Бурштинові барони

Економіка Публікації
Бурштинові барони

У 2021-2022 роках в Україні різко зріс видобуток бурштину. За підрахунками Державної служби геології і надр, за два останні роки видобуто понад 43,5 т цього коштовного каміння. Це  майже у 5 разів більше, ніж за 2019-2020 роки разом узяті. Бурштином почали активно цікавитися бізнес-групи, які ведуть легальний бізнес. Вони й дещо потіснили на маргінес тіньових копачів.

МінПром проаналізував, хто нині є головними гравцями на цьому ринку, ємність якого вже оцінюється більш як у 400 млн грн на рік. Виходячи з того, що торік було видобуто 24175 кг бурштину, а середня ціна становила 17,47 тис. грн/кг.

ТОВ «Сонячне ремесло». Мазепа і партнери

Найбільші обсяги видобутку бурштину-сирцю за 2022 рік задекларувала рівненська компанія «Сонячне ремесло» – 8 845 кг, тобто це приблизно третина від загальноукраїнського показника. Вона працює на родовищі «Володимирець-Східний» у Рівненській області уже досить давно, але вперше за три останні роки показала прибуток – понад 3 млн грн. Торішні доходи «Сонячного ремесла» зросли у 2,5 раза – з 22,8 млн грн до 58,4 млн грн.  

Започаткувала цей бізнес Галина Симха, дружина колишнього судді Вищого апеляційного суду Миколи Заїки, та Юрій Благодир, в минулому голова Держрезерву і народний депутат. Пізніше у проєкт увійшов інвестбанкір Ігор Мазепа. Зараз його компанія «Конкорд Консалтинг» контролює 58% «Сонячного ремесла». Недовгий час, у 2017 році, директором компанії була Ірина Верещук, нинішній віцепрем’єр України. Але в жодні права володіння вона не вступала. За однією з поширених на ринку версій, місія Верещук полягала в тому, щоб допомогти «Золотому ремеслу» з безпекою на освоюваних ділянках. Бо у ті часи закони Дикого Заходу панували особливо сильно на бурштиновому Поліссі. А чоловік Ірини Верещук був одним із командирів у спецпідрозділі «Альфа», а його батько, котрий теж там служив, був співзасновником охоронної фірми «Альфа-Штурм».   

У 2020 році група «Конкорд» Ігоря Мазепи спробувала продати цей проєкт за 5 млн USD, але охочих покупців не знайшлося. Проте вже у 2021-му інвестбанкір заявив, що залишається у бурштиновому бізнесі і буде його розвивати. Запаси родовища «Володимирець-Східний» оцінюються в 40-60 т бурштину-сирцю. Цього вистачить ще на 5-6 років роботи, а в 2029 р. якраз збігає термін спецдозволу на користування надрами  цього родовища. З іншого боку, не слід відкидати й варіант, що Ігор Мазепа ще робитиме спроби перепродати уже розкручений бізнес. Все ж таки, його спеціалізація – це радше про торгівлю активами, ніж про довготривале інвестування.

 КП «Волиньприродресурс» і тінь Коломойського

Ще 4,7 т бурштину торік видобуло підприємство «Волиньприродресурс», яке перебуває у комунальній власності Волинської обласної ради. Наприкінці 2021-го його хотіли звідти вивести і перетворити в акціонерне товариство, але повномасштабна війна перешкодила процедурі. ДП у 2022 році отримало 8,4 млн грн чистого прибутку й 31,4 млн грн доходів, що ледь не вдвічі менше, ніж за попередній рік. Причому не весь заробіток дає коштовне каміння. Паралельно КП видобуває ще й торф. Стосовно бурштину, то його видобуток зменшився також майже вдвоє. Адже у 2020 р. вдалося накопати приблизно 8 т «сонячного каменя». Звітуючи у березні на сесії Волиньради, директор підприємства Анатолій Капустюк пояснив це тим, що торік воно працювало лише 136 днів через різні бюрократичні перепони. Хоч у 2021-му, за його ж словами, ДП теж 5 місяців не проводило видобуток, але фінансово-економічні показники були значно кращими.

