Експорт зерна чорноморським коридором повернувся до майже довоєнного рівня

Темпи експорту агропродукції “зерновим коридором” у Чорному морі майже повернулися до довоєнного рівня, а вартість страхування вантажів істотно знизилася.

Про це повідомив президент Української аграрної конфедерації (УАК) Леонід Козаченко в ефірі “Українського радіо”.

Він нагадав, що до повномасштабної війни основним маршрутом поставок зерна на експорт були термінали Чорного моря.

“У середньому щомісяця ми експортували 7,5-8 млн тонн зерна. Зараз ми перейшли цей рубіж, і це означає, що потужності майже відновлені. Хоча зараз не працюють миколаївські та херсонські термінали, їхнє відновлення ще попереду. Але те, що зроблено, має дуже велике значення”, – розповів Козаченко.

Він уточнив, що Україна для захисту морського експортного коридору встановила “на чорноморських берегах нове озброєння, яке вражає ворожі цілі, що шкодять перевезенню зерна”.

Козаченко також високо оцінив підтримку Великої Британії, яка заявила про готовність використовувати військові літаки для супроводу кораблів, власниками яких є британські компанії.

“Дуже важливо, що саме британська страхова компанія першою почала страхувати перевезення. Зараз уже чотири компанії, які страхують перевезення, і вартість страхування суттєво зменшилася. Сьогодні вона становить 1,25% вартості вантажу. А починали з 7%. Оскільки ми показали, що ми можемо захистити ці кораблі, вартість страхування суттєво впала”, – зазначив президент УАК.

Козаченко наголосив, що розв’язання питань з експортом морем є вкрай важливим для українських аграріїв, оскільки здорожчання вчетверо логістики змусило їх скоротити посіви озимих зернових культур.

За його інформацією, в Україні низка малих і середніх фермерів почали пробувати самостійно експортувати зерно. 

За два роки кількість таких юридичних осіб збільшилася на 1500 суб’єктів. Здебільшого це невеликі компанії, які раніше експортували зерно, використовуючи автомобільні засоби або залізницю. Їхня продукція прямувала переважно на територію ЄС. Великі компанії тримали такі сильні напрямки як Близький Схід, Китай, Індія.

“Ця напрацьована система почала тріщати, коли поляки почали блокувати кордон, і зараз це питання дуже загострене. Адже ЄС дуже боїться, коли відкрито такі коридори, і всі, зокрема малі та середні фермери, можуть напряму постачати свою продукцію до ЄС. Вони вважають агрохолдингами наші малі фермерські господарства у 2 тис. га або 5 тис. га. Подібні європейські господарства живуть за рахунок дотацій”, – пояснив президент УАК.