Подробнее Запомнить город


Може, допоможе?

17.02.09 , День
размер текста:

Стратегія Черновецького — заробити. Дарма, що на чужих проблемах. І якщо нічого не зміниться, то незабаром Київ відрізнятиметься від Москви хіба тим, що якщо в Білокам’яній кроку не можна ступити без паспорта, то в Києві — без грошей. Ні в місто в’їхати, ні припаркуватися, ні в поліклініку зайти, ні відвідати на цвинтарі могили померлих. Відомо, що мер Черновецький, який раз по раз зустрічається з міськими головами європейських міст, також мав не одну зустріч із мером Москви Лужковим. І, до речі, саме після неї запропонував ввести в столиці спеціальну реєстрацію для приїжджих, за яку вони щомісяця мають платити. Але чому градоначальник не позичає в своїх колег прогресивних інноваційних ідей, наприклад, в частині збереження історичної частини міста, табу на зовнішню рекламу алкоголю та тютюну, озеленення «міста квітів»?

Один із лідерів блоку Кличка в Київраді Дмитро Андрієвський вважає, що нині в Києві склалася майже революційна ситуація, коли від масових акцій до масових заворушень залишився один крок. «Інтелігентні яйця, якими закидали Київраду, завтра можуть перетворитися на каменюки, — попереджає Дмитро Андрієвський. — Керівництво має зрозуміти, що людей на вулиці виводять не політичні гасла, а небажання жити в умовах, створених для них владою Черновецького».

У всіх бідах киян винні самі кияни. Принаймні в цьому переконана Юлія Тимошенко. Нинішню ситуацію в місті голова уряду називає надзвичайною. Однак і серйозного підвищення житлово-комунальних тарифів, і платних послуг у лікарнях, і платного в’їзду на кладовища — всього цього, на думку голови, не було б, якби жителі столиці не обрали мером Леоніда Черновецького. Цього тижня уряд присвятить ситуації в Києві спеціальне засідання.

На креатив київського градоначальника, як відомо, відреагував і Президент. Віктор Ющенко висловив готовність уже найближчим часом звільнити Черновецького з посади голови столичної держадміністрації, якщо той не припинить порушувати законодавство при запровадженні своїх «ноу-хау».

Свою оцінку київській владі дав і головний парламентський опозиціонер. «Такі, я б сказав, номери, які відколює Черновецький у Києві... не можна цього робити. Але до цього призвела безконтрольність центральної влади. Фактично регіони кинуті на самовиживання», — заявив Віктор Янукович у ефірі ТРК «Україна». «Ми взяли участь у тому, щоб зупинити київську владу», — додав також лідер Партії регіонів, очевидно маючи на увазі відсторонення від ведення сесії секретаря Київради Олеся Довгого. «Наша позиція буде однозначною. Треба скасувати ось ці... нововведеннями їх не назвеш... ось цю еквілібристику, яку сьогодні розпочав Черновецький. Йому треба більше займатися містом, а менше займатися самопіаром — пісні ці виспівувати й розповідати людям, як він їх любить», — підсумував колишній прем’єр-міністр.

Тим часом, секретар Київради Олесь Довгий збирається оскаржити в суді нещодавнє рішення депутатів про його відсторонення від головування на останньому засіданні. Нагадаємо, що на засіданні минулого четверга противникам Леоніда Черновецького вдалося зібрати 61 підпис, щоб відсторонити головуючого не сесії Олеся Довгого від ведення засідання. Після того як Довгого дискваліфікували, депутати скасували підвищення комунальних тарифів і ухвалили рішення, що має знизити вартість проїзду в міському транспорті. Проте на цьому опоненти столичного мера не збираються зупинятися (до речі, те, що ухвалили депутати, має підписати мер, який уже заявив, що не поставить свого автографу під «революційними» документами. — Авт.). Литвинівці, наприклад, збирають підписи за проведення позачергової сесії Київради для ухвалення бюджету столиці на поточний рік, а фракція блоку Кличка звернулася до Президента з листом, у якому вимагає усунути Леоніда Черновецького з посади голови міської адміністрації.