У 2017 р. без жодних конкурсів «Волиньприродресурс» отримав від Держгеонадр щедрий пакет дозволів: 4 – на видобуток бурштину (на площі приблизно 52 га),  4 – на видобуток торфу (9 га) й 1 – на родовище самородної міді «Жиричі». Щоправда, за дар усе ж таки довелося платити – 62 млн грн. У комунального підприємства таких грошей не було, але знайшовся благодійник – київський завод «Ізумруд», який надав «Волиньприродресурсу» необхідну суму в кредит, без відсотків, під реалізацію майбутньої продукції. Принаймні так запевняв Анатолій Капустюк. Бенефіціаром «Ізумруду» є Тимур Міндіч, бізнес-партнер одного з найбагатших українців Ігоря Коломойського. Тож окремі депутати Волинської облради висловлюють занепокоєння, що як тільки відбудеться корпоратизація бурштинового КП, «Ізумруд» забере його за борги. На сесії 16 березня 2023 року Анатолій Капустюк визнав, що непогашеною залишається сума у 35,5 млн грн.   

Але доки питання з форматом власності втрясається, директор КП провадить і свій автономний бурштиновий бізнес. Він, наприклад, є власником збагачувальної фабрики у селі Підлісному Маневицького району, куди «Волиньприродресурс» привозить породу, з якої під тиском води у спеціальному пристрої й вимивається бурштин. Фабрику орендує компанія «Надровидобування», яка сплачує орендну плату безпосередньо Капустюку. Вона ж частково займається і збутом волинського бурштину. У декларації Анатолія Капустюка за 2020 р. є інформація про майже 700 тис. грн отриманої орендної плати. Звідти ж довідуємося, що він був співвласником земельної ділянки та кількох об’єктів нерухомості у Прилісному разом з Ігорем Хоминим, на той час засновником «Надровидобування». Також Хомин та Капустюк колись ділили на двох і компанію «Амбер-Інвест», але у 2020-му перший вирішив подарувати другому свою частку вартістю 5 млн грн. «Амбер-Інвест» безпосередньо видобувної діяльності не веде, але вона є серед співзасновників іншої фірми – «Екотехбуд», яка володіє спецдозволом на видобуток бурштину поблизу села Білки Коростенського району Житомирської області (на ділянці у 429,3 га). Але на цьому ланцюжок не обривається. Бо афілійовані з засновниками «Екотехбуду» фірми «Древстецтехнологія» та «Гранойл» отримали в користування 5 блоків площі «Древлянська» у цій же місцевості. На двох із них торік видобуто 245,7 кг бурштину.

«Бурштин України» і рівненський ресторатор

Колись державне підприємство «Бурштин України» було єдиним видобувником «сонячного каменю» в Україні. Зараз уже і не єдине, і не державне. У листопаді 2022 р. Фонд держмайна продав його майновий комплекс на приватизаційному аукціоні. Єдиним претендентом, а відтак і переможцем стала рівненська компанія «Будтранс-Логістик», зареєстрована буквально за два місяці до торгів. Вона заплатила за актив приблизно 8 млн грн. Єдиним бенефіціаром фірми-переможця вказано нині Олену Тарар, що може свідчити про те, що «Бурштин України» потрапив у коло зацікавлень великого рівненського ресторатора й забудовника Володимира Ковальця. Зокрема, Тарар і Ковалець навпіл володіють компанією «Аеромережі», яка була генпідрядником при будівництві низки об’єктів, які належать Володимиру Ковальцю. У його власності, зокрема, заміський рекреаційний клуб «Софія», рівненський СПА-готель «Мелроуз», низка ресторанів («Географія», «Айвенго», «Виноград», «Кінза», Gastro Salon Gusto). Питання, звісно, в тому, чи приваблює його видобуток корисних копалин, чи потрібні тільки приміщення й земельні ділянки «Бурштину України» в Рівному.

