Введення автоматизованих систем моніторингу викидів потрібно перенести на післявоєнний час

Екологія Новини
Введення автоматизованих систем моніторингу викидів потрібно перенести на післявоєнний час

Запровадження обов’язкових автоматизованих систем контролю викидів забруднювальних речовин, яке передбачене проєктом постанови Міністерства з захисту довкілля, варто відтермінувати на післявоєнний час, адже наразі бізнес не має необхідних 5,8 млрд гривень на необхідне обладнання. Крім того, це обладнання ризикує потрапити під ворожі обстріли. Про це йдеться у зверненні до уряду на офіційному сайті Європейської бізнес асоціації.

У ЕВА наголосили: війна створює ряд факторів, які ускладнюють практичну реалізацію вимог проєкту постанови. "По-перше, встановлення автоматизованих систем моніторингу на об’єкти, які перебувають під постійним ризиком бути пошкодженими ударами ворога або очікують на реконструкцію/виведення з експлуатації, є економічно недоцільним. По-друге, існують значні труднощі із залученням значних інвестицій, імпортом обладнання та пошуком підрядних організацій для проведення робіт в умовах високих безпекових ризиків", - пояснили в Асоціації.

Експерти підкреслили: фактично, проєкт постанови пропонує підхід, який лежить в основі Директиви 2010/75/ЄС про промислові викиди, яка серед іншого має запровадити нові європейські екологічні стандарти – висновки найкращих доступних технологій та методів управління (НДТМ).

"Автоматизовані системи моніторингу викидів – це лише один із елементів реформи промислового забруднення. Саме висновки НДТМ визначають, чи потребує та чи інша установка автоматизованого моніторингу і якими мають бути вимоги до нього. Відтак, логічно, що спершу потрібно сформувати законодавчу базу для комплексної імплементації Директиви 2010/75/ЄС, оприлюднити та затвердити, як це перебачено Севільським процесом, висновки НДТМ, і вже потім встановлювати автоматизовані системи моніторингу на реконструйовані об’єкти", - підкреслили у ЕВА.

У Асоціації також звернули увагу уряду на той факт, що промислові підприємства України значно постраждали від російського терору, а частина зупинилася через ряд чинників, пов'язаних з війною. Так, за 9 місяців війни металургійна галузь втратила понад 50% свого потенціалу, понад половину об′єктів енергоінфраструктури пошкоджено або знищено: тільки на поверхове відновлення енергооб′єктів потрібно щонайменше 1,5 млрд євро.

Про відновлення промисловості зараз мова взагалі не йде – передусім, компанії намагаються, окрім постійної гуманітарної допомоги та підтримки ЗСУ, забезпечувати мінімальну життєдіяльність підприємств в умовах постійної загрози ракетних ударів.

Бізнес-спільнота високо цінує останні регуляторні зміни, спрямовані на підтримку бізнесу у вигляді відтермінування посилення екологічних вимог та звільнення від сплати податків, і сподівається, що ідея з обов′язковим встановлення дорогого вимірювального обладнання вартістю майже 5,8 млрд гривень на застарілі та напівзнищені об′єкти все ж буде перенесена на етап повоєнного відновлення", - зауважила Координатор комітету промислової екології та сталого розвитку Європейської Бізнес Асоціації Ольга Бойко. І закликала уряд відтермінувати обов’язок встановлювати автоматизовані системи моніторингу викидів на післявоєнний час.

Раніше президент ОП "Укрметалургпром" Олександр Каленков також заявив, що впровадження системи автоматизованого контролю за викидами у тому вигляді, в якому пропонує Міндовкілля, не відповідає європейським нормам, яких Україна зобов'язалася дотримуватись.

Новини

2 Лютого 2023

Висока облікова ставка НБУ поглиблює кризу у промисловості – Кінах

У Мінфіні оцінили потребу в міжнародному інвестуванні на рівні 3 млрд дол щомісяця

Укренерго підвищує ліміти споживання електроенергії

Норвегія профінансує закупівлю газу для України майже на 200 млн євро

1 Лютого 2023

Японія направить на відновлення України 170 млн долл

Канадська Ivanhoe Mines планує наростити виробництво міді в Конго

У 2023 році економіка Росії зростатиме, а не падатиме - The New York Times

Болгарія почала будівництво трубопроводу до Сербії

В Україні впав попит на нові автомобілі

Фонд підтримки енергетики України зібрав 144 млн євро 

СБУ викрила привласнення 40 млрд в Укрнафті та Укртатнафті

Австрія передасть 5 млн євро для відновлення енергосистеми України

Китай збільшив експорт та імпорт нержавіючої сталі

В січні середня ціна на російську нафту впала нижче 50 дол/бар

ДТЕК планує збільшити  імпорт електроенергії до 1 млрд кВт-год на місяць

Минулого року дефіцит зведеного платіжного балансу становив 2,9 млрд дол

ВСІ НОВИНИ ⇢