Зубик: Клюєв так само причетний до Лівели, як і я

"Регіонал" Володимир Зубик не ходить на роботу у парламент вже понад півроку. Приблизно відтоді, коли почалося розслідування справи навколо "Лівели", яка завозила бензин та нафтопродукти і не сплачувала податки.

Від журналістів пан Зубик вперто ховається – візити до депутатської приймальні, розмови з секретарями нічого не дали. Підозра у причетності депутата до кількамільярдної афери тільки зростала.

Автори розслідування "Лівела" і мільярди" встановили зв’язок між Зубиком та "Лівелою". По-перше, на засіданні парламентської слідчої комісії представником "Лівели" був такий собі Назар Городецький, який одночасно є помічником народного депутата Зубика. Колись Городецький був директором фірми "Тайстра", яка і породила "Лівелу".

По-друге, у Києві за адресою вул. Анрі Барбюса, 28б знаходиться будівля, на якій є дві вивіски: "Приймальня народного депутата Володимира Зубика" та фірма "Інетргалбуд". Директором "Інтергалбуд" є все той же Назар Городецький.

Журналісти переконали парламентську слідчу комісію викликати Володимира Зубика на засідання, щоб розпитати про зв’язок з "Лівелою". Однак, невловимий депутат не прийшов. Проте цікавість перемогла. Володимир Володимирович прийшов послухати звіт ТСК з "Лівели".

В кулуарах парламенту нам вдалося розговорити пана Зубика на тему загадкової "Лівели".

– Ми з колегами знайшли певний зв’язок між вами і фірмою "Лівела". Ви причетні до цієї фірми?

– А що ми досліджуємо? Ми досліджуємо зв’язок? Якщо так, то можна прийти до висновку, що я причетний до гітлерівської окупації. Бо, виходячи з того, що всі ми походимо від Адама і Єви, то я родич Гітлера і так далі.

Треба дивитися по суті питання.

Чи є там підстави говорити, що це якісь проплачені рішення? Я не юрист. Як обиватель я міг би сказати наступне. Якщо так просто сьогодні піти, по вашим підозрам, проплатити якісь рішення, то контрабандистам або грабіжникам банків не треба ризикувати. Достатньо, з огляду на ваші міркування, піти проплатити якісь рішення запросто і завтра мати папірець, заходити в банк і вигрібати з банку скарби в повній впевненості, що ніякого ризику немає.

Ми знаємо серйозних рейдерів у країні, які набули свої статки, забираючи у інших. Чому вони, маючи серйозні суддівські апарати, не домоглися подібних рішень і зажили спокійно? Такого ж нема.

Адже Городецький чи Зубик – це що, знамениті юристи? Чи чиїсь родичі?

– Ви причетний до діяльності "Лівели"?

– Ні. Абсолютно.

– А ви знайомий з паном Городецьким?

– Знайомий. Тому що він є один з помічників моїх (як народного депутата – „ЕП”) Їх є сорок чоловік. З ним особисто знайомий точно.

– Він був представником фірми "Лівела" на засіданні комісії…

– Я з ним говорив. Він досить відомий юрист на Західній Україні. Він багато має статей. Друкованих. Серйозний юрист. Як юрист дуже багатьом допомагає в якихось питаннях. Я не заперечую, щоб він займався якоюсь діяльністю. Нічого в тому поганого нема.

– Чому ваше прізвище пов’язують з "Лівелою", скажіть?

– Нє… Слухайте… Можна сказати, що від сьогодні чи ще раніше, коли ви почали писати про "Лівелу", ваше прізвище можна пов’язувати з замовниками, які є конкурентами тої ж "Лівели". Давайте про це будемо говорити. Давайте будемо говорити про пільги, які дають сільському господарству. Що це теж змова. Давайте будемо говорити про змову щодо пільг, які надають шахтарям.

– Ні, давайте про "Лівелу" говорити. Три мільярди гривень збитків для бюджету від "Лівели" за один тільки рік! І "Лівелу" пов’язують з вашим прізвищем.