Підприємство має спеціальний дозвіл на видобуток бурштину Клесівського родовища у Сарненському районі на загальній площі понад 170 га, який чинний до 2031 р. Родовище вважається одним з найбільших в Україні, але ДП в останні роки майже не вело там видобутку. Усього з 2006 р. (моменту заснування) воно видобуло приблизно 13 т бурштину. Але в останні роки видобуток впав до критично низького рівня: 2021 р. – 213 кг, 2022 р. – 72,5 кг. Для порівняння у 2015 р. він  становив 710 кг,  у 2016 р. –  498 кг. Що таке прибутки, на ДП вже й не пригадують. Натомість протермінована кредиторська заборгованість на момент приватизації становила 13,2 млн грн. Ще 3,5 млн грн – невиплачені зарплати. Ці кошти  доведеться сплатити новому власникові.

Тим часом поруч з динозаврами галузі на сцену виходять «молоді вовки». Не всі ще встигли налагодити масштабний видобуток, але дехто вже дихає лідерам у спину.

«Технобуд»: бурштин на граніті

На тому ж Клесівському родовищі, а також на південно-східній частині Федорівської ділянки (Рівненська обл.) працює компанія «Технобуд» Олександра Скрипника. За 2022 р. вона видобула 4 115,6 кг бурштину – третій показник в Україні. Група «Технобуд» більш відома як один із національних лідерів з видобутку граніту і щебеню. Сам Олександр Скрипник неодноразово заявляв, що зайнятися бурштином його змусили обставини, бо 40 га бурштинового родовища залягає поверх тих площ, на яких видобуває граніт Клесівський кар’єр «Технобуду». Але при нинішніх обсягах коштовне каміння може стати ще одним непоганим джерелом доходів групи. «Технобуд» і сам, схоже, увійшов у смак, бо у грудні 2022-го намагався на аукціонах Держгеонадр придбати дозвіл на ще одну ділянку. Щоправда, не виграв.

Пул Кошеля-Макієвського

7 спецдозволів на ділянки в урочищі Гальбин (№№ 16-18 та 23-26) – це такий український бурштиновий Клондайк –  оформила наприкінці 2021 р. компанія «Бізнес Еліт Груп Лтд», бенефіціаром якої є Ігор Кошель, власник кількох компаній грального бізнесу й партнер Ігоря Макієвського, голови Всеукраїнського об’єднання роботодавців сфери відпочинку та розваг. Дозвіл на ще одну бурштиноносна ділянка («Біла», Олевський район Житомирської обл.) виграла у 2020 р. компанія «Деревообробна Євроліс», мажоритарним власником якої також є Ігор Кошель. Остання, власне, і є найпродуктивнішою в цьому пулі. Торік «Деревообробна Євроліс» видобула 3556 кг бурштину

Пул Рудьковського

20 спецдозволів зосередила у своїх руках група компаній, яка працює під брендом Amber Galbin: це – «Бурпром», «Західземресурс», «Західресурсінвест», «Кністер Груп», «Потенціал Полісся». Материнською компанію холдингу є «Гальбин Інвест Груп», засновники у якої – Ольга Рудьковська та Сергій Рудьковський, відповідно мати і брат колишнього нардепа і міністра транспорту Миколи Рудьковського. Цей пул придбав права на геологічне вивчення та промисловий видобуток бурштину у Сарненському й Дубровицькому районах Рівненської області на ділянках загальною площею понад 650 га.  Сумарно за 2022 р. ці компанії видобули понад 2 т бурштину.