Узагалі ж, останнє скандальне засідання Київради опозиція (а це тепер і БЮТ, і блок Литвина, і блок Кличка, й Партія регіонів) називає першою ластівкою до падіння діючого мера. Сам Леонід Черновецький після «перевороту» в Київраді, як відомо, провів акцію на свою підтримку. На Хрещатик вийшли декілька тисяч людей під прапорами його блоку й підспівували меру: «Любимая моя...» Опозиція миттєво звинуватила градоначальника в тому, що людей (а це були студенти й представники бюджетної сфери) зігнали на його підтримку за рознарядкою.

ЦІНА ЗДОРОВ’Я, ЖИТТЯ Й СМЕРТІ

Найбільший подив у політиків і чиновників найвищої ланки викликало нещодавнє рішення Леоніда Черновецького про запровадження платних послуг у столичних поліклініках.

У проекті тарифної сітки прораховане все до копійки. Наприклад, кожний прийом лікаря — від 25 до 30 гривень — залежно від профілю. Консультація у того ж лікаря, але без направлення — від ста гривень і вище. Треба виміряти тиск? Платіть 11,37 грн. Перевірити зір? Викладайте 45 гривень. Укол обійдеться в десятку.

На ситуацію оперативно відреагували в МОЗ. У головному медичному відомстві країни вважають, що в окремо взятому місті, нехай навіть у серці країни — Києві — не можна скасувати 49-ту статтю Основного Закону, що гарантує безкоштовну медицину. Ініціативами мера, до речі, зацікавилося й відомство Олександра Медведька.

Ще одне рішення мера — про платний в’їзд на кладовища (десять гривень). Директор Байкового кладовища Андрій Юхимчук розводить руками, мовляв, є розпорядження, треба його виконувати. У свою чергу, представник фракції БЮТ у Київраді Наталія Новак запевняє — розпорядження незаконне: «Насправді кожна людина вже платить податки, щоб ходити та їздити, тим паче на кладовища. Узагалі, складається таке враження, що створюється новий податковий кодекс міста Київ».

Крім перерахованих ідей мера можна також окремо виділити рішення (яке неодноразово скасовував Віктор Ющенко) про підвищення послуг ЖКГ, про платний в’їзд до Києва, про запровадження плати за заняття дітей у гуртках (приблизно 450 гривень на місяць). Усі ці нововведення привернули увагу й народних депутатів. Саме парламентарії надіслали запити генпрокурору стосовно законності розпоряджень мера.

Не виключено, що вже на поточному пленарному тижні Верховна Рада створить тимчасову слідчу комісію (ТСК) для перевірки законності останніх розпоряджень пана Черновецького. Принаймні квартет нардепів — Сергій Гордієнко, Володимир Яворівський, Григорій Смітюх і Віктор Сінченко — вже зареєстрували проект постанови про створення такої комісії. Варто зазначити, що ймовірність позитивного голосування щодо створення ТСК гранично висока — адже для цього треба всього 150 голосів, тоді як лише фракція БЮТ нараховує 156 мандатів. Слід врахувати, що під проектом «антимерської» постанови стоять автографи представників одразу чотирьох парламентських фракцій (КПУ, БЮТ, Партії регіонів і блоку Литвина). Тож проти мера Рада може виступити конституційною більшістю.

СТОЛИЧНЕ ДЕЖА ВЮ?

Нагадаємо, що 8 березня 2008 року парламент дав старт позачерговим виборам у Києві. Відповідну постанову тоді підтримали 246 парламентаріїв, проти були лише п’ятеро. З нашоукраїнців за документ не проголосували 12 нардепів. Постанову підтримали 26 комуністів і шість представників блоку Литвина. Фракція БЮТ голосувала «за» в повному складі.

Перед цим депутати заслухали попередній звіт слідчої комісій щодо ситуації в українській столиці. З трибуни докладав глава ТСК — бютівець Микола Томенко. Він пригадав Черновецькому все — й гучні земельні скандали, й навіть його релігійні переконання...

