Депутатська осінь: реформаторська сверблячка

Цього тижня починається чергова, дев'ята парламентська сесія Верховної ради.

Як відомо, в Україні чи не кожна депутатська сесія епохальна та вирішальна. На тлі зовнішніх та внутрішніх викликів, ситуація стрімко змінюється чи не щодня.

Задекларувавши реформаторський підхід до управління країною, влада вже довела рішучість своїх дій.

Ні низький рейтинг правлячої партії та Президента, ні широкий, хоч і пасивний спротив українського суспільства податковій та пенсійній реформам не загальмували реформаторський запал Партії регіонів.

Тим цікавіше розглянути перелік тих законопроектів, які матимуть найближчим часом вирішальне значення для системних змін в економічній площині.

Перш за все, цієї осені у другому читанні і в цілому депутати спробують ухвалити Трудовий кодекс України. Діючий кодекс законів про працю залишився нам у спадок від УРСР і сьогодні святкує 40 річний ювілей.

До сих пір він був соціальним компромісом між олігархами і найманими працівниками. Але складні сучасні економічні умови вимагають інших підходів до управління трудовими ресурсами.

І така ревізія, на жаль, запланована не на користь найманих працівників.

Більше підстав для звільнення, більше прав для працедавця, більше робочого часу, менше соціального захисту, менше прав для профспілок – таким є рецепт нового трудового кодексу, епохи олігархічного капіталізму.

Разом з Трудовим кодексом депутати не забудуть про себе улюблених, і окремим законом "Про державну службу" остаточно закріплять професійний феодалізм в Україні.

Після невеличкого доопрацювання, черга дійде до неосвоєних і незайманих активів житлово-комунальної сфери.

Виявилось, що всупереч капіталістичній логіці більшість населення України є власниками майна у вигляді житла. Управляти власниками і примушувати їх голосувати дуже складно.

Виправити таку несправедливість має Житловий кодекс. Соціальні бараки і керовані держструктурами ОСББ стануть на заваді колишньому соціалістичному марнотратству у вигляді безкоштовного житла з копійчаними тарифами.

З юридичної точки, зору Житловий кодекс – це банальна компіляція вже діючого цивільного законодавства, але влада так не вважає – зайвий раз звузити права громадян не завадить.

Свідченням цього стане споріднений з житловим – Містобудівний кодекс. Він дасть змогу дихнути повними легенями забудовникам із депутатськими значками, перекривши кисень городянам із їхніми зеленими зонами та пустопорожніми балачками – громадськими обговореннями.

Восени на нас чекає спроба остаточно вирішити сакраментальне питання українського буття – земельне. Чи не останній ліквідний актив держави за всіма законами первісного накопичення капіталу не може залишатись у державній власності.

Нездатність вирішити земельне питання дорого коштувало реформаторам Російської імперії у 1917 році.

Прийняття закону "Про ринок земель" може мати для українських еліт не менші наслідки.

Якщо кого-небудь ці епохальні реформи не влаштують, будь ласка – є новенькі закони Про вибори народних депутатів України (11 проектів!) і навіть Виборчий кодекс. В них популярно буде написано як далеко і за якою адресою може йти невдоволений виборець.

Якщо виборець вперто не бажає йти шляхом окресленим попередніми законами, то в нагоді йому має стати законопроект "Про обіг зброї невійськового призначення".

Хоча більший економічний ефект мало б право на індивідуальну стрілецьку зброю.
Треба віддати належне депутатам – стомившись від цнотливої брехні, вони врешті-решт, затвердять законодавчо те, за чим вони власне і прийшли у Верховну Раду. Закон про регулювання лобістської діяльності в Україні розвіє в прах доісторичні вірування народу про захист інтересів виборців.

Не мало сюрпризів депутати підготували і для підприємців.

Так новітній клас біржових гравців має шанс отримати закони "Про товарну біржу", "Про похідні (деривативи)", "Про фонд гарантування інвестицій на фондовому ринку". Необхідність останнього навіть за логікою дуже дискусійна.

З таким само успіхом треба гарантувати ставки в казино, або збитки від програшних лотерейних квитків.

Доцільність, теж запланованого на осінь проекту закону "Про фонд гарантування вкладів кредитних спілок" більш логічна, хоча і має достатньо критиків

Законодавче оформлення отримає і діяльність певних професійних груп та підприємців.

На тлі нового Житлового кодексу ринок нерухомості має отримати новий імпульс завдяки закону "Про ріелторську діяльність".

А вже діюча редакція нового Податкового кодексу, у купі з прогнозованими чисельними змінами до нього, стане вагомим фактором для прийняття закону "Про податкове консультування".

У другому читанні депутати спробують злити токсичні фінансові активи за допомогою закону України "Про санаційний банк" та поставити під контроль чи не останню бізнес-нішу вільну від державного втручання – електронну комерцію.

Впадає в око велика кількість запропонованих змін до закону "Про здійснення державних закупівель".

На тлі скорочення фінансових ресурсів українських олігархів, державна скарбниця перетворюється чи не єдине джерело надприбутків.

Навряд чи всі задекларовані у проекті порядку денного сесії питання будуть розглянуті і проголосовані, але цікаво буде у будь-якому випадку.

Як завжди депутати будуть сваритись за бюджет на наступний рік, розібравшись з цінами на газ, можливо приймуть програму соціально-економічного розвитку, будуть нескінченно переглядати податкове законодавство та список підприємств, що не підлягають приватизації, проводити пустопорожні та неефективні парламентські слухання.

Бійки теж гарантовані.

Коротше кажучи, будуть робити все, що завгодно, аби тільки не працювати.

Перший драматичний акт нескінченної депутатської п'єси 9 вересня відкриє багатостраждальна Пенсійна реформа.

Семен Чернишенко