– От скажіть, будь ласка, а чому ви називаєте збитками це?

– Тому що не доплачені до бюджету акцизи, збори…

– Пільги сільському господарству теж збитки? Пільги шахтам теж збитки?

– Ні-ні, чекайте! До чого тут сільське господарство? Це дуже конкретна фірма, яка завезла і, на відміну від інших, не сплатила.

– Вона це зробила законно чи не законно? Давайте з того почнемо. Якщо незаконно, то це можна назвати збитками. А може навіть крадіжкою. Спочатку ми дослідимо суть питання, а тоді ми з чистою совістю, з відсутністю всяких домислів відносно замовленості вашої риторики, будемо стверджувати, що вкрали щось, що шкода завдана.

– У звіті тимчасової слідчої комісії з "Лівели" це перший пункт –  про завдану шкоду у 3 мільярди

– Слухайте, ну я читав той звіт. Там написано, що є недоречності законодавства. Але чомусь дуже дрібним шрифтом.

А потім написано, що у журналістів є якісь докази. Прошу, журналісти, надайте ці докази. Адже протягом всієї вашої кампанії, яку ви ведете, всі ваші докази зводяться до якихось зовсім сторонніх речей. Про те що, ага, раз Зубик в Україні, а Городецький теж з України і теж зі Львова. Ну значить цей… Ну ви дослідіть факти.

– У вас офіси в одному будинку.

– В якому будинку офіси?

– Напроти Палацу "Україна" ваша приймальня народного депутата і фірма "Інетргалбуд".

– Палацу Україна?

– Де ваша приймальня як народного депутата знаходиться?

– Анрі Барбюса, 28 б. Це є бізнес-центр, з дозволу сказати. Невеличкий. Там сьогодні присутні ну компаній 20. І Городецького сто процентів там немає.

– Він нам зізнався в інтерв’ю, що він директор "Інтергалбуду". І з вами працює в одному офісі.

– Там ще таких є дуже багато…"Інтергалбуд"… Ще раз розказую. Сам Назар адвокат і власник юридичної кампанії, яка не належить мені, яка належить йому, може, дружині, ще комусь, займається діяльністю адвокатською. Надає послуги. Я в нього питався. Він казав: так, я робив експертизу всім тим речам і допомагав там певним людям.

– До "Інтергалбуду" ви маєте стосунок якийсь?

– Зараз не маю жодних стосунків.

– Ви вважаєте, "Лівела" діяла законно?

– Моя думка, вона спирається на думку фахівців, юристів… Численні юристи, міжнародні експерти, професори. Вони одностайно кажуть, що так, є прогалини у законодавстві.

– Давайте, щоб остаточно з’ясувати. Чи маєте ви, чи мали колись стосунок до фірм "Лівела" і "Тайстра"?

– Ні. Не мав ніяких стосунків. Я вже про це говорив.

Я би вас попросив просто бути цивілізованими і дотримуватися європейських принципів. Я більш ніж впевнений, що у вашому інтерв’ю глядачі не почують і десятої частини тих чітких аргументів, принципових аргументів, про які я зараз вам говорю.

– Вони почують, що ви непричетний до "Лівели".

– Во! А вони почують про те, що ви причетні?

– А чому я причетна?

– А давайте з вами наспор, що вийде оце саме той пасаж. Я звинувачую, що ви причетні до конкурентів, які проплатили вас і про причетність вашу до цього свідчить те, що ви за весь час не завдали собі абсолютно жодних зусиль з’ясувати суть питання. Чи має право "Лівела" працювати?

– Давайте я вам коротко скажу загальну лінію наших роздумів. Є афера…

– Чекайте. Спочатку оцініть, це є афера чи ні.

– 5 мільярдів не потрапили до бюджету…

– Слухайте, ну я вам скажу, що 5 гривень – це теж гроші. Якщо вони вкрадені, це теж гроші. Ви рахуєте, що 5 гривень – це не крадіжка, а три мільярди – це крадіжка? Та ви з’ясуйте, чи це крадіжка, в цьому саме основне.