Торішня постанова ТСК передбачала проведення позачергових виборів Київської міської ради й мера столиці останньої неділі 70-денного терміну від дня набрання чинності документом. Сказано — зроблено. Але... 30 травня тервиборчком оголосив офіційні результати дострокових виборів мера. Леонід Черновецький набрав 431 тисячу 561 голос. Олександр Турчинов — 218 тисяч 670 голосів, Віталій Кличко — 205 тисяч 316 голосів. Проти всіх проголосували 48 тисяч 605 осіб. Загалом участь у голосуванні взяли 1 мільйон 164 тисячі 823 жителі української столиці.

Таким чином, ініціатори дострокових столичних виборів (багато в чому через неможливість домовитися про єдиного кандидата в мери) залишилися в аутсайдерах.

НЕ НАЗДОГНАТИ, ТО ЗІГРІТИСЯ

Згідно із Законом про місцеве самоврядування, опозиція має три способи «піти» мера з посади. Перший — висловити вотум недовіри двома третинами складу Київради. Другий — провести референдум про недовіру градоначальникові. Щоправда, слід врахувати, що сам мер і підписує розпорядження про проведення плебісциту, і контролює інстанції, що організовують цей процес. Тож цей шлях, м’яко кажучи, тернистий. І, нарешті, найбільш реалістичний метод — голосування у Верховній Раді. Саме таку схему використали минулого року, й саме на неї робиться ставка 2009-го. Однак чимало експертів кажуть, що є щонайменше дві причини, які зводять до мінімуму ймовірність позачергових виборів у Києві. Перша — економічна криза. Друга — наближення виборів глави держави.

Ймовірно, Леонід Черновецький розуміє, що нинішній наступ на нього «зверху» — не більше ніж залякування, яке навряд чи викличе виборче перезавантаження. Тому мер зберігає спокій і розробляє різнопланові завдання на майбутнє — особисті й політичні. Що стосується першого, то столичний градоначальник (а навіщо боротися із заторами?) планує купити собі вертоліт і футбольну команду «Арсенал». Ще одна амбіція Леоніда Михайловича — музична. Тепер у нас буде не лише співаючий ректор, а й співаючий мер...

Під завісу минулого року Леонід Черновецький заявив, що планує стати головою українського уряду. «Я вважаю, що я буду хорошим прем’єр-міністром. Першим народним прем’єр-міністром. Моє залишення посади мера нічого не означає в політиці, яку надалі проводитиме мерія». До речі, Леонід Михайлович раніше неодноразово балотувався на найвищу посаду в країні. Опитані «Днем» парламентарії прем’єрських амбіцій не сприймають всерйоз. Але декілька років тому і політики, й аналітики, пам’ятається, теж сміялися, оцінюючи шанси Леоніда Михайловича в мерському марафоні.

ПРЯМА МОВА:

— Ми із завтрашнього дня можемо оподаткувати все:
машини, літаки... перелік невичерпний...
дійдемо до шнурків від «Бріоні».
Леонід ЧЕРНОВЕЦЬКИЙ

КОМЕНТАР

Інна ЧАЛА, депутат Київради, фракція БЮТ:

— Є межа того, скільки люди можуть терпіти поверхневі рішення, які не відповідають викликам сьогодення. Нині, не враховуючи те, що у нас криза, що людям дуже важко жити, що велика кількість безробітних, КМДА приймає рішення і вводить положення, які не дають киянам нормально працювати, вони не захищають ні бізнес загалом, ні конкретних людей. Навіть соціальні програми, про які говорили і які мали бути профінансовані, нині в жахливому стані. У четвер, коли люди вийшли з протестом, в КМДА було проголосовано рішення про новий порядок встановлення малих архітектурних форм — кіосків. Кожен з них — це доля людей, це малий бізнес, це робочі місця. Але вводиться новий порядок, який нанівець зводить зусилля людей і заставляє їх купувати і реєструвати ці МАФи, передавати їх у власність міста й після цього орендувати їх заново. Це — великі кошти, яких у людей немає. Люди вийшли й з протестом проти введення нових необгрунтованих тарифів, які не витримують жодної критики.

