Канцлер Німеччини Ангела Меркель переконана, що нинішня криза, яку переживає Європа, є найтяжчою з часів Другої світової війни. Вона вважає, що подальший шлях Європи буде нелегким, але Німеччина не може дозволити своїм партнерам по єврозоні зазнати краху. За її словами, проблеми будь-якої з держав єврозони обов’язково позначаться й на Німеччині, оскільки 60% німецького експорту йде саме до Європейського Союзу. «У зв’язку з цим проблеми Ірландії – це одночасно проблеми Словаччини, проблеми Греції – це проблеми Голландії, а проблеми Іспанії – це наші проблеми», – зазначила Меркель.
Нагадаємо, що на розширеному засіданні уряду 2 листопада Президент України Віктор Янукович пообіцяв, що експерти відстежуватимуть ситуацію на світових ринках, аби не допустити другої хвилі кризи в країні.
Експерти розповіли «Главреду», чи є загроза глобальної світової фінансової кризи, і що допоможе Україні її подолати.
Олег Соскін, директор Інституту трансформації суспільства:
Процеси, які розгортаються у світі, призведуть до повної зміни світової економіки. Це не класична криза, яка передбачає, що найбільші протиріччя будуть вирішені, а модель переборе негаразди та якісно покращиться. Це – не криза, а зміна системної світової моделі, побудованої після Другої світової війни, в основі якої лежать транснаціональні корпорації, долар, Міжнародний валютний фонд, Світовий банк. Ця система вичерпала себе і більше не може функціонувати. Тобто не йдеться про першу чи другу хвилю кризи – ламається система.
Ми переходимо до багатоцивілізаційної моделі, яка передбачає змагання різних цивілізацій і світів. Досі існувала двополюсна модель наддержав, якій відповідала існуюча соціально-економічна система. Цієї моделі вже немає, тому слід готуватися до колосальних змін. Поки що формується модель хаосу. Жорстко детермінованим країнам, як Німеччина та Франція, буде надзвичайно важко вижити в такій системі, вони до неї не готові. Обвал Греції, Португалії, Іспанії, Ірландії, Італії є системним свідчення того, що Європейський Союз, як детермінована модель, вичерпав себе. Він не спроможний функціонувати в моделі хаосу, яка розгортається.
Отже, це не криза, а зміна світової соціально-економічної моделі. За розмірами вона значно більша, ніж системні зміни, які відбулися на початку ХХ століття (Перша і друга світові війни, перша величезна світова криза 1929-1933 років). Відбуватимуться більш грандіозні тектонічні зміни, до яких потрібно готуватися й Україні.
Україна повинна негайно змінити свою соціально-економічну модель. Інакше на неї чекатиме економічний колапс. Кланово-олігархічна модель, побудована Кучмою, Ющенком, Тимошенко, вичерпала себе. Саме вона довела Україну до банкрутства. А нині правляча Єнакієвська сім’я продовжує це робити, прагнучи перейти від кланово-олігархічної олігополії до монополії однієї сім’ї, тобто побудувати модель бандократії. Ця модель неконкурентоспроможна в умовах хаосу та зміни світової економічної моделі. Тому на Україну чекають дефолт, потрясіння, обвал гривні найближчим часом, банкрутство, а також потужні економічні й соціальні вибухи. Населення має до цього готуватися, тому що при нинішній псевдостабільності період двадцятирічного гноїння добігає кінця. Тепер відбуватимуться кардинальні зміни.
Андрій Новак, голова Комітету економістів України, кандидат економічних наук:
З фінансової точки зору можна вважати нинішню кризу найбільшою з часів Другої світової війни, але з точки зору реальної економіки, особливо країн єврозони, навряд чи нинішня ситуація вкрай критична. Тим більше, зараз – коли домовилися про вирішення грецьких проблем, і намічається курс на оздоровлення італійської економіки.
Глобальну фінансову кризу ми вже пережили, вирішивши проблеми із доларом і проблеми в єврозоні. Жодних передумов для виникнення глобальних негараздів із доларом, євро, юанем чи іншою світовою валютою поки що немає. Єдина криза, яку можна очікувати – енергетична. Вона стане можливою, якщо виникнуть серйозні конфлікти з виробниками і постачальниками енергоресурсів, зокрема, з Російською Федерацією. Але на фінансовому рівні ми подолали найважчий період.
Складно порівнювати економічну ситуацію в Україні та Європі – вони зовсім різні. Україна передусім має розраховувати тільки на власні, оскільки поки що не членом Європейського Союзу. І взагалі, ніхто, крім України, не зацікавлений у її економічному розвитку і прогресі.
Зони вільної торгівлі в рамках країн СНД та ЄС є позитивним фактором для пожвавлення торгівлі. Але питання – пожвавлення торгівлі чим, якими саме товарами? Українська економіка стрімко скорочує власне виробництво, заміщуючи наші товари імпортними. Тому пожвавлення торговельних процесів різними механізмами, зокрема, зонами вільної торгівлі, не буде вигідним для українських виробників. На жаль, політика урядів (діючого і попереднього) не сприяє розвитку національного виробництва та нарощування обсягів виробництва українських товарів. Тож поки що ми небагато зможемо запропонувати європейській торгівлі.
Крім того, українська гривня знаходиться під великим тиском трьох факторів. Перший із них – величезний державний борг України, критичний для нашої економіки, бо становить понад 40% ВВП. Другий – велике негативне зовнішньо-торгівельне сальдо, яке продовжує збільшуватися. Третій – висока реальна інфляція. Ці три фактори тиснуть на гривню. Тому для утримання гривні Національний банк щомісяця і у великих об’ємах спалює свої резерви, близько 3,5 мільярдів доларів щомісяця. Проте суть проблеми ні уряд, ні національний банк не вирішують.
Тож внутрішні економічні проблеми Україна має вирішувати самотужки, а не сподіватися, що їх вирішать зовнішні міжнародні угоди чи співпраця з певними країнами.
Віталій Кравчук, старший дослідник Інституту економічних досліджень і політичних консультацій:
Заява Ангели Меркель передусім стосувалася боргової кризи Європейського Союзу. У світовому ж масштабі найбільшою фінансовою кризою все-таки залишається криза 2008-2009 років. І досі повної нормалізації світової економіки після неї не відбулося, але у 2010 році фінансові ринки функціонували більш-менш стабільно.
Проте сьогоднішні процеси мають потенціал викликати щось подібне до кризи 2008 року. Ризик розвитку найбільш сумного сценарію подій існує, але незначний. І навіть якщо ситуація загостриться, не повторяться події 2008 року, і проблеми будуть значно меншого масштабу.
Як би Україна не готувалася до кризи, вона залишатиметься вразливою. Спрощення доступу до іноземних ринків є позитивним кроком, оскільки дозволить зменшити негативний вплив скорочення експорту. Але слід зважати, що поки що залишається питанням, коли саме зона вільної торгівлі з ЄС набуде чинності. Крім того, в Україні залишається високим рівень зовнішнього боргу, і, думаю, він таким і буде. Звичайно, співпраця з МВФ чи іншими міжнародними фінансовими організаціями допомогла б Україні. Адже у випадку проблем із фінансуванням зовнішніх виплат із приватних джерел, офіційні джерела будуть непоганою альтернативою. Вони дають більше впевненості в економічній політиці країни.
Надія Майна
