Держмайно продадуть по 100 гривень, але не іноземцям

У 2011 році Фонд державного майна України заробив на приватизації 11,5 млрд грн. Голова Фонду Олександр Рябченко на прес-конференції 31 січня похвалився, що при плані в 10 млрд грн приватизацію виконано на 114,8%.

Як відомо, перевиконання плану з приватизації в минулому році було забезпечено лише за рахунок двох підприємств: “Укртелекому” (92,7% його акцій за 10,575 млрд грн купила ЄСУ – “дочка” австрійського консорціуму EPIC) та “Київенерго” (25% акцій продано ДТЕК Ріната Ахметова за 450,5 млн грн).

Загалом, з урахуванням приватизації, продажу комунального майна, надходжень за оренду держмайна та дивідендів через Фонд в 2011 році пройшли 13,3 млрд грн.

В 2012 році планка з приватизації залишилася на рівні 2011 року – також 10 млрд грн.

За даними ФДМ, в січні держбюджет отримав від приватизації 2,4 млрд грн. Гроші отримано від продажу Ахметову 45,1% акцій "Західенерго" (1,93 млрд грн) та 40% "Донецькобленерго" (467,6 млн грн).

Рябченко впевнений, що Фонд без проблем вторгує 10 млрд грн і в 2012 році. Це буде зроблено в основному за рахунок того, що не встигли продати в 2011 році.

“Ми ці 10 млрд грн виконаємо. Ми розуміємо, що електроенергетика буде продаватися повністю, все те, що є в держвласності, все те, що ми не встигли продати у минулому році. Будуть виставлятися на приватизацію і дві генеруючі  компанії, і всі обленерго, які ще не приватизовані”, – підкреслив чиновник.

Все по 100

Прес-конференцію, яка відбулася 31 січня, Рябченко почав з того, що окрім приватизації великих державних об'єктів Фонд в 2012 році зробить ставку на тому, що вже багато років не можуть продати, а саме на неліквідних об'єктах.

“Всі ті підприємства, всі ті залишки, всі цехи, які раніше не знаходили покупця, вони зараз будуть знаходити покупця, ми будемо продавати їх по тій ціні, яку визначить покупець. Будемо продавати, поки їх не куплять. Ціна буде знижуватися, будуть проведені аукціони. Ціна буде падати до того моменту, поки хтось не знайдеться і не скаже – купую”, – заявив Рябченко.

В даному випадку глава ФДМ не запропонував нічого нового, адже низка підприємств і раніше, з кожним новим конкурсом, пропонувалася до продажу уже за зниженою ціною. Наприклад, в 2009 році на приватизацію Фонд виставив 74,6% ВАТ “Росава” зі стартовою ціною 65,502 млн грн. За три роки підприємство не вдалося продати, хоч його ціна знизилася до 56,6 млн грн.

Потенційним покупцем ВАТ “Росави” міг би стати опозиційний олігарх Костянтин Жеваго, адже йому належать найбільший виробник шин ПАТ “Росава”, яка володіє основними виробничими потужностями ВАТ “Росави”. В Жеваго точно б знайшлося півсотні мільйонів, якби ВАТ “Росава” мала б якусь інвестиційну привабливість. До того ж на держпідприємстві "висить” більше 15 млн грн заборгованості, яку має погасити новий власник.

Інший приклад – Макіївський металургійний комбінат, 60,9% якого ФДМ також намагається продати з 2009 року. Спочатку стартова ціна акцій становила 482 млн грн, в 2011 році вона знизилася до 150,8 млн грн. Проте ні “Метінвест” Ахметова, якого експерти вважають можливим покупцем, ні інші структури не цікавляться цим майном.

Як відомо, в 2004 році в рамках санації ВАТ "Макіївський металургійний комбінат" було створено ЗАТ "Макіївський металургійний завод" (зараз контролюється “Метінвестом”, до цього контролювався Вадимом Новинським). З моменту передачі закритому акціонерному товариству основних фондів комбінату виробнича діяльність ВАТ припинилася. Можна вважати, що приватизація вже відбулася, але в дещо іншій формі – як і у випадку з ВАТ „Росава”.

Схожа проблема спіткала і одного з найбільших виробників телевізорів у колишньому СРСР – сімферопольський завод "Фотон", підприємство “Азовкабель”, і ще з сотню об'єктів держвласності, які знаходяться на балансі ФДМ. Це так звані “неліквіди”, які  мають або чималу заборгованість перед кредиторами, або доведені до такого стану, що й купувати нічого.

Попитом будуть користуватися хіба що держоб'єкти у великих  містах, які мають на своєму балансі нерухоме майно. Яскравим прикладом такого об’єкту завжди був Київський мотоциклетний завод, що розташований посеред одного з найпрестижніших районів Києва.

“Можливо, ці підприємства, які зараз в занепаді, будуть продаватися дуже дешево. Можливо, буде продаватися за 100 грн підприємство. Покупець буде брати на себе обов'язок, що це майно повинно працювати. Ми хочемо втягти в процес приватизації все державне майно, яке нікому не потрібне”, – продовжував демонструвати впевненість глава ФДМ.

