україні потрібна девальвація національної валюти.
Абсолютно очевидно, що політика української влади, яка полягає в грубому ігноруванні економічних законів, наближає Україну до кризи. Приблизно такої, яка була у 1998-1999 роках, у 2008-2009 роках, і яка вирує у сусідній Білорусі.
Юрій Глухов