Пул Руденка-Розенблата

У 2017 році Україну сколихнуло велике корупційне розслідування, фігурантами якого стали тодішні народні депутати Максим Поляков і Борислав Розенблат. Агент НАБУ Катерина пропонувала їм хабар за сприяння у незаконному видобутку й експорті бурштину до ОАЕ і вони погодилися. Судові засідання за матеріалами цієї справи тривають і досі. А одним з її фігурантів є Роман Руденко, якого в НАБУ називають бізнес-партнером Розенблата і який теж зустрічався з Катериною. Нині Роман Руденко є засновником цілої низки братніх компаній, які уже цілком легально скупили на аукціонах Держгеонадр 18 спецдозволів на видобуток бурштину у Житомирській та Рівненській областях. Назв у них багато – «Амберпром», «Амбербур», «Амберлайт», «Амберкінг», «Амбер-Груп», «Лутрейт», «Хупо Се Трейд», але  ознаки спорідненості видно неозброєним оком. Це не тільки одні й ті ж прізвища керівників та бенефіціарів і дати реєстрації, а й однакові контактні дані, схожі за структурою та викладом документи, що подаються на аукціон, інколи навіть необхідні для участі в торгах платежі вони перераховують  в один день з одного «Акордбанку». Щоправда, жодного кілограма видобутого бурштину торік ця група офіційно не задекларувала.

Пул Козицького

Зіновій Козицький, батько голови Львівської облдержадміністрації Максима Козицького, основні активи нажив у нафтогазовидобуванні й альтернативній енергетиці. Але з 2021 р. він зацікавився й бурштином, придбавши дозволи на ділянки Дакалівська й Таворівська у Сарненському районі. Торік до них додалося ще дві – в районі уже на раз згаданого урочища Гальбин. Власником спецдозволів стала львівська компанія «Нордік Груп». Видобутим камінням вона поки що похвалитися не може, але до нової сфери діяльності Зіновій Козицький підходить системно. Наприкінці 2021 р. разом із ювеліром Олександром Мірошниковим він відкрив фірму «Міро Арт», яка має на меті виготовлення біжутерії та інших виробів з бурштину. А торік його дружина Таміла Козицька вклала понад 5 млн грн у заснування торгового дому «Амберс», який мав би стати чимось на кшталт прототипу бурштинової біржі в Україні. Козицькій належить  65-відсоткова частка в цьому ТД.  Ще 25% володіє Галина Симха із «Сонячного Ремесла».

Усього ж, як повідомили МінПрому у Державній службі геології й надр України, за період 2020–2023 рр. на аукціонах було продано спецдозволи на 85 ділянок надр з покладами бурштину загальною площею 3 150 га і загальною вартістю 145,9 млн грн. Таким чином, бурштин став  найпопулярнішою корисною копалиною електронних торгів упродовж останніх трьох років. Середня ціна в перерахунку на 1 га становила торік  111 тис. грн. 62% видобутого бурштину припадає на Рівненську обл., 20% – Волинську, 18% –  Житомирську область. Зараз у цій галузі  працює приблизно 30 підприємств, частина поки що веде лише геологічні роботи.

Ярослав Ярош

Новини

19 Грудня 2023

Туреччина скорочує імпорт нержавіючої сталі

Держприкордонслужба повідомляє про рекордні черги вантажівок на кордонах

Нацбанк підрахував збитки експортерів від блокади кордону

З аеропорту Бориспіль вилетів пасажирський літак

Наступний рік для економіки України буде складнішим – Reuters

ЄС планує виявляти незаконну перевалку російської нафти

ЄС скоротив імпорт українських напівфабрикатів на 11,6%

Споживчі ціни в єврозоні у листопаді збільшилися на 2,4% 

Україна втратила понад 1 млрд євро внаслідок блокади кордону з Польщею

Болгарія заборонила експорт палива з російської нафти

Саудівська Аравія планує різке збільшення виробництва сталі

Новим коридором у Чорному морі пройшли вже понад 300 суден

Метінвест готовий виробляти більше військової продукції за умови державної підтримки

Уряд Великої Британії з 2027 року запровадить свій СВАМ

ЄБРР збільшив капітал на 4 млрд євро для підтримки України

ЄС у жовтні збільшив імпорт залізної руди з України на 9%

ВСІ НОВИНИ ⇢