Стратегія Великої Британії з декарбонізації металургії є фрагментарною – E3G

Стратегія уряду Великої Британії з декарбонізації сталеливарної промисловості є “фрагментарною” і їй бракує ширшої промислової політики, заявив сьогодні незалежний аналітичний центр з питань зміни клімату E3G, повідомляє Argus.

Він заявив, що Великобританія “не сильно відстає” від європейських колег у сфері декарбонізації сталі, посилаючись на угоди щодо переведення нинішніх доменних печей, впровадження механізму коригування вуглецевих кордонів і посилення квот на торгівлю викидами.

Але Великобританія не досягла значного прогресу в розширенні електромереж і не поспішає розвивати механізми регулювання попиту, зазначає E3G.

Життєво важливо знизити вартість електроенергії для промислових споживачів, які в іншому випадку зіткнуться з “жорсткою” конкуренцією з боку закордонних виробників, які платять менше за електроенергію. Уряд також повинен збільшити переробку сталевого брухту та налагодити постачання водню та “зеленого” заліза – без адекватного постачання брухту сектор, що базується на 100 електросталеплавильних заводах, буде залежати від імпорту, зазначають в E3G.

Аналітичний центр вважає, що уряд має розробити довгострокову стратегію, “яка включатиме бачення майбутньої ролі сталеливарного сектору в економіці Великої Британії та його інтеграції в інші виробничі сектори країни”.

Просто перетворення на вторинного виробника сталі означатиме, що країна не зможе виробляти всі необхідні марки сталі для своєї автомобільної промисловості, додали у звіті.

“Існує ризик, що без можливості виробляти різноманітний асортимент продукції деякі металургійні компанії можуть постраждати від негативних комерційних результатів через слабкі бізнес-моделі”, – йдеться у звіті.

У своєму порівняльному аналізі металургійної політики E3G поставила Великій Британії оцінку C+ за спрямованість і чіткість політики, а також B- за державне фінансування.