– Інші платили, а одна фірма не платила. Чому?

– Ну тому що вона мала преференції.

– Якщо одна фірма не платить податки, а інші платять? При чому у великих розмірах…

– Грецька компанія теж не платить податки. Сьогодні в Греції працює така сама "Лівела". І нормально працює. Ми ж прагнемо в Європу.

– Я живу в Україні, мені важливо знати, що відбувається тут.

– Вона в Європі. Ви прагнете в Європу?

– Ми ж ще не в Європі.

– Ага. Тому можна вдаватися до необільшовицької риторики, да? Можна себе поводити як у старі добрі сталінські часи, да? Не з’ясувавши суть питання, вже одразу йти до людини і казати "ти злодій". Ви просто вдаєтесь до цієї примітивної риторики. Легше всього назвати голосні цифри і сказати, що це злочин.

Всі фахівці говорять, що це законна оборудка, цілком законна. Не існує в природі двох правд, правильно? Ви заперечуєте, ви перекреслюєте сотні людей, висновки сотні людей. Натомість у вас є один єдиний конкретно ваш висновок. От ваш особисто. Що вкрали.

– Ви не думаєте, що політики причетні до цієї афери?

– Політики причетні до тої афери чи як?

– Так.

– Хто з політиків причетний? Юлія Тимошенко?

– Ми зараз не говоримо прізвища. Чи не виникає у вас думки, що такі великі гроші, такі великі обсяги із задіянням купи інстанцій викликають підозри, що політики причетні до афери?

– (Пауза) Послухайте… По такому сценарію якщо міркувати, то можна будь-яку діяльність будь-якої компанії, яка, як я уже назвав – сільське господарство має пільги, "Лівела" має пільги. Ще якісь там ветерани, афганці мають пільги. Можна будь-яку ситуацію представити саме таким чином.

– Для вас ця історія так не виглядає?

– Для мене ця історія виглядає дуже простим шляхом. Що якби була причетність, як ви кажете, політиків, то по сьогоднішній день та "Лівела" працювала б. Якби був якийсь інтерес політиків, то сьогодні тих лівел було б десятки.

– "Лівела" не була якоюсь винятковою фірмою. У її материнської компанії було 400 доларів статутного капіталу. Вона нічого надто корисного для країни не несла. Вона звичайна.

– Секундочку. Можете ви мені сказати, для чого тоді люди придумали демократію з такими інституціями як законодавча влада, як виконавча влада. Давайте спустимо все на охлократію. Давайте ви будете рішати, дядько з вулиці буде рішати, що він не буде платити податки. А ви будете рішати, що той, хто їздить на добрій машині, він злодій.

Швейцарія, Люксембург, Саудівська Аравія для затягування інвестицій вводили законодавство, яке було ну дуже поблажливе до податків. Воно по сьогоднішній день діє. Через те там розквіт. На піску вони помідори збирають.

– Але у нас воно чомусь вибірково діє.

– Ну яке вибірково? Давайте тоді вирішимо, що всі рішення законодавчі, які приймалися, є неправомочними. Давайте тоді зробимо ревізію цього.

Мене не було взагалі в країні, коли приймалися всі оті рішення. Мене не було в країні, коли вся економіка працювала, не сплачуючи жодних податків (90-ті роки – авт.) Сотні підприємств працювало, якісь там "Фіоніти", "Бізони", маса різних підприємств. Вони брали якийсь там долар за свої послуги. І всі підприємства, які працювали в Україні, вони не платили.

– У 2010 році уже так не було. Уже тільки "Лівела" не платила.

– О! Подивіться, будь ласка, на яких підставах їй вдалося це. Наскільки я консультувався з фахівцями, там є дуже просте правило. По тим зобов’язанням держави підприємство має право скористатися державними гарантіями протягом десятилітнього терміну.

– Є тільки одна норма закону, яка за "Лівелу" і є 6 норм, які проти "Лівели". За одну норму чіплялися і всі суди приймали це рішення.

– Чому ви стверджуєте, що по одній нормі? Я не фахівець.

