Українці озброять Ursus

Польський машинобудівний холдинг Ursus є для своєї країни таким самим історичним брендом, як трактор ХТЗ чи автомобіль «Запорожець» в Україні. І настільки ж застарілим. Підприємство з понад 100-літньої історією ще з початку 2000-х перебувало на межі краху і у 2021-му таки було оголошено банкрутом. Із третьої спроби у жовтні 2024-го його викупила зареєстрована у Польщі компанія M.I. Crow з українським капіталом.

Новий власник Олег Крот  уже заявив про плани реанімувати виробництво тракторів і сільськогосподарської техніки. Але польські оглядачі припускають, що він спробує перепрофілювати Ursus переважно на військові замовлення.

TECHIIA підхопила

Як уже згадувалося, Ursus намагалися продати тричі. Ціна стартувала зі 125 млн польських злотих. На останніх торгах опустилася до 74 млн злотих. За стільки й викупила майновий комплекс Ursus’а компанія M.I. Crow. Це трохи більше, ніж 18 млн USD. У пакет входить 2 великі виробничі комплекси – у Любліні (це порівняно близько до кордону з Україною) та в Добром Мєсьце (північ Польщі) і трохи дрібнішої нерухомості. Люблінський майданчик має площу в 4 га. Раніше тут пробували виробляли автобуси й тролейбуси. Підприємство в Добром Мєсьце ще більше: 9,6 га землі й 47 квадратних метрів промислових будівель, як виробничих цехів, так і складських приміщень. Плюс машини й обладнання, хоч і не нове, плюс пізнавана торгова марка. Очевидно, що не все це майно у робочому стані, оскільки останні три роки Ursus практично не працював. Останні 42 трактори було продано у 2021 році. Тоді як у свої золоті часи холдинг виробляв по 50-60 тисяч тракторів на рік. Зараз у компанії задіяний тільки 81 працівник. Колись було кілька тисяч.

M.I. Crow уже внесла завдаток за свою покупку, але фіналізація угоди триватиме ще кілька місяців. За прогнозами компанії-санатора KGS Restrukturyzacje, процес може завершитися у другій половині січня 2025 року. Треба враховувати великі розміри підприємств, значну кількість і різнорідність активів, що йому належать. Крім того, зараз більшість площ Ursus’а в Любліні передано в оренду німецькому виробникові автобусів Arthur Bus. Будівлі ж у Добром Мєсьце після років простою вимагають серйозних ремонтів. Там також треба облаштувати теплозабезпечення.

Президентом компанії M.I. Crow, яка викупила Ursus, є один із засновників українського холдингу TECHIIA Олег Крот. Проте в розподілі капіталу спілки йому належить лише 19%. Частка у 81% закріплена за польською юристкою Боженою Гловацькою. І це вказує, що надалі склад акціонерів ще буде змінюватися. Гловацька – професійний юрист, яка надає сервісні послуги бізнесу, у т. ч. і в процесі входження на польський ринок. Але вона точно не інвестор. Тому в майбутньому слід очікувати входження до складу власників Ursus’а нових імен. Сама ж Божена Гловацька уже заявила, що M.I. Crow розраховує на підтримку інвесторів з Польщі, України та США.

Незвично вже те, що серед засновників M.I. Crow немає Юрія Лазебнікова –  постійного партнера Олега Крота майже у всіх бізнес-проєктах та другого співзасновника холдингу TECHIIA. Хоч, можливо, він ще згодом з’явиться у проєкті (наприклад, як американський інвестор, бо є вже резидентом США). Кротові з Лазебніковим закидали, і небезпідставно, зв’язки з російським онлайн-казино 1Xbet та лобіюванні його інтересів в українській гемблінг-індустрії. Також вони мали ділові стосунки і з власниками іншої відомої букмекерської компанії Psrimatch, на яку в Україні нині накладено санкції. Проте власники холдингу TECHIIA стверджують, що усе це було до повномасштабного вторгнення РФ.

Зараз до пулу TECHIIA входить ще понад 10 різних компаній з юрисдикцією в України, США, Кіпру, Великобританії. Первинна й досі все ще флагманська спеціалізація – це геймінг, кіберспортивні заходи, обслуговуванні дата-центрів, блокчейн-технології, розвиток стартапів тощо. Комп’ютерні ігри власне й принесли Олегові Кроту та Юрію Лазебнікову перші великі гроші, коли вони творили сервіс WePlay для трансляції кіберспортивних змагань. Проте зараз перелік видів діяльності холдингу став значно різноманітнішим, тепер тут  і нерухомість, і каршеринг, і виробництво дронів (про що трохи нижче). Нині Крот і Лазебніков оцінюють сукупну вартість активів холдингу TECHIIA у 800 млн USD. Але Ursus до складу холдингу вводити не планують. Це буде окремий проєкт. І не обов’язково тракторобудівний.

Мілітарний бекграунд Ursus’а

У релізі, розісланому на польські медіа, M.I. Crow запевнила, що новий власник планує розширення асортименту продукції, яку випускатиме Ursus, концентруючись на актуальних потребах аграрного сектора. «Завдяки цій інвестиції Ursus S.A. має шанс повернути собі втрачені позиції і стати прикладом вдалого відродження історичної марки у сучасному промисловому світі. Плануємо з’явитися на міжнародних ринках, зокрема Європи, Африки, двох Америк, а по закінченні війни і в Україні», –  сказано у релізі. 