Рябченко впевнений, що низькі ціни допоможуть залучити до приватизаційного процесу середній та малий бізнес. З вуст голови ФДМ, під патронатом якого минулого року проводились конкурси „в одні руки”, це звучить як жарт. Побачимо.

Шоу та іноземних інвесторів не буде

Розповідаючи про приватизацію великих підприємств, чиновник дав зрозуміти, що не варто очікувати сюрпризів. Зокрема, приватизація енергетики продовжиться за відпрацьованою схемою і навіть погода не стане їй на заваді, як у випадку із “Закарпаттяобленерго”.

На найближчих трьох конкурсах ФДМ виставить на продаж пакети акцій “Вінницяобленерго” (3 лютого; претендують брати Суркіси, Костянтин Григоришин та росіянин Олександр Бабаков), “Чернівцівобленерго” (7 лютого; претендують Бабаков та Григоришин) та “Закарпаттяобленерго” (13 лютого; позмагаються Григоришин та Бабаков).

Загалом заплановано продати акції в дев'яти обленерго.

“Конкурси ідуть, і ці технології будуть продовжуватися. Єдине, буде скорчено термін проведення конкурсів, бо ми вважаємо, що ситуація відпрацьована… Покупці вже мають інформацію про підприємства набагато раніше, ніж ми оголошуємо конкурс”, – додав Рябченко.

Окрім того, він висловив надію, що українці не побачать приватизаційного шоу.

“Сподіваюся, що жодного шоу у нашій приватизації не буде. Будуть результати, будуть продажі, будуть гроші. Ми будемо продавати всю електроенергетику дорожче, ніж її ринкова вартість… Ну, вище, ніж на фондовому ринку. Будуть два-три учасники, не думаю, що будуть якісь сюрпризи – п'ять чи шість учасників”, – сказав Рябченко.

Що ж стосується іноземних інвесторів, на яких так чекав уряд, то тут Рябченко розчарував – їх не буде.

“Іноземні компанії, крім тих, які вже в Україні і працюють, до нас не звертаються зі своїми пропозиціями, щоб якимось чином врахувати їх бажання. Через це ми вважаємо, що вони, мабуть, не будуть заходити на ці конкурси. Ми вважаємо, що національний бізнес достатньо потужний, він здатний між собою конкурувати і купувати енергетичні компанії”, – сказав він.

Мабуть, Рябченко мав на увазі продаж акцій “Київенерго” та “Донецькобленерго” і “запеклу” боротьбу на них Костянтина Григоришина з Рінатом Ахметовим.

Окрім того, очільник ФДМ додав, що ситуація з іноземними інвесторами після приватизації вирішиться сама по собі, після перепродажу цих компаній іноземцям.

“У національного капіталу є ресурс, він буде інвестувати. Нехай. Далі сам приватний капітал знайде собі партнерів за кордоном. Все одно в результаті буде присутність іноземного і українського капіталів у статутних фондах енергетичних компаній. Це неминучий світовий процес, який показує, що у всіх країнах одне і те ж відбувається”, – заспокоїв чиновник.

Позитив для Ахметова та негатив для Іванющенка і Єфремова

В першому півріччі 2012 році ФДМ також виставить на продаж 53,3%  енергогенеруючої компанії "Центренерго" та 60,7% "Донбасенерго".

За словами Рябченка, при визначені ціни Фонд буде орієнтуватися на ціну продажу акцій “Західенерго” та “Київенерго”.

“Центренерго“ –  це компанія відома, тому вона приблизно в тому ж діапазоні, що і “Західенерго“, а “Донбасенерго“ – це ж залишок від тієї великої компанії, через це вона набагато дешевша, ніж всі інші. Не знаю, наскільки дешевша, може, вдвічі, може, трохи більше”, – сказав він.

Рябченко й тут не очікує великих сюрпризів. Як відомо, чотири з шести  енергогенеруючих компаній контролює Ахметов, тому логічно, якщо акції "Центренерго" та "Донбасенерго" зацікавлять саме цього мільярдера.

Ріната Ахметова також може зацікавити і запланована Фондом приватизація вугледобувних підприємств. Наразі ДТЕК Ахметова контролює 23% видобутку енергетичного вугілля в країні. Компанія контролює п'ять збагачувальних фабрик та найбільші вугледобувні підприємства України: "ДТЕК Павлоградвугілля", "ДТЕК Добропілявугілля", "ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу".

Окрім того, у 2011 році ДТЕК отримав у концесію на півстоліття два підприємства з видобутку і збагачення антрациту, які входять до п'ятірки найбільших в країні: "Ровенькиантрацит" та "Свердловантрацит".

“Весь світ живе таким чином, окрім декількох країн, що приватний капітал заходить у вугільну галузь. І в нас він має бути. Єдине, не варто очікувати від приватизації шахт якогось великого обсягу надходжень до держбюджету, бо там є шахти, які дійсно коштують гроші, є шахти, за які державі, можливо, доведеться приплачувати або іти назустріч інвесторам стосовно ціни, щоб вона була дуже невелика”, – заявив Рябченко.

