Не гидливі ми!

Шанувальникам Юрія Луценка можна занадто не побиватися: в українській політиці майже жоден скандал не закінчився політичною смертю його фігурантів. На кар’єрі Луценка, який у вівторок добровільно-примусово подав у відставку, можна ставити хрест? Чи скандал у Франкфуртському аеропорту минеться для міністра-правоохоронця так само, як і бійка з Леонідом Черновецьким на засіданні Ради національної безпеки?

Якщо згадати подібні випадки в нашій новітній історії, можна майже впевнено стверджувати, що міністр вийде сухим із води. Перший гучний скандал, який став надбанням громадськості, був пов’язаний з іменем колишнього в.о. прем’єр-міністра України Юхима Звягільського. У середині 1990-х йому інкримінували продаж із держрезерву авіапального грецькій фірмі, внаслідок чого держава недорахувалася $5 млн, а також причетність до службових зловживань посадових осіб Даміана-банку. Верховна Рада да­­ла згоду на притягнення Звя­­гільського до кримінальної відповідальності, однак він знайшов прихисток за кордоном. Згодом кримінальну справу закрили, Звягільський повернувся в Україну і сьогодні непогано почувається у депутатському кріс­­лі (де­­в’ятий номер спис­­ку Партії регіонів).

Продовжувачем традиції виступив Олександр Ткаченко. Зникнення частини взятого його підприємством «Земля і люди» кредиту на суму $70 млн не завадило Ткаченку очолити український парламент.

Справи давньої минувши­­ни? Гаразд, згадаймо скандал, який ініціював тодішній голова Секретаріату президента Олександр Зінченко у вересні 2005-го. Зінченко звинуватив «любих друзів» президента Петра Порошенка, Олександра Третьякова та Миколу Мартиненка в корупції та хабарництві. Так, фігуран­­ти корупційного скандалу, що завдав нищівного удару авторитету помаранчевої влади, тоді волею президента розпрощалися зі своїми посадами. Але впливу на політику загалом та вітчизняний інформаційний простір зокрема не втратили.

Чи зіпсував реноме Романа Зварича, на той час міністра юстиції, скандал навколо його міфічного диплома про вищу освіту з Колумбійського університету? А земельно-коруп­­ційний скандал у Київраді, що 1 жовтня 2007-го таємно роздерибанила кількасот ділянок столичної землі на кілька мільйонів доларів, закінчився другим пришестям Черновецького на посаду мера.

Можна ще згадати чотирикратне порушення кримінальних справ про­­ти Юлії Тимо­­шен­­ко (контрабанда, хабарництво, привласнення коштів, зловживання служ­­бовим становищем, підробка документів, ухиляння від сплати подат­­ків – повний набір), востан­­нє – у червні 2004-го. І з кожним разом народна любов до «ображеної владою Юлі», схо­­же, лише міцніла…

Неперебірливі наші виборці. Це на Заході за найменшу пляму на репутації політиків відправляють у відставку і вкри­­вають ледь не пожиттєвою ганьбою. Вітчизняні скандалісти лише обтрушуються і штурмують нові політичні висоти. Прикро, що імідж держави відмивається значно важче.