У коментарі Forbes Україна Олег Крот запевнив, що упродовж перших 12-18 місяців інвестор  має намір відновити випуск сільгосптехніки на заводах Ursus, а упродовж 5 років відновити постачання тракторів до ринки Африки та Азії. Обсяг планованих капіталовкладень він оцінив у 50 млн USD. Але у світі, де попит на гармати перевищує попит на масло, за цей час вигідніше перепрофілювати польського виробника на мілітарні контракти. Тим більше, Ursus має відповідний бекграунд. А нові українські господарі здатні забезпечити замовленнями.

Історично, до 1939 року, Ursus був провідним постачальником бронетехніки для польської армії. Після Другої світової цю місію узяв на себе радянський ВПК. Але у 2000-х роках керівництво польської компанії вирішило повернутися до давньої практики й пілотно освоїло виробництво броньованих авто Storm 3M-243 за ліцензією ізраїльської Automotive Industries Ltd. Велись навіть попередні перемовини з Міністерством оборони Польщі про виготовлення 1500 таких машин. Але контрактом вони не завершилися. Бо Ursus уже тоді відчував фінансові труднощі.

Коли у 2013 році Польща створила державний оборонний холдинг PGZ, йому з-поміж іншого було передано майно й кількох великих підприємств, які до того виробляли переважно цивільну продукцію, як-от металургійний комбінат Huta Stalowa Wola, автомобільні заводи Jelcz і Autosan та деякі інші. Очікувалося, що й Ursus може стати одним із підрозділів PGZ, проте влада не захотіла витрачати гроші на викуп підприємства з приватних рук. Тим більше, що тоді ще була надія, що Ursus зможе самостійно виборсатися з кризи.

Дрони з Печерських пагорбів

А вже за нинішніх обставин безпечних й інфраструктурно підготовлених майданчиків гостро потребує українська «оборонка». Зокрема, й за межам країни. Потенційно за досить короткий час, упродовж кількох місяців, виробничі потужності люблінського підрозділу можна налаштувати на обслуговування потреб ЗСУ. Спочатку мова може йти про ремонт бронетехніки, а в перспективі і про більш складні замовлення або й релокацію певних виробництво з України. Логістично це доволі зручно і при цьому недосяжно для російських повітряних атак, бо під парасолькою НАТО.

Ще одним неочевидним бонусом цього активу є наявність в Ursus’а власної бази в Ефіопії, де поляки мали намір складати трактори зі своїх комплектуючих і встигли навіть укласти кілька контрактів з агрофірмами як самої Ефіопії, так і кількох сусідніх країн. У 2017 році цей об’єкт офіційно відвідував президент Польщі Анджей Дуда. Олег Крот з партнерами може поновити ефіопський проєкт. А також використати його і як плацдарм для торгівлі зброєю на африканському континенті. Що збирати трактори, що панцерники – технічно різниця невелика. У майбутньому ж Ursus міг би виготовляти й сучасне високотехнологічне військове обладнання.

Один з бізнес-напрямків холдингу TECHIIA, як уже згадувалося, є виробництво дронів. В Україні воно закріплено за компаніями «Калвер Авіейшн» та «Калвер Технолоджіс», які у свою чергу є 100-відсотковою власністю зареєстрованої у Лондоні Кротом і Лазебніковим фірми Culver Aerospace UK Ltd. До повномасштабної війни дрони їхньої розробки SKIF використовувалися у мирних цілях: для картографування, у сільському господарстві, моніторингу земельних та лісових угідь тощо. Проте зараз уже щонайменше сотня цих машин виконує розвідувальні завдання у ЗСУ. Зокрема, 80 SKIFів було придбано у рамках проєкту «Армія дронів» ще у 2022 році через платформу UNITED24. Надалі безпілотники постачалися дрібнішими партіями. Компанія стверджує, що 85% компонентів SKIF – це їхнє власне виробництво. Зі зрозумілих причин «Калвер Авіейшн» тримає в секреті місце збору дронів. Але тепер частково або й повністю його можна перебазувати у Польщу. Тим більше, що у переліку кодів економічної діяльності, якою планує займатися M.I. Crow, першим пунктом стоїть: «Виробництво повітряних і космічних суден та схожих машин».

На грунті виробництва безпілотників Олег Крот та Юрій Лазебніков ближче зійшлися зі сучасною політичною елітою України. Наприкінці 2023-го до складу Culver Aerospace UK з дрібними пакетами увійшли три нових цікавих власники – Ігор Зотько, власник онлайн-казино PIN-UP, так би мовити колега по цеху, а також Артем Колюбаєв та Олексій Кірющенко. Два останніх є вихідцями з української кіноіндустрії, які раніше вели спільні справи зі студією «Квартал 95» та особисто нинішнім головою офісу президента Андрієм Єрмаком. Відтак можна припустити, що купівля групи Ursus, якщо й не санкціонована українською владою, то принаймні узгоджена з нею. Тому після остаточного завершення угоди з купівлі польської компанії цікаво буде поспостерігати, як змінюватиметься склад засновників M.I. Crow.

Ярослав Ярош