Єврокомісія не бачить ризиків для фермерів ЄС від української продукції 

У Європейській комісії не бачать значних негативних наслідків для європейських ринків від українського аграрного імпорту. Про це йшлося на засіданні комітету Європарламенту з питань сільського господарства та розвитку в Брюсселі, передає Укрінформ.

Депутати обмінялись думками з членами ЄК щодо ризиків для фермерів Євросоюзу від зростання темпів постачання української продукції.

“Ми відстежуємо обсяги, ми відстежуємо динаміку цін, імпортну ціну на національному рівні, а також ціни на рівні ЄС, і ми публікуємо моніторинговий звіт кожні два місяці. Тож поки що ми не бачимо якихось дуже значних негативних наслідків для сільськогосподарського ринку ЄС”, – сказав доповідач з цієї теми П’єр Баску, директор з питань сталого розвитку та підтримки доходів Генерального директорату з питань сільського господарства Єврокомісії.

Комісія працює над розвитком “коридорів солідарності” та зменшенням витрат на транзит, оскільки хоче, “щоб Україна продовжувала робити свій внесок у світову продовольчу безпеку та могла продовжувати експортувати свою продукцію в ЄС, а також за його межі”, – зазначив доповідач.

За даними євродепутатів, “коридори солідарності” стали рятівними для української економіки і дозволили експортувати понад 108 млн тонн товарів та імпортувати 38 млн тонн іншої продукції на загальну суму 123 млрд євро. Ці обсяги значно зросли після відкриття чорноморського маршруту.

У жовтні з 4,5 млн тонн зерна та інших супутніх товарів, експортованих з України, 3,2 млн тонн пройшли через “коридори солідарності”, а близько 1,3 млн тонн – саме через гуманітарний чорноморський коридор.

Водночас необхідно мінімізувати негативний вплив на європейських фермерів, твердять євродепутати. На їхню думку, сплеск експорту до ЄС, який є таким важливим для української економіки, “мав певний непередбачуваний ефект на деяких регіональних ринках у прифронтових країнах-членах, а також спричинив тиск у певних секторах у ЄС”.

Віцепрезидентка аграрного комітету Мазалі Агілар заявила, що іспанські порти переповнені зерном не тільки з України, а й з Росії, за неймовірно низькими цінами. “З таким тиском імпорту вони не можуть продовжувати працювати. Очевидно, що ми повинні показати нашу солідарність з Україною, але не за рахунок наших виробників зерна”, – сказала вона, закликавши комісію вжити заходів, аби європейські виробники збіжжя не збанкрутували.

Водночас Іспанія, де цього року виробництво зернових впало на понад 40% через несприятливі погодні умови, зараз гостро потребує збіжжя.

Підтримувати необхідно насамперед транзит українських зернових через ЄС до кінцевих ринків, вважають євродепутати. Також, припускають деякі з них, Всесвітній продовольчий фонд міг би бути більш активним і викуповувати частину цих зернових.

На відміну від зерна імпорт українського цукру до Європи не викликає занепокоєння.

“Ціни на цукор перевищують 800 євро за тонну, тобто є надзвичайно високими в історичному аспекті. Отже, в ЄС виробництво цукру цього року, за оцінками, сягне близько 15,6 млн тонн, а це означає, що імпорт буде необхідним”, – уточнив голова комітету Норберт Лінс.

“Ми хочемо бачити Україну в майбутньому членом ЄС. Вона є великим виробником”, – відзначив член комітету Мартін Хойслінг. Але, за його словами, потрібен довгостроковий план, який збалансує захист європейських виробників та допомогу Україні: “Ми не можемо очікувати, що війна закінчиться за три місяці, потрібно звикнути до цієї ситуації”.

Нагадаємо, у вересні 2023 року Єврокомісія скасувала обмеження на імпорт української сільгосппродукції до п’яти східних країн ЄС, яку запровадили через скарги місцевих фермерів.

Водночас, щоб контролювати український експорт до ЄС та уникнути сплеску цін на зерно, на вимогу ЄС було запроваджено систему ліцензій. Такі документи можуть гарантувати, що зерно з України, призначене для третьої країни, не залишиться в одній із “прифронтових” держав, а транзитом попрямує до кінцевого пункту.

Але три держави – Польща, Словаччина та Угорщина – оголосили про односторонні обмеження на український імпорт.

У відповідь Україна подала вимоги про проведення консультацій із Словаччиною, Польщею та Угорщиною, відповідно до правил та процедур вирішення спорів в рамках Угоди про заснування Світової організації торгівлі (СОТ).