Скрытое становится явным
Точка зоруЦе питання активно обговорюється в зв'язку із самітом Україна-ЄС, запланованим на 19 грудня. Проте відповідь на це питання, як не дивно, виявляються не такою простою як здається.
Так, у лютому 2010 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) методом інтерв'ю опитав 2032 респондентів, що мешкають в усіх областях України, у Криму та у Києві за стохастичною вибіркою, репрезентативною для населення України віком від 18 років. (Статистична похибка вибірки, з ймовірністю 0,95 і за дизайн-ефекту 1,5, не перевищує 3.3%).
Питання ставилося наступним чином: уявіть, будь ласка, що зараз відбувається референдум з питання, чи вступати Україні до Європейського Союзу. Ви можете проголосувати за вступ до цього союзу, проти вступу або утриматися – не брати участі у голосуванні. Який Ваш вибір?
Лютий, 2010 |
|
За вступ |
43,5 |
Проти вступу |
26,2 |
Не брати участі у голосуванні |
6,7 |
Важко сказати, не знаю |
23,6 |
Разом |
100% |
Аналогічні дані отримані Центром імені Разумкова у жовтні 2011 у відповідь на дещо інше запитання: чи потрібно Україні вступати до Європейського Союзу? "Так" відповіли 51,2%, "ні" – 30,3%, "важко сказати" – 18,6% (тут і далі дані Центру Разумкова цитуються за сайтом цієї організації).
Чи можна сказати, що українці хочуть в ЄС? Начебто, так.
Однак таку ж відповідь ще з більшим ентузіазмом українці дають у відповідь на таке саме пряме запитання про голосування за приєднання до союзу Росії та Білорусі.
Питання звучало наступним чином: уявіть, будь ласка, що зараз відбувається референдум з питання, чи вступати Україні до союзу Росії та Білорусі. Ви можете проголосувати за вступ до цього союзу, проти вступу або утриматися – не брати участі у голосуванні. Який Ваш вибір?
Лютий, 2010 |
|
За вступ |
67,5 |
Проти вступу |
16,6 |
Не брати участі у голосуванні |
4,3 |
ВС/НВ |
11,6 |
Разом |
100% |
Що це означає? На думку авторів, це є ознакою відсутності у значної частини населення чіткої орієнтації. У цих людей свідомість амбівалентна, вони хотіли б і туди і туди (наприклад, приєднання до Європи разом з Росією).
Якщо ж ставити їх перед вибором – або в ЄС, або в союз з Росією – то результат залежить від того, який саме союз з Росією пропонується, та чи не зашкодить вступ до Європи відносинам з Росією.
Запитання з цього приводу ставилося наступним чином: на цій картці представлені основні точки зору на те, як має розвиватися Україна. Прочитайте їх, будь ласка, і скажіть, яку точку зору Ви вважаєте більш правильною, ніж інші.
(Дослідження, що провів КМІС тривало в період з 24 жовтня по 4 листопада 2011 року. Методом інтерв'ю було опитано 1600 респондентів, що мешкають в усіх областях України, у Криму та у Києві за стохастичною вибіркою, репрезентативною для населення України віком від 18 років. Статистична похибка вибірки (з імовірністю 0,95 і за дизайн-ефекту 1,5) не перевищує 3.7%).
Розподіл відповідей на запитання в Україні в цілому та у чотирьох регіонах країни наведено нижче (у % від дорослого населення віком від 18 років).
Україна в цілому |
Регіони |
||||
Захід ний |
Центральний |
Південний |
Схід ний |
||
Україна має в своєму розвитку орієнтуватися на вступ в Європейський Союз |
33% |
63% |
40% |
20% |
9% |
Україна має в своєму розвитку орієнтуватися на співробітництво з Росією і входження в Єдиний Економічний Простір з Росією, Білоруссю, Казахстаном та іншими країнами |
45% |
12% |
36% |
62% |
73% |
Майбутнє України – в збереженні повної незалежності і суверенітету в ухваленні політичних та економічних рішень, без входження в ЄС чи ЄЕП |
13% |
18% |
14% |
11% |
11% |
Важко сказати |
8% |
6% |
10% |
6% |
7% |
В цілому, "за" ЄЕП більший відсоток населення, ніж за ЄС, але є суттєві регіональні відмінності: схід і південь рішуче за ЄЕП, захід – рішуче за ЄС, у центрі – невелике переважання прихильників ЄС.
Якщо ж вступ до ЄС означає запровадження віз з Росією, то число прихильників ЄС зменшується до 27%, а число прихильників ЄЕП збільшується до 54%.
Центр імені Разумкова запропонував опитаним на вибір іншу альтернативу вступу в Євросоюз – вступ до Митного союзу з Росією, Білоруссю і Казахстаном, який критикувався не тільки опозицією, але і Януковичем, Азаровим та іншими популярними на сході та півдні політиками.
При такому варіанті вибору вступ до Євросоюзу виявляється більш бажаним з великою перевагою.
Вступ до ЄС |
Вступ до Митного союзу Росії, Білорусі та Казахстану |
Неприєднання ані до ЄС, ані до Митного союзу з РФ |
Важко відповісти |
43,7 |
30,5 |
9,3 |
16,4 |
Що означають всі ці дані?
Вони означають, що у нас в країні близько третини громадян – прихильники вступу до ЄС, які вибирають Євросоюз у будь-яких комбінаціях.
Приблизно стільки ж прихильників вступу до ЄЕП, і не менше третини тих, хто не має чітких орієнтацій і буде схилятися в ту чи іншу сторону в залежності від конкретного вибору, який стоятиме перед ними. Зокрема, вибір ЄС залежить від того, чи не перешкодить він відносинам з Росією.
Така ситуація, з одного боку, означає, що якщо керівництво країни справді орієнтоване на приєднання до Європи, то воно в змозі сформувати позитивне ставлення до Європейського Союзу.
З іншого боку, така ситуація надає великі можливості маніпулювання громадською думкою.
Нинішній стан орієнтацій значної частини населення дозволяє сформулювати таке питання для референдуму, у відповідь на яке можна отримати той чи інший бажаний результат.
Володимир Паніотто, Валерій Хмелько
Підпишіться на Minprom у Telegram, щоб залишатися в курсі важливих новин
Відкрити Telegram