У липні інфляція зросла до 5,4%

У липні споживча інфляція очікувано зросла до 5,4% у річному вимірі (з 4,8% у червні). При цьому, інфляційні очікування залишаються доволі стійкими. Тож, споживча інфляція продовжила пришвидшення й у серпні. Про це свідчать дані вересневого Макроекономічного та монетарного огляду Національного банку.

Зазначається, що ціновий тиск зростає через збільшення витрат бізнесу на забезпечення електроенергією, зберігання продукції та оплату праці, а також послаблення обмінного курсу гривні у попередні періоди.

Згідно з оглядом, ціни на харчі та безалкогольні напої відновили зростання у липні. Це зумовлено насамперед швидшим подорожчанням оброблених продуктів через вищі витрати на енергію, зберігання продукції та оплату праці.

Також очікувано сповільнилося зниження цін на сирі продукти харчування. Це сталося через поступове вичерпання впливу тимчасових чинників, насамперед скорочення запасів попередніх високих врожаїв, складніші, ніж торік, погодні умови та зростання вартості енергії на тлі дефіциту електроенергії.

Водночас, попри спекотну погоду, тривало падіння цін на яйця, а вторинні ефекти від слабшого тиску з боку витрат на корми все ще позначалися на здешевленні свинини та курятини.

Зростання цін на більшість непродовольчих товарів пришвидшилося, передусім під впливом курсового чинника. Все повільніше дешевшали одяг та взуття. Утім, послуги дорожчали швидше, вірогідно під тиском витрат бізнесу на оплату праці та енергію.

Водночас зазначається, що зростання цін на пальне в липні сповільнилося – через повернення оподаткування пального до довоєнного рівня в липні 2023 року, достатні запаси та зниження попиту з боку агропромислового комплексу.

Водночас на вартості пального позначалися ефекти перенесення від послаблення обмінного курсу та зростання цін на сировину на світових ринках.

Ціни на алкогольні напої знижувалися дедалі повільніше. Крім того, пришвидшилося зростання цін на фармацевтичну продукцію, медичні товари та обладнання, ймовірно, через курсовий чинник. Подорожчання тютюнових виробів сповільнилося, проте ціни на них зростали доволі високими темпами, в тому числі під впливом боротьби з тіньовою продукцією.

Утім, інфляцію надалі стримував мораторій на підвищення тарифів на окремі житловокомунальні послуги для населення.

Промислова інфляція надалі стрімко зростала – до 33,3% у річному вимірі порівняно з 26,7% у червні. Передусім це відбувалося через збільшення цін в енергетиці, що пояснюється дефіцитом електроенергії внаслідок втрати низки генеруючих потужностей, імпортом електроенергії за вищими цінами та збільшенням витрат на альтернативні джерела енергопостачання. У серпні ситуація дещо поліпшилася з огляду на більш ранній вихід з ремонту АЕС та зменшення споживання зі зниженням температур.

Пришвидшилося й зростання цін у харчовій переробці, зокрема на хліб через зростання вартості сировини та виробничих витрат, а також на м’ясо та м’ясопродукти через вищі закупівельні ціни.

Натомість зростання цін у добувній промисловості, передусім на металеві руди, дещо сповільнилося з огляду на негативну цінову динаміку на глобальних ринках на тлі нових свідчень слабкої промислової активності в Китаї, погіршення ситуації в енергосистемі України, нестачі кадрів та проблем з логістикою.

Як повідомлялося, у липні Національний банк погіршив прогноз інфляції у 2024 році до 8,5%, а на 2025 рік – до 6,6%. Середи причин Нацбанк назвав заплановане урядом підвищення податків, подальше пошкодження інфраструктури, та поглиблення негативних міграційних тенденцій.

Нагадаємо, за підсумками 2023 року інфляція в Україні становила 5,1%.