Але київський мер і міська адміністрація дозволяють собі жити в просторі з необмеженим законодавством. Вони вирішують, які податки збирати, вони вводять нові податки, дискримінують населення за віком, за місцем проживання. Є певний порядок затвердження тарифів, але пройти його ніхто не бажає. Черновецький приймає нові тарифи, Президент їх скасовує, той їх знову вводить. Ці тарифи, які хочуть ввести, матимуть жахливі наслідки для людей, бо вони не в змозі будуть платити. Від цього система не отримає кошти. А всі кошти, сплачені за житлово-комунальні послуги, мають направлятися на фінансування «Київенерго», «Київводоканалу» й інших підприємств, які працюють для того, щоб киянам жилося добре. Головне, що ми йдемо до того, що в нас буде екологічна та техногенна криза. Бо кошти не вкладаються в ті системи, вони не фінансуються, ми не знаємо, чим закінчиться наступний день.

Немає системності у фінансуванні міста. Минулого четверга нам дали проект бюджету — ми його нарешті побачили. Чекали на нього півтора місяця. Він не витримує критики, тому що є незбалансованим, базується на нових цифрах: вводяться показники дохідної частини бюджету, які, я впевнена, не можуть бути виконаними. Ідеться про зміну структури бюджету — максимальне навантаження лягає на дохід від фізичних осіб. Від податків з фізичних осіб очікується отримати близько 10 мільярдів гривен. Фактично ця цифра — нереальна, тому що в Києві наразі відбувається зменшення кількості працюючих, в людей зменшується заробітна плата. Керівництву міста потрібно врахувати це, а також протестні настрої, бо місту потрібно нормально працювати. Але якщо КМДА це ігноруватиме, то ситуація може стати некерованою.

ДУМКА ЕКСПЕРТА

Володимир ЛУПАЦИЙ, директор Центру соціальних досліджень «Софія»:

— Тут є два аспекти. Перший — це конкретний факт, пов’язаний з одіозними діями адміністрації Леоніда Черновецького, так би мовити, конкретне зло, яке виникає при оцінці громадськості, низки політичних сил. Але є другий аспект, пов’язаний з тим, що цей вірус уже інфікував більш широке коло міських адміністрацій. Тому просто усунення з посади одного з мерів, без прийняття паралельно системних рішень у сфері взаємовідносин між центром і регіонами, у сфері міжбюджетних відносин, у сфері розподілу повноважень між місцевим самоврядуванням, структурами обласних держадміністрацій нічого не дасть.

У сумі це означатиме, що в нас формуватиметься інституційна позиція у вигляді мерів і місцевого самоврядування по відношенню до органів центральної влади. Тобто наростатиме конфлікт по лінії «центр — регіон». Причому це буде багаторівневий конфлікт, оскільки конфліктувати будуть і мери, й обласні ради, й районні ради й так далі по низхідній. Немає усвідомлення масштабів проблеми, що стосується не лише Києва, а й усієї України, відповідно, не розробляються системні заходи в цьому напрямку, не пропонуються шляхи реформування.

Якщо брати позиційно, то центральна влада має великі повноваження й можливості для політичної дискредитації та наведення політико-правового порядку на рівні міста, на рівні регіону. Питання в тому, що цей конфлікт розгорається на тлі катастрофічно низького авторитету виконавчої влади взагалі — як урядової, так і Президента. Крім того, не варто забувати про те, що в нас є гострий конфлікт у структурі виконавчої влади. Відповідно, це працюватиме в плюс для регіонального царка, оскільки центральні органи влади, напевно, й тут конкуруватимуть один з одним. Відповідно, це дає Черновецькому додаткові можливості для маневру.

