Єврокомісія визначила правила зеленого водню та парникових газів

Єврокомісія офіційно прийняла два делегованих акти, що визначають детальні правила ЄС щодо відновлюваного водню.

Документи визначають, який водень може вважатися “зеленим” та методологію розрахунку викидів парникових газів протягом його життєвого циклу, повідомляє H2 View.

Зазначається, що акти детально вивчили у Європарламенті та в Раді ЄС та залишили їх без змін. Нові правила наберуть чинності з 10 липня. 

В матеріалі підкреслили, що перший акт визначає, за яких умов водень, паливо на основі водню та інші енергоносії можуть вважатися відновлюваним паливом небіологічного походження (RFNBO). 

Документ передбачає, що “зелений” водень буде вироблятися виключно з додаткових відновлюваних електростанцій лише в години, коли ВДЕ-станція виробляє електроенергію в в районі, де розташований відновлюваний об’єкт.

Тобто з погодинною тимчасовою кореляцією та географічною.  Зазначається, що низка представників водневої галузі назвали такі норми занадто суворими.

Так генеральний директор Hydrogen Europe Йорго Чатзімаркакіс сказав, що ці вимоги можна виконувати, проте це збільшить вартість водню та обмежать потенціал його розширення. В матеріалі розповіли, що другий делегований акт передбачає методологію розрахунку викидів парникових газів (ПГ) протягом життєвого циклу для RFNBO.

Вона враховує викиди під час:

-виробництва; переробки;

-транспортування;  

-пов’язані з отриманням електроенергії з мережі;

Очікується, що ці акти забезпечать регуляторну визначеність для інвесторів.

Адже ЄС прагне досягти потужності для виробництва 10 мільйонів тонн “зеленого” водню на внутрішньому ринку до 2030 року, що передбачено у плані REPowerEU.

Зазначається, що нові правила будуть застосовуватися як до вітчизняних виробників, так і до міжнародних виробників, які експортують відновлюваний водень до ЄС.

Єврокомісія буде підтримувати тісний контакт із зацікавленими сторонами та схемами сертифікації для підтримки впровадження цих правил.

Нагадаємо, Німеччина погодилася об’єднати свій водневий фонд H2Global Foundation з Європейським водневим банком, що відкриє можливість фінансування для міжнародного імпорту Н2 для всіх країн-членів блоку.