На його думку, це буде “або приватизація, або оренда, або інвестиційні угоди, або  іншим чином укладені угоди з приватним капіталом”.

Окрім того, Рябченко додав, що в четвертому кварталі 2012 року планується приватизація "Шахти імені Засядька". Це один з останніх осередків Радянського Союзу в Україні – підприємство контролюється “регіоналом”  Юхимом Звягільським, хоча формально володіє ним трудовий колектив.

Нагадаємо, 18 березня 2011 року трудовий колектив “Шахти ім. Засядька” схвалив план приватизації шахти. Було передбачено випуск акцій номінальною вартістю 1 гривня кожна. При цьому капітал ПАТ "Шахта ім. Засядька" становитиме 1,971 млрд грн, у тому числі частка держави – 0,327 мільярда грн, частка орендаря – 1,645 мільярда грн – 83,4%.

Тоді ж голова ради організації орендарів “Шахти імені Засядька” Звягільський заявив, що держчастка, в свою чергу, буде розділена таким чином: 11% акцій будуть реалізовані на конкурсі, 5% – на фондовій біржі, а інші більше 0,5% – буде призначено для пільгової продажу співробітникам підприємства.

В той же час, приватизація вугледобувних підприємств не зовсім вигідна іншим “регіоналам”. За інформацією видання “Наші гроші” підприємства, які пов'язані з депутатом Юрієм Іванющенком (Юра Єнакієвський) та головою фракції Партії регіонів Олександром Єфремовим, постійно виграють мільярдні тендери на постачання різноманітного обладнання держшахтам. У випадку ж приватизації шахт у регіоналів скоротиться кількість клієнтів.

Позитив для Фірташа

В цьому році може розпочатися також приватизація пакетів акцій газорозподільних підприємств, які належать “Нафтогазу”.

Як відомо, в жовтні 2011 року уряд зобов'язав "Нафтогаз" протягом місяця передати держпакети акцій 48 газорозподільних підприємств Фонду держмайна для їхньої подальшої приватизації.

Наразі, за інформацією Рябченка, НАК передала Фонду держмайна 18 пакетів акцій газорозподільних підприємств з 48 передбачених постановою уряду №1053 від 10 жовтня 2011 року.

Якщо в уставному капіталі газорозподільного підприємства держава через "Нафтогаз" контролює менше 25%, то вони виставлятимуться на продаж повністю.

У випадку, коли держава володіє більше 25%, то продавитися буде лише різниця від цього пакету, а блокуючий пакет залишатиметься у держвласності. В результаті приватизації облгазів "Нафтогаз" вийде з капіталу багатьох міськ- і облгазів, а в інших компаніях вже не зможе впливати на рішення зборів акціонерів.

Так уряд вирішив поставити крапку в розподілі активів на газорозподільному ринку України.

Найбільший інтерес до роздрібного ринку природного газу має бізнесмен Дмитро Фірташ.

Зокрема, мільярдеру належить понад 2/3 облгазів країни (вони постачають близько 60% газу). Хоч цим підприємствам і не належать газорозподільні мережі (які є власністю держави), вони контролюють їхні фінансові потоки.

Іншою приємною новиною для Фірташа може стати оголошення про приватизацію Одеського припортового заводу, оскільки бізнесмен неодноразово заявляв про зацікавленість у придбанні цього підприємства. Як відомо, Фірташу належить 4 з 6 виробників азотних добрив в Україні.

“ОПЗ обов'язково буде приватизований, єдине, уряд має визначити час, коли це зробити. В компетенції уряду, коли це зробити: чи зараз, чи після того, як буде досягнуто якесь розуміння у газовому питанні. На сьогодні при такій ціні на газ він вже має проблеми із завантаженістю”, – повідомив журналістам Рябченко.

Окрім того, Рябченко поділився радісною новиною, що підконтрольний Фірташу "Кримський Титан" підписав мирову угоду з Фондом держмайна щодо оренди Іршансько ГЗК та Вільногірського ГМК.

“Рішення уряду прийняте, судом затверджене. Вони будуть орендувати і орендна плата зростає. Вона буде більша, ніж раніше. Заборгованість – 130 млн грн – вони державі сплатять протягом двох років”, – заявив чиновник.

Мирова була затверджена судом 26 січня. Рябченко додав, що у цій угоді є пункт, який передбачає, що сторони укладуть новий договір про оренду Іршанського ГЗК і Вільногірського ГМК на той самий строк, на який було укладено попередній договір.

Комбінати були передані в оренду "Кримському титану" у вересні 2004 року. Після закінчення її терміну у вересні 2009 року уряд Юлії Тимошенко прийняв рішення передати їх в держхолдинг "Титан Україна".

"Кримський титан" оскаржував це рішення, вимагаючи пролонгувати договір оренди.

Хоча держава через ДАК "Титан" володіє в "Кримському титані" 50% +1 акцією, оперативне управління над підприємством здійснює власник 50% -1 акція – Ostchem Holding, що входить в Group DF.

Конфлікт між компанією і урядом вдалося врегулювати лише після президентських виборів 2010 року і зміни влади в Україні.

Юрій Віннічук