– Є шість норм, за якими "Лівела" не мала діяти.

– Та ні. Ну там є цивільне право, право невідворотності. Закон зворотної сили не має.

Ну, певна якась недосконалість законодавства є. Я, наприклад, консультувався з паном Зваричем. Я затіяв такий невеличкий диспут. Кажу: "Ну як ви вважаєте?" А він: "Якби я був міністром юстиції, я би це зупинив" – "Як би ви це зупинили?" – "Я би їх всіх зморив". – "Як?" – "Я би писав до суду кожен раз: "Роз’ясніть, будь ласка, як це виконувати". Вони мені давали б: виконувати у такий-такий спосіб. Я придумував би нові і нові способи. Вони б знову відповідали. А там же є якийсь період подачі-відповіді і так дальше. Я би їх зморив. Вони би зрозуміли, що нічого зробити неможна". Спосіб? Напевне, да. Напевне, спосіб.

Очевидно, щось відбулося. Може, відбулося по такому сценарію. Не знаю. Але факт той, що не працює та компанія ("Лівела" – "ЕП")

– Дочірня "Лівела" не працює, а "Тайстра" працює, вона може так само завозити без пільг та акцизів до 2014-го року…

– Звідки у вас така неповага до закону? До законодавства? До тих депутатів, яких ви вибирали. Не вибирайте наступний раз депутатів. Взагалі проголосуйте за анархію, зекономите купу грошей. Просто перетворіть країну на якусь охлократичну систему, де люди будуть приймати рішення і одразу, як у французьку революцію, виконувати на місці ці рішення. Відрубали голову тому, в того щось відібрали.

– Мені здається, що неповага до країни більш виявляється у трьох мільярдах, яких немає у бюджеті країни тільки за 2010-й  рік. А так від 5 до 7.

– Чому трьох? А за десять років, напевне, 300 мільярдів.

– Ні, 5-7 мільярдів.

– Ви точно оцінили?

– Цю оцінку дав Арсеній Яценюк, який є ініціатором створення парламентської комісії.

– Ви арифметику в школі вивчали трошки, крім того, що у вас є якісь гуманітарні таланти? Можна поєднати, що у свій час заробили 7 мільярдів, а за три місяці 3 мільярди?

– Ви можете сьогодні завезти один вагон, а в наступному місяці – п’ятсот вагонів. "Лівела" не завозила щодня. Були такі сплески: 2004-й, 2007-й, 2010-й роки. У ці роки найбільше завозилося нафтопродуктів. Це пов’язано з передвиборчою кампанією, як нам здається.

– Ну давайте пов’яжіть ще з чимось. З якимось там сонячними спалахами.

– Ви знайомий з паном Клюєвим Андрієм Петровичем?

– Звичайно, знайомий.

– Ви колись казали, що ви хороші друзі. Чи він міг би бути причетний до "Лівели"?

– Клюєв так само причетний до "Лівели", як і я причетний до "Лівели". Як і ви причетні до "Лівели".

– Ви з ним говорили на цю тему?

– Коли Клюєв був у залі, був депутатом, я міг легко підійти, поговорити. Зараз він обтяжена державними справами людина і так просто зайти і поговорити я не можу. Звичайно, я можу записатись на прийом, піти поговорити. Але я собі не завдавав такого клопоту.

– Слухайте, ви так захищаєте "Лівелу", ніби ви все-таки маєте до неї стосунок.

– Тому що були звернення Зварича, тому що ви своїм галасом… Якби це одна-дві публікації, я б не зважав. А оскільки це вже набрало такого оберту, то я вже почав цікавитись. Що є в тій "Лівелі" такого, що дає вам підстави розказувати?

– Мільярди…

– Да мільярди, да мільярди. Я з’ясовував це питання. Законно чи незаконно мільярди?

Ще раз прохання. Хочете залишатися в рейтингу коректних, глибоких фахівців, завдайте собі клопоту спочатку вгризтися в суть питання, вияснити – правда-неправда, а потім навішувати ярлики.

Анна Бабінець