озв’язання ситуації в Києві багато в чому залежатиме від якості й професіоналізму Секретаріату Президента. Якщо заява про готовність звільнити Черновецького з посади голови КДА — це спроба заробити миттєві політичні дивіденди, то я боюся, щоб ця акція з боку СП не зазнала фіаско. Щоб у нас не з’явився додатковий ореол мера-мученика, який вдається до дій, спрямованих на розрив єдиного економічного простору, формування економічної автаркії й фактично на підрив статусу Києва як столиці. Ми бачимо спробу створити державу в державі, спробу вирішити поточні проблеми з дефіцитом бюджету міста за рахунок містечкових акцій.

... ...
 


Комментарии
комментариев: 1

...
Новости партнеров


Дайджест
Верховная Рада приняла за основу законопроекты о реструктуризации валютных кредитов, многие из которых украинцы взяли еще до мирового кризиса 2008 года, и до кризиса 2014-2015 годов, вызванного агрессией России, когда из-за девальвации гривны суммы валютных займов выросли в разы. Идея в целом выглядит правильно, но что не так с этими законопроектами.
На восьмому році війни з Росією частина українських підприємств продовжує торгувати з РФ та пострадянським простором. Що змушує їх це робити, які переваги у європейських ринків і чому не всі ними користуються?
08.04.21
08.04.21
В июле 2021 года Еврокомиссия опубликует Закон о Carbon Border Adjustment Mechanism. Документ вступит в силу с 2023 года и введет в действие так называемую карбоновую пошлину. Ею будет облагаться вся промышленная продукция, пересекающая границы ЕС, если в цепочке ее производства присутствовал углеродный след.
Великий бізнес швидко пристосовується до кризових умов. На відміну від малих та середніх підприємців, компанії, які формують цілі галузі, мають достатній запас стійкості. Як під час локдауну в Києві працюють продавці будівельних матеріалів, ресторани та освітні заклади?
08.04.21
По словам министра финансов Сергея Марченко, в ближайшие два месяца МВФ может заключить с Украиной staff level agreement (соглашение на уровне персонала). После этого, "будем делать свою работу, принимать необходимые законы, чтобы получить, наконец, средства". Как видно, подходы не изменились: правительство о чем-то за закрытыми дверями договаривается с Фондом, а затем ставит парламент перед фактом.
06.04.21
Внешняя торговля Украины по итогам I квартала показала внушительный рост в денежном выражении. Несмотря на коронакризис, прогресс налицо, хотя повод для оптимизма не такой и большой, как может показаться на первый взгляд.
На украинском рынке нефтепродуктов сохраняется неопределенность из-за того, что российская "Роснефть" отказывается поставлять в нашу страну свою продукцию. Учитывая, что речь идет примерно о четверти всего дизтоплива и автогаза в балансе Украины, может образоваться дефицит топлива.
02.04.21
02.04.21
Украинская металлургическая отрасль испытывает кадровый голод. Сложная экономическая ситуация, трудовая миграция, низкий спрос на рабочие профессии среди молодого поколения. Ситуацию не спасает высокий уровень заработных плат на меткомбинатах. В 2020 году средняя з/п металлурга была на 20,1% выше, чем средняя по стране. Несмотря на кризис, в прошлом году украинский ГМК практически не снизил темпов производства.
01.04.21
01.04.21, Rail.insider
Для забезпечення справедливих тарифів необхідно зрештою здійснити реформу Укрзалізниці й створити умови для розвитку конкуренції. Вантажні перевезення не повинні покривати збитки від пасажирських перевезень або забезпечувати сплату величезного податку на землю під коліями.
01.04.21
Рада приняла во втором чтении з/п №4543, который призван разблокировать приватизацию крупных объектов, а также в первом чтении з/п № 4020 "О перечне объектов права государственной собственности, не подлежащих приватизации". В бюджет 2021 года заложено 12 млрд грн поступлений от приватизации: 9 млрд грн от продажи крупных объектов госсобственности и 3 млрд грн от малой приватизации.
31.03.21
30.03.21
29.03.21
26.03.21
25.03.21
23.03.21
22.03.21
16.03.21
12.03.21
09.03.21
05.03.21
02.03.21
01.03.21
26.02.21
24.02.21
19.02.21
16.02.21
11.02.21
09.02.21


Жми «Подписаться» и получай самые интересные новости